Краплі в ніс

1 г харчової солі на 100 г окропу, остудити, крапати дітям при водяних виділень із носа.

Оздоровчі технології і освітньому процесі 131

1 г солі (екстра) на 100 г води, кип'ятити 1 хв, крапати по двох краплі 3 рази на день.

Література

1. Булич Е. Г., Муравов І. В. Валеологія. Теоретичні основи валеології: Навчальний посібник. — Київ: ІЗМН, 1997. — 224 с.

2. Веселка здоров'я: Хрестоматія для читання дітям дошкільного віку / Упор.: Л. В. Лохвицька, Т. К. Андрющенко. — Тернопіль: Мандрівець,

2007. - 224 с.

3. Денисенко Н. Ф. Правильне дихання - здорове життя // Палітра

педагога — 2004. — № 4. — С. 5-7.

4. Григоренко Г. І., Денисенко Н. Ф., Коваленко Ю. О., Маковецька Н. В.
Оздоровча робота в дошкільному навчальному закладі. — Запоріжжя: ЗНУ,

2006. - 99 с.

5. Денисенко Н. Ф. Оздоровчі технології в освітньому процесі // До­шкільне виховання. — 2004. — № 12. — С. 4—6.

6. Лохвицька Л. В., Андрющенко Т. К. Дошкільникам про основи здоров'я: Навчально-методичний посібник. — Тернопіль: Мандрівець,

2007. - 176 с.

8. Амосов Н. М. Здоровье и счастье ребенка. — Москва: Знание, 1979. — 96 с.

9. Глушанок Т. Г., Волкова Л. Н. Тайньї здоровья ребенка. — Санкт-
Петербург: Интерспект, 1994 — 303 с.

10. Зинатулин С. Н. Как я жил без кислорода. — Новосибирск: Дина-

мика, 2002. — 136 с.

11. Змановский Ю. Ф. Воспитаем детей здоровими. — Москва: Меди­цина, 1989. - 128 с.

12. Дубровский В. И. Валеология. Здоровий образ жизни. — Москва:

Флинто, 1999. - 560 с.

13. Мартьшов С. М. Здоровье ребенка в Ваших руках. — Москва: Про-

свещение, 1997. — 148 с.

14. Сухарев В. А. Характер — здоровье — судьба. — Минск: Беларусь,

1993. - 415 с.

І той цілющий аромат...

Ніжний аромат квітки, п'янкі пахощі скошеної трави, тепло соснового лісу, нагрітого сонцем... Ми живемо в дивному світі запахів: солодких, хвилюючих, пряних, гірких, нав'язливих, ледь уловимих, приторних, тривожних, теплих і холодних. А ще — чис­тих, близьких, рідних, чужих, відразливих, нестерпних. Ця палітра дуже багата, бо все, що є на нашій планеті — рослини, тварини,

 

132 Розділ 2

пісок, глина, каміння, метали тощо, — має свої запахи. Ми може­мо відчувати їх, можемо про те навіть і не здогадуватись, але всі ці незчисленні аромати не просто вплетені у наше життя, а й нероз­ривно пов'язані із самопочуттям, настроєм, думками.

І люди здавна знали про це. Науку про запахи розвивали й про­пагували у Стародавніх Єгипті й Індії. У тибетських монастирях готували спеціалістів, які за запахом могли визначити вік, стать, характер людини, діагностувати її хвороби. Знання про цілющість ароматів сягає своїм корінням у глибину віків. Воїни, готуючись до бою, вдихали пахощі трав, які додавали снаги, сили та войов­ничості. Дією ароматів супроводжувалося чимало язичницьких ре­лігійних обрядів. А без ладану ми не мислимо собі богослужіння у церкві. Жерці Будди використовують ароматичні речовини не лише у храмі — при виході з нього вручають кожному пакетик із зеленим порошком. Варто запалити його вдома — і поринаєш в атмосферу храму.

Спеціально приготовлені аромати відігравали важливу роль і у світському житті. Згадаймо хоча б паління фіміаму. Запозичене з античності, воно було прийняте згодом і на банкетах феодалів. Було поширене нюхання тютюну, в основі якого лежить тонізу-вальний ефект, що виникає внаслідок подразнення слизової обо­лонки носа. Водночас, коли чоловіки носили при собі тютюнниці, пані та панянки не розлучалися з нюхальною сіллю, простіше — нашатирем. Вдихання його парів стимулювало дихання та крово­обіг. Цікаво, що протягом століть жодні інші методи при всьому багатстві цілющих засобів не змогли замінити цього простого, про­те дуже ефективного прийому.

Серед жінок вищого соціального рангу був звичай намащувати і натирати обличчя різними "вапами". Ароматичні речовини нерідко прикріплювали до головних прикрас. Найчастіше це були кольти, які мали резервуари для вкладання шматочків твердих пахощів або рідких бальзамів.

Як стародавні, так і сучасні наукові дослідження довели, що запахи здатні зміцнювати м'язову силу, стимулювати діяльність ор­ганів дихання (це характерно для ароматів берези, липи, чебрецю, лимона, евкаліпта, материнки), підвищувати загальний тонус орга­нізму і поліпшували настрій.

Оздоровчі технології і освітньому процесі 133

Прямо протилежну дію на людей мають неприємні запахи. Вче­ні і лікарі виявили, що одні запахи можуть пришвидшувати, інші, навпаки, сповільнювати ритм дихальних рухів. Так само аромати лаванди, герані, евкаліптової олії підвищують збудливість нервової та м'язової систем, а запахи аміаку, гасу, крезолу, йодоформу та ін­ших речовин знижують її. Встановлено також, що пригнічувальна дія пахучих речовин завжди чіткіше виражена за стимулювальну. Однак і збуджувальний вплив запахів за відповідних умов може бути надто сильним і неадекватним фізичному та психічному ста­нові людини, особливо дитини. Подразнення нюхових рецепторів у період цвітіння дерев, чагарників, садових і лугових квітів, діючи на гіпоталамічні центри і таким чином змінюючи тканинну реак­тивність, нерідко викликає алергію, сінну лихоманку, кропивницю, ангінно-невротичний набряк Квінке та деякі інші хвороби. При нюхових подразненнях змінюються судинна реактивність, функці­ональний стан різних сенсорних систем, ендокринно-вегетативна діяльність та статева функція.

Запахи тополі, бузку, валеріани, білої лілії, конвалії можуть пригнічувати дитину так само, як і дорослого, викликати поверх­неве дихання, накопичення вуглекислого газу в недостатньо вен­тильованих місцях легенів. Від того падає тиск, виникає головний біль.

Ще за сивої давнини було помічено, що між чутливим носом та іншими органами, у тому числі мозком, існує певний взаємозв'язок. У Китаї та Стародавній Греції з лікувальною метою застосовувалося введення в порожнину носа різних речовин, що їх називають ері-нами, або проносним для голови. Гіппократ відправляв легеневих хворих до вулкана Везувій, де вони вдихали сірчасті випаровування і діставали полегшення. Лікування мігрені, за Геленом, полягало в закапуванні носа соком рутки з олією та оцтом. При божевіллі Самоник рекомендував очищати мозок соком бузини або плюща, який вводили в ніс хворого.

Здавна для попередження і лікування застуд вдихали пари час­нику, цибулі, кропу, кмину, лавровишні, евкаліпта, полину, ромаш­ки, чебрецю, обвішували себе "пахучим намистом", яке складалося з очищених зубців часнику. В Україні нежить лікували цибулею та хроном за старовинним народним рецептом: нюхали по кілька

 

 

134 Розділ 2

разів на день, поки не потечуть сльози. Від сухості у носі рятують пахощі троянди, ромашки, медуниці, цвіту абрикоса.

Аромати розквітлого глоду, зубрівки, бузку (а влітку сосни та ялини) стимулюють серцево-судинну систему, підвищують частоту пульсу, артеріальний тиск. Проте немовлят (до року) бажано обе­рігати від цих запахів, бо ритм серцевих скорочень у них ще не від­регульований, а частота пульсу значно перевищує пульс дорослої людини.

При кольках допомагають аромати фенхелю, майорану, меліси. Запах жасмину стимулює роботу надниркових залоз і виділення ними гормонів (адреналіну, кортизону) у дітей, особливо вранці (з 8 до 9 год). Цитрусові, розмарин, герань, кропивка (колеус) поліп­шують зір, активізують пам'ять. І таких прикладів цілющих влас­тивостей ароматів можна навести чимало. При цьому треба зазна­чити, що жінки (дівчата) сприймають запахи гостріше, свідоміше, однак над чоловіками влада запахів сильніша.

Здавна знали, що для хворих на туберкульоз життєдайним є повітря соснових лісів. Однак причина лікувальної дії його зали­шалася нерозкритою. Тільки відносно недавно вчені встанови­ли, що над полями, луками, а найбільше — у хвойних хащах під впливом сонячних променів утворюється своєрідний природний смог — таємнича голуба імла, що ми її так часто спостерігаємо влітку. Складається вона з найдрібніших частинок, утворених внаслідок фотохімічних реакцій. Лише, на відміну від зловісного міського, природний смог складається не зі шкідливих продуктів згоряння, а з різних корисних органічних речовин. Науковці ви­явили, що повітря хвойних лісів зазнає безперервних змін, у про­цесі яких гази, що виділяються рослинністю, перетворюються у тверді й рідкі частинки. Під впливом сонячних променів вони проходять три стадії: народження, розвитку і загибелі. Дослі­дження цих процесів допоможе лікарям і фізіологам розробити нові способи лікування за допомогою штучно створеної у при­міщеннях "голубої соснової імли". І не лише у приміщеннях.

Багато дитячих садків потопають у зелені каштанів, горіхів, лип, сосен та інших дерев. Улітку на ділянках можна створювати не­повторний повітряний мікроклімат, якщо увечері або рано-вранці облити ці дерева водою: опівдні, коли сонце припече, почнеть-

Оздоровчі технології і освітньому процесі 135

ся інтенсивне випаровування. Запах стане для малечі джерелом здоров'я й насолоди.

Після літнього теплого дощу дітям корисно бавитися під цими деревами, виконувати вправи з шишками та каштанчиками, ходи­ти по травах: полину, чебрецеві, споришу, обсипати голівку і тіло свіжими краплями, що зібралися на листі дерев. Аромат сосни, го­ріха, липи, каштана, дуба, горобини, калини, бузини шкіра вбирає швидко. Це оздоровлює внутрішні органи, освіжає мозок.

В Україні народ завжди шанував вплив запахів на стан здоров'я дитини і дорослого. У печиво, кисіль додавали трохи ванілі, кори­ці для смаку. У діжку з огірками клали листя чорної смородини, вишні, горіха, хрону, селери, кропу тощо. Капусту при квашенні перекладали духмяними яблуками. Дитя з великим апетитом їло картоплю або кашу з ароматними соліннями та згадувало тепле літечко, ласкаве сонечко, що пестило чарівні сади.

З весни й літа збирали і сушили жінки різні трави. Зв'язували у пучки і розвішували по кутках хати безсмертник, м'яту, полин, вербові гілочки. У маленьких торбинках зберігали пелюстки троян­ди, шипшини, квіти ромашки, нагідок, цвіт акації, липи. Ароматні напої рятували малечу від застуди, болів у животі, викликали апе­тит. А пахощі деяких трав оберігали від "поганого" ока.

Аромати — від спокійно солодкуватого лавандового до терпкого полинного — завжди були присутні в українських оселях. Бо доб­рий запах — це здоров'я легенів, серця, рівновага нервової системи. Додає він і радості, доброго гумору. То є насичення організму лю­дини Божою силою — праною, космічною енергією.

Приємні лісові, садові, польові запахи збуджують позитивні емоції: радість, задоволення, спокій, солодкий сум. Ці естетич­ні почуття зберігають цілісність дитячої душі, а тіло наповнюють життєвою силою.

Але ось про що не потрібно забувати: у кожного малюка є свої, суто індивідуальні улюблені і неприємні запахи. Дорослі мають знати їх, щоб не ослабити ненароком енергетичну оболонку дити­ни і не нашкодити її здоров'ю.

Нині вже не секрет, що життєздатність людини залежить від сили її біополя. Що більше нагромаджується прани, то міцнішим, енергетичнішим стане тіло.

 

136 Розділ 2

Прана існує в усьому: повітрі, воді, їжі. Але основним її джере­лом є сонце, яке зігріває й освітлює, дає життя Землі. Під сонцем ростуть і розвиваються природа, люди, тварини, формується неор­ганічна матерія. Проте максимально цю енергію поглинають рос­линний світ і людина своїми нервовими закінченнями, розташова­ними у дихальних шляхах, легенях, у слизових оболонках травного тракту, а також біологічно активними точками. Найбільше енергії концентрується в сонячному сплетінні, звідси вона надсилається до найвіддаленіших точок організму.

У східній медицині вважається, що формою прояву прани, основою життєвого тонусу організму є взаємодія і боротьба про­тилежностей, або "полярність сил". Рух і спокій, актив й пасив, світло і темрява, зовнішнє і внутрішнє, чоловіче й жіноче — все це дві сторони кожного предмета, явища природи. У взаємодії та вза-ємозапереченні, боротьбі протилежностей бачиться реальна основа всього існуючого і здійснюваного.

Індивідуальність кожної людини й дитини визначається, на­самперед, темпераментом, який залежить від співвідношення по­зитивних та негативних енергій. Перевага пасиву ще називається негативними флюїдами, перевага активу — позитивними. Співвід­ношення цих флюїдів визначає гармонійне функціонування енер­гетичного поля, а якщо воно порушується і виникає синдром над­лишку або нестачі енергії, то людина хворіє.

Якщо перевага сонячних флюїдів велика, то вона посилює дію всіх функцій організму: підвищує температуру, пришвидшує об­мін речовин, підвищує частоту пульсу, крім того, може викликати запалення, нариви, висипи на шкірі. Для нейтралізації надлишко­вої сонячної енергії рекомендують прохолодну їжу і питво, свіже прохолодне повітря, приємні, м'які, солодкуваті запахи: лаванди, ромашки, нагідок, фіалки, м'яти.

Для дітей з перевагою негативних флюїдів, тобто меланхоліків і частково флегматиків, потрібне підживлення позитивною соняч­ною енергією. Тут важливо правильно і глибоко дихати: вдих через праву ніздрю, а видих через ліву; вдих через ліву ніздрю, а ви­дих через праву. Дуже корисне повітря, насичене різким сильним ароматом трав, квітів, яке максимально збуджує органи дихання, насичує легені киснем, сонячне сплетіння — космічною енергією, яка, у свою чергу, стимулює роботу серця, мозку.

Оздоровчі технології і освітньому процесі 137

Батьки, вихователі не повинні забувати, що запас енергії у ди­тини має весь час поповнюватись, адже він бідніший, ніж у дорос­лого. Цьому найбільше сприяє максимальне перебування малят на свіжому повітрі, купання, обливання, ігри з водою, снігом, спілку­вання з живою і неживою природою і вдихання розмаїття цілющих ароматів рослинного світу. Вони активізують дихальну, нервову і травну системи, сприяють нормалізації дихання, регулюють не лише його ритм, а й ритм усього організму, який синхронізується з ритмом Всесвіту. Так організм дитини стає відкритою системою для потоків космічної енергії.

Література

1. Григоренко Г. І, Денисенко Н. Ф., Коваленко Ю. О., Маковецька Н.В. Нетрадиційні методи оздоровлення дітей дошкільного віку. — Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - 119 с.

2. Денисенко Н., Аксьонова О. Через рух — до здоров'я дітей: Навчально-методичний посібник. — Тернопіль: Мандрівець, 2010. — 88 с.

3. Денисенко Н. Ф. І той цілющий аромат // Дошкільне виховання. — 1993. - № 1. - С. 24-25.

4. Глушанок Т. Г., Волкова Л. Н. Тайни здоровья ребенка. — Санкт-
Петербург: Интерспект, 1994. — 304 с.

Від гармонії кольорів до здоров'я дитини

Коли їдеш або йдеш українськими селами, в очі, перш за все, впадають білі хати, зелені садки та різноколірні палісадники біля них. З ранньої весни й до пізньої осені в них буяють квіти та різні кущі. Білий і фіолетовий бузок, білі, як сніг, квіти калини, жовті та червоні тюльпани, жоржини, оранжеві чорнобривці, сині півники та фіолетові айстри.

Одні квіти змінюють інші аж до першого снігу, коли він, легкий і пухнастий, вкриє цю красу. І тоді господині деякі квіти, що ще не замерзли, перенесуть у хату і поставлять у горщиках на вікнах, поряд із геранями, фуксіями, китайськими трояндами, коліусами. По кутах оселі розвісять кетяги калини та колажі засушених цілю­щих трав і квітів: безсмертник, м'яту, чебрець тощо. І здається, що тепле літо, сонце і блакитне небо знову завітали до оселі. На душі стає тепло, радісно, спокійно. Тихо плинуть думки про мудрість

 

138 Розділ 2

та світлу вдачу простих людей, які всім своїм життям, побутом створювали навколо себе та своїх дітей джерела краси, радості та здоров'я. Одним із цих витоків є сонячне світло та колір.

Сонце — частина великого космічного світу, виток життя та енергії на Землі. Очима, шкірою, всім своїм єством людина сприймає та поглинає в себе цю енергію. Вченими та практиками (В. Бехтєрєв, Т. Глушанок, С. Мартинов, Є. Рабкін, В. Сухарєв) доведено, що світлові (різного кольору) хвилі надходять у різні відділи центральної нервової системи, даючи заряд гіпоталамусній частині мозку і через неї йдуть до спинного та головного мозку, включаючи ритм життя всіх функцій організму — від психічних до фізичних. Енергія цих хвиль підживлює серце, легені, печінку, шлунок та інші органи. Пришвидшує або гальмує нервові про­цеси, змінює психічний і фізіологічний стани людини, забезпечує формування її здоров'я.

Особливу увагу в фізіології й медицині приділяють біологічній ролі окремих відрізків сонячного спектру, окремих його кольорів.

За даними професора Є. Рабкіна, всі кольори поділяють на дві групи: ахроматичні (пасивні) та хроматичні (активні). До перших відносять білий, сірий і чорний кольори з багатьма відтінками. Хроматичних кольорів ще більше, вони відрізняються за тоном, насиченістю і відтінками. Колір світлової хвилі визначається її дов­жиною.

Червоний колір має довгу хвилю, зелений і блакитний — серед­ню, синій і фіолетовий — коротку. Загальновідомо, що око людини розрізняє від 130 до 250 кольорових тонів і 5—10 млн змішаних відтінків. Воно має особливе вибіркове відчуття у зелено-жовтій частині спектру, тому людина ліпше відчуває та розрізняє кольори і відтінки цього діапазону.

З давніх-давен було відомо, що кожен колір по-своєму може впливати на людину, викликати почуття радості або суму, збу­джувати або заспокоювати, створювати різні відчуття. Так, чер­воний колір збуджує, зелений — заспокоює, чорний — пригнічує, жовтий — створює гарний настрій. Отже, коли людина втомлена, вона інстинктивно прагне потрапити в оптимальне для неї колір­не середовище: до зеленого лісу, жовтого піску, блакитної води. Дитина аналогічно поводиться при зниженому емоційному тонусі (образі, хворобі, втомі).

Оздоровчі технології і освітньому процесі 139

Середньовічні лікарі, вірячи в магічну силу деяких кольорів, намагалися лікувати кольором багато хвороб.

Наука порівняно недавно, лише на початку XXI століття, по-справжньому зайнялася вивченням цього цікавого явища природи. Фізіологічні експеременти дали змогу всі кольори поділити на активні й пасивні.

Активні — це ті, що діють на організм збудливо, пришвидшують процеси життєдіяльності. До них відносять червоний і жовтогаря­чий. Під впливом цих кольорів людина, відчуває приплив енергії і наближення об'єкта, що розглядає.

При сприйнятті червоного кольору в 5-6 разів пришвидшується звикання до темряви, цей колір ніби форсує роботу сітківки ока.

Перший колір, що його розрізняють діти, — червоний, а потім решта — жовтий, жовтогарячий, зелений (виняток складають даль­тоніки — люди з порушеним сприйманням кольору).

Жовтий колір — це колір гарного настрою і радості. Червоний викликає відчуття наближення й водночас збудження.

Зелений колір створює відчуття легкості та заспокоєння. Великого значення кольоротерапії надавав видатний учений — невропатолог В. Бехтєрєв. Він досліджував вплив колірних відчут­тів на швидкість психічних процесів.

З його дослідів з'ясувалося, що промені, які знаходяться ближ­че до теплової частини спектру і сприяють відновленню функцій організму, мають червоний колір.

Жовтий колір не робить помітного впливу на психіку, зелений — сповільнює, а фіолетовий пригнічує психічні процеси і настрій піддос­лідних.

В. Бехтєрєв дійшов висновку, що блакитний колір справляє гальмівний вплив у разі психічного збудження, а рожевий — активі­зує навіть за будь-якої пригніченості і психічного тиску.

Відомий німецький поет Ґете, залежно від характеру створю­ваних ним творів (урочистих, сумних або веселих), користувався окулярами зі склом різних кольорів. Він зазначив, що червоний і жовтий кольори веселять людину, збуджують її енергію, тоді як синій колір викликає зневіру, пригнічує настрій людини і само­владання.

 

 

140 Розділ 2

За даними шведських учених X. Плейшнера й А. Гельма, вели­ка частина птахів і комах бояться синього кольору. Від нього "вони тікають", а рослини марніють в теплицях, якщо звичайне скло в них заміняють на підсинене.

Однак колірний зір формується не відразу.

Шведські вчені довели, що колірний світ відкривається малятам у визначеній послідовності. Спочатку вони сприймають червоний, жовтогарячий, жовтий і зелений, і лише вже потім фіолетовий, синій і блакитний.

Цікаві досліди провів французький фізіолог Фере. Він опро­мінював руку людини кольоровими променями і вимірював силу стискання пензля.

Під дією жовтогарячого кольору рука стискувалася в півтора раза швидше, під дією червоного вдвічі сильніше ніж за звичайних умов.

Угорські вчені з Будапештського політехнічного інституту вивчали вплив різних предметів на частоту серцевих скорочень. З цією метою вони почергово розміщували піддослідних у кімна­тах, стіни яких були пофарбовані в жовтий, блакитний і яскраво-червоний кольори.

У жовтій кімнаті їхній пульс був нормальним, у блакитній — уповільненим, а в червоній кімнаті — помітно пришвидшеним.

Німецький психоневролог Ґольдштейн встановив: якщо люди­ну із зав'язаними очима освітити червоним світлом, то вона прагне розвести руки в сторони, при освітленні синім світлом — звести. У чому тут криється розгадка, сказати важко.

Важливо, що вона пов'язана з різним ступенем активації червоним і синім світлом особливих рухових структур мозку, що відносяться до екстрапірамідно-церебелярного комплексу. В будь-якому разі це ніякий не фокус, тому що збудливий ефект довгохвильового червоного кольору набагато вищий ніж коротко­хвильового синього.

Учені В. Карчачін і Н. Зазибін за допомогою спектрофотометра довели, що найглибше в тіло людини проникають червоні промені, менш глибоко — ультрафіолетові.

Промениста енергія в людському організмі перетворюється в інші види енергії. Частина світлової радіації (довгохвильової) пере-

Оздоровчі технології і освітньому процесі 141

ходить у тепло. Під його впливом у тканинах й органах відбуваєть­ся пришвидшення фізико-хімічних процесів, що позначається на прискоренні тканинного та загального обміну.

Інша частина радіації (переважно ультрафіолетова) поглинаєть­ся тканинами, викликаючи в них складні фотоелектричні зміни.

Учені доводять, що існує залежність між психічним станом лю­дини і сприйняттям кольору.

Бажаний колір підкреслює так само і характер.

На цьому заснований колірний тест Люшера. У повному варі­анті він складається із семи наборів різних кольорів, що в цілому містить 73 кольорові смужки.

На практиці найчастіше користуються скороченим (восьми-картковим) варіантом тесту, при якому піддослідний відбирає ко­льори у "спадному порядку переваги". Таким чином, колір, якому він віддає перше місце, викликає в нього найбільшу симпатію, той, що він вибирає останнім і який посідає восьме місце, викликає в нього антипатію.

Бачачи, яке значення для дитини в ряду має той або інший колір, ми можемо визначити властиву їй "функцію".

Усвідомлення впливу кольору на організм людини призвело до використання кольору як для профілактики, так і для лікування захворювань. Ці знання передавалися з покоління в покоління і з глибокої давнини дійшли аж до нашого часу. Тепер їх поглиблю­ють, проводять наукові дослідження і застосовують на практиці.

За даними Т. Глушанок і Л. Волкової, спектр "веселки" визна­чає спектр лікування.

Споконвіку червоний колір для людства мав значення кіль­кості та якості. Він відповідає інстинктивно-руховому і статевому центрам. Тому червоний колір пробуджує інстинктивно-рухову, рефлекторну діяльність і м'язову активність. В емоційно-психічній сфері червоний.колір викликає активність в емоціях, у статевих стосунках, а також підвищує агресію, страх.

Для активізації процесів росту дитини, опорно-рухового апа­рату, м'язової тканини червоний колір еволюційно необхідний, і тому дитина його бачить першим.

Лікування дитини червоним кольором відбувається гармонійно за природних-умов, для чого достатньо навколишнього червоного кольору (сонце, осіння палітра, ягоди, квіти, багаття тощо).

 

142 Розділ 2

Однак потрібно пам'ятати, що червоний колір збуджує рухову і статеву активність, тому викликає й низькі інстинкти. З ним треба бути обережним. Використовувати доцільно лікувальні властивості м'якої тональності червоного кольору — рожевий. Він є активним жіночим аспектом.

При народженні дівчинки - це є символ, що володіє всім діа­пазоном космічного жіночого начала — м'якістю, ніжністю, пест­ливістю, теплотою.

Дія рожевого кольору — м'якотонізувальна, він знімає будь-яку депресію, відволікає від негативних емоцій, сприяє активізації за­хисних сил організму при будь-якому захворюванні (гальмує роз­виток захворювання).

Використовувати рожевий колір можна в одязі, інтер'єрі тощо.

При пригніченому стані психіки, для нормалізації зниженого тиску, при будь-якому важкому захворюванні можна, зручно роз­містившись у спокійній позі, подумки огорнути хворого і помеш­кання рожевим кольором. Це можна робити навіть тоді, коли ви на відстані.

Жовтогарячий колір також належить до довгохвильової частини спектра.

Дія жовтогарячого кольору забезпечує тепловий ефект, заря­джає енергією органи травлення і сечостатевої системи (ці органи люблять м'яке тепло без збудження); в емоційно-психічній сфері дає збалансовані теплові реакції.

Методи використання — це спостереження сходу і заходу сонця, фарб у природі; при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (проноси) застосування каротинової суміші (робиться з моркви). Для очищення шлунково-кишкового тракту, нирок і сечового мі­хура використовують заварену цедру апельсина; для зниження емо­ційних навантажень уявляють жовтогарячий диск, що лежить на грудях і животі, до відчуття м'якого тепла (це можна застосовувати для заспокоєння дитини перед сном, уявляючи диск у нього на грудях).

Жовтий колір має меншу довжину хвиль, ніж жовтогарячий. Він несе менший тепловий ефект, проте якісніше утримує проме­нисту енергію. Жовтий колір - це колір радості, спокою, сонячно­го сплетіння, він акумулює енергію і розподіляє її.

Оздоровчі технології і освітньому процесі 143

Особливий його аспект - золотистий колір. Наявність такого кольору в храмах спричиняє особливий вплив - людина відчуває піднесеність, радість, спокій та упокорення.

Жовтий колір має протизапальну дію, нормалізує роботу всіх органів і систем, створює сильне захисне поле, регулює працездат­ність.

Застосовувати цей колір показано при будь-якому запально­му захворюванні (гострому і хронічному). Особливе значення для профілактики і лікування захворювань має споглядання природної гами золотисто-жовтого кольору (листя, квітів тощо), схід і захід

сонця.

Ліки найчастіше жовтого кольору. Йони золота застосовують при лікуванні поліартритів, ревматизму, золотухи (золотий виріб без каменю прокип'ятити у воді близько години і цією водою на­пувати хворого).

Крім того, лікувати жовтим кольором можна шляхом візуаліза-ції, тобто на запальну ділянку проектувати золотисті промені або направляти ці промені подумки з центру долонь.

Зелений колір - єдиний, що належить до середніх хвиль, які виконують функцію балансування та регулювання теплого і хо­лодного (короткі хвилі) кольорів. Зелений колір - особливий для людини. Це колір життя. Без дихання життя людини не можливе. Для дихання потрібен кисень, його виділяє в атмосферу рослинний світ планети.

Якщо дитина вперше скаже вам про зелений колір - отже, вона починає відчувати світ.

Зелений колір регулює емоційне життя людини (від заспокій­ливої дії при порушенні до підняття тонусу) і позитивно впливає на всі функції й органи.

Роль зеленого кольору відома з глибокої давнини. Давні меди­ки рекомендували всім людям (найбільше хворим) постійно спо­глядати природний зелений колір. Для дитини дуже корисним є гра іграшками зеленого кольору.

Блакитний колір має короткі хвилі. При поглинанні ЙОГО фі зичним тілом в організмі виникають складні фотоелектричні ЗМІНИ Цей колір якісно впливає на розвиток логічного МИСЛЄННЯ, ІНТЄ лекту, мови.

 

 

144 Розділ 2

Він має пом'якшувальні якості короткохвильового спектра. Це колір споглядання та спокою. Вище вираження цих проявів — си­ній і фіолетовий кольори.

Блакитний колір гальмує ріст пухлин, заспокоює психічну ді­яльність.

Використовувати блакитний колір можна під час спостережен­ня за небом, водою тощо.

Блакитний колір — активний чоловічий аспект. Він є символом логіки мислення.

Синій колір — символ пам'яті та інтуїції. Дитина розрізняє си­ній колір з віком, суто індивідуально. Допомогти в цьому мають близькі для дитини люди (мати, вихователь тощо). З того моменту, коли дитина назве синій колір, можна інтенсивніше розвивати її пам'ять і мислення. Синій колір чинить гальмівну дію у стані пси­хічного збудження.

Застосовують його також для дезінфекції помешкань (напри­клад, використання "синьої" лампи), під час лікування захворю­вань горла.

Фіолетовий колір пригнічує психічні процеси і настрій людини. Він — "межовий", за ним знаходиться невидима таємниця. На­лежить до короткохвильової частини спектра, видимої людиною, за ним йде ультрафіолетове випромінювання, яке здатне вбивати різні бактерії. Цю властивість фіолетового кольору використовують для стерилізації повітря в операційних і лікувальних приміщеннях, а також для лікування рахіту, дерматиту, стрептодермії й інших захворювань. Лікування проводять тільки фахівці. Чітке дозуван­ня опромінення ультрафіолетовими променями має обов'язково виконуватися. Потужний потік ультрафіолетових променів іде від сонця, тому тривале перебування під променями сонця може ви­кликати опіки, непритомність і різні порушення в організмі.

Отже, треба пам'ятати, що психіка дитини формується протя­гом тривалого періоду, негативний вплив на неї мають хаотичне поєднання кольору в інтер'єрі, в одязі, неправильне освітлення приміщень, мигтіння світлових зображень на телеекрані, постійне штучне освітлення.

Для малих дітей дошкільний навчальний заклад — це другий дім. Як кажуть у народі: вдома і стіни допомагають.

Оздоровчі технології і освітньому процесі 145

Однак не всі знають, що залежно від забарвлення стін помеш­кання, діти можуть почуватися по-різному (С. Мартинов).

Вивчення стану здоров'я дітей (6—10 років) однієї з французь­ких шкіл показало, що багато з них страждали на розлад зору і скаржилися на швидку втому, що виникає протягом перших годщ занять. За порадою кольоропсихологів у цих класах був змінений колірний клімат: стелі і верхню частину стін пофарбували в білий колір, нижню — у кремовий, меблі і підлогу — у колір світлого де-рева. У результаті цих заходів значно поліпшилося освітлення кла-сів, учні стали менше втомлюватися на уроках, а повторне медичне обстеження, проведене через деякий час, показало, що число дь тей із різними захворюваннями зору зменшилося більш ніж удвічі, У цьому немає нічого надзвичайного. На думку С. Мартинова, бі­лий колір значно підвищує освітленість за рахунок того, що від-биває до 80 % денного світла. На відміну від інших кольорів, цеі) колір позбавлений емоційного впливу. Американські лікарі помь тили, що сутінкове освітлення викликає в багатьох дітей і доросли^ стан депресії і, навпаки, яскраве денне світло підвищує емоційний тонус. Спеціальні медичні і психологічні дослідження показали, що функціональний стан нервової системи у дітей буває набагато ліпшим, якщо стіни в помешканні пофарбовані в білий, блакитний і зелений кольори, ніж у жовтий, а особливо в червоний. Том) кольоропсихологи рекомендують у помешканнях для дітей підбич рати гаму кольорів від жовтувато-зеленого до жовтогарячого. Хоч^ синій і зелений кольори теж пасують для дитячих кімнат, особливо орієнтованих на південь, оскільки ці кольори створюють відчут»| прохолоди. Вивчення впливу колірного фарбування навчального обладнання засвідчило, що стан зорового аналізатора і працездат\ ність дітей підвищується при зеленій гамі кольорів, частіше нЬ» при інших (біле, чорне, коричневе). Під час гігієнічного вивчену фарбування столів дітей найкращі показники зорової працездат* ності були виявлені при яскраво-зеленому кольорі і кольорі на* турального дерева, що створюють сприятливий розподіл світла і полі зору дітей.

На думку С. Мартинова, колір сприяє точнішому і повніша му розпізнаванню предметів. Він стверджує, що діти при ДОННОМ) світлі віддають перевагу малюнкам на білому папері, а при намиа> розжарювання вибирають папір яскраво-зеленого кольору; від ко-

 

 

146 Розділ 2

льору паперу змінюється навіть кількість правильних відповідей під час розв'язування задач. Так, у роботах на зеленому папері чис­ло правильно виконаних завдань з малювання було на 20 % більше, ніж на білому, а на червоному — зменшилося на 19 %.

У деяких країнах, наприклад, в Англії, Японії, розроблені ре­комендації щодо застосування квітучих рослин у режимі праці і відпочинку. Так, квіти з яскраво-червоним забарвленням (герань, гвоздика, півонія, тюльпан, флокс) діють збудливо. Тому їх ре­комендується ставити в групову кімнату під час занять ранковою гімнастикою, адже вони сприяють пробудженню дітей від сну і швидкому підвищенню працездатності, активізують усі функції ор­ганізму, на короткий час збільшують м'язове напруження, підви­щують кров'яний тиск, пришвидшують ритм дихання. Вважають, що квіти рослин, які мають рожеве забарвлення (айстра, троянда, левкой, герань), протистоять меланхолії. Квіти, що мають жовто­гаряче забарвлення (календула, красоля), чинять тонізувальну дію, поліпшують травлення. їх бажано вводити в інтер'єр групи при депресії, млявості тощо.

У ході проведення занять, пов'язаних із напруженою розумово-зоровою працею, добре поставити на стіл вихователя квіти з жовтим і золотистим забарвленням (золота куля, хризантема). Це пов'язано з тим, що жовтий колір — найясніший, фізіологічно оптимальний, найменше стомлює зір і стимулює нервову діяльність.

Кімнатна зелень створює позитивні емоції в дітей у всі пори року, особливо взимку. Зелене листя на тривалий час підвищує м'язову працездатність і перешкоджає захворюванню серцево-судинної системи. Зелений колір найбільш звичний для органів зору і фізіологічно оптимальний. Його поєднання в композиції з іншими кольорами, що мають синій і блакитний відтінки (волошка, дзвіночок, незабудка), зазвичай, гальмують функції нервової сис­теми, знижують м'язовий тонус, кров'яний тиск, зменшують пульс і дихання. Вони добре поєднуються із заняттями релаксацією. Це сприяє швидкому м'язовому розслабленню, гарному сну, віднов­ленню працездатності. Виходячи з цього, вихователі дошкільних навчальних закладів у хвилини відпочинку можуть пропонувати ді­тям частіше дивитися на зелені рослини.

Оздоровчі технології і освітньому процесі 147

Не варто забувати, що кімнатні рослини — це ще й чисті легені дітей. При розміщенні кімнатних рослин доцільно розташовувати їх так, щоб не знижувалося денне освітлення.

Відчуття, які з'являються у дітей під впливом різноколірного до­вкілля, свого часу були узагальнені С. Мартиновим {табл.).

 

 

148 Розділ 2

Додаток