Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Укладач: Дорож Ольга Анатоліївна, доцент кафедри ТВПДата добавления: 2014-12-06; просмотров: 791
Конфлікт – випадок загострення протиріч у трудових відносинах, що проявляється у наступних формах: - мовчазне невдоволення; - відкрите невдоволення; - сварка; - страйк та ін. Трудовий конфлікт є різновидом соціального конфлікту. Трудовий конфлікт – це суперечність організаційно-трудових відносин, що набуває характеру прямих соціальних зіткнень між індивідами і групами працівників. Трудовий конфлікт виникає якщо суперечності відображають взаємовиключні позиції суб’єктів, ступінь суперечностей досить високий, суперечності виникають миттєво, зненацька або досить довго накопичуються. Причинами його можуть бути обставини, пов’язані з техніко-технологічними параметрами виробництва, а також економічні, адміністративно-управлінські, соціально-психологічні аспекти діяльності організації. Негативними наслідками трудового конфлікту є: - посилення настрою ворожості у трудовому середовищі; - згортання ділових контактів; - падіння мотивації до праці і фактичних показників трудової діяльності; - погіршення взаєморозуміння; - навмисний опір бажанням, діям і думкам інших; - фактичні втрати часу, відволікання від роботи тощо. Позитивними функціями трудового конфлікту є: - інформаційна; - соціалізації; - нормалізації морального стану; - інноваційна. Издержки и прибыль
Положение предпринимательской фирмы на рынке, ее будущее как хозяйствующего субъекта непосредственно зависят от достигнутого уровня использования ресурсов и далеко не в последнюю очередь от издержек производства. Издержки - это расходование факторов производства в стоимостной форме. Никакое решение не принимается без исследования вопроса о затратах на производство и реализацию продукции компании. Чтобы оставаться конкурентоспособным, любой бизнес должен постоянно контролировать все затраты, которые он несет, определяя таким образом полную стоимость (себестоимость) производимого продукта или услуги. Под себестоимостью понимаются все выраженные в стоимостной форме издержки предприятия, связанные с изготовлением и реализацией продукции. Снижение себестоимости при прочих равных условиях обеспечивает рост прибыли, получаемой предприятием, т.е. экономическую эффективность его функционирования. Классификация издержек может быть разнообразной. В экономической теории принято выделять внешние и внутренние, или явные и неявные издержки. Внешние (явные) связаны с тем, что предприятие оплачивает труд работников, сырье, материалы, топливо, комплектующие изделия, т.е. все то, что оно не производит само для изготовления своей продукции. Внутренние (неявные) издержки связаны с использованием факторов производства (ресурсов), принадлежащих предприятию. Например, владелец фирмы не платит самому себе зарплату, не получает арендной платы за здание, в котором осуществляется производство продукции, не получает тех процентов, которые бы он имел, положив деньги, вложенные в производство, в банк. Все это владелец фирмы компенсирует за счет получения так называемой нормальной прибыли (альтернативные издержки капитала), составляющей элемент неявных издержек. Сумма всех внешних издержек носит название бухгалтерских издержек. Сумма внешних и внутренних (явных и неявных) издержек получила название экономических издержек. Если из валового дохода вычесть явные (бухгалтерские) издержки результатом будет бухгалтерская прибыль. Если из валового дохода фирмы вычесть явные (бухгалтерские) и неявные издержки, то результатом будет чистая экономическая прибыль. Другой способ классификации издержек основывается на учете временных рамок, на протяжении которых принимаются те или иные производственные решения. В связи с этим различают кратко- и долгосрочные периоды времени.
|