Студопедия — Нейрохімія мотивації
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Нейрохімія мотивації






Об'єднання різних структур мозку в функціональну систему, що забезпечує реалізацію певної мотивації, має свою нейрохімічну основу. На це вказують уже згадані дані П.К. Анохіна про хімічну та ЕЕГ-специфічності мотиваційного збудження в складі різних типів поведінки.
Біохімічної основою формування мотивацій різного біологічного якості є кілька груп біологічно активних речовин. Перш за все це - нейромедіатори (ацетилхолін, серотонін, дофамін, норадреналін та ін), які виділяються нервовими закінченнями і служать посередниками в процесі синаптичної передачі. Іншу групу складають гормони, секретуються залозами внутрішньої секреції, і нейрогормони, що виробляються нейросекреторну клітинами нервової тканини.

Гормони і нейрогормони надходять в кров, гемолімфу, в тканинну і спинномозкову рідину і надають дистантное тривалий регулює дію на ЦНС і вісцеральні органи.До останніх відносяться катехоламіни (ТАК, НА), серотонін, а також речовини поліпептидного природи (вазопресин, окситоцин та ін.) Велику увагу дослідників привертають так звані нейропептиди - особливий клас речовин, що володіють виключно високою біологічною активністю. Нейропептиди - відносно прості за своєю будовою сполуки, що складаються з декількох залишків амінокислот (від двох до декількох десятків), синтезуються мозковою тканиною (але й не тільки нею). Їх головна особливість - поліфункціональність: кожен нейропептид має надзвичайно широкий спектр дій, одночасно беручи участь в регуляції багатьох мозкових функцій. Поліфункціональність, багатоадресна пептидів дозволяють їм надавати регулюючий вплив на організм в цілому, захоплюючи як центральні, так і периферичні механізми, забезпечуючи тим самим організацію цілісних поведінкових актів. Частково це їх властивість обумовлена ​​їх здатністю взаємодіяти на субклітинному-молекулярному рівні з «класичними» нейромедіаторами та інформаційними макромолекулами (ДНК, РНК і білками).Звідси нейропептиди, очевидно, можуть бути універсальними механізмами інтеграції, що виникли на найбільш ранніх етапах еволюції. Пептиди дуже швидко розпадаються в тканинах. Тривалість їх життя після вивільнення з місць синтезу або зберігання вимірюється хвилинами. Проте вони здатні викликати відставлені ефекти, багато з яких виявляються через кілька діб. Мабуть, пептиди можуть запускати ланцюг якихось процесів, які розгортаються вже без їхньої участі, тобто в цих випадках пептиди виконують лише пускову функцію.
Роль нейропептида в інтеграції нервових утворень у функціональну систему харчової поведінки показана К.В. Судакова. У його дослідах кроликам вживляли канюлю в лівий бічний шлуночок мозку, біполярні електроди в латеральний відділ гіпоталамуса (центр голоду) зліва і вентромедіальної ядро ​​гіпоталамуса (центр оборонних реакцій) справа. Електрораздраженіе латерального відділу гіпоталамуса викликало у цих тварин активне споживання їжі, а стимуляція ВМЯ - пасивно-оборонна поведінка. Введення через канюлю в бічний шлуночок 8-азагуа-нина і мітоміцину С блокувало стадію транскрипції (зчитування) білків з рибонуклеїнової кислоти, а введення циклогексаміду і пураціміна порушувало процес транскрипції РНК з ДНК.

Переривання синтезу білків в клітині на будь-якій його стадії супроводжувалося виборчим руйнуванням піщедобивательного поведінки, що викликається як природним шляхом через харчову депривацию, так і електричної стимуляцією «центру голоду» в латеральному гіпоталамусі. При цьому не страждали оборонні реакції кролика, що викликаються електричним подразненням вентромедіального гіпоталамуса. Через деякий час відбувалося повне відновлення харчових реакцій на стимуляцію гіпоталамуса, а також природного харчової поведінки. Тривалість періоду відновлення (від 1 до 200 годин) залежала від дози введеного блокатора.

Далі тваринам, у яких зазначалося повне пригнічення харчової поведінки на тлі блокади синтезу білків, додатково вводили різні нейропептиди (АКТГ; пептид, що викликає дельта-сон; октапептид холеціетокіна і пентогастрін). Виявилося, що лише ін'єкція пентогастріна в дозі 1-2 мг / кг відновлює як природне харчова поведінка, так і харчові реакції, викликані електричною стимуляцією «центру голоду». Сам пентогастрін блокується антігастріновимі імуноглобулінами (рис. 35).Дослідники вважають, що роздратування «центру голоду» латерального відділу гіпоталамуса і природне харчове збудження, по-видимому, активують апарат генетичної пам'яті різних відділів ЦНС, в результаті чого з клітин цих структур у міжклітинний простір виділяється пептидний фактор, що має структуру, близьку до гастрин. І цей нейропептид, очевидно, грає роль «тригера» для функціональної системи живлення.
Порушення гіпоталамуса з виникненням харчової потреби активує генний апарат нейронів. В результаті цього виділений в міжклітинну середу нейропептид (пентогастрін) викликає піщедобивательное поведінка (по К. В. Судакова, 1986)

Особлива роль пентогастріна в ініціації харчової поведінки показана та іншими дослідниками. Пентогастрін викликає у нагодованих кроликів додатковий прийом їжі. При цьому нейрони латерального гіпоталамуса починають розряджатися ритмічно з періодом 100-200 мс, тобто їх електрична активність набуває тип, характерний для стану голоду.

Висока концентрація речовини пептидної природи виявлена ​​у людини і тварин в області гіпоталамуса і в структурах лімбічної системи, що теж вказує на участь нейропептидів в центральних механізмах біологічних мотивацій.

Показано гальмівний вплив ангіотензину II і пептиду, що викликає в ЕЕГ повільноколивний сон (дельта-сон), на оборонні реакції, викликані електричною стимуляцією гіпоталамуса, і на природне оборонна поведінка кролика.

Внутрішньовенне введення нейропептида - субстанції «Р» - на 35% підвищує поріг виклику оборонних реакцій при стимуляції ВМЯ гіпоталамуса. Її внутрішньоочеревинне введення значно зменшує число раптових смертей у щурів в умовах емоційного стресу, що породжується іммобілізацією тварини.

Харчова та питна мотивація зростає під впливом різних опіатів (нейропептидів), до яких належать морфін та ін Антагоністи опіатів (налаксона, каптрексон) надають протилежний ефект - знижують споживання води і їжі.







Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 1379. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Плейотропное действие генов. Примеры. Плейотропное действие генов - это зависимость нескольких признаков от одного гена, то есть множественное действие одного гена...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Роль органов чувств в ориентировке слепых Процесс ориентации протекает на основе совместной, интегративной деятельности сохранных анализаторов, каждый из которых при определенных объективных условиях может выступать как ведущий...

Лечебно-охранительный режим, его элементы и значение.   Терапевтическое воздействие на пациента подразумевает не только использование всех видов лечения, но и применение лечебно-охранительного режима – соблюдение условий поведения, способствующих выздоровлению...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия