Тест із підтеми

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1776

1. Основна частина енергії (48%) від Сонця до Землі надходить у вигляді:

А видимого випромінювання; Б теплового випромінювання;

В ультрафіолетового випромінювання.

2. Сонячна радіація, яка є переважаючою у сонячний день, називається:

А поглинутою; Б прямою; В розсіяною.

3. Сонячна радіація, яка є переважаючою у хмарний день, називається:

А поглинутою; Б прямою; В розсіяною.

4. Частка сонячної радіації, яка поглинається атмосферою Землі, становить:

А 20%; Б 34%; В 46%.

5. Середня величина альбедо Землі становить:

А 20%; Б 34%; В 46%.

6. Величина поглинутої усією поверхнею Землі сонячної радіації у становить:

А 20%; Б 34%; В 46%.

7. Більша частину (24%) у поглинутій земною поверхнею радіації становить:

А відбита; Б пряма; В розсіяна.

8. Величини альбедо водної поверхні становлять:

А 5%; Б 26%; В 30%; Г 80%.

9. Відмінності у величині сумарної сонячної радіації на різних широтах спричинені насамперед:

А величиною кута падіння променів; Б потужністю шару тропосфери.

10. Відмінності у величині сумарної сонячної радіації на одній широті спричинені:

А величиною кута падіння променів; Б хмарністю.

11. Під безпосереднім впливом променевої енергії сонця нагрівається насамперед повітря:

А тропосери і мезосфери; Б стратосфери і термосфери.

12. Повітря нижнього шару тропосфери нагрівається від:

Асонячних променів Бнагрітої земної поверхні.

13. Вирішальне значення у нагріванні повітря тропосфери відіграє радіація:

А поглинута атмосферою;Б відбита;

В поглинута земною поверхнею; Г розсіяна.

14. Тонкий приземний шар повітря отримує енергію від земної поверхні, в основному, шляхом:

А конвекції; Б випромінювання; В теплопровідності.

15. Чим вище і довше сонце знаходиться над лінією горизонту, тим:

Ахолодніше Бтепліше.

16. Повітря над свіжою ріллею чорного кольору порівняно з тим, що знаходиться над полем з достиглою пшеницею чи ще нерозталим снігом весною, нагрівається:

Абільше Бдещо менше Взначно менше.

17. Вищі шари повітря тропосфери отримують енергію від земної поверхні, в основному, шляхом:

А конвекції; Б теплопровідності.

18. Атмосфера утримує значну частину теплового випромінювання Землі завдяки:

А процесу теплопровідності; Бпроцесу конвекції;

В процесу фотосинтезу; Гпарниковому ефекту.

19. Отримують певну кількість тепла вищі шари тропосфери за рахунок енергії, яка вивільняється:

А у процесі теплопровідності; Б упроцесі випаровування води;

В у процесі фотосинтезу; Г упроцесі конденсації водяної пари.

20. Встановіть відповідність між видами сонячної радіації та їх характерними особливостями:

А становить близько 20% від усієї сонячної радіації, що надходить на верхню межу атмосфери;

Б потрапляє на земну поверхню після відбиття частинками пилу, краплинками води;

В становить більшу частку у сумарній сонячного дня;

Г не включає в себе частину сонячної радіації, яка відбита безпосередньо земною поверхнею;

Д частина їїбудь-якого днявідбивається безпосередньо земною поверхнею, а решту затрачається на нагрівання поверхні, випаровування з неї води, процес фотосинтезу.

21. Встановіть відповідність між процесами в атмосфері та їх характерними особливостями:

А величина цього явищаможе бути додатною і від’єм­ною;

Б здатність атмосфери пропус­кати сонячну короткохвильову радіацію на земну поверхню, але затримувати, головним чином, завдяки водяній парі і вуглекислому газу, теплове випромінювання Землі;

В передача енергії від земної поверхні до повітря за допомогою довгих хвиль;

Г забезпечує прогрівання тонкого приземного шару;

Д полягає в тому, що нагріте повітря стає лег­шим і підіймається вгору, а більш холодне і важке його замі­щує.

22.Встановіть послідовність процесів, які відбуваються із сонячною радіацією після її поступлення на верхню межу атмосфери:

23. Величина сумарної сонячної радіації тим більша, чим:

24. Чим менший кут падіння сонячних променів, тим:

Розподіл температури повітря залежно від географічної широти місця
і від висоти над рівнем океану

Сумарна радіація зменшується від екваторіально-тропічних широт до полюсів. Вона максимальна – близько 850 Дж/м² за рік (200 ккал/см² за рік) – у тропічних пустелях, де пряма сонячна радіація через велику висоту Сонця і безхмарне небо найінтенсивніша. У літнє півріччя відмінності у надхо­дженні сумарної сонячної радіації між низькими і високими широтами згла­джуються. Це відбувається за рахунок більшої тривалості освітлення Сонцем, особливо у полярних районах, де полярний день триває навіть півроку.

Хоч сумарна сонячна радіація, що надходить на земну поверхню, частково відбивається нею, однак велика її частина поглинається земною поверхнею і перетворюється в теплоту. Частина сумарної радіації, що залишається після витрати її на відбивання і на теплове випромінювання земної поверхні, називається радіаційним балансом (залишковою радіацією). Для більшості територій Землі радіаційний баланс має позитивні значення, закономірно зменшуючись від екватора до полюсів. У приполярних широтах, особливо у межах високих крижаних пустель Антарктиди і Гренландії радіаційний баланс від’ємний. Для Землі в цілому за рік він дорівнює практично нулю.

Від екватора до субтропіків радіаційний баланс додатний впродовж усього року. Починаючи з помірних широт, він улітку має позитивні значення, а взимку – негативні. Відповідно до розподілу залишкової радіації температура повітря розподіляється також широтними смугами, тобто змен­шується від екватора до полюсів, а також відрізняється за сезонами. Середня річна температура повітря приземного шару тропосфери для всієї земної кулі становить +14°, січнева – +12°, липнева – +18°. Поблизу екватора середня річна температура дорівнює +25–+26°, на півночі Євразії і Північної Америки – –10° і нижче. Найнижчі середньорічні температури виражені здебільшого біля полюсів, де виділяють пояс морозу.

Таблиця