Січня 1944 рЩе раніше можна було констатувати, що акції УПА проти німців послабшали, що німецьких солдатів, які попали в руки УПА, здебільшого після здачі зброї, боєприпасів та обміну уніформи на цивільний одяг відправляли назад, до їхньої військової частини. Останнім часом національно-українські банди шукали контакту з військом. Врешті-решт було укладено локальну угоду: «Банда і надалі бореться проти радянських банд та регулярних червоних військ. Вона відмовляється боротися разом з німецькими збройними силами так само, як і здати зброю. Однак банда передаватиме розвідувальні дані щодо радянських банд та регулярних червоних військ і, крім того, доставлятиме полонених на прослухування». Для подальшої поведінки щодо УПА на території корпусу чинними є наступні тимчасові директиви:
А. Загальне. Сили УПА борються за вільну незалежну Україну і фанатично вірять у досягнення цієї мети. Німці і росіяни є їхніми ворогами. На даний момент вони хочуть вести з нами переговори, оскільки вважають росіян своїм найнебезпечнішим ворогом. Через їхню ненадійність не може бути й мови про тривалу взаємодію з УПА. Вони також відмовляються боротися в межах німецьких збройних сил. Щодо проведення згаданих локальних домовленостей не існує жодних застережень
Б. Деталі: 1. З групами УПА, що шукають контакту, слід вести переговори тільки через офіцерів, які мають досвід боротьби з бандами. 2. Використовувати ці групи як тільки можна в цілях ведення війни: а) в разі припинення боротьби проти німців. Спільні знаки розпізнавання своїми військами та авіацією, які необхідні для виконання цієї угоди, будуть видаватися час від часу штабом корпусу. У цей час дійсними є такі розпізнавальні знаки: щодо своїх військ: тримати ліву руку перед обличчям; щодо авіації: зупинитися і махати шапкою над головою: б) в разі продовження боротьби проти червоної армії, радянських та польських банд. Для виконання отриманих бойових завдань з обмеженою метою в розпорядження УПА можуть постачатися в малій кількості боєприпаси і т.ін. Поповнення запасів УПА боєприпасами виключається в будь-якому випадку: в) передавати німців та солдатів, які борються за Німеччину та опинилися в руках УПА: г) передавати розвідувальні дані щодо червоної армії, радянських та польських банд; д) передавати для прослухування полонених червоної армії, радянських та польських банд, захоплених бійцями УПА.
3. Якщо стає неможливим вести переговори з УПА або її представники під час цих переговорів не дотримуються встановлених директив, викладених у пункті 2, то з УПА потрібно боротися і знищувати її так само, як й інші банди. Про початок і результати переговорів з УПА потрібно у кожному випадку негайно повідомляти генеральному командуванню.
Косик Володимир, Україна в Другій світовій війні. – Т.4. - Львів, 2000. – С. 20-21.
|
