Студопедія
рос | укр

Головна сторінка Випадкова сторінка


КАТЕГОРІЇ:

АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія






Задача 10


Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 937



Розподільчі задачі пов'язані з розподілом ресурсів по роботах, які необхідно виконати. Задачі цього класу виникають тоді, коли наявних в наявності ресурсів не вистачає для виконання кожної роботи найефективнішим чином. Тому метою рішення задачі є відшукання такого розподілу ресурсів по роботах, при якому або мінімізуються загальні витрати, пов'язані з виконанням робіт, або максимізувався одержаний в результаті загальний дохід.

 

Таблиця 1

Типова розподільна задача.

  Роботи, які потрібно виконати Об'єм наявних ресурсів
Ресурси J1 J2 ... Jj ... Jn
R1 R2 ... Ri ... Rm C1,1 C2,1 ... Ci,1 ... Cm,1 C1,2 C2,2 ... Ci,2 ... Cm,2 ... ... ... ... ... ... C1,j C2,j ... Ci,j ... Cm,j ... ... ... ... ... ... C1,n C2,n ... Ci,n ... Cm,n b1 b2 ... bi ... bm
Об'єм необхідних ресурсів a1 a2 ... aj ... an  

 

Більшість розподільних задач можна представити у вигляді матриць, приведених в таблиці №1. Елементи Сi,j, що стоять в клітках матриці, відповідають витратам або доходу, що відповідає виділенню однієї одиниці ресурсу Ri на роботу Jj . Величини Сi,j можуть бути незалежними або залежними. Так наприклад, витрати, обумовлені призначенням однієї автомашини на деякий маршрут доставки вантажів, не залежать від того, які машини призначені на обслуговування інших маршрутів. В той же час, при розподілі засобів між підрозділами фірми дохід від витрат певної кількості грошей одним її підрозділом (скажемо виробництвом) звичайно залежить від того, які засоби затрачуватимуть іншими підрозділами (скажемо відділом збуту). В теорії розподілу розглядаються переважно задачі з незалежними витратами і доходами. Це пояснюється не тим, що такі задачі більш важливі, а лише тим, що для них значно легше будувати моделі і одержувати рішення.

Якщо витрати (або дохід), визначувані об'ємом Xi,j ресурсу i, виділеного на виконання роботи Jj, рівні Xi,j * Ci,j, то маємо лінійну розподільчу задачу. Розподільчі задачі з незалежними лінійними функціями витрат (або доходу) стали об'єктом найінтенсивніших досліджень з причини того, що для їх вирішення були розвинені ефективні методи лінійного програмування.

Розподіл ресурсів для одного періоду часу може впливати на розподіли ресурсів для подальших періодів, а може не робити на них ніякого впливу. Якщо кожне з послідовності розподілів не залежить від всіх інших, то така задача називається статичною, інакше маємо динамічну розподільчу задачу.

Статистичні задачі досліджені більшою мірою, ніж динамічні, але для вирішення деяких типів динамічних задач успішно застосовуються методи лінійного динамічного і динамічного програмування. Для вирішення деяких динамічних задач застосовують методи стохастичного програмування. В таких задачах ухвалення рішень засновано на оцінках вірогідності майбутніх значень параметрів, що мають фіксований розподіл вірогідності.

Основні методи рішення розподільних задач, зокрема лінійного програмування, побудовані на допущенні, що об'єми наявних в наявності ресурсів (bi), необхідні об'єми (aj) і витрати (Ci,j) точно відомі.

Якщо загальний об'єм наявних ресурсів bi (i=1...m) рівний загальній потребі в них aj (j=1...n), то має місце збалансована (закрита) розподільча задача. Якщо ж aj , bi, то задача називається незбалансованою (відкритої). Якщо ресурси можна розділити між роботами, то деякі роботи можна виконувати за допомогою різних комбінацій ресурсів. Якщо роботи і ресурси вимірюються в одиницях однієї і тієї ж шкали, то такі задачі звичайно називають транспортними або задачами розкладання. Якщо ж роботи і ресурси виражаються в різних одиницях вимірюваннях, то задача називається загальною розподільною задачею. Таким чином, транспортна задача є окремим випадком загальної розподільної задачі.

Транспортна задача ставиться таким чином: є m пунктів відправлення А1, А2 ..., Аm, в яких зосереджені запаси якихось однорідних вантажів в кількості відповідно а1, а2 ..., аm одиниць. Є n пунктів призначення В1, В2 ..., Вn, що подали заявки відповідно на b1, b2 ..., bn одиниць вантажу. Відомі вартості Сi,j перевезення одиниці вантажу від кожного пункту відправлення Аi до кожного пункту призначення Вj. Всі числа Сi,j, створюючи прямокутну таблицю, задані. Потрібно скласти такий план перевезень, (звідки, куди і скільки одиниць поставити), щоб всі заявки були виконані, а загальна вартість всіх перевезень була мінімальна.

 

Завдання:

Знайдіть рішення транспортної задачі:

– способом «північно-західного кута»,

– способом мінімальної вартості по рядку,

– способом мінімальної вартості по стовпцю.

Умови транспортної задачі задані транспортною таблицею (табл. 2).

 

Таблиця 2

Умови задачі

Магазини Постачальники Магазин №1 Магазин №2 Магазин №3 Магазин №4 Магазин №5 Запаси аi
Постачальник №1
Постачальник №2
Постачальник №3
Постачальник №4
Заявки bj

 

Приклад розв’язання завдання:

 

Рішення транспортної задачі починається із знаходження опорного плану. Для цього існують різні способи. Наприклад, спосіб «північно-західного кута», спосіб мінімальної вартості по рядку, спосіб мінімальної вартості по стовпцю і спосіб мінімальної вартості таблиці. Розглянемо найпростіший, так званий спосіб північно-західного кута.

Умови транспортної задачі задані транспортною таблицею.

 

Таблиця 3

Умови задачі

Споживачі Постачальники В1 В2 В3 В4 В5 Запаси аi
А1
А2
А3
А4
Заявки bj

 

Заповнюватимемо таблицю перевезеннями поступово, починаючи з лівої верхньої ячейки («північно-західного кута» таблиці). Міркуватимемо при цьому таким чином. Пункт В1 подав заявку на 18 одиниць вантажу. Задовольнимо цю заявку за рахунок запасу 48, є в пункті А1 і запишемо перевезення 18 в клітці (1,1). Після цього заявка пункту В1 задоволена, а в пункті А1 залишилося ще 30 одиниць вантажу. Задовольнимо за рахунок них заявку пункту В2 (27 одиниць), запишемо 27 в клітці (1,2), 3 одиниці, що залишилися, у пункті А1 призначимо пункту В3. У складі заявки пункту В3 недовіз склав 39 одиниць. З них 30 кроєм за рахунок пункту А2, його запас буде вичерпаний, і ще 9 візьмемо з пункту А3. З 18 одиниць пункту А3 12, що залишилися, виділимо пункту В4, 6 одиниць, що залишилися, призначимо пункту В5, що разом зі всіма 20 одиницями пункту А4 покриє його заявку. На цьому розподіл запасів закінчений, кожний пункт призначення одержав вантаж згідно своєї заявки. Це виражається в тому, що сума перевезень в кожному рядку рівна відповідному запасу, а в стовпці — заявці. Таким чином, зразу ж складений план перевезень, що задовольняє балансовим умовам.

Одержане рішення є опорним рішенням транспортної задачі (табл. 4)

 

Таблиця 4

 

Опорне рішення транспортної задачі методом «північно-західного кута»

Споживачі Постачальники В1 В2 В3 В4 В5 Запаси аi
А1 18 27 3    
А2     30    
А3     9 12 6
А4         20
Заявки bj

 

Складений нами план перевезень не є оптимальним за вартістю, оскільки при його побудові ми зовсім не враховували вартість перевезень Сi,j.

 

Інший спосіб — спосіб мінімальної вартості по рядку заснований на тому, що ми розподіляємо продукцію від пункту Ai не в будь-якій з пунктів Bj, а в той, до якого вартість перевезення мінімальна. Якщо в цьому пункті заявка повністю задоволена, то ми прибираємо його з розрахунків і знаходимо мінімальну вартість перевезення з пунктів Bj, що залишилися. У всьому іншому цей метод схожий з методом «північно-західного кута».

В результаті опорний план, складений способом мінімальної вартості по рядку, виглядає як показано в таблиці №5.

При цьому методі може вийти, що вартості перевезень Ci,j і Ci,k від пункту Ai до пунктів Bj і Bk рівні. В цьому випадку з економічної точки зору вигідніше розподілити продукцію в той пункт, в якому заявка більше. Так наприклад, в рядку 2 C2,1 = C2,4, але заявка b1 більше заявки b4, тому 4 одиниці продукції ми розподілимо в клітку (2,1).

Спосіб мінімальної вартості по стовпцю аналогічний попередньому способу. Їх відмінність полягає в тому, що в другому способі ми розподіляємо продукцію від пунктів Bi до пунктів Aj за мінімальною вартістю Cj,i. Опорний план, складений способами мінімальних вартостей, звичайно більш близький до оптимального рішення.

Так, в нашому прикладі загальні витрати на транспортування за планом, складеному першим способом, F0 = 1039, а по другому — F0 = 723.

 

 

Таблиця 5

Опорне рішення транспортної задачі

способом мінімальної вартості по рядку

Споживачі Постачальники В1 В2 В3 В4 В5 Запаси аi
А1 42 6  
А2 4     26
А3   27 0
А4 14     6
Заявки bj

 

Клітки таблиці, в яких стоять ненульові перевезення, є базисними. Їх число повинне дорівнювати m + n - 1.

Необхідно відзначити також, що зустрічаються такі ситуації, коли кількість базисних кліток менше ніж m + n - 1. В цьому випадку розподільна задача називається виродженою. В цьому випадку слідує в одній з вільних кліток поставити кількість перевезень рівне нулю. Так, наприклад, в таблиці №5:

m + n - 1 = 4 + 5 - 1 = 8

а базисних кліток 7, тому потрібно в одну з кліток рядка 3 або стовпця 2 поставити значення «0». Наприклад, в клітку (3,5).

Складаючи план за способами мінімальних вартостей, на відміну від плану за способом «північно-західного кута», ми враховуємо вартості перевезень Ci,j, і цей план є більш оптимальним.


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Задача 7 | Тема 13. Інформаційне забезпечення логістичної системи
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | <== 9 ==> | 10 |
Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.193 сек.) російська версія | українська версія

Генерация страницы за: 0.193 сек.
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7