Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Морфіну гідрохлоридДата добавления: 2015-08-17; просмотров: 680
Всі учбові приміщення середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів повинні мати природне освітлення [19, розділ 4]. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) в навчальних приміщеннях, світло повинно падати на робочі місця зліва. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень. Забороняється направлення світлового потоку з правого боку, спереду від учнів. Достатність і рівномірність природного освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК), який вираховується як відношення площі вікон до площі підлоги. залежить від розміру вікон, конфігурації їх, кількості. Найбільш раціональна форма вікон - прямокутна, висота 2-2,5 м, ширина 1,8-2,0 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більша 0,5 м, а в перших-других класах – 0,6 м. Світловий коефіцієнт повинен складати 1:4-1:5. Високі дерева повинні висаджуватись на відстані не меншій як 10 м від вікон школи. Дуже часто біля новобудов шкіл спостерігається намагання посадити якомога більше дерев. Дійсно, яскраве сонце, не маючи ніяких перешкод, засліплює і учнів, і педагогів та призводить до швидкої втоми і зниження ефективності занять. Однак після 15-20 років спостерігається інша картина: дерева підросли і створюють щільну смугу насаджень, через яку не пробивається жоден промінчик сонця, в класах напівтемно і навіть вдень доводиться вмикати штучне освітлення. Тому слід уважно ставитись до рекомендацій гігієністів з висадки дерев, своєчасно обрізати гілки дерев, що затіняють навчальні приміщення. В класних кімнатах забороняється розміщувати на підвіконнях кімнатні квіти – вони теж можуть знизити світловий коефіцієнт. Очищення віконного скла необхідно проводити 1-2 рази на місяць з середини приміщень і не менше 3 разів на рік знадвору. Поверхні стін, меблів слід фарбувати у жовтий, зелений, світло-коричневий колір. Ще краще використовувати ці кольори як відтіночні до білого, сірого, світло-сірого. Поверхня стін повинна бути матовою. Забороняється покривати стіни і стелю полімерними матеріалами, матеріалами з використанням полімерних смол. Стелю, віконні рами та двері рекомендується фарбувати в білий колір, коефіцієнт відбиття якого 0,8. Класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2. Штучне освітлення забезпечується люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з світильниками, що забезпечують розсіювання світла. Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл повинен складати при використанні ламп розжарювання не менше 150 лк і при використанні люмінесцентних ламп не менше 300 лк. В навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2 ряди паралельно лінії вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої і внутрішньої стін, 1,2 м - від класної дошки, 1,6 м - від задньої стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м. Світильники очищуються не рідше 1 разу на три місяці. Повітряно-тепловий режим у класі забезпечується перш за все дотриманням режиму провітрювання – на всіх перервах повинно виконуватись провітрювання, а учні повинні в цей час виходити з аудиторії. Другий обов’язків компонент – регулярне вологе прибирання: на великій перерві і по закінченні навчальних занять з використанням дезінфікуючих і зв'язуючих речовин. Коефіцієнт аерації (площа елементів вікон, що відкриваються до загальної площі вікон) повинен бути не меншим 1/50. Відносна вологість повітря має бути 40-60%, а температура в залежності від кліматичних умов: у класах і кабінетах 170-200 С, у майстернях з обробки металу і дерева 160-180 С, у спортивному залі 150-170 С, у роздягальнях при спортивному залі 190-230 С, у актовому залі не нижче 170-200 С, у бібліотеці, кабінетах 160-180 С, у спальних приміщеннях 180-200 С.
|