Годівля свиноматок

Годівля свиноматок повинна бути спрямована на забезпечення їх високої відтворювальної здатності. Краще всього запліднюються та виношують потомство матки середньої вгодованості. При добре збалансованій годівлі від свиноматки можна отримувати 20–24 поросят за рік. Утримання і годівля свиноматок повинні забезпечувати одержання на опорос 10–12 поросят середньою живою масою 1,2–1,3 кг, високу молочність маток, збереженість приплоду і живу масу молодняка у 2-місячному віці не менше 18–20 кг. Потреба свиноматок у енергії і поживних речовинах залежить від їх віку, живої маси, вгодованості і фізіологічного стану.

Розрізняють три види фізіологічного стану свиноматки:холоста, поросна, підсисна. Холостих маток годують за тими ж нормами, що і маток у перші 84 дні поросності. За 10–15 днів до парування чи осіменіння норму їх годівлі збільшують на 20–30 %. Як молоді, так і дорослі матки в період підготовки до парування, повинні отримувати повноцінну годівлю.

Годівля поросних свиноматок. Для підвищення запліднювальності, плодовитості і якості поросят матки повинні бути добре підготовленими до парування. В цей період годівля повинна бути за повноцінністю такою, щоб матки в період спаровування мали заводську вгодованість. При недостатній годівлі у синоматок дозріває менша кількість яйцеклітин, клітини за розміром менші, здатність їх запліднюватись знижується. При перегодовуванні у жирних маток не виразні окремі періоди статевих циклів.

Потреба поросних свиноматок у поживних речовинах залежить від віку, живої маси та періоду поросності (перші 84 і останні 30 днів).

Ембріональна смерть поросят в основному відбувається у перші 45 днів поросності. Тому перебіг першої третини вагітності визначає багатоплідність свиноматок. У перші 84 дні поросності потреба свиноматок у поживних речовинах практично не зростає. Тому рівень годівлі тварин у цей період – близький до підтримуючого. Маток із нижчесередньою вгодованістю необхідно годувати достатньо і повноцінно. Упродовж останнього місяця поросності у маток інтенсивність обміну речовин стрімко зростає. Рівень накопичення енергії і поживних речовин у цей період збільшується у 8–10 разів.

Приріст живої маси за період поросності вважається оптимальним, коли його величина знаходиться для свиноматок віком до двох років у межах 50–55 кг, а старших цього віку – 35–40 кг.

З розрахунку на 100 кг живої маси, як поросні, так і холості матки повинні одержувати у віці до двох років – 1,8–2,4, а у віці старшому двох років – 1,2–1,6 кг сухої речовини. Орієнтовно поживність 1 кг сухої речовини раціону повинна знаходитись на рівні 12–14 МДж обмінної енергії, або 1,05–1,1 к. од, та містити таку кількість поживних речовин: перетравного протеїну – 100–110 г, лізину – 7,5–8,0 г, метіоніну+цистину – 6,5–7,0 г, триптофану – 1,5 г, клітковини – 10–13 %, кальцію – 9 г, фосфору 6–7 г, каротину 10–12 мг, вітаміну D – 400–500 МО, Е – 40 мг, В₁, – 2,5–3,0 мг, В₂, – 7 мг, В₃ – 2,3 мг, В₄ – 1,1–1,2 мг, В₅ – 81 мг, В₁₂ – 25–30 мкг, а також мікроелементів (мг): заліза –80–85, міді – 15–20, цинку – 85–90, марганцю – 45–50, кобальту – 1,5–2,0, йоду – 0,3–0,4.

Для забезпечення нормального росту і розвитку поросних маток у віці до двох років, незалежно від фактичної живої маси, їх слід годувати у відповідності до норм дорослих маток, а норми годівлі поросних багатоплідних маток, виснажених попередньою лактацією, збільшують на 10–15 %.

У структурі раціонів поросних і холостих маток концентрати займають 50–70 %, соковиті 20–40, грубі –5–10 і корми тваринного походження до 5 %. Орієнтовні добові даванки кормів для цих маток (кг/гол.): зернові концентрати 1,5–2,5, коренебульбоплоди – 3–4, комбінований силос 1–2, трав'яне (сінне) борошно 0,5–1,0, зелений корм – 4–7, макуха 0,2–0,5, корми тваринного походження та дріжджі кормові – 0,2–0,3. Концентрати бажано згодовувати у вигляді сумішей або комбікормів, у яких зернові та інші компоненти складають (% за масою): ячмінь – 40–45 %, кукурудза – 20–25, пшениця – 15–18, зернобобові (горох, соя, люпин) – 5–6, макуха і шроти (соняшнику, сої) – 2–3, корми тваринного походження 3–5. У суміші з концентрованими кормами бажано згодовувати 2–3 % мінеральних добавок та преміксів.

Суміш концентрованих кормів поросним свиноматкам краще використовувати у вигляді зволоженої маси, роздаючи її два рази на добу. При наявності великої кількості соковитих кормів практикують триразову годівлю. Напувають тварин досхочу водою, температура якої не нижча 10 °С. Холодна вода може спричинити аборти і народження мертвих поросят.

Поросних маток слід привчати до споживання тих кормів, які вони будуть одержувати у період лактації, щоб запобігти розладу травлення після опоросу.

Упродовж останнього місяця поросності бажано вводити до раціону свиноматок від 0,5 до 1,0 кг пшеничних висівок для запобігання запорів і забезпечення нормальної роботи травного каналу. За 15 днів до опоросу кількість соковитих, зелених та грубих кормів зменшують, одночасно збільшуючи частку концентрованих кормів у структурі раціону до 85 %. За 5–7 днів до опоросу рівень годівлі маток необхідно поступово зменшувати таким чином, щоб на день опоросу згодовувати не більше половини кормів повного раціону. У цей період припиняють прогулянки маток. За 5–6 годин до опоросу свиноматок зовсім не годують, а тільки напувають водою.

На комплексах із виробництва свинини поросних і холостих маток годують стандартними повнораціонними комбікормами (двічі на добу), сухими чи змішаними з водою або сироваткою у співвідношенні 1:3, згодовуючи від 1,5 до 4,0 кг комбікорму на голову за добу, залежно від фази фізіологічного стану тварин.

Необхідно ретельно контролювати якість кормів, тому, що мерзлі, гнилі і уражені грибками можуть викликати аборти і народження мертвих поросят. Не рекомендується згодовувати поросним маткам макуху і шроти хрестоцвітних, бавовника, конопель, а також пивну дробину і барду.

Слід зазначити, що достатня за рівнем і повноцінністю годівля свиноматок як в першу, так і в другу половину поросності забезпечує добрий ріст ембріонів, великоплідність, багатоплідність та високу молочну продуктивність маток.

Повноцінність годівлі поросних свиноматок оцінюють за їх живою масою, кількістю поросят при народженні та середньою масою одного поросяти.

 

Контрольні запитання

1. Які особливості травлення у свиней?

2. Які можуть бути типи годівлі свиней?

3. Які є види фізіологічного стану свиноматок?

4. Від чого залежить потреба поросних свиноматок у поживних речовинах?

5. Яка структура раціону поросних свиноматок?

6.Які орієнтовні добові даванки різних кормів для поросних свиноматок?

7. Які особливості годівлі свиноматок в останні 30 днів поросності?

8. Які корми не рекомендують згодовувати поросним свиноматкам?

9. За якими показниками контролюють повноцінність годівлі поросних свиноматок?