English for Law Students

Дата добавления: 2015-08-29; просмотров: 581

88. Першим перекладом українською мовою вважається “Пересопницьке Євангеліє”, видане між 1556 і 1561 роком.

89. Переклад “Пересопницького Євангелія” здійснювався під наглядом архімандрита Григорія з Пересопницького монастиря і за участі сина протопопа Михаїла.

90. Деякі особливості перекладу “Пересопницького Євангелія” свідчать про те, що перекладачі використовували не лише церковнослов’янський текст, а й його чеські та польські версії.

94. Дипломатичні відносини України з Османською імперією, Кримським ханством, Францією, Австрією, Польщею та Молдавією, які розвивалися у XVI ст. після створення Козацької християнської республіки (Запорізької Січі), дають підстави говорити про існування письмового та усного дипломатичного перекладу в тогочасній українській державі.

95. Перекладацькою діяльністю активно займалися такі учені Київської Академії – Х. Філарет, Г. і М. Смотрицькі, Л. Зизаній, З. Копистенський, П. Могила, Ф. Прокопович, Г. Косинський. Усі вони володіли кількома мовами.

96. Професори Київської Академії перекладали трактати з астрономії, географії, медицини тощо.

97. – а

98. – б

100 –а

117. – а

118. Найбільш відомі перекладачі ХХ ст. – Борис Тен, Микола Бажан, М. Рильський, В. Мисик, Євген Дроб’язко, Микола Лукаш, Григорій Кочур, Дмитро Білоус, Дмитро Паламарчук, Михайло Москаленко, Анатолій Перепадя, Андрій Содомора, Всеволод Ткаченко, Євгенія Кононенко, Марія Габлевич, Максим Стріха, Віктор Коптілов та ін.

119. – б

ВИСНОВОК

Знайомство із змістом античної міфології не лише розширює кругозір, але й доставляє художньо-естетичну втіху.

У свій час Маркс писав: «Мужчина не сможет снова превратиться в ребёнка? И почему детство человеческого общества там, где оно развилось всего прекраснее, не должно обладать для нас вечной прелестью, как никогда не повторяющаяся ступень. Бывают невоспитанные дети и старчески умные дети. Многие из древних народов принадлежат к этой категории. Нормальными детьми были греки. Обаяние, которым обладает для нас их искусство не находится в противоречии с той ступенью, на которую оно выросло».

Міфи та легенди – це величезна культурна спадщина людськості, інтерес до якої не згасне протягом сторіч. І не тільки тому, що вони самі по собі вже шедеври, зібрані та узагальнені багатьма поколіннями письменників. Знання цих легенд, міфів дає ключ до розуміння поезії Гете, драматургії Шекспіра, живопису Рубенса, Тиціана, Брюллова.

Міфи – це складна і тонка структура подібна людському мозку, куди не можливо проникнути з такою легкістю, як в інші органи людини, але якщо це проникнення буде здійснено, то воно обіцяє позитивні результати.

З допомогою міфів людина перемагала найсильнішого ворога, боролась із злодіями, долала власну слабкість. Це забезпечило міфу любов всього людства, яке пристосовує образи Прометея, Геракла, Тесея, Кассандри до себе і свого часу, наповнюючи їх пристрастю, поглиблюючи їх філософський зміст, підсилюючи художній вплив.