Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Петро ДорошенкоДата добавления: 2015-10-19; просмотров: 1629
Додаток 1 Таблиця 1.1. Вихідні дані для розрахунку показників виробничої програми машинобудівного підприємства та її виконання
Таблиця 1.2. Норми витрат ресурсів на виробництво одного виробу
Додаток 2. Таблиця 2.1. Вихідні дані для розрахунку чисельності промислово-виробничого персоналу машинобудівного підприємства
Таблиця 2.2. Дані про рух кадрів на машинобудівному підприємстві, люд.(прийняття(чисельник)/звільнення (знаменник) основних робітників)
Додаток 3. Таблиця 3.1. Годинні тарифні ставки робітників машинобудівного підприємства, грн.
Таблиця 3.2. Середній розряд робіт з виготовлення виробів
Примітка: 1 – 30% робітників – відрядників працюють у важких та шкідливих умовах праці Таблиця 3.3. Залежність між рівнем виконання завдань з обсягу виробництва продукції і середнім розміром премій з фонду заробітної плати робітників-відрядників
Додаток 4. Таблиця 4.1. Залежності, що характеризують відношення рівня заробітної плати різних категорій промислово-виробничого персоналу підприємства (з урахуванням преміальних доплат з фонду заробітної плати) до середнього рівня оплати праці робітників-відрядників
Таблиця 4.2. Стан та вартість основних виробничих фондів машинобудівного підприємства
Додаток 5. Таблиця 5.1. Дані про рух основних фондів, тис. грн.
Таблиця 5.2. Ціни придбання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів (з урахуванням ПДВ)
Таблиця 5.3. Дані про споживання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів на потреби виробничого та невиробничого характеру в % до рівня їх технологічних витрат
Додаток 6. Таблиця 6.1. Норми відходів матеріальних ресурсів
Таблиця 6.2. Дані про зміни цін на матеріальні ресурси та норм їх витрачання у звітному періоді
Содержание
Введение Меры пресечения – один из самых важных, актуальных, злободневных и болезненных вопросов уголовного судопроизводства. От того, насколько стороны в уголовном судопроизводстве разбираются в этих вопросах, знают нововведения в законодательство, правоприменительную практику, практику международных инстанций, и другие вопросы, зависит, где будет находиться человек во время предварительного следствия – под стражей или к нему будет применена иная, не связанная с лишением свободы мера пресечения. Право на свободу – это основополагающее конституционное право гражданина, и глубокое знание этих вопросов связано с тем, насколько оно – это право на свободу и личную неприкосновенность будет защищаться и соблюдаться. Уже на предварительной стадии производства по уголовному делу, лица, вовлеченные в сферу уголовного судопроизводства, сталкиваются с существенным ограничением прав и свобод, в частности с мерами процессуального принуждения – мерой пресечения. Применение конкретной меры пресечения в отношении лица, подозреваемые, обвиняемые в совершении преступлений, не признанного виновными, вступившим в законную силу, приговором суда, зависит от определенного круга лиц. Это дознаватель, следователь, руководитель следственного органа, защитник и суд. С целью наиболее правомерного применения мер процессуального принуждения, полной реализации принципов законности и правопорядка, обеспечения соблюдения прав и законных интересов всех сторон уголовного процесса необходимо рассмотреть и изучить основные аспекты мер пресечения; их место в системе мер уголовно-процессуального принуждения; основные принципы применения мер пресечения; и выделить современные проблемы их применения в уголовном судопроизводстве. Основным аспектам института меры пресечения как меры уголовно-процессуального принуждения уделено внимания в трудах таких ученых, как А.Д. Бойков, А.П. Гуляев, З.Д. Еникеев, М. П. Евтеев, Э. Ф. Куцова, Н. И. Капинус, В. В. Лазарев, Ю. Д. Лившиц, А. М. Ларин, В. А. Михайлов, И. Л. Петрухин, Ю. И. Стецовский, М. С. Строгович, В. М. Савицкий, Л. В. Франк, С. А. Шейфер и другие авторы. Однако, большинство авторов рассматривали указанный институт в период до введения в действие нового законодательства - УПК РФ 2001 г. Объект исследования — проблемы применения мер уголовно-процессуального пресечения. Предмет исследования - сущность и содержание уголовно-процессуальной деятельности при реализации законодательства о применении мер пресечения в уголовном процессе. Целью работы является исследование сущности, понятия, классификации и основания применения мер пресечения в соответствии с действующим российским законодательством. В соответствии с этим были выбраны следующие задачи: - выделить понятие, виды, цели и классификацию мер пресечения; - исследовать основания применения мер пресечения в уголовном процессе; - проанализировать место мер пресечения в системе мер уголовно-процессуального принуждения; - определить избрание и применение мер пресечения в уголовном процессе; - рассмотреть отдельные меры пресечения в уголовном процессе, применяемые дознавателем, следователем; - выделить меры пресечения в уголовном процессе, применяемые по судебному решению. Методологическую основу исследования составляют научные труды в области уголовно-процессуального, уголовного, конституционного права, криминалистики, теории государства и права. В работе использованы общие и частные методы исследования (анализ, сравнение, системно-правовой метод и др.).
|