Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
CHAPTER 7Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 581
Документна лінгвістика як теоретико-прикладна дисципліна виникла на межі функціональної стилістики та лінгвістики тексту, що зумовлено спільністю об'єкта дослідження — текст як джерело та носій інформації. Лінгвістика тексту — самостійна мовознавча наука, яка досліджує внутрішню структуру тексту, його категорії, змістово-знакову і комунікативну репрезентацію. Лінгвістику тексту різні дослідники називають також текстовою лінгвістикою, текстуальною лінгвістикою, тек-етикою, текстологією, граматикою тексту, текстолінгвістикою. Ця наука вивчає текст і його структуру, категорії та складові, а також способи його створення. Основна її мета — виявлення системи правил, за якими сукупність усвідомлених речень можна організувати на вищому рівні — тексту. Лінгвістика тексту спрямована на вивчення текстотвірних закономірностей, властивих усім текстам. Однак досягнення цієї мети передбачає попередній аналіз багатьох текстів і порівняння результатів. Тексти різних жанрів мають свої форми організації, вироблені та кодифіковані суспільною практикою. Зважаючи на важливість тих функцій, які виконує управлінський документ у суспільстві як джерело та носій оперативної інформації, нині актуалізується питання стосовно закономірностей створення текстів (надфразових єдностей) управлінських документів, механізмів їх структурування та способів мовного оформлення у зв'язному тексті. Ці питання досліджує документна лінгвістика. Теорія тексту в документній лінгвістиці спирається на розробки лінгвістики тексту. Фактично всі їхні основні завдання в аспекті теорії тексту тотожні і різниця полягає у більш широкому спектрі об'єктів дослідження у лінгвістиці тексту — вивчення різних видів текстів (художніх, Становлення лінгвістики тексту як самостійного мовознавчого напряму зі своєю теорією і практикою відбувається у 60-і роки ХХ ст.. Своєрідним центром її формування вважають Німеччину, у якій виходить друком низка наукових робіт(Р.Харвег. Я.Петефі, С.Шмідт, В.Дресслер) . Великий внесок у її розвиток зробили філологічні школи різних країн. Зокрема Лондонська, Французька функціональні школи, радянська філологічна традиція (текстова концепція М.М. Бахтіна 40-50-х років). Розвиток лінгвістики тексту був зумовлений посиленням уваги мовознавців до розрізнення понять «мова» і «мовлення», і відповідно до рівнів системи мови, визначення статусу тексту як автономної одиниці мови. Наприкінці 70-х років ХХ століття відбуваються позитивні зміни – розшарування лінгвістики тексту внаслідок залучення різних аспектів суміжних наук. У лінгвістиці тексту виділяються три самостійні наукові дисципліни: загальна теорія тексту (І.Р. Гальперін), граматика тексту (О.І. Москальська), стилістика тексту (О.В. Арнольд, В.В. Одинцов). Теоретичний розвиток лінгвістики і закономірне включення тексту в багаторівневу систему лінгвістичних одиниць активізували дослідження різних типів текстів, зумовили практичні потреби визначення загальних принципів їх структурної організації та правил ефективної побудови. Комп’ютеризація стимулювала пошук лінгвістичних принципів їх автоматизованої підготовки, трансформації (перш за все згортання), аналізу й оцінювання, сприяла розвитку прикладної лінгвістики тексту. На сучасному етапі лінгвістика тексту інтегрує досягнення нових теорій і галузей знань, орієнтованих на мовлення, акт комунікації. Перехід до інформаційного суспільства супроводжується зростанням обсягів документованої інформації в усіх сферах людської життєдіяльності. Зростає роль документа як носія соціальної інформації. Потреби в удосконаленні організації змісту документа, уніфікації його інформаційної частини зумовили розвиток документної лінгвістики. Документна лінгвістика – мовознавча дисципліна, яка досліджує внутрішню структуру тексту службового документа, його змістові категорії, мовностилістичну репрезентацію. Понятійний апарат ДЛ Об’єктом вивчення є текст службових документів. Предметом – правила побудови та мовне оформлення уніфікованих текстів службових документів, виявлення категорій, які виражаються за цими правилами. Службовий документ – документ, який створила або отримала установа (чи інший об’єкт господарювання) у процесі діяльності. Службовий документ – це текстовий документ, однак поняття «текстовий документ» значно ширше. За ДСТУ 2732-2004 «Діловодство та архівна справа» текстовий документ – це документ, зміст якого – мовна інформація, зафіксована будь-яким типом письма або певною системою звукозаписування. ДЛ вивчає текстові документи, зміст яких зафіксовано знаками природної мови текст документа – це зміст письмового документа. Отже, ДЛ має справу з письмовими документами, зміст яких зафіксовано за допомогою письмових знаків: рукописних і надрукованих. Слово «текстовий» співвідноситься не тільки з документом, зміст якого оформлений на паперовому носії, але і з гіпертекстом електронного документа, який створюють і використовують у межах комп’ютерної системи. Тобто, письмовий електронний текст також є об’єктом вивчення ДЛ. Основні напрями розвитку ДЛ · Вивчення тексту як системи вищого рангу, основною ознакою якого є цілісність і зв’язність. · Вивчення одиниць, що становлять текст (зокрема вивчення складного синтаксичного цілого, або НФЄ) (праці В.В. Виноградова, О.М. Пєшковського, Н.С. Поспєлова тощо). · Вивчення міжфразових зв’язків і відношень. · Уніфікація структурної організації та мовних засобів текстів службових документів. · Виявлення основних категорій службових документів і лінгвостилістичних засобів, які забезпечують реалізацію цих категорій у тексті. Нині лінгвістика тексту досліджує широке коло питань: виділення одиниць і структур на рівні тексту, виявлення закономірностей побудови текстів, проблеми реферування текстів і запису його семантики, породження і сприйняття тексту, його інтерпретації тощо, також різноманітні дослідницькі підходи до вирішення цих проблем.
|