Стаття 191. Якщо Конференція висловлюється за прийняття пропозицій по якому-небудь пункті порядку денного, вона повинна визначити, чи одержать ці пропозиції форму: а) міжнародної конвенції, або б) рекомендації якщо питання, що коштує на обговоренні, або який-небудь вид його такий, що рішення по ньому не може бути прийняте в цей момент у формі конвенції. 2. У тім і іншому випадку більшість у двох третин голосів присутніх делегатів необхідно для остаточного прийняття Конференцією конвенції або рекомендації. 3. При виробленні будь-якої конвенції або рекомендації для загального застосування Конференція повинна враховувати ті країни, у яких клімат, недостатній розвиток промислової організації або інші специфічні обставини створюють істотно різні промислові умови. Конференція в такому випадку пропонує такі зміни, що вона вважає необхідними через особливі умови цих країн. 4. Два екземпляри конвенції або рекомендації повинні бути підписані головою Конференції і Генеральним Директором. З цих екземплярів один зберігається в архівах Міжнародного Бюро Праці, а іншої відсилається Генеральному Секретареві Організації Об'єднаних Націй. Генеральний Директор посилає засвідчену копію конвенції або рекомендації кожному Членові Організації. 5. У відношенні конвенції: а) конвенція посилається всім Членам Організації для ратифікації; б) кожен Член Організації зобов'язується протягом року з моменту закриття сесії Конференції (або, якщо це неможливо через виняткові обставини, не пізніше вісімнадцяти місяців з моменту закриття сесії Конференції) представити конвенцію на розгляд влади або влади, у компетенцію яких входить це питання, для оформлення її як закон або для вживання заходів іншого порядку; в) Члени Організації повинні інформувати Генерального Директора Міжнародного Бюро Праці про міри, прийнятих відповідно до дійсної статті для представлення конвенції компетентної влади або владі, повідомляючи йому будь-які зведення про владу або владу, що вважаються компетентними, і про прийнятих ними рішеннях; г) якщо Член Організації дістане згоду компетентної влади або влади, він повідомить про ратифікацію конвенції, що відбулася, Генеральному Директорові і почне такі міри, які будуть необхідні для ефективного застосування положень даної конвенції; д) якщо Член Організації не одержить згоди влади або влади, у компетенцію яких входить це питання, воно не несе надалі ніяких зобов'язань, за винятком зобов'язання повідомляти Генеральному Директорові Міжнародного Бюро Праці у відповідні періоди, коли цього зажадає Адміністративне Рад, про положення законодавства в його країні й існуючій практиці з питань, яких стосується конвенція, про те, які міри були прийняті або намічені для додання сили будь-яким положенням конвенції, будь те шляхом прийняття законодавчих або адміністративних мір, колективних угод або будь-яким іншої шляхом, і про ті обставини, що перешкоджають ратифікації конвенції або затримують неї. 6. У відношенні рекомендації: а) рекомендація повідомляється всім Членам Організації для розгляду її з метою додання їй сили шляхом національного законодавства або інших заходів; б) кожен Член Організації зобов'язується протягом року з моменту закриття сесії Конференції (або, якщо це неможливо через виняткові обставини, не пізніше вісімнадцяти місяців з моменту закриття сесії Конференції) представити рекомендацію на розгляд влади або влади, у компетенцію яких входить це питання, для оформлення її як закон або для вживання заходів іншого порядку; в) Члени Організації повинні інформувати Генерального Директора Міжнародного Бюро Праці про міри, прийнятих відповідно до дійсної статті для представлення рекомендації компетентної влади або владі, повідомляючи йому будь-які зведення про владу або владу, що вважаються компетентними, і про прийнятих ними рішеннях; г) крім представлення рекомендації на розгляд компетентної влади або влади, ніяких зобов'язань Член Організації надалі не несе перед Організацією, за винятком зобов'язання повідомляти Генеральному Директорові Міжнародного Бюро Праці у відповідні періоди, коли цього зажадає Адміністративне Рад, про положення законодавства в його країні й існуючій практиці з питань, яких стосується рекомендація, про те, які міри були прийняті або намічені для додання сили будь-яким положенням рекомендації, а також про такі зміни цих положень, що є або можуть виявитися необхідними з метою прийняття або застосування рекомендації. 7. У випадку федеральної держави будуть застосовуватися наступні положення: а) у відношенні конвенцій і рекомендацій, що федеральний уряд вважає відповідно до конституційної системи більш підходящими для прийняття дій у федеральному порядку, федеральна держава несе такі ж зобов'язання, як і інші Члени Організації, що не є федеральними державами; б) у відношенні конвенцій і рекомендацій, що федеральний уряд вважає відповідно до конституційної системи більш підходящими у всіх або в деяких відносинах для прийняття дій, що входять до складу держави штатами, провінціями або кантонами, чим для загальфедеральної дії, федеральний уряд повинний: I) у відповідності зі своєю конституцією і конституціями зацікавлених штатів, провінцій або кантонів, що входять до складу держави, почати ефективні заходи для передачі конвенцій або рекомендацій не пізніше, ніж через вісімнадцять місяців з моменту закінчення сесії Конференції, що відповідають федеральній владі або владі штатів, провінцій або кантонів, що входять до складу держави, для прийняття законодавчих або інших мір; II) ужити заходів, у випадку згоди відповідної влади зацікавлених штатів, провінцій або кантонів, для організації періодичних консультацій між федеральною владою і владою штатів, провінцій або кантонів з метою прийняття усередині федеральної держави координованих дій для додання сили положенням цих конвенцій і рекомендацій; III) поінформувати Генерального Директора Міжнародного Бюро Праці про заходи, початих відповідно до цієї статті для представлення конвенцій і рекомендацій на розгляд відповідної федеральної влади і влади штатів, провінцій або кантонів, повідомляючи йому зведення про компетентні владах, що вважаються, і про їхні рішення; IV) у відношенні кожної конвенції, що він не ратифікує, повідомляти Генеральному Директорові Міжнародного Бюро Праці від часу до часу, як цього зажадає Адміністративне Рад, про положення законодавства й існуючій практиці у федерації і вхідних у неї штатах, провінціях або кантонах з питань, яких стосується конвенція, і про те, якою мірою була додана сила або намічається додати силу положенням конвенції шляхом прийняття законодавчих або адміністративних мір, колективних угод або інших мір; V) що стосується кожної рекомендації, повідомляти Генеральному Директорові Міжнародного Бюро Праці у відповідні періоди, коли цього зажадає Адміністративне Рад, про положення законодавства й існуючій практиці у федерації і вхідних у неї штатах, провінціях або кантонах з питань, яких стосується рекомендація; про те, якою мірою була додана сила або намічається додати силу положенням рекомендації, а також про такі зміни цих положень, які знайдені або можуть бути знайдені необхідними для їхнього прийняття або застосування. 8. Ні в якому разі прийняття якої-небудь конвенції або рекомендації Конференцією або ратифікація якої-небудь конвенції будь-яким Членом Організації не повинні розглядатися як торкаються який-небудь закон, судове рішення, звичай або угода, що забезпечують зацікавленим працюючої більш сприятливі умови, чим ті, котрі передбачаються конвенцією або рекомендацією.
|
