Властивості і застосування вапна

Густина негашеного вапна змінюється в межах (3100... 3300) і збільшується з підвищенням температури випалювання, гідратно­го вапна в аморфному стані — 2080, у кристалічному — 2230 .

Середня густина грудкового вапна в кусках залежно від тем­ператури випалювання і вмісту домішок коливається від 1600 до

2600 , причому менша середня густина відповідає нижчій температурі випалювання. Середня густина меленого вапна в нещільному стані дорівнює (900... 1100), в ущільненому — (1100... 1300), гідратного (гашеного) вапна — відповідно (400...500) і (600...700), вапняного тіста — (1300... 1400) .

Основні властивості будівельного повітряного вапна визна­чав стандарт. Згідно стандарту, повітряне вапно поділяється на кальцієве (містить до 5% MgO), магнезіальне (5...20)% MgO і до­ломітове (20...40)% MgO.

До негашеного порошкоподібного вапна крім вимог щодо су­марного вмісту активних СаО + MgO ставляться також вимоги до тонини.

Міцність розчинів на гідравлічному вапні вища, ніж міцність розчинів на повітряному вапні.

Гідравлічне вапно випробовується у зразках-балочках розмі­ром (40 х 40 х 160) мм у розчині 1:3. Після 24-годниного тверднен­ня у вапні з гідравлічним замішувачем зразки виймають із форм і зберігають над водою протягом 6 діб, а потім у воді 21 добу.

Через 28 діб тверднення границя міцності на стиск зразків із слабкогідравлічного вапна повинна бути не нижчою ніж 1,7, а із сильно-гідравлічного-не менше 5 МПа; границя міцності на згин-відповідно не менше 0,4 і 1 МПа. Гідравлічне вапно із сировини з гідравлічним модулем (2...4) (тобто із вмістом (50...80)% гідрав­лічних компонентів) при добре підібраному режимі випалювання і ретельному помелі має міцність на стиск (6... 15) і навіть 20 МПа.

Гідравлічне вапно забарвлене у світлі тони: білий, кремовий. Тому з нього при добавлянні відповідних мінеральних пігментів можна добути кольорове вапно, яке використовується як декора­тивно-оздоблювальний матеріал. Пігменти, що вводяться у вап­но, повинні бути стійкими проти дії лугів. До таких пігментів на­самперед належать: охра, сурик, мумія. Для забарвлення роз­чинів можна вводити також мелену червону цеглу. Масова част­ка пігменту звичайно не перевищує 5%.

Гідравлічне вапно застосовують при виготовленні будівель­них розчинів, що мають підвищені водостійкість і міцність, для виробництва вапняно-пуцоланових цементів, легких і важких бе­тонів низьких марок. Вапняно-пуцоланові цементи на гідравліч­ному вапні відрізняються підвищеними міцністю і повітро стій­кістю. Гідравлічне вапно можна застосовувати також і як основу під фресковий живопис, тобто при нанесенні малюнків розбавле-

ними у воді мінеральними фарбами на свіжу штукатурку (тинк). Такий фресковий живопис досить довговічний. Гідравлічне вап­но може застосовуватись і для стабілізації грунтів при будівницт­ві доріг з малою інтенсивністю руху. Розчини і бетони на гідравлічному вапні мають високу довговічність при експлуа­тації їх у повітряно-вологому середовищі.

Змінне зволожування і висушування, а також заморожування і розморожування негативно відбиваються на виробах із гідравлічного вапна через знижену їх густину.