Значення освітленості для успішної трудової діяльності

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 872

Тема. Творчість Г.Квітки-Основ’яненка (1778 – 1843)

План

1. Г.Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури.

2. Сентиментальна і реалістична проза.

3. Бурлескно-реалістичні і сентиментально-реалістичні твори. «Маруся» як зразок сентиментальної повісті. Ідеалізація селянства. Фольклорні мотиви.

4. «Конотопська відьма» – найбільша повість Квітки. Сатира і гумор. Містицизм, комічні ситуації. Гіпербола і гротеск. Головні образи, конфлікт і тема твору.

5. Квітка як російський письменник («Приезжий из столицы», «Пан Халявский»). Сатира і гуманістичні мотиви творчості.

6. Особливості драматургії («Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці»).

Практичне заняття №3

Тема. Бурлескно-реалістична проза Г.Квітки-Основ’яненка

План

1. Г.Квітка-Основ’яненко – перший класик нової української прози.

2. Оповідання «Салдацький патрет» – як своєрідна декларація права на українську прозу, як засторога реакційним критикам.

3. Народні прислів’я, жартівлива пісня – основа сюжету Квітчиних гумористичних оповідань і ідейно-художня характеристика цих творів:

ü «Мертвецький Великдень»;

ü «От тобі і скарб»;

ü «На пущання – як зав’язано»;

ü «Пархімове снідання»;

ü «Малоросійська биль» («Купований розум»);

ü «Підбрехач».

4. «Конотопська відьма» – одне з найвищих досягнень української гумористичної прози:

ü гротеск у зображенні козацької верхівки, від примх якої часто залежить доля простого козацтва;

ü елементи фантастики;

ü оригінальність композиції.

Індивідуальна робота

1. Повторити засоби гумору і сатири.

2. Повторити особливості прозових творів.

3. Повторити особливості комедійних творів.

4. Законспектувати статтю Горболіс Л «Народно-національні характери у творах Г.Квітки-Основ’яненка» (Див.: Горболіс Л Народно-національні характери у творах Г.Квітки-Основ’яненка // Березіль. – 1994. – №9 –№10. – С. 176 – 180).

Практичне заняття №4

Тема. Новаторство Г.Квітки-Основ’яненка в жанрі сентиментально-реалістичної повісті. Драматургія Г.Квітки-Основ’яненка

План

1. Перша класична повість нової української літератури «Маруся».

ü психологізм повісті, розкриття душевного світу героїв. Особливості творення портретів;

ü певна ідеалізація селянського побуту, відхилення від життєвої правди;

ü гармонія у змалюванні людських настроїв і картин природи. Музичність мови.

2. Проблематика соціально-побутової повісті «Козир-дівка»:

ü викриття свавільності, бюрократизму нижчих чиновників, судових канцеляристів – з одного боку, та віра письменника у «доброго пана, у високе начальство» – з другого;

ü правдивий показ переваг людини з народу над панством щодо морально-естетичних якостей;

ü рішучість, наполегливість у боротьбі за щастя – нові риси жіночого образу у письменника.

3. Повісті «Сердешна Оксана», «Щира любов»:

ü сентиментальне й реалістичне в творах;

ü засудження панської аморальності – типового явища тогочасної дійсності («Сердешна Оксана»);

ü ліричний образ головної героїні, окремі життєво не вмотивовані штрихи цього образу;

ü значення авторських відступів у творах.

4. «Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ’яненка – найвидатніше явище української драматургії цього творчого періоду в плані розвитку традицій І.Котляревського:

ü соціально-побутові чинники розвитку конфлікту;

ü спосіб розгортання сюжету: багатство, правдивість побутових сцен;

ü ліризм у зображенні головних персонажів – Уляни та Олексія, близькість до образів Наталки та Петра;

ü гумористичний талант драматурга.

5. «Бой-жінка» Г.Квітки-Основ’яненка. Сюжет, образи, спільні і відмінні риси з творами І. Котляревського.

6. «Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка – визначний здобуток автора та всієї української і російської комедіографії:

ü сюжет комедії, засвоєні традиції попередників по фольклору;

ü образи комедії, розвиток образу Шельменка («Дворянские выборы, часть вторая», «Шельменко – волостний писарь»). Інші персонажі комедії (капітан Скворцов, поміщик Шпак, його донька Прісенька та ін.);

ü засоби гумору, сатири в зображенні персонажів комедії;

ü мова комедії;

ü сценічна історія комедії.

7. Вплив п’єс І.Котляревського та Г.Квітки-Основ’яненка на подальший розвиток української драматургії.