Тест із підтеми

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1544

1. Фізичний стан нижнього шару атмосфери в певній місцевості в даний момент або за певний відрізок часу називають:

Акліматом; Бпогодою.

2. Відслідковують регулярно усі зміни основних елементів погоди на:

Аметеорологічних станціях; Бсейсмічних станціях.

3. Результати спостережень метеорологічних станцій систематично передаються у зашифрованому вигляді особливим міжнародним кодом у три світові центри:

АНью-Йорк, Москву, Париж; БНью-Йорк, Москву, Мельбурн.

4. Сукупність погодних умов, характерних для даної території, що повторюються з року в рік, називають:

Акліматом; Бтиском; Впогодою; Гтропосферою.

5. Надходження сонячної енергії на земну поверхню є однією з характеристик процесу:

Авологообігу; Бтеплообігу; Вциркуляції атмосфери.

6. Хмарність є однією з характеристик процесу:

Авологообігу; Бтеплообігу; Вциркуляції атмосфери.

7. Атмосферний тиск є однією з характеристик процесу:

Авологообігу; Бтеплообігу; Вциркуляції атмосфери.

8. Конденсація є однією з характеристик процесу:

Авологообігу; Бтеплообігу; Вциркуляції атмосфери.

9. Вітер є однією з характеристик процесу:

Авологообігу; Бтеплообігу; Вциркуляції атмосфери.

10. Повітря, що характеризується зниженим тиском, має високі температури і велику вологість:

Аекваторіальне; Бтропічне; Впомірне; Гарктичне.

11. Повітряні маси, що формуються між 30 і 40° пн. і пд. ш.:

Аекваторіальні; Бтропічні; Впомірні; Гарктичні.

12. Повітряні маси, для яких улітку характерна досить висока температура, спостерігається висхідний рух повітря, опади; узимку – низькі температури і різну вологість:

Аекваторіальні; Бтропічні; Впомірні; Гарктичні.

13. Повітряні маси, які мають вкрай низькі температури і невелику вологість:

Аекваторіальні; Бтропічні; Впомірні; Гарктичні.

14. Перехідну зону між двома повітряними масами, які мають різні властивості називають:

А атмосферним фронтом; Б кліматичним фронтом.

15. Фронтальна поверхня стикання двох повітряних мас завжди нахилена в бік:

А теплого повітря; Б холодного повітря.

16. Фронт, який, як правило, рухається із швидкістю близько 40 км/год., а поверхня стикання повітряних мас у ньому досить стрімка:

А теплий фронт; Б фронт оклюзії; В холодний фронт.

17. Фронт, який, як правило, рухається із швидкістю 25–30 км/год., а поверхня стикання повітряних мас у ньому дуже полога:

А теплий фронт; Б фронт оклюзії; В холодний фронт.

18. Стикання двох холодних повітряних фіксує момент виникнення:

А теплий фронт; Б фронт оклюзії; В холодний фронт.

19. Арктичний кліматичний фронт розділяє:

А ПП і ТП; Б ТП і ЕП; В АП і ПП.

20. Полярний кліматичний фронт розділяє:

А ПП і ТП; Б ТП і ЕП; В АП і ПП.

21. Тропічний кліматичний фронт розділяє:

А ПП і ТП; Б ТП і ЕП; В АП і ПП.

22. Встановіть відповідність між географічними поняттями та особливостями формування клімату:

А охоплює фізичні процеси, пов’язані з переміщенням мас повітря;

Б охоплює фізичні процеси, пов’язані з випаровуванням води з підстилаючої поверхні;

В ефект пов’язаний, передусім, із збільшенням концентрації вуглекислого газу;

Г охоплює фізичні процеси, пов’язані з надходженням сонячної енергії на земну поверхню, випромінюванням Землі;

Д один з елементів географічної оболонки, який впливає на протікання кліматоутворюючих процесів.

23. Встановіть відповідність між географічними поняттями та їх характерними особливостями:

А зона зіткнення будь-яких двох повітряних мас;

Б район земної кулі, де здебільшого зароджуються атмосферні вихори високого або низького тиску;

В не відображається на синоптичних картах;

Г великий об’єми повітря з відносно однорідними властивостями;

Д рух повітря, зумовлений нерівномірним розподілом атмосферного тиску над земною поверхнею.

24. Встановіть відповідність між типами повітряних мас та їх характерними особливостями:

А улітку характерні досить висока температура й абсолютна вологість, спостерігається висхідний рух повітря, опади; узимку – низькі температури й абсолютна вологість;

Б має вкрай низькі температури і невелику абсолютну вологість;

В характеризується не дуже високими температурами влітку та не дуже низькими температурами взимку (близькими до 0°), високою вологістю;

Г має високі середньодобові температури впродовж року (близькі до 27°) і велику вологість;

Д в усі пори року відзначається підвищеною температурою і високою абсолютною, але низькою відносною вологістю.

25. Встановіть відповідність між атмосферними та кліматичними фронтами і їх характерними особливостями:

А поверхня зіткнення будь-яких двох повітряних мас;

Б наближенню його передує зниження тиску і поява перистих хмар;

В буває арктичним, полярним, тропічним;

Г завжди швидко зникає, небо прояснюється, а погода стає прохолоднішою;

Д його проходження супроводжується посиленням вітру, грозами, інколи шквалами і навіть смерчами.

26. Вкажіть твердження, які правильно характеризують холодний атмосферний фронт:

Кліматичні пояси та області

Клімат, як і всі метеорологічні елементи, підпорядкований також закону широтної зональності. У кожній півкулі, згідно з Б. П. Алісовим, виділяється сім кліматичних поясів. При цьому чотири з них належать до головних кліматичних поясів і три – до перехідних. Головна ознака поясу – панування тих чи інших типів повітряних мас та характерних типів вітрів. В основних поясах кліматичний процес цілий рік відбувається під переважаючим впливом повітряних мас одного типу. Отже, в екваторі­альному кліматичному поясі сукупність погодних умов впродовж року визначається екваторіальними повітряними масами та перевагою висхідного руху повітря,двохтропічних – тропічними та вітрами пасатами,двохпомірних – помірними та західними вітрами,двоххолодних– арктичному і антарктичному –відповідно арктичними та антарктичними повітряними масами, північно-східними чи південно-східними вітрами відповідно.

Перехідні пояси, що розташовуються між головними, характеризуються сезон­ною зміною пануючих повітряних мас. Серед них два субекваторіальні пояси, які простягаються між широтами 5°–20° відповідно північної та південної широти. Щоб зрозуміти особливості цього поясу, розглянемо детальніше субекваторіальний пояс північної півкулі. У літній період тут панують екваторіальні повітряні маси. Вони змістилися сюди за сонцем, що перебувало в зеніті у цьому проміжку широт і, зокрема, 22 червня на північному тропіку. Коли сонце зміститься у південну півкулю і перебуватиме в зеніті південніше екватора, то екваторіальна повітряна маса зміститься туди. У північній півкулі вона визначатиме у цей період погоду тільки приблизно до паралелі 5° пн. ш., тобто в межах екваторіального кліматичного поясу. В межах субекваторіального поясу, за відступаючими екваторіальними, заходять тропічні повітряні маси. Отже, якщо у літній період у субекваторіальному поясі панували високі температури із значною кількістю опадів, зумовлені екваторіальним повітрям, то у зимовий встановлюється суха і спекотна погода, що визначається тропічними повітряними масами.

Між тропічними і помірними поясами обох півкуль формуються два субтропічні пояси. Між помірними і холодними існують субарктичний і субантарк­тичниий пояси. Погода у цих перехідних поясах у літній період подібна до тієї, яка характерна для основного кліматичного поясу, який ближче від них до екватора, а у зимовий – тих, що ближчі до полюсів.

Отже, головним чинником формування кліматичних поясів земної кулі географіч­на широта. Однак у межах кліматичних поясів також існують досить значні відмінності у характері протікання кліматоутворюючих процесів. Тому у них виділяють кліматичні області – досить великі території із специфічними у межах кліматичного поясу рисами протікання кліматоутворюючих процесів. Кожній кліматичній області відповідає певний конкретний тип клімату.

У різних кліматичних поясах виділяють від двох до чотирьох типів клімату (кліматичних областей). Їхнє формування пов’язане з впли­вом не географічної широти, а інших географічних чинників клімату. Серед них віддаленість від морів і океанів, наявність поблизу океанічних течій, розмі­щення на суходолі (материк чи острів, розміри і частина ділянки суходолу) абсолютна висота, рельєф, що оточує дану територію, характер підстилаючої поверхні (колір, рослинність, мікроформи рельєфу).

Вплив віддаленості ділянок суходолу від океанів (морів) пов’язаний з тим, що висока теплоємність води і постійне її перемішування забезпечують нагромадження запасів тепла в океанах. Воно поступово надходить в атмосферу і повітряними потоками виноситься на континенти. Сформовані над океаном повітряні маси, наситив­шись вологою, що випаровується з океану, віддають їх конти­нентам, сприяючи цим їхньому зволоженню. Отже чим ближче територія суходолу до океану, тим у більшості випадків для неї характерна менша річна та добова амплітуди температур, більша вологість та кількість опадів, а чим дальше – тим амплітуди більші, а опадів менше.

Океанічні течії впливають на клімат тим, що переносять близько поло­вини тепла з низьких широт у високі, а решта надходить внаслідок обміну повітряними масами. Морські течії охолоджують або роблять теплішим клі­мат територій, біля яких проходять, впливають на розподіл атмосферних опадів (теплі течії збільшують, а холодні зменшують). На західних узбереж­жях материків у жаркому пояс, які омиваються холодними течіями, опадів часто так мало, що там утворюються пустелі (Атакама, Наміб та ін.).

Оцінюючи вплив на клімат фактора розміщення на суходолі (материку чи ост­рові), необхідно звернути увагу на розміри даного географічного об’єкта і те, в якій частині його (західній, східній, південній, північ­ній, центральній), розміщена опису­вана місцевість. Чим більший материк, тим більше виражена континен­таль­ність клімату його внутрішніх районів. Вона вира­жається у малій річній кіль­кості опадів і великій річній амплітуді темпера­тур (наприклад, у Цент­ральній Азії). У західних частинах материків помір­них широт, як правило, менший ступінь континентальності клімату, ніж у східних. На східному та південному узбережжі найбільшого материка Євразії сформувався мусонний тип клімату.

Вплив абсолютної висоти як чинника клімату проявляється у тому, що в горах температура з висотою зменшується приблизно на 6°С на кожен кілометр, а на певній висоті (висоті снігової лінії) навіть улітку виявляється рівною нулю. Вище цієї уявної лінії починається царство снігів і льодів.

Щодо рельєфу, то слід звернути увагу на те, що саме навколишній рельєф, який оточує територію про клімат якої йдеться, визначає специфіку протікання кліматоутворюючих процесів у її межах. Так, відсутність гірських систем на північному заході України, а також у північ­ному і східному напрямках робить її терени відкритими для проникнення повітряних мас з Атлантики, Арктики та центральної частини Євроазіатсь­кого материка. Гірські системи, у свою чергу, можуть захищати рівнинні території від проникнення холодного повітря чи не допускати до них теплого.

Характер підстилаючої поверхні впливає на величину відбитої і поглину­тої сонячної енергії.

Отже, особливості протікання кліматоутворюючих процесів у певній місцевості залежать від дії названих вище географічних факторів клімату, які й зумовлюють існування певних типів клімату. Так, материковий і океанічний типи клімату є в усіх поясах, що зумовлено властивостями земної поверхні – суші чи океану; типи клімату західних і східних узбереж материків (у тропічних, субтропічних, помірних поясах) пов’язані з розмірами материка, рельєфом, що оточує територію, морськими течіями.

У помірному кліматичному поясі всього формується чотири типи клімату. На західних узбережжях материків панує морський тип клімату. Дальше на схід виділяється помірно-континентальний клімат, який характеризується дещо меншим впливом західних вітрів з океану. У центральній частині материків північної півкулі панує континентальний тип клімату. На його особливості дуже мало впливають повітряні маси з океанів через віддаленість території, а також гірський рельєф, що її оточує. Тому для цієї кліматичної області характерні високі літні та дуже низькі зимові температури, мала річна кількість опадів. Біля східних узбереж сформувався у помірному поясі мусонний тип клімату з вологим прохолодним літом і сухою морозною зимою.

Характеристику типів кліматів можна подати в описовій формі. Поряд з нею широко використовується графічне відображення річного ходу температурі та помісячної кількості опадів, яке називають кліматограмою. При її аналізі слід мати на увазі, що середня частина кліматограми відображає температуру і опади у літні для північної півкулі місяці (червень, липень), а краї – зимові (грудень, січень). Аналізуючи річний графік температур і стовпчикові діаграми розподілу опадів, можна встановити тип клімату. Так на рис … подана кліматограма, з якої видно, що зимові середньомісячні температури опускаються нижче 10° морозу, а отже з цього слідує, що у даному випадку може йтися про клімат помірний або субарктичний. Температури липня близько 12 градусів також підтверджують це припущення. Однак досить значна як для субарктичного клімату річна кількість опадів – 478 мм та їх майже рівномірний розподіл, який, ймовірно, спричинений пануванням впродовж року одних і тих самих західних вітрів, дозволяє віддати перевагу помірному клімату. Щодо типу клімату, то на основі того, що зима досить холодна, а річна кількість опадів надто мала як для морського, то, очевидно тут відображено помірно-котинентальний тип клімату. І дійсно, ця кліматограма відображає насправді клімат міста Мурманськ, який розміщений у помірно-континентальній області помірного кліматичного поясу, але дуже близько до умовної межі його із субарктичним.

Клімат впливає на компоненти і явища природи: життя рослин і тварин, утворення ґрунтів, розподіл і режим внутрішніх вод, формування рельєфу. Він значною мірою визначає зовнішній вигляд природного комплексу, а отже і умови життя людини. Під впливом клімату формуються природні багатства краю, які людина використовує у господарській діяльності (родючі ґрунти, ліси, запаси води і гідроенергії тощо).

Дуже важливими є кліматичні умови для господарської діяльності людини. Від клімату значною мірою залежить територіальне поширення різних сільсько­господарських культур, їхня урожайність, терміни польових робіт. Певне значення має клімат і для промисловості та транспорту, для поліпшення здоров’я людей.