Студопедія
рос | укр

Головна сторінка Випадкова сторінка


КАТЕГОРІЇ:

АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія






Розрахунки


Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 490



і. Якщо викрадено мобільний телефон, необхідно з'ясувати його абонентський номер, до якого оператора стільникового зв'язку відноситься, чи залишився технічний паспорт на телефон, в якому містяться дані про типовий серійний номер мобільного термінала (телефонної трубки) - ІМЕІ. На запит ОВС, відповідний оператор стільникового зв 'язку надає трафіки (роздруківку) телефонних з'єднань викраденого мобільного телефон}' із зазначенням базових станцій (орієнтовне місце знаходження абонента). Аналізуючи телефонні з'єднання і встановивши належність зафіксованих телефонних номерів, з'являється реальна можливість встановити "нового" власника телефонної трубки, тобто злочинця, або особу, якій передано чи продано цей телефон.

У випадках коли по абонентському номеру інформація відсутня, тоді необхідно організувати пошук по ІМЕІ в мережах існуючих операторів, так як мобільний термінал (телефонна трубка) може використовуватись з іншими чіп- картами того чи іншого оператора стільникового зв'язку.

Установивши коло підозрюваних осіб та, з'ясувавши номери їх мобільних телефонів, через технічні можливості операторів (трафіки, ІМЕІ, базові станції), проводиться перевірка на предмет, де орієнтовно знаходився той чи інший підозрюваний у проміжок часу підготовки та скоєння злочину, із ким розмовляв та таке інше.

 

 

Начальник ВКР Феодосійського МВ

ГУМВС України в АР Крим

майор міліції О.М. Германович

 

РОСЖЕЛДОР

Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение

Высшего профессионального образования

«Ростовский государственный университет путей сообщения»

 

(ФГБОУ ВПО РГУПС)

 

А.И. Кирюнин

 

 

ОСНОВЫ ТЕОРИИ НАДЕЖНОСТИ

 

Задание на расчетно-графическую работу

С методическими указаниями

для студентов очной формы обучения специальности:

190901 «Системы обеспечения движения поездов»

 

 

Ростов–на–Дону


УДК 656.256

 

Кирюнин А.И.

 

Основы теории надежности: Задание на расчетно-графическую работу с методическими указаниями для студентов очной формы обучения специальности: 190901 «Системы обеспечения движения поездов». – Ростов н/Д: Рост. гос. ун-т путей сообщения, 2013. – 00 с.

 

Задание на расчетно-графическую работу с методическими указаниями составлено в соответствии с рабочей учебной программой по дисциплине: «Основы теории надежности» и предназначены для студентов очной формы обучения специальности 190901 «Системы обеспечения движения поездов».

Одобрено к изданию кафедрой: «Автоматика и телемеханика на железнодорожном транспорте» ФГБОУ ВПО РГУПС.

 

Табл. 0. Ил. 0. Библиогр.: 0 назв.

 

Рецензенты:

 

 

ã Ростовский государственный университет

путей сообщения, 2013


1. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ

 

1.1. Количественные показатели надежности невосстанавливаемых систем

К числу количественных показателей надежности невосстанавливаемых систем относятся:

1. Вероятность безотказной работы за время , где –наработка до отказа; – требуемое время безотказной работы (или время, для которого определяется ). Статистическое (приближенное) значение этой вероятности, определяемое по результатам опытных испытаний, равно

 

, (1.1.1)

 

где – число однотипных объектов, поставленных на испытание;

– число отказавших объектов за время испытаний (за интервал времени (0, t));

– число не отказавших объектов за время t, .

 

Далее везде знак * будет обозначать статистическое значение соответствующих показателей надежности.

 

2. Вероятность отказа объекта за время .

 

, (1.1.2)

 

причем:

и . (1.1.3)

– является функцией распределения случайной величины (интегральным законом распределения случайной величины или интегральным законом распределения отказов).

 

3. Плотность вероятности отказов (дифференциальная плотность (закон) распределения времени наработки до отказа , дифференциальная функция распределения случайной величины )

 

. (1.1.4)

Из (1.1.4) имеем:

, (1.1.5)

, (1.1.6)

1/ч, (1.1.7)

где – число отказавших объектов на интервале времени : от t до .

Экспоненциальный закон распределения времени наработки до отказа (когда ) определяется формулой

 

. (1.1.8)

 

4. Интенсивность отказов:

 

1/ч, (1.1.9)

, (1.1.10)

, (1.1.11)

, (1.1.12)

 

5. Средняя наработка до отказа .

, ч (1.1.13)

 

где – время наработки до отказа –го образца .

 

. (1.1.14)

 


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Теоретична частина | МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
<== 1 ==> | 2 |
Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.236 сек.) російська версія | українська версія

Генерация страницы за: 0.236 сек.
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7