Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Exercise 1 Read and translate the textДата добавления: 2015-08-27; просмотров: 547
У козацько-гетьманський період набула розвитку культура запорізьких козаків. В добу козацької культури виникло мистецтво кобзарiв – творцiв українського героїчного епосу, історичних пісень. В ХУ столiттi кобза стала народним музичним інструментом. На початку ХУII столiття вдосконалену кобзу назвали бандурою. В Запорізькій Сiчi зародився тип кобзаря-професiонала. Пiсля лiквiдацiї Запорiзької Сiчi кобзарi (бандуристи) стали мандрувати по українських землях. Вони перетворились на своєрідних наставників українського народу, якi зберігали історичну пам`ять. Вчилися своєму мистецтву бандуристи в цехових об`єднаннях – братствах. Такі цехи - школи поширились у ХIХ столітті. З мистецтвом кобзарiв пов`язана українська народна поезiя, яка відігравала значну роль у формуванні української культури. В козацьку добу вона розвивалась у формi думи. Дума – це українська епiчна пiсня. В нiй розповiдалося про минулi або сучасні події у життi народу. Одночасно виникла i така форма усної поетичної творчості, як історична пiсня-балада. В думах i баладах віддзеркалювалась героїчна боротьба українського народу проти турецьких, татарських, польських поневолювачів, протест проти панського гнiту. В них прославлялися народні герої, розповідалось про народне життя. Впродовж багатовікового періоду національно-визвольної боротьби український народ поряд з піснями творив думу — героїчну, драматизовану і водночас пройняту великим ліризмом поезію. Вони мали своєрідну художню форму і виконувалися під акомпанемент бандури (кобзи) або ліри У січовій музичній школі, де навчали "вокальних муз" і "церковного співу", були створені спеціальні групи виконавців — лицедіїв, котрі ставили народні лялькові видовища під назвою "Вертеп" у супроводі троїстих музик. У цих виставах головна роль належала козаку-запорожцю, який добре грав на бандурі, співав і танцював. У монологах, піснях і танцях самодіяльні артисти висловлювали думки і сподівання, близькі українському народові. Все це сприяло популяризації вертепної драми в художньому побуті українського народу. Досить популярними для тієї доби були вірші і пісні на громадсько-політичні теми, що відображали найголовніші події того часу. У другій половині XVII ст. з'явилися думи й історичні пісні про участь козаків у війні 1648-1657 рр., про Б. Хмельницького та його сподвижників. Думи і народні пісні набули активно дійового характеру завдяки "кобзарям", які часто не лише виконували, а й творили музику. Кобзарство — це своєрідне явище української народної культури, визначне мистецьке досягнення запорозького козацтва. Кобзарям належить славне місце в історії духовної культури українського народу.
|