Операції, пов'язані зі зміною структури статутного фонду.

Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 789

Тема 5: Визначення рухової активності людини за допомогою крокометрії.

Питання до семінарського заняття

1.. Механізм визначення рухової активність за допомогою крокометрії.

2.. Які засоби використовують для рухової активності.

3..Центр рівноваги та його вплив на результат крокометрії.

Завдання до самостійної роботи:

Визначити власну рухову активність за допомогою крокометрії на протязі тижня (окремо кожну добу) та визначити за рік.

Навчально-методичні вказівки.

Найпоширенішим і найдоступнішим видом рухової діяльності людини є ходьба, її можна використовувати у щоденному житті людини будь-якого віку, з різним рівнем фізичної підготовки і стану здоров'я, її не застосовують лише для хворих з постільним режимом, але на реабілітаційному етапі ходьба відіграє важливу роль у процесі видужання і пристосування організму до звичного об'єму фізичної діяльності.

Ходьба - один із ефективних і універсальних засобів формування здорового способу життя. У нетренованих осіб середнього віку ходьбу слід розпочинати з подолання відстані до 2км. Тривалість ходьби спочатку 20-30 хвилин з поступовим збільшенням до 1 години. Темп повинен бути повільним і плавним. Ходити бажано щоденно, або принаймні тричі на тиждень. Доцільніше і корисніше проводити її у формі пішохідних прогулянок на свіжому чистому повітрі в ранкові або вечірні години, серед приємних, заспокійливих ландшафтів, наприклад, в парках, садах, скверах, на лісових галявинах, луках. Ходьбою слід займатися постійно в будь-яку погоду. Кожного разу ходбу слід розпочинати (5-7 хвилин) з неспішного, прогулянкового кроку, аби м'язи змогли зігрітися. Потім поступово збільшують частоту кроків від 70-80 до 90-120 на 1 хвилину.

Оптимальним тренувальним об'ємом ходьби для осіб середнього віку вважається дистанція 3-5 км. При втомі або інших неприємних відчуттях (головний біль, болі в ділянці серця, серцебиття, задишка) необхідно відпочити і лише після повного відновлення початкового стану можна продовжити ходьбу.

Після закінчення ходьби або бігу для відновлення функцій дихання, кровообігу, нормалізації енергетичного обміну в м'язах не слід раптово переходити до стану повного спокою. Необхідно протягом 5-6 хвилин рухатись повільніше - ходьбу закінчувати у значно повільнішому ритмі, а біг завершувати ходьбою.

Чудовою формою зміцнення фізичного стану організму є купання і плавання в штучних басейнах або у відкритих водоймищах (море, ріка, озеро). Ефективність цієї процедури залежить, насамперед, від дії на організм води. Вона викликає, своєрідний масажний вплив на шкіру і м'язи, ритмічно і плавно тренує серцево-судинну і дихальну системи, поліпшує обмін речовин. Плавання слід розпочинати після невеликої розминки (кілька фізичних вправ на відкритому повітрі) і попереднього обмивання водою обличчя, кінцівок, тулуба. Без достатнього досвіду тривалість плавання не повинна перевищувати 10-15 хвилин з короткими періодами відпочинку після кожних 50 м дистанції. Поступово тривалість плавання можна збільшити до 20 хвилин.

Найпоширенішими формами фізичного тренування організму і його загартування є їзда на велосипеді, ходьба на лижах, катання на ковзанах. Катання на велосипеді сприяє збільшеню м'язової сили ніг, позитивно впливає на стан нервової і серцево-судинної систем. На першому етапі велосипедна прогулянка повинна тривати не більше 10 хвилин з поступовим її збільшенням до півгодини. Необхідно пам'ятати, що їзда на велосипеді не рекомендується особам з виразним викривленням хребта, при варикозному розширенні вен нижніх кінцівок, при геморої. Велосипедні прогулянки в осіб похилого віку слід рекомендувати після попередньої консультації з лікарем.

Ходьба на лижах і катання на ковзанах — емоційно насичені і захоплюючі види рухової діяльності людини. Завдяки їм у людини значно активізується обмін речовин, поліпшуються координація рухів, стан нервової і серцевої діяльності, виникає відчуття емоційного натхнення, радості і бадьорості. Неабияке значення має те, що ці види рухової діяльності виконуються людиною в атмосфері чистого зимового повітря, в оточенні красивих і заспокійливих снігових краєвидів і ландшафтів, які позитивно впливають на психічний стан людини, знімають нервове напруження, підвищують опірність організму до негативних стресових впливів.

В осіб молодого і середнього віку, без явних фізичних вад або недугів, фізичні рухи можуть застосовуватись у формі аеробіки. Аеробіка включає комплекс дозованих фізичних вправ, які виконуються з різним фізичним навантаженням і швидкістю. Вправи виконують на свіжому повітрі, здебільшого у супроводі музики, завдяки чому створюється піднесений емоційний стан при виконанні фізичних рухів, що активізує процеси енергетичного обміну, засвоєння організмом кисню, діяльність симпатоадреналової системи. Все це сприяє ефективному відновленню фізичних сил організму, швидкому зняттю втоми, підвищенню працездатності, поліпшенню настрою, викликає енергійний підйом творчості й емоційного стану організму.

Методика крокометрії полягає в підрахунку локомоцій за допомогою спеціальних приладів – крокомірів. Їх конструкція заснована на механічному принципі: при кожному кроці рухлива внутрішня частина (анкерний пристрій) зміщується й приводить у рух лічильник» з'єднаний із циферблатом. Щоб не порушити звичну рухову діяльність і уникнути істотних помилок приладу, рекомендується його щільно фіксувати на поясі (А. Г. Сухарев, 1982) – на рівні загального центра ваги тіла. Однак, помилка показника може становити 10–20%. При кріпленні крокоміра на гомілці помилка становить 10%, на груди (на рівні мечоподібного відростка) при щільній фіксації – лише 1%. Крокоміри використовуються тільки для індивідуального підрахунку кроків при ходьбі, бігу і стрибках. Вправи, виконані сидячи, лежачи, стоячи випадають з фіксації приладом, тому використання його для визначення обсягу рухової активності на уроках фізкультури з використанням гімнастичних і легкоатлетичних вправ (метання) є малоефективним.

Приклад:

Таблиця 11

Характеристика рухової активності школярів 11–15 років

Питання для самоконтролю:

1. Що таке методика крокометрії.

2. Яка роль ходьби в руховій активності людини.

3. Який об’єм ходьби являється тренувальним.

4. Який вплив на організм прогулянок на свіжому повітрі.

5. Що залежить від щільного.

Література:

1. Иванков Ч.Т. Методические основы теории физической культуры и спорта / Ч.Т. Иванков – М. : «ИНСАН», 2005. – 368 с.

2. Сергіенко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів /Л.П Сергіенко К: Олімпійська література, 2001 – 440 с.

3. Теория и методика физического воспитания. Т2. : Учебник / Под. ред. Т.Ю. Круцевич – К. : Олимпийская литература, 2003. – 392 с.