Порядок організації та проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в надзвичайних ситуаціях (НС).

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1486

Дослідження стійкості роботи підприємства складається із всебічного вивчення умов ,які можуть скластися на об’єкті при НС і оцінки їх впливу на виробничу діяльність підприємства

Мета дослідження –виявити слабкі місця в роботі підприємства при НС та виробити найефективніші пропозиції в підвищенні його стійкості .

Дослідження стійкості проводиться заздалегідь силами інженерного –технічного складу підприємства.

Керівник дослідження - начальник ЦЗ. Тривалість дослідження – 2-3 місяці.

Весь процес планування та проведення дослідження можна поділити на три етапи :

- перший етап – підготовчий ;

- другий етап – оцінка стійкості роботи підприємства в умовах

надзвичайної ситуації ;

- третій етап – розробка заходів ,що підвищують стійкість

підприємства.

На першому етапі розробляються керівні документи ,визначається склад учасників дослідження та організується їх підготовка .

Основні документи для організації дослідження :

- наказ начальника підприємства ;

- календарний план підготовки дослідження ;

- план проведення дослідження .

На другому етапі проводиться безпосередньо дослідження стійкості роботи у НС .Кожна група (головного механіка, головного енергетика, нач. штабу ЦЗ та інші ) спеціалістів оцінює стійкість визначених елементів .

На третьому етапі підсумовуються висновки проведених досліджень.

Група керівника дослідження на основі доповідей груп спеціалістів складає загальну доповідь:

- можливості захисту робітників та службовців у НС;

- загальна оцінка стійкості об’єкту ,найбільш слабкі ділянки ;

- практичні заходи для підвищення стійкості роботи об’єкта .

Складання плану заходів по підвищенню стійкості роботи об’єкта .

4.Забезпечення пожежної безпеки на об’єктах транспорту .

Згідно діючого законодавства відповідальність за утримання транспортного підприємства у належному протипожежному стані покладається безпосередньо на керівника (власника).

Власники підприємств зобов”язані:

- розробити комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки ;

- відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення ,інструкції ,інші нормативні акти ,що діють в межах підприємства ,здійснювати постійний контроль за їх додержанням ;

- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення ;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв’язку ,пожежну техніку ,обладнання та інвентар ,не допускати їх використання не за призначенням;

- створювати уразі потреби підрозділи пожежної охорони ;

- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки ;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж (спринклерні та дренчері установи );

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки ,систем ротипожежного захисту ,водопостачання тощо ;

- проводити службові розслідування випадків пожеж.

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ ( будівельний профіль )

Л. 4. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту (будівництва)

Вступ.

Великі стихійні лиха ,аварії і катастрофи ,що сталися останнім часом на території України ,серед яких особливе місце займає Чорнобильська катастрофа ,зумовили зміну спрямованості цивільного захисту (ЦЗ):сьогодні (ЦЗ) України базується на визначенні пріоритету захисту населення і територій від загрози надзвичайних ситуацій (НС).Захист населення ,об’єктів економіки і національного надбання держави від негативних наслідків НС розглядається як невід’ємна частина державної політики національної безпеки і державного будівництва ,одна з найважливіших функцій центральних органів виконавчої влади .

1.Забезпечення інженерного захисту територій.

З метою запобігання виникненню НС техногенного та природного характеру здійснюються заходи інженерного захисту під час проектування й експлуатації споруд та інших об’єктів господарювання (ОГ) ,наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення й довкілля .

Заходи інженерного захисту населення й території мають передбачати :під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування враховувати можливі вияви небезпечних і катастрофічних явищ і раціональне розміщення об’єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їхньої діяльності в разі виникнення аварії ;спорудження будинків ,будівель ,споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності ;розроблення і здійснення заходів безаварійного функціонування об’єктів підвищеної небезпеки створення комплексної схеми захисту населення, пунктів та об’єктів господарювання від

небезпечних природних процесів;розроблення й здійснення регіональних та місцевих планів запобігання НС і ліквідації їх наслідків ;організацію будівництва протизсувних , проти селевих , протиповіневих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення ;реалізацію заходів санітарної охорони території .

Медичний захистодин з аспектів інженерного захисту. Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня , своєчасного надання медичної допомоги постраждалим ,забезпечення епідемічного благополуччя в зонах НС техногенного та природного характеру необхідно проводити такі заходи: планування й використання наявних сил і засобів закладів охорони здоров’я незалежно від форм власності і господарювання;розгортання в умовах НС необхідної кількості лікувальних закладів ;завчасне застосування санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових продуктів, питної води ,стану атмосферного повітря , стану довкілля, санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації .

Біологічний захист передбачає своєчасне виявлення біологічного зараження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає проведення колективних і індивідуальних заходів захисту;запровадження карантину ,обсервації та евакуації ;знезаражування осередку уражених людей ,тварин і рослин , своєчасну локалізацію зони біологічного ураження ;

запровадження та додержання протиепідемічного режиму підприємствами , установами та організаціями і населенням.

Радіаційний та хімічний захистпередбачає виявлення та оцінювання радіаційної та хімічної обстановки ,організацію та проведення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту , забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію і проведення знезаражування.

Заходи радіаційного і хімічного захисту забезпечуються : завчасним накопиченням

і підтриманням у готовності засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), приладів дозиметричного і хімічного контролю, якими забезпечуються насамперед особовий склад формувань , які беруть участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, а також персонал радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів та населення, яке проживає в зонах небезпечного зараження та біля них .Створюються засоби захисту і готуються прилади дзиметричного й хімічного контролю;готуються об’єкти побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту ; завчасним створенням ,пристосуванням та використанням засобів колективного захисту населення від радіаційного та хімічного ураження ,організацією допомоги населенню в придбанні в особисте використання засобів індивідуального захисту і дозиметрів.

Протипожежний захистпередбачає запобігання виникненню пожеж, для цього кожний громадянин зобов’язаний додержуватись встановлених правил щодо їх попередження у житлових будинках, на підприємствах, у лісах, на торф’яниках, у полі та в інших місцях .На підприємствах ,з урахуванням виробничих умов, встановлюється протипожежний режим і розробляються інструкції для всього об’єкта, для окремих цехів, дільниць, бригад. В інструкціях наводяться норми зберігання різних ,зазначаються місця, де не можна курити і влаштовувати відкрите полум’я, описується порядок дій у разі виникнення пожежі .

У навчальних закладах , дитячих, лікувальних і культурних установах особлива увага приділяється питанням евакуації людей на випадок пожежі.

2.Хімічно та пожежо небезпечні об’єкти їх характеристика та розміщення .

Хімічні речовини та біологічні препарати природного чи штучного походження, які виготовляють в Україні чи отримують з-за кордону для використання в господарстві та побуті ,що негативно впливають на життя та здоров’я людей, тварин і рослин, обов’язково вносяться до державного реєстру потенційно небезпечних хімічних речовин і біологічних препаратів .

За Міжнародним реєстром, у світі використовуються в сільському господарстві, промисловості та побуті понад 6 млн. токсичних речовин, з яких 60тис. виробляються у великих кількостях, у тому числі понад 500 речовин, які належать до сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР),токсичних для людей.

Особливо небезпечні аварії на підприємствах, які виробляють, використовують або зберігають СДЯР, вибухо і вогненебезпечні матеріали .До них належать заводи й комбінати хімічної, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості, підприємства оснащені холодильними установами (молокозаводи, м’ясокомбінати, холодильники),котрі як холодоносії використовують аміак.Об’єкти на яких використовується СДЯР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це хімічно небезпечні об’єкти

В 1999р.на Україні виникло 27 аварій з викидом (загрозою викиду) СДЯР. Внаслідок цих подій 4 особи загинуло та 33 особи постраждали .

Таким чином в наслідок аварій на об’єктах, де виробляють або використовують СДЯР, обслуговуючий персонал і населення, яке проживає поблизу, тварини, рослини та лісові масиви можуть бути уражені ядучими речовинами.

Основні причини аварій на хімічно небезпечних об’єктах такі :

-організаційні помилки людей ;

-несправність у системі контролю і забезпечення безпеки виробництва;

- ушкодження вузлів, устаткування, трубопроводів, ємностей або окремих деталей;

-пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу (можливий вибух) ;

- акти диверсій ,обману або саботажу ;

- дія сил природи.