МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ АНАЛІТИЧНОГО РОЗДІЛУ РОБОТИАналіз факторів, що визначають рівень пожежної небезпеки міста, проводиться з метою одержання необхідних висновків про стан середовища, у якій має функціонувати ПРС. Крім того, результати аналізу повинні бути враховані при визначенні необхідної кількості основних і спеціальних автомобілів, пожежних депо та місць їхньої дислокації. До характеристик міського середовища, що дозволяє оцінити загальний рівень його пожежної небезпеки, варто віднести наступні фактори: чисельність і щільність населення; територію; географічні, кліматичні і погодні умови; загальний економічний потенціал міста; його складові; характер забудови, ступінь вогнестійкості будинків; наявність і розташування об'єктів підвищеної пожежної небезпеки; ступінь благоустрою міста, включаючи стан доріг, системи водопостачання, опалення, зв'язку (додаток 2 і 3). Якісний і кількісний аналіз пожежно-рятувальної служби проводиться з метою одержання необхідних висновків про можливості гарнізону пожежно-рятувальної служби здійснювати захист міста від пожеж і впливати на оперативну обстановку в ньому. Крім того, у результаті аналізу повинні бути отримані висновки про наявність або відсутність резерву кадрів для проектованої пожежно-рятувальної служби. Для проведення якісного і кількісного аналізу існуючої пожежно-рятувальної служби необхідно за даними таблиці 4.1 для ПРЧ, зазначених у завданні (див. табл. 3.3), визначити відносні величини і побудувати секторні діаграми, що характеризують розподіл особового складу за віком, стажем роботи й освітою. Відносні величини характеризують склад статистичної сукупності і відповідають на запитання, яку роль (у %) у всій сукупності складають окремі її частини. Знаючи частки окремих частин статистичної сукупності, можна одержати значення центральних кутів сектора діаграми. Для цього необхідно їхнє відсоткове вираження помножити на 3,6 (докладніше дивися приклад). Необхідно також побудувати таблиці в яких відобразити розподіл особового складу частин за ознаками: вік - стаж роботи, вік - освіта і зробити їхній аналіз.
Таблиця 4.1
Статистичний аналіз та прогноз кількості бойових викликів, є одним з важливіших показників рівня протипожежного захисту населених пунктів і об’єктів. До того ж процес зміни кількості викликів у часі дозволяє оцінити результати роботи органів і підрозділів пожежно-рятувальної служби, визначити шляхи її поліпшення. Взагалі, процеси розвитку будь якого явища протягом часу називають динамікою, а статистичні показники, які характеризують зміну цих явищ – рядами динаміки. Статистичний аналіз і прогноз основних кількісних параметрів оперативної пожежної обстановки проводиться з метою оцінки результатів взаємодії пожежно-рятувальної служби з характеристиками міського середовища й одержання вихідних даних для наступних розрахунків. На підставі даних таблиць 3.2 і 3.3 необхідно: 1. Зробити аналіз: - структури викликів пожежно-рятувальних підрозділів за останній рік; - динаміки кількості викликів пожежних підрозділів за розглянутий період часу. 2. Визначити: Аналіз структури викликів пожежних підрозділів здійснюється шляхом розрахунку відносних величин та побудови секторної діаграми. Приклад. Дана структура викликів пожежних підрозділів за останній рік (таблиця 4.2). Таблиця 4.2
Для побудови сектору визначимо центральні кути: g1=63,9·3,6=230°; g2=12,7·3,6=45,7°; g3=23,4·3,6=84,2°.
За допомогою транспортиру коло поділяється на відповідні сектори (див. рис.4.1). Кожен сектор можна замалювати відповідним кольором або заштрихувати. Статистичний аналіз та прогноз кількості викликів є одним з важливіших показників рівня протипожежного захисту населених пунктів і об’єктів. До того ж, процес зміни кількості викликів у часі дозволяє оцінити результати роботи органів і підрозділів пожежно-рятувальної служби, визначити шляхи її поліпшення. Взагалі, процеси розвитку будь якого явища протягом часу називають динамікою, а статистичні показники, які характеризують зміну цих явищ, – рядами динаміки. При виконанні аналізу кількості викликів за зазначений період для свого варіанту завдання (таблиця № 3.2) необхідно: - визначити швидкість та інтенсивність розвитку кількості викликів за допомогою показників рівнів ряду динаміки; - визначити основну тенденцію ряду динаміки, яка дозволяє уявити його зміни протягом періоду часу, що аналізується у вигляді деякої моделі; - зробити прогнозну оцінку кількості викликів на зазначений час. Для визначення швидкості та інтенсивності розвитку кількості викликів за визначений час, розраховуються наступні показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту. Розрахунок цих показників ґрунтується на порівнянні між собою рівнів ряду динаміки. Під рівнем ряду динаміки розуміємо кожне окреме чисельне значення показника, який характеризує величину явища, його розмір, та розміщеного в хронологічній послідовності. Якщо кожний рівень ряду порівнюється з попереднім, то визначені показники називають ланцюговими; якщо усі рівні порівнюються з рівнем, який виступає як постійна база порівняння, – базисними. Абсолютний приріст (зменшення) – це різниця рівнів динаміч-ного ряду: -ланцюгові
-базисні
де:
Абсолютний приріст за одиницю часу виміряє абсолютну швидкість зростання. Однак більш повну характеристику процесу росту можна отримати тільки тоді, коли абсолютні величини доповнюються величинами відносними, якими є темпи зростання та темпи приросту. Вони характеризують відносну швидкість зміни рівня, тобто інтенсивність процесу зростання. Темп зростання розраховується як відношення рівнів ряду, визначається у відносних одиницях або в відсотках: - ланцюгові
- базисні
Темп приросту характеризує відносну величину приросту та показує, на скільки відсотків рівень - для ланцюгових характеристик
- для базисних характеристик
Як і абсолютний приріст, темп приросту може бути позитивним або негативним, що свідчить про збільшення або зменшення рівня. Якщо рівень явища на вивчаємому етапі його розвитку постійно зростає або постійно знижується, то основна тенденція є явною та чіткою. Для кількісної характеристики загальних результатів дії чітко вираженої основної тенденції, можна використовувати абсолютний приріст, темп зростання та приросту за увесь етап розвитку явища. Якщо ланцюгові показники динаміки, залишаючись увесь час позитивними чи негативними, різко коливаються від року до року, або постійно змінюють свій знак, розрахунок їх величини за раніше наведеними формулами може дати невірну уяву про середню швидкість зміни рівня відповідної загальної тенденції. Тому в цих випадках слід порівнювати не річні, а більш типові та тривалі середньорічні рівні. Для цього звичайно проводять збільшення інтервалів, до яких відносять рівні інтервального ряду динаміки. Збільшення інтервалів складається в переході від добових до тижневих, або декадних, від декадних до місячних, від місячних до квартальних чи річних, від річних до багаторічних. Розрахунок показників аналізу динаміки в цих випадках слід проводити за наступними модифікованими формулами:
де:
Найбільш ефективним засобом виявлення основної тенденції розвитку є аналітичне вирівнювання. При цьому рівні ряду динаміки виражаються у вигляді функції часу Якщо характер динаміки підтверджує припущення про те, що рівень явища зростає з більш чи менш постійною швидкістю, тобто з відносно постійними абсолютними одиницями приросту, то математичним виразом такої тенденції буде пряма лінія. Аналітичне рівняння прямої має вигляд:
де:
Якщо характер динаміки відповідає припущенню про зростання рівня з більш чи менш постійною відносною швидкістю, тобто відносно постійними темпами приросту, то у вигляді математичного рівняння цієї тенденції слід приймати показову функцію:
У випадку, коли абсолютні прирости більш чи менш стабільно збільшуються (чи зменшуються), тобто коли рівень змінюється з рівномірною абсолютною швидкістю, у вигляді приблизного математичного виразу тенденції можливо використовувати функціональну залежність другого порядку:
Після вибору виду функції розраховуються її параметри. Розрахунок параметрів створюється за допомогою методу найменших квадратів, при цьому нелінійні функції приводяться до лінійного вигляду. Розглянемо техніку вирівнювання ряду динаміки за прямою:
Параметри a0 a1 вихідної прямої, які задовольняють принципу найменших квадратів, знаходять шляхом рішення наступної системи нормальних рівнянь:
де:
і - порядковий номер інтервалу. Розрахунок параметрів значно полегшується, якщо за початок відлічування часу прийняти центральний інтервал (або момент) етапу, який розглядається. Для непарної кількості рівнів одержуємо наступні значення
Якщо кількість рівнів у ряді парне, то значення
В загальному випадку
звідки:
Прогноз розвитку явища здійснюється шляхом підстановки в отримане математичне рівняння тенденції відповідних порядкових номерів найближчих років t. Приклад. Наведений статистичний ряд розподілу кількості викликів за роками. Таблиця №4.3 Емпіричний ряд динаміки
Побудуємо графічне зображення наведеного ряду
Рисунок 4.2. Динаміка кількості викликів пожежно-рятувальних підрозділів за роками.
Для визначення основних показників використовуємо (формули 4.1-4.6) динамічного ряду побудуємо таблицю №4.4. Таблиця №4.4.
|
, (4.1)
(4.2)
– абсолютний приріст;
– порівнюваний рівень;
– попереднє значення рівню динамічного ряду;
– базисний рівень.
, (4.3)
. (4.4)
(4.5)
. (4.6)
, (4.7)
, (4.8)
, (4.9)
, (4.10)
, (4.11)
– номер порівнюваного або базового року;
– кількість інтервалів, які входять до збільшеного інтервалу.
. Вибір функції здійснюється на основі аналізу характеру закономірностей динаміки кількості викликів.
, (4.12)
– визначені рівні;
– час, тобто порядковий номер інтервалу чи моменту часу;
– параметри прямої.
. (4.13)
(4.14)
(4.15)
, (4.16)
– фактичні (емпіричні) рівні ряду динаміки;
– кількість рівнів;
– момент часу;
, в результаті чого система рівнянь приймає наступний вид: 
, (4.17)
, (4.18)
. (4.19)
