ПОСМЕРТНІ ЗМІНИ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЕКСПЕРТИЗИ

Дата добавления: 2015-10-18; просмотров: 661

Опоряджувальні роботи — це комплекс будівельних про­цесів, які виконують на завершальному етапі будівництва (ре­конструкції) будинків чи споруд з метою надання їм певного ар­хітектурно-естетичного вигляду, захисту їх від руйнівної дії атмо­сферних впливів i агресивного середовища, враховуючи вимоги санітарії та гігієни. В цей комплекс входять: склярські, штукатур­ні, малярні, шпалерні, облицювальні роботи, а також влаштуван­ня підлог.

Склярські роботи — це будівельний процес, пов'язаний з склін­ням зовнішніх та внутрішніх світлових прорізів (вікон, дверей, віт­рин, світлових ліхтарів, теплиць тощо) у будинках і спорудах з метою забезпечення їх природним освітленням, звуко- і теплоза­хистом і запроектованою декоративністю. Виконують ці роботи до початку інших опоряджувальних робіт для захисту робітників від протягів, холоду, негативної дії атмосферних опадів, а також для створення в приміщеннях належних технологічних умов для ви­конання робіт.

Штукатурні роботи — це процес покриття конструкцій або їх окремих елементів шаром штукатурного розчину (мокрою штука­туркою), або штукатурними листами заводського виготовлення (сухою штукатуркою).

Такі роботи виконують для вирівнювання поверхні конструк­цій (звичайна штукатурка), надання поверхні декоративних яко­стей (декоративна штукатурка), виконання спеціальних вимог (спеціальна штукатурка, що може бути гідро-, тепло-, звуко-, газоізоляційною або рентгенозахисною).

Монолітна штукатурка (мокра)—шар штукатурного розчину, нанесеного на конструкцію і обробленого спеціальним інструмен­том. Ця штукатурка буває проста, поліпшена i високоякісна. Чим вище категорія штукатурки, тим більша кількість робочих опера­цій, пов'язаних з їх влаштуванням.

Просту штукатурку використовують при опорядженні примі­щень складського та допоміжного призначення, поліпшену — жит­лових, промислових, адміністративних, навчальних, сільськогоспо­дарських будинків i споруд, високоякісну — громадських споруд культурного призначення, адміністративних споруд першого класу, а також фасадів.

Товщина шару простої штукатурки не повинна перевищувати 12 мм, поліпшеної — 15 мм, високоякісної — 20 мм.

Основні елементи штукатурного шару: набризк — для надійно­го зчеплення штукатурки з основою (конструкцією); грунт — для вирівнювання поверхні, в спеціальних штукатурках виконує робо­чу функцію; накривний шар — для надання поверхні хімічних і функціональних властивостей.

Шпалерні роботи — це опорядження внутрішніх поверхонь шпа­лерами, лінкрустом i синтетичними рулонними матеріалами.

Залежно від матеріалу й експлуатаційних властивостей шпа­лери поділяють на звичайні, вологостійкі та звуковбирні.

Облицювальні роботи — це роботи, пов'язані з закріпленням опоряджувальних матеріалів на лицьових поверхнях конструкцій.

Облицювальні роботи виконують як у заводських умовах, так і в умовах будівельного майданчика. Облицювання поділяється на внутрішнє і зовнішнє, воно може бути або з природного декоратив­ного каменю, або з штучних матеріалів. Як облицювальні найчас­тіше використовують такі породи каменю, як мармур, граніт, лаб­радорит, габро, вапняк, туф і піщаник; із штучних матеріалів — облицювальні плити і плитки: керамічні (матові, глазуровані, мар-муроподібні), цементно-піщані, мозаїчні, скляні, пластмасові, гіп­сові, азбестоцементні, деревні та пластикові листи.

Конструкція облицювання складається з трьох основних еле­ментів: підготовки, проміжного прошарку і облицювального по­криття. Як підготовку найчастіше використовують це­ментно-піщаний розчин, за допомогою якого вирівнюють опоря­джувальну поверхню, а як проміжний прошарок — цементно-піща­ний розчин або мастики.

Залежно від призначення облицювальні покриття можуть бути захисними, санітарно-гігієнічними і декоративними. Найчастіше ці покриття відповідають усім цим вимогам.

Технологія облицювальних робіт залежить від виду облицю­вальних матеріалів, способу їх закріплення та місця виконання ро­біт (завод чи будівельний майданчик).

Облицювальні роботи, виконувані на будівельному майданчику, поділяють на такі процеси: підготовка облицювальних матеріалів та приготування клеючих сумішей і кріплення; готування опоря­джувальної поверхні; облицювання поверхні.

Улаштування підлог — це одна з опоряджувальних операцій, до якої ставлять вимоги залежно від призначення споруди в цілому і кожного приміщення окремо. Так, у житлових приміщеннях підло­га повинна мати малий коефіцієнт теплозасвоєння; в санітарних вузлах, басейнах, магазинах — мати підвищену водостійкість; в те­атрах, бібліотеках — бути безшумною. Підлоги повинні бути довговічними та важкоспалимими, надій­но протистояти стиранню верхнього шару, мати високі показники з тепло- і звукоізоляції, хороші експлуатаційні і санітарно-гігієнічні властивості, відповідати художньо-декоративним вимогам. Підлога складається з таких основних конструктивних елемен­тів: покриття (чистої підлоги) — верхнього елемента підлоги, що сприймає експлуатаційне навантаження; прошарку — проміжного шару, що з'єднує покриття з нижніми елементами підлоги (мас­тика, клей, цементно-піщаний розчин); рівняльного шару — шару завтовшки 8...15 мм з цементно-піщаного, полімерцементного та ін­ших розчинів, ізоляційного шару — гідро-, тепло- і звукоізоляцій­ного покриття; підстильного шару (підготовки) — елемента підло­ги, що розподіляє навантаження на грунт (гравій, шлак, щебінь). Технологія влаштування підлог залежить насамперед від мате­ріалу покриття. Саме за ним підлоги поділяються на суцільні, з штучних i рулонних матеріалів. До суцільних підлог належать підлоги бетонні, мозаїчні, цементно-піщані, асфальтобетонні, металоцементні, ксилолітові, полімербетонні, наливні; до підлог із штучних матеріалів — покриття з деревини, кераміки, скла, при­родного каменю, шлакоситалу, полівінілхлоридних плиток, бетон­них плит тощо; до підлог із рулонних матеріалів — покриття з лі­нолеуму та синтетичних килимів.

Улаштування підлоги починають лише після завершення попе­редніх будівельних робіт, виконання яких може призвести до по­шкодження або руйнування підлоги, а також при плюсовій темпе­ратурі в приміщенні (в зимових умовах).

Суцільні покриття підлоги влаштовують по підстильному шару, стяжці з бетону або по залізобетонному перекриттю.