Частина І. ЗАГАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ 13 страница

Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 729

Час появи розривного порушення, встановлюється на основі віку тих товщ, які порушуються розривом,та тих, що його перекривають. Розрив утворився після накопичення тих товщ, які він порушує,і, відповідно, він завжди молодший, від найбільш молодих шарів цих товщ. З іншого боку, розривне порушення сформувалось раніше від часу накопичення тих това, які його перекривають.

Проілюструємо сказане прикладом. На рис. 10.14 зображено підкид, що порушує кам'яновугільні, пермські і тріасові відклади (перекритий відкладами верхньої юри, крейди і палеогену.

Відповідно до сказаного вік цього підкиду після середньо-тріасовий, але допізньоюрський.

При визначенні віку розривних порушень, особливо крупних, слід маги на увазі, що переміщення по них могли відбуватись протягом довгого часу, неодноразово, причому із зміною напрямку переміщень. Приклад такого розлому зображено на рис. 10.15. Невідповідність знака й амплітуд переміщень, Виміряних по зміщенню в одному випадку, наприклад, покрівлі верхньої крейди, а в другому - підошви верхньої юри, свідчать про неодноразові рухи по цьому розлому. Даний розлом утворився в ранньокрейдяну епоху (після юри, але до пізньої крейди), причому тоді він проявив себе як підкид.

Рис. 10.14	Рис. 10.15

Повторні переміщення по цьому розломові відбулися після формування відкладів еоцену, але до формування неогену, тобто в олігоцені, причому на цьому етапі розлом являв собою скид. Таким чином, переміщення відбувалися двічі і були різнонаправленими, що привело до зменшення початкової амплітуди переміщення.

Задачі для самостійної роботи

а) Визначити тип, амплітуду, вік та проаналізувати історію тектонічних переміщень по довгоживучому розлому (додаток 8).

Додаток 1	Додаток 2
Додаток 3	Додаток 4
Додаток 5	Додаток 6

Додаток 7	Додаток 8

[1] Инструкция по организации и производству геологосъемочных работ и составлению Государственной геологической карты СССР масштаба 1:50000 (1:25000). – Л.: Изд-во ВСЕГЕИ, 1986. – 243 с.

[2] Михайлов А.Е. Структурная геология и геологическое картирование. – М.: Недра, 1984 – С.463

Студент факультета заочного образования БГТУ