Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Нітразепам (радедорм).Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 696
1. Методика викладання української мови : Навчальний посібник /С.І.Дорошенко, М.С.Вашуленко і інші. – 2-ге вид., перероб. і доповн. – К.: Вища школа, 1992. 2. Методика развития речи на уроках русского языка / Под ред. Т.А.Ладыженской. – М.: Просвещение, 1980. 3. Львов М.Р. Методика развития речи младших школьников. – М.: Просвещение, 1985. 4. Пентелюк М.І., Галетова А.Г. та інші. Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах : Підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти. – К.: Ленвіт, 2000. 5. Бадер В.І. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів. – К.: Рад шк., 1997. 6. Варзацька Л.О. Навчання мови і мовлення на основі тексту. – К.: Рад. шк., 1986. 7. Варзацька Л.О., Шевченко Л.М. Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів. – К.: РНМК, 1992. 8. Кравчук Д.М. Писемне мовлення учнів 1-3 класів. – К.: Рад. шк., 1984. 9. Львов М.Р. Речь младших школьников и пути ее развития : Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1975. 10. Львов М.Р. Работа над сочинением в начальных классах. – М.: Просвещение, 1971. 11. Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі. – Тернопіль: Астон, 2001. 12. Наумчук М.М., Будна Н.О. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2001. 13. Нечай Л.Д. Учнівські твори в початкових класах. – К.: Рад. шк., 1981. 1 Мова в системі початкового навчання: Тези республіканської науково-практичної конференції; Полтава: – 1991, с.5. 1 М.С.Вашуленко. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного навчання // Поч. шк. – 2000. - № 1. [1] Одночасно з аналітико-синтетичним методом можуть частково використовуватися й інші методи, зокрема метод цілих слів. Доцільність застосування цього методу поясн.ється необхідністю навчити школярів (після того, як вони засвоїли читання по складах, сприймати графічні образи багатьох добре знайомих слів цілісно, швидко впізнавати їх на основі попереднього досвіду [5], [15]. 1 Прийоми звукового аналізу і синтезу детально описані в навчальному посібнику «Методика викладання української мови [8, 38-43]. 1 Враховуємо, що повторюється той матеріал, який діти вивчали на минулому уроці, а тому на зазначеному етапі навчання використовуємо значною мірою синтетичні форми роботи, спрямовані на розвиток техніки читання і навичок зв’язного мовлення (читання текстів в цілому, творення текстів і інш.). 1 Зазначену методику первинного читання можна віднести лише до прозових творів. Віршовані тексти перший раз читає сам учитель, методика вивчення вірша відрізняється. 1 Перша спроба чіткого розмежування звуків і букв, співвідношення їх у навчальному матеріалі зроблена в підручнику російської мови для 2 класу (автори – Г.П.Коваль, Н.В.Волошанівська, К.: Рад. школа, 1979). 1 Сонорний, що стоїть перед приголосним, належить до попереднього складу:[сім-йá], але [реи-пй áх], звук [п] – не сонорний. Методика використання інформаційних технологій у початковій школі Пам’ятаймо, що в освіті головні цінності – дитина і педагог, здатний розвивати, захищати, оберігати її індивідуальність. Савченко О.Я. Хорошая авторучка не гарантирует того, что вы напишете отличный роман. Ксавье Жильбер Наибольшее значение имеет не то, что ученик использует новые технологии, а то, как это использование способствует повышению его образования. С.Эрманн Вступ В освіті України продовжується реформування спрямоване на оновлення її змісту, удосконалення технології навчання і виховання. Це процес перманентний, бо пов`язаний з прогресом суспільства, і кожний етап його розвитку ставить перед школою різних рівнів специфічні завдання. Стержневою фігурою цих процесів у загальноосвітній школі залишається особа вчителя. Без підготовки нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та загальнокультурного рівня неможливо реалізувати кардинальні перетворення в галузі освіти. Особлива увага привертається до вчителя початкових класів, бо, за твердженням психологів, вік учня 1-4 класів є віком формування специфічних якостей особистості, пов`язаних з розумовим розвитком. Фундамент, що закладається в початковій школі, дає або не дає можливості оволодівати новими знаннями на наступних ступенях освіти. Для вищих педагогічних закладів вирішення завдання реформування освіти полягає в створенні моделі вчителя (визначення складових підготовки) і створення технології реалізації цієї моделі. Яким повинен бути вчитель і як підготувати такого вчителя? Таке формулювання завдань не є новим. Відколи існує педагогічна наука, вчені і практики намагалися звести в єдину систему вимоги до особистості вчителя і конкретно до вчителя початкових класів. Значну увагу цьому питанню приділяв видатний педагог К.Д.Ушинський. У своїй роботі "Проект учительской семинарии", розглядаючи підготовку вчителя народної школи (початкової ланки освіти для певних верст населення), він пише: "Он должен иметь познания не только в законе божьем, грамматике, арифметике, географии и истории, но и в естественных науках, медицине, сельском хозяйстве; кроме того, уметь хорошо писать, рисовать, чертить, читать ясно и выразительно и, если возможно, даже петь" [99]. Крім вказаних знань, вчитель повинен бути носієм високої моралі та мати практичні навички викладання. Ось три кити, на яких, за Ушинським, базується поняття "хороший вчитель". Більш детально це питання розкрив В.О.Сухомлинський: "Що означає хороший учитель? Це насамперед людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними … Хороший вчитель – це, по-друге, людина, що добре знає науку, на основі якої побудований предмет… Хороший учитель знає набагато більше, ніж передбачає програма… Для вчителя початкових класів важлива не тільки всебічна освіта, а й особливий інтерес до якоїсь певної науки, галузі знань. Хороший учитель – це, по-третє, людина, яка знає психологію і педагогіку, розуміє і відчуває, що без знання науки про виховання працювати з дітьми неможливо. Хороший учитель – це, по-четверте, людина, яка досконало володіє вміннями в тій чи іншій трудовій діяльності, майстер своєї справи" [91]. Обов`язковим компонентом підготовки сучасного педагога є оволодіння ним сучасними технологіями отримання і передачі учням нової інформації. Двадцять – тридцять років тому і учень, і вчитель жили в досить повільному світі зі стабільними програмами, підручниками, державною системою забезпечення навчальними посібниками від розробок на весь курс планів уроків до таблиць, навчальних діафільмів, кінофільмів, навчального телебачення тощо. З однієї сторони це забезпечувало необхідний і, в середньому, досить високий рівень організації навчального процесу, а з іншого – не стимулювало творчості вчителя і самостійності в навчанні учня, пригнічувало їх ініціативу. За ці роки ми зрозуміли, що, крім звіданих шляхів, у освіті є ще багато стежок, які теж приводять до успіху і при цьому стимулюють ініціативу та творчість вчителя і що головне - учня. Змінилися вимоги до освіти. Сучасне і майбутні покоління потребують динамічної системи освіти, яка була б тісніше пов`язана з їхнім життям, з тими проблемами, які це життя у всезростаючому темпі ставить перед людиною. Звичайно, використання інформаційних технологій не вирішить всіх питань як у освіті, так і в повсякденному житті. Але вони можуть допомогти вчителю найбільш ефективно використати навчальний час занять та час підготовки до уроку. Комп`ютери стали невід`ємною частиною реальності. Їх використовують як на роботі, так і вдома в години дозвілля. Майбутня професійна діяльність більшості учнів буде пов`язана з використанням комп`ютерної техніки. Розв'язуючи певні завдання у трудовій діяльності та в особистому житті, всі вони неминуче зіткнуться з дедалі зростаючою різноманітністю складних пристроїв, що функціонують на основі ЕОМ. Учневі слід звикнути до того, що комп’ютер це звичайний пристрій, використання якого допомагає йому отримувати нові знання. А з точки зору освіти і вчителя, який не навчає інформатиці, – універсальний технічний засіб навчання і універсальний засіб для підготовки методичного забезпечення уроку. За висловом А.С.Макаренка, ми не можемо говорити про ефективність застосування будь-якого, найбільш науково обґрунтованого методу навчання або виховання без врахування тих умов, у яких він застосовується. Тому використання обчислювальної техніки в навчальному процесі повинно бути логічно і методично обґрунтовано. А оскільки головною дієвою особою на уроці залишається (і мабуть ще довго буде залишатися) вчитель то йому і вирішувати яку роль повинна відігравати ЕОМ у справі допомоги учням у оволодінні знаннями на конкретному уроці. Необхідно провести оновлення системи підготовки з інформаційних технологій у вищих педагогічних навчальних закладах, зробивши її орієнтованою на практичне використання комп’ютерних систем у навчальному процесі школи відповідно до фаху майбутнього вчителя. У силу універсальності вчителя початкової школи його підготовка з інформаційних технологій має особливе значення. По-перше,він повинен проводити заняття з учнями початкової школи з формування первинних навичок роботи з тими засобами інформаційно-комунікаційних засобів, які наявні в сучасній школі. Проведення подібного навчання вчителем інформатики старшої школи мало ефективне в силу відсутності у нього необхідних знань з особливостей розвитку дітей даного віку та особливостей організації навчального процесу в 1-4 класах. По-друге, відсутність знань і вмінь застосування комп’ютерної техніки не дозволить учителю початкових класів систематично і ефективно використовувати її для навчання учнів. По-третє, подібна підготовка дозволяє вчителю розширити власний методичний багаж, ознайомитись через Internet з досягненнями інших вчителів або з існуючою нормативно-правовою базою, зменшує інформаційну ізоляцію шкіл і конкретних вчителів. По-четверте, значно зменшує час підготовки до уроків, який відводиться на нетворчі операції – копіювання завдань, перемальовування схем тощо. Підготовка вчителів початкових класів з врахування зазначених вимог проводиться в Кременчуцькому педагогічному училищі з 1994 року в рамках оволодіння додатковою кваліфікацією “Вчитель інформатики початкових класів”. Зміст навчальних програм за цей час декілька разів оновлювався в залежності від існуючої матеріальної бази, програмного забезпечення, тенденції реформування освіти в Україні. Зараз ми схиляємось до того, що подібну підготовку повинні отримати всі вчителі початкової школи.
|