Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Зміст та завдання управління фінансами підприємствДата добавления: 2015-03-11; просмотров: 508
У науці управління системами виокремлюється три типи управління: 1. Розімкнуте– управління здійснюється, як правило, шляхом контролю, аналізу та корекції за кінцевими результатами. Іноді припускається втручання в процес виконання об’єктом завдань, коли заздалегідь передбачається складні ситуації. Як правило, робота виконується за алгоритмом (інструкцією, картою діяльності), який заздалегідь розроблений і доведений до відома виконавця. У ньому також визначено термін часу, зафіксовано показники кінцевого результату та критерії його відстеження. Це - управління невтручання. Передбачає роботу підлеглих на довірі. Характерне для ліберального стилю управління. Ліберальний стиль – стиль невтручання. Для нього характерна відсутність активної позиції керівника та переживання за стан справ, низька вимогливість, велика залежність від вищих органів управління та ситуації. Характерні рольові позиції керівника: - “локомотив” – керівник мовчки тягне на собі всі справи, прагне тримати рівновагу між низами і верхами управлінської піраміди; - “жебрак” – постійно просить допомоги, щось обіцяє підлеглим та докладає мінімум зусиль, щоб офіційно розподілити обов’язки та делегувати повноваження. 2. Замкнуте– цей тип управління передбачає постійне відстеження за перебігом подій, корекцію у випадках навіть незначного відхилення від запланованого; навчання у процесі роботи. Замкнуте управління використовується у складних, надзвичайно важливих ситуаціях. За умов частого використання це управління знижує ініціативу, творчість, веде за собою безвідповідальне ставлення до роботи з боку підлеглих та роботоголізм з боку керівників. Характерне для авторитарного стилю керівництва. Цей стиль передбачає високу централізацію керівництва, домінування єдиноначалля, одно осібність у прийнятті рішень, надмірний контроль, перевага наказів та розпоряджень над соціально-психологічними методами. Основні рольові позиції керівника: - “командир” – концентрація влади поєднується із реальною турботою про людей; - “пастух” – зневажливе ставлення до підлеглих, повна недовіра та водночас завищена самооцінка. 3. Змішане– цей тип управління передбачає оптимальне поєднання розімкнутого та замкнутого управління в залежності від ситуації, що склалася. Характерне для демократичного стилю управління. Стиль характеризується чітким розподілом повноважень і обов’язків, колегіальність у прийнятті важливих рішень, вимогливість, дисципліна, орієнтація на успіх. Рольові позиції: - “рівний серед рівних” – увага керівника концентрується на координаційній функції, повазі та довірі до підлеглих, відчутті себе у більшій мірі колегою, ніж адміністратором; - “лідер” – той, хто веде до успіху інших; високий ступінь компетентності; довіра з боку колективу; ролі підлеглих у більшості ситуацій замінюються ролями послідовників.
|