С.Бабич
Тема 9: Життя і творчість Івана Вишенського (бл. 1550 — після 1621)
План: 1. Основні віхи життя і творчості (прийнята наукою модель біографії). Іван Франко як дослідник життя і творчості Івана Вишенського. 2. Суспільно-політичні погляди Івана Вишенського. Суперечності в оцінках і діяльності письменника. 3. Літературна творчість: a) твори першого періоду (до 1596 р.); b) твори другого періоду (після Берестейської унії); c) жанрова розмаїтість творів (послання, памфлет, трактат, діалог, інвектива). 4. Загальна характеристика «Послання до єпископів». 5. Стильові особливості прози письменника. Використання прийомів і поетики ораторського мистецтва у стилі І.Вишенського. 6. Іван Вишенський і українська полемічна література.
Тексти: Ø І.Вишенський. Викриття диявола-світодержця. Послання до князя Василя Острозького. Послання до всіх, живущих в Лядській землі. Послання до єпископів. Коротка оповідь про латинські спокуси // І.Вишенський. Твори. – К., 1986. – С.25-33, 57-133.
Література: 1. Білецький О. Полемічна література. Іван Вишенський // Білецький О. Зібр. праць... – Т.1. – С.264-276. 2. Білоус П. Іван Вишенський: проблема символічної біографії // Білоус П. Актуальні питання… — С.88-108. 3. Білоус П. Художність, закодована в образах (Послання І.Вишенського «Викриття диявола-світодержця») // Укр. мова і література у середніх школах… — 2003. — №4. – С.37-40. 4. Возняк М. Історія... – Кн. І. – С.399-438. 5. Грабович Г. Авторство і авторитет у Івана Вишенського: Діалектика відсутності // Слово і час. – 1990. – №6. – С.45-53. 6. Грицай М. Давня українська проза. – К., 1976. – С. 31-48. 7. Грицай М. Українська література XVI – XVIIІ ст. і фольклор. — К., 1969. — С.18-23. 8. Єрьомін І. Іван Вишенський і його громадсько-літературна діяльність // Вишенський І. Твори. – К., 1959. – С.3-39. 9. Єфремов С. Історія... – С.131-156. 10. Кримський А. Іван Вишенський // Кримський А. Твори: У 5 т. – К., 1972. – Т.2. – С.380-454. 11. Махновець Л. Сатира і гумор української прози ХVІ-ХVІІІ ст. — К., 1964. — С. 59-252. 12. Пащук А. Іван Вишенський – мислитель і борець. – Львів, 1990. 13. Пелешенко Ю. «Плач землі» в Івана Вишенського та його джерела // Медієвістика... – Вип.2. – Одеса, 2000. – С.33-42. 14. Пінчук С. Іван Вишенський: Життя і творчість. – К., 1968. 15. Полєк В. Історія... – С.90-96. 16. Поплавська Н. Полемісти. Риторика. Переконування. — Тернопіль, 2007. — С.160-171, 232-245. 17. Русин М. Світосприйняття Івана Вишенського // Хроніка, 2000. – №37/38. – С.191-196. 18. Франко І. Іван Вишенський і його твори // Франко І. Зібр. творів... – Т.30. – С.7-211. 19. Франко І. Іван Вишенський, його час і письменницька діяльність // Там само. – Т.28. – С.260-278. 20. Франко І. Іван Вишенський: Поема // Там само. – Т.3. – С.50-63. 21. Харитонов В. Іван Вишенський і розвиток ідей європейського гуманізму // Літературна спадщина Київської Русі… – С.196-222. 22. Чижевський Д. Іван Вишенський // Чижевський Д. Філософські твори: У 4-х т. — Т.2. — К., 2005. — С.130-141. 23. Чижевський Д. Історія... – С.225-232. 24. ІІІевчук В. Іван Вишенський та його послання // Вишенський І. Твори. – К., 1986. – С.3-18. 25. Шевчук В. Мандрівничий, котрий розпікав людське сумління // Шевчук В. Дорога... – С.68-82. 26. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. – К., 2004. – С.200-214. 27. Шевчук Василь. Сім зваб ченця Івана з Вишні: Історичний роман. – К., 1992. 28. Щурат В. До біографії і писань Івана з Вишні // Щурат В. Вибрані праці з історії літератури. – К., 1963. – С.74-81. 29. Яременко П. Іван Вишенський. – К., 1982.
Поміркуйте над висловлюваннями: Треба було надзвичайних обставин, щоб чоловікові невисокого роду було можливо пізнати тодішнє життя у всій різнорідності його явищ та потім вирватися з нього і станути на такім високім становищі, з якого видно було ясно значення тих явищ, не зовсім ясне навіть для людей високопоставлених на драбині тодішньої суспільності. Треба було йому основно зректися того світу з усіма його привабами та спокусами, з усею його моральною байдужістю або й гнилизною, щоб викресати зі своєї душі такий могутній огонь, який горить у писаних словах Вишенського і не перестає й досі промовляти до нашого серця.
|
