Надзвичайних ситуаційУправління під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій полягає в керівництві силами системи цивільного захисту під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Головною метою управління є забезпечення ефективного використання сил і засобів різного призначення з тим, щоб роботи у зонах НС були проведені у повному обсязі, найкоротший термін, з мінімальними втратами населення і матеріальних засобів. Управління роботами починається з моменту виникнення надзвичайної ситуації і завершується після її ліквідації. Воно здійснюється, як правило за добовими циклами, кожен з яких включає:
- збір даних про обстановку; - аналіз і оцінку обстановки; - підготовку висновків і пропозицій до рішення на проведення робіт; - прийняття (уточнення) рішення і доведення завдань до виконавців; - організацію взаємодії; - забезпечення дій сил і засобів. Зміст функцій управління та їх циклічність є характерними для планомірного проведення аварійно-рятувальних робіт. У випадках різких змін обстановки вони можуть бути зміненими і органи управління діятимуть відповідно до конкретної обстановки. Дані про обстановку надходять до органів управління, як термінові і позатермінові відомості і, як правило, у формалізованому вигляді. Основними джерелами одержання найбільш повних і узагальнених даних про обстановку є підпорядковані формування (підрозділи) і органи управління. Значна частина інформації може надходити від органів управління вищого рівня та їх засобів спостереження і контролю. Залежно від послідовності розвитку надзвичайної ситуації, підпорядковані органи управління надають повідомлення про вірогідність виникнення надзвичайної ситуації, про факт її виникнення, про обстановку в районі лиха, про хід аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, про різку зміну обстановки, про результати робіт (по періодах). Повідомлення про вірогідність і факт виникнення надзвичайної ситуації надаються негайно. У них мають бути лише дані, необхідні для вжиття екстрених заходів і визначення завдань силами постійної готовності, а також для прийняття попереднього рішення щодо приведення в готовність сил і засобів, висування їх в район надзвичайної ситуації і ведення аварійно-рятувальних робіт. Більш детальне повідомлення надається після проведення розвідки, рекогносцировки і на початковому етапі робіт. Вони містять дані, за яких уточнюється попереднє або приймається нове рішення на проведення робіт основними силами. Обстановку у повному обсязі аналізує керівник органу управління, який очолює аварійно-рятувальну операцію, його заступники, а також інші посадові особи – кожен в межах своєї компетенції і відповідальності. Обстановка аналізується за елементами, основними з яких є: - характер і масштаб розвитку надзвичайної ситуації, міра небезпеки для виробничого персоналу і населення, межі небезпечних зон (пожеж, радіоактивного забруднення, хімічного, бактеріологічного зараження, затоплення, руйнування тощо) і прогноз їх можливого поширення; - види, обсяг і умови невідкладних робіт; - потреба в силах і засобах для проведення робіт у якомога короткий термін; - кількість, укомплектованість, забезпеченість і готовність до дій сил та засобів, послідовність введення їх в зону НС для розгортання робіт. В процесі аналізу даних про обстановку спеціалісти порівнюють потребу в силах і засобах для проведення робіт з їх конкретною наявністю та можливостями, проводять розрахунки, аналізують варіанти застосування і обирають найбільш доцільний. Висновки з оцінки обстановки і пропозиції щодо застосування сил і засобів доповідаються керівникові органу управління (керівнику ліквідації НС), пропозиції спеціалістів узагальнюються і використовуються в процесі прийняття рішень. Рішення на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в зоні НС є основою управління; його приймає і організовує виконання керівник органу управління (керівник ліквідації НС). Рішення включає наступні основні елементи: - висновки з оцінки обстановки; - замисел дій; - завдання формуванням, які беруть участь в ліквідації НС; - заходи щодо безпеки; - організацію взаємодії; - забезпечення дій сил цивільного захисту. Висновки з оцінки обстановки містять в собі відомості про характер і масштаби НС, які мають проводитись, і умови проведення, наявність сил і засобів та їх можливості. В замислі дій відображується мета, завдання, які належить виконувати органу управління і його силам, головні завдання і послідовність проведення робіт, об'єкти (райони, ділянки) зосередження основних зусиль, порядок використання технічних засобів, заходи з безпеки і забезпечення безперервності робіт. Взаємодія між підпорядкованими підрозділами і спеціальними підрозділами інших відомств, а також з сусідами (силами інших районів, міст) організується під час прийняття рішення і здійснюється у ході робіт, в першу чергу, під час рятування людей, локалізації і гасіння пожеж, ліквідації аварій на комунально-енергетичних системах, підготовки об'їзних шляхів для введення сил і евакуації постраждалих.
Під час організації взаємодії: - уточнюються межі об'єктів робіт для кожного формування (підрозділу); - установлюється порядок дій на суміжних об’єктах, особливо у разі проведення робіт, які можуть створювати для сусідів небезпеку і вплинути на їхню роботу; - узгоджується за часом і місцем зосередження зусиль у разі спільного проведення особливо важливих і складних робіт; - визначається система обміну даними про зміни в обстановці і про результати робіт на суміжних ділянках; - встановлюється порядок надання екстреної допомоги.
Забезпечення дій сил і засобів в районах проведення робіт організовується з метою створення для них необхідних умов успішного виконання поставлених завдань. Основними видами забезпечення є: розвідка, транспортне, інженерне, дорожнє, гідрометеорологічне, технічне, матеріальне і медичне. Безпосереднє керівництво забезпеченням дій сил і використанням спеціальних засобів здійснюють територіальні органи і служби центральних органів виконавчої влади, які входять до складу держадміністрацій за принципом подвійного підпорядкування та посадові особи згідно обов’язків. Під час організації розвідки визначається мета, райони (ділянки, об'єкти) і час ведення розвідки, порядок спостереження і контролю за станом навколишнього середовища та змінами обстановки в місцях проведення робіт, система сигналів і надання відомостей. Транспортне забезпечення включає в себе визначення характеру і об’єму перевезень, облік всіх видів транспорту, час і місце навантаження, маршрути слідування, контрольні рубежі і час їх проходження, райони (пункти) вивантаження, створення резерву транспорту і порядок його використання. Інженерне забезпечення вирішує завдання щодо проведення спеціальних інженерних робіт, використання засобів механізації робіт, влаштуванню пунктів водопостачання і доставки води в місця проведення робіт. Дорожнє забезпечення передбачає створення дорожньо-мостових загонів, кожному з яких визначається маршрут і час на підготовку до пропуску транспорту і техніки, утримання маршрутів у проїжджому стані, влаштування об’їздів на випадок неможливості використовувати окремі ділянки або дорожні споруди на маршрутах, які обслуговуються. Гідрометеорологічне забезпечення включає встановлення об’єму і порядку передачі органам управління, начальникам і командирам формувань даних про сегменти погоди в районах проведення робіт, а також термінової інформації про небезпечні метеорологічні і гідрологічні явища та можливий характер їх розвитку. Технічне забезпечення передбачає організацію роботи ремонтно-евакуаційних підприємств і спеціальних підрозділів з своєчасного проведення технічного обслуговування машин і механізмів, ремонт на місці і доставку несправної техніки на ремонтні підприємства, а також постачання запчастин і агрегатів. Матеріальне забезпечення полягає у визначенні порядку постачання підрозділам, які проводять роботи, продовольства і питної води, технічних засобів, майна протирадіаційного і протихімічного захисту, медичного майна, обмінного і спеціального одягу, будівельних матеріалів, пального і мастильних матеріалів для транспортних та інженерних засобів. Медичне забезпечення передбачає проведення конкретних заходів щодо збереження здоров’я і працездатності особового складу, який бере участь в ліквідації надзвичайної ситуації, своєчасне надання допомоги постраждалим і хворим, їх евакуацію в лікарняні установи, а також запобігання інфекційних захворювань.
З підготовкою рішення починається планування аварійно-рятувальних і невідкладних робіт, яке завершується після прийняття рішення і постановки завдань підлеглим. План проведення робіт оформлюється текстуально з додатком карт, схем, графіків і розрахунків. Він підписується керівником територіального органу управління (керівником ліквідації надзвичайної ситуації) і затверджується старшим начальником. Витяг з плану робіт доводиться до підлеглих в частині, яка їх стосується. В план можуть вноситися корективи упродовж всього періоду роботи в зоні надзвичайної ситуації. Основою системи управління в районі надзвичайної ситуації є органи управління територіальних і функціональних систем підсистем єдиної системи цивільного захисту. Для керівництва діями формувань безпосередньо в районі НС створюються оперативні групи, використовуються стаціонарні і розгортаються рухомі пункти управління, а також організовується система зв’язку, головним елементом якої є рухомий вузол зв’язку; для забезпечення ефективної роботи системи управління створюється автоматизована підсистема управління, як мобільний інформаційно-управляючий центр. Склад і структура системи управління визначається рішенням органу управління системи цивільного захисту, які організовують ліквідацію НС, з урахуванням її масштабів. Керівництво всіма силами і засобами, залученими до ліквідації НС, і організацію взаємодію між ними здійснюють призначені для цього керівники ліквідації надзвичайної ситуації (керівники оперативних груп) і органи управління системи цивільного захисту. Рішення керівників ліквідації НС є обов’язковими для всіх громадян і організацій, які знаходяться в зонах дій, якщо інше не передбачено законодавством. Керівники аварійно-рятувальних служб, формувань, які прибули в зону дій першими, беруть на себе повноваження керівника ліквідації НС і виконують їх до прибуття керівників, визначених законодавством або призначених органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, керівниками організацій.
|
