Кодування ОBS

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1207

Систему ОBS кодують аналогічно до WBS.

1. Код першого рівня.

Даний рівень може мати, а може й не мати код. У нашому прикладі – це цифра «4». Вона характеризує загальну структуру проекту «8».

2. Код другого рівня.

Друга цифра (або дві для великого проекту) – елементи другого рівня, наприклад:

3. Код третього рівня.

Наступна цифра ОBS-коду – елементи третього рівня. Для умов здійснення наведеного невеликого проекту це недоцільно, проте для великого проекту ремонтна бригада з кодом 43 могла б мати подальшу структуру з такими кодами:

Таким чином, у кодуванні ОС перша цифра характеризує організацію в цілому; друга – відділи; третя – групи.

Облік затрат

Коли комбінують два коди, визначають затрати, пов'язані з WBS і ОBS. Наприклад, код затрат 821-43 надає таку інформацію:

- вказує на витрати, необхідні для підготовки приміщення для поставки і монтажу устаткування;

- перші дві цифри визначають витрати, необхідні для завершення частини роботи, яка належить до елемента 82 WBS, тобто поставки і монтажу устаткування, решта витрат із цими двома цифрами в коді також належать до даного субпроекту;

- код 43 ОBS визначає витрати як роботу і відповідальність елемента 43 ОBS, а саме ремонтної бригади.

У зв’язку зі створенням WBS/ОBS-структур та їх кодуванням потрібно створити словник, який би визначав елементи й облік затрат (табл. 24). Це гарантує розуміння кожним залученим до проекту значення і змісту кожного з елементів WBS або ОBS. Словник може бути розширений визначенням обсягу робіт, витрат, ресурсів та обмежень за часом. Це може бути подано у вигляді каталогу «Витрати –– час – ресурси» (Cost – Time –– Resources, або CTR).

Таблиця 24

Тема 6. Сіткове і календарне планування проектів

1.Будують і обчислюють параметри сіткового графіка декількома етапами.

Етап 1. Визначення переліку й послідовності виконання робіт. Характеристика робіт за проектом організації комп’ютерного центру (табл. 25).

Таблиця 25

Етап 2. Графічна побудова сіткового графіка. Розміщення на графіку умовних позначок може бути різним у різних програмах, проте завжди наведений так званий ключ, який визначає місця параметрів.

Далі (рис. 7) подано сітковий графік із зображенням робіт і логічних зв’язків між ними.

Рис. 7. Сітковий графік організації технологічної лінії

Етап 3. Визначення тривалості робіт.

Якщо позначити тривалість роботи як t, графік матиме такий вигляд (рис. 8).

Рис. 8. Сітковий графік проекту з обчисленими ранніми термінами початку

і завершення робіт

Етап 4. Визначення ранніх термінів початку і закінчення проектних робіт шляхом «прямого проходження». Як видно з рис. 8, наведений сітковий графік має кілька так званих шляхів. Шлях – це послідовність взаємопов’язаних робіт від початку до завершення виконання проекту. У нашому прикладі можна назвати таких принаймні три:

ІІІ. 811 — 831 — 832;

ІІІ. 821 — 823 — 832;

ІІІ. 822 — 823 — 832.

Ранній початок (ES – Early Start) – найбільш ранній можливий термін початку роботи.

Раннє закінчення (EF – Early Finish) – найбільш ранній можливий термін завершення роботи.

де EF_i – ранній термін завершення і-ї роботи;

ES_i – ранній термін початку і-ї роботи;

t_i – тривалість і-ї роботи;

ES_i+1 – ранній початок роботи і+1.

Етап 5. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням».

Пізній початок (LS – Late Start) – найпізніший можливий термін початку роботи, після якого затримка вплине на строк завершення виконання всього проекту.

Пізнє закінчення (LF – Late Finish) – найпізніший можливий термін закінчення роботи.

Обчислюючи пізні терміни, застосовують таке правило: якщо після певної роботи йдуть дві паралельні, то пізнє завершення цієї роботи визначають з огляду на найбільш ранній з пізніх початків подальших робіт (рис. 9).

Рис. 9. Сітковий графік проекту з обчисленими ранніми й пізніми термінами початку і завершення робіт

Етап 6. Визначення резерву часу.

Загальний резерв(F – Float) – це той максимальний час, на який можна відкласти початок некритичної роботи, щоб при цьому не змінилася тривалість реалізації всього проекту. Його обчислюють за формулами

або

Параметри сіткового графіку проекту наведено далі (рис. 10):

Рис. 10. Сітковий графік проекту з усіма обчисленими параметрами

(у тому числі запасом часу)

Етап 7. Визначення критичного шляху й запасу часу за роботами.

Роботи, у яких ранні й пізні терміни початку і закінчення збігаються, називають критичними. Критичний шлях утворюється послідовністю критичних робіт. Це найдовший із усіх існуючих у проекті шляхів, який показує найменший час, який потрібно, аби повністю виконати усі роботи проекту. У нашому прикладі проект має один критичний шлях (813 — 831 — 832), хоча їх може бути й декілька, проте тривалість усіх критичних шляхів завжди буде однаковою.

2.Параметри сіткового графіка зображують на схемі таким чином (рис. 11):

Рис. 11. Розміщення параметрів на стрілчастому графіку

Для проекту організації комп’ютерного центру стрілчастий графік матиме такий вигляд (рис. 12):

Рис. 12. Стрілчастий графік

Параметри стрілчастого графіка обчислюють за тими ж кроками, що й у графіках передування, проте методика обчислення може бути дещо іншою, що, втім, не позначиться на результаті.

Якщо вважати, що виконання проекту починається з нульової позначки в часі, то параметри визначатимуть за формулами

Для першої роботи ES завжди дорівнює нулю.

Запас часу визначають за тією самою формулою, що й у графіках передування.

Як бачимо з рис. 12, стрілчастий графік, обчислений іншим способом, також показав, що виконання проекту триватиме 24 тижні. Тобто застосування будь-якого виду сіткового графіка і будь-якої методики обчислення його параметрів не впливає на величину останніх і дає абсолютно однаковий результат.

3.Тривалість робіт найчастіше розглядають як випадкову змінну за відповідним розподілом імовірності. Вихідні дані для побудови сіткового графіка наведено в табл. 26., а для оцінки ймовірності завершення проекту – у табл. 27.

Таблиця 26

Таблиця 27

Очікуваний час виконання робіт обчислюють за формулою:

Наприклад, для роботи А: t = = 7 (тижнів).

Для визначення можливих коливань або мінливості цих значень застосовують відому статистичну міру мінливості — дис­персію або варіацію значень часу на виконання робіт:

Значення очікуваного часу і варіацій наведено в табл. 27. Очікуваний час виконання робіт треба проставити на сітковому графіку як фіксовані значення тривалості виконання робіт (рис. 13). Після цього визначити критичний шлях.

Рис. 13. Сітковий графік проекту

Критичний шлях — А — В — F — G — H.

Термін виконання – 21 тиждень. Необхідно з'ясувати, як впливатиме невизначеність в оцінках тривалості робіт на загальну тривалість виконання проекту. Оскільки від робіт критичного шляху залежить загальний термін виконання проекту, мінливість цих робіт впливатиме на мінливість часу виконання проекту в цілому. Інші роботи мають запас часу, і тому їх коливання не впливають на загальну тривалість.

Якщо позначити тривалість проекту в цілому як Т, то

Варіацію загального часу визначають за сумою варіацій робіт критичного шляху:

За умов незалежності термінів виконання окремих робіт стандартним відхиленням є

Це припущення полягає в тому, що розподіл часу (Т) завершення проекту є нормальним, дзвоноподібним (рис. 14).

Рис. 14. Розподіл часу завершення проекту

Маючи цей розподіл, можемо обчислити ймовірність завершення проекту в установлені строки. Наприклад, якщо ми встановили Т £ 24 тижні, шукаємо значення .

За таблицею нормального розподілу (додаток) бачимо, що імовірність виконання проекту за 24 тижні становить 0,8132. Таким чином, хоч зміна терміну виконання робіт може викликати збільшення строку завершення проекту, тобто перевищити 21 тиждень, можемо сподіватися на високу ймовірність завершення його скоріше ніж за 24 тижні.

Тема 7. Планування ресурсів, витрат і проектного бюджету

1.Для побудови гістограми потреби в ресурсах необхідні такі дані:

- календарний графік для ранніх строків (робимо припущення, що виконаємо всі роботи якомога раніше);

- прогнози потреби в ресурсах у розрізі робіт.

Гістограму ресурсів будують виходячи з потреби для всіх робіт (табл. 28). Наявна чисельність робітників для виконання зазначених робіт становить 12 чол.

Таблиця 28

На підставі наведених даних (табл. 28), будують календарний графік потреби в певному ресурсі для робіт (табл. 29).

Таблиця 29

Дні   Роботи
А
В
С
D
E
F

Примітка. - робота; - запас часу.

Зіставлення необхідних і наявних ресурсів дає змогу визначити їх нестачу або надлишок. У наведеному прикладі протягом третього і четвертого дня, коли паралельно виконують роботи В і С, нестача ресурсів становить 4 чол. (необхідна чисельність – 16 робітників, наявна – 12), в інші дні має місце наявних ресурсів (рис. 15).

Рис. 15. Діаграма потреби в ресурсі

2.У ході згладжування ресурсних діаграм необхідно дотримуватися певних етапів дослідження.

Етап 1. Обрати ресурс, який підлягає згладжуванню, оскільки одночасно неможливо змінити більше ніж один ресурс.

Етап 2. Після згладжування гістограми відповідного ресурсу необхідно перепланувати календарний план робіт і потребу в ресурсі. Якщо взяти за основу попередній приклад (рис. 15), то робота В має чотири дні запасу і її можна на два дні змістити, що потребує зміщення роботи D також на два дні (рис. 16).

Календарний графік потреби в ресурсі після зміни календарних термінів у межах запасу часу подано далі (табл. 30).

Таблиця 30

Рис. 16. Гістограма потреби в ресурсі після згладжування

3.Для пояснення сутності календарного планування витрат (бюджету) розглянемо умовний приклад, у якому оцінку витрат на роботи разом із очікуваним часом запишемо у вигляді табл. 31. Зауважимо, що витрати на роботи лінійно залежать від тривалості їх виконання, тобто витрати на роботу вимірюють як результат множення постійного коефіцієнта витрат на тривалість роботи.

Таблиця 31

Для роботи B витрати – 1000 грн, тривалість – 7 днів, коефіцієнт витрат – 143 грн/день. Побудуємо розподіл витрат на ранніх термінах виконання (напівжирним). Аналогічно визначимо потрібні витрати на пізніх строках (табл. 32).

Таблиця 32

На основі проведених розрахунків побудуємо графік бюджету для ранніх і пізніх строків проекту (за наростаючим підсумком) (рис. 17):

Рис. 17. Бананоподібна крива розподілу бюджету проекту в часі