Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Мета роботиДата добавления: 2014-11-10; просмотров: 790
Дослідження характеру залежності втрат напору на тертя по довжині трубопроводу від витрати рідини. Визначення дослідним шляхом величини внутрішнього діаметра трубопроводу. 10.2 Основні теоретичні положення Графічна залежність втрат напору в трубопроводі від об’ємної витрати рідини hтер = f(Q) називається характеристикою трубопроводу. Втрати на тертя в трубопроводі визначаються за формулою Дарсі: , (9.1) де l – коефіцієнт гідравлічного тертя; l, d – довжина і діаметр трубопроводу; u = 4Q/(pd2) – середня швидкість руху рідини; g – прискорення вільного падіння. Оскільки коефіцієнт l в загальному випадку залежить від числа Re, то і форма кривої характеристики трубопроводу буде мінятися в залежності від режиму руху рідини. Враховуючи, що для ламінарного режиму руху l = 64/Re, а число Re = ud/n, з формули (1.1) можна отримати формулу Пуазейля для розрахунку втрат напору на тертя: , (9.2) де n – кінематична в’язкість рідини. З формули (1.2) видно, що для ламінарного режиму руху hтер ~ Q, тобто на цій ділянці характеристика трубопроводу має вигляд прямої лінії, яка проходить через початок координат. Для турбулентного режиму руху hтер ~ Q m, де показник степеня m > 1. Тобто це є нелінійна залежність, яка для розвиненого турбулентного руху в зоні шорстких труб, коли l не залежить від числа Re, має форму параболи: hтер ~ Q 2. Рівняння Бернуллі, записане для горизонтальної ділянки трубопроводу постійного перерізу (Рисунок 9.1), має вигляд: , (9.3) тобто втрати напору на такій ділянці дорівнюють різниці Dh п’єзометричних напорів, виміряних в початковому і в кінцевому перерізі цього трубопроводу.
|