Б) кома

Аберація коми (від грец. kó mĕ —пучок волосся) характерна лише для широких похилих пучків променів і пов'язана з порушенням симетрії заломленого пучка відносно променя, що проходить крізь центр зіниці. Тому кружечок розсіювання залишається симетричним лише відносно одного (меридіонального) напряму, відносно іншого (сагітального) ― симетрія порушується.

Площину, яка проходить через головний промінь світлового пучка і головну оптичну вісь, називають меридіональною (від лат. mersdsonalis — полуденний), а площину, що проходить через головний промінь і перпендикулярна до меридіональної площини, ― сагітальною (від лат. sagita — стріла).

Внаслідок впливу розглядуваної аберації зображення зорі матиме вигляд розмитої витягнутої плями кометоподібної форми, що являє собою неперервну сукупність кружечків, радіуси яких збільшуються (рис. 2). Яскравість усередині плями спадає обернено пропорційно квадрату відстані від вістря. Кут загострення вістря рівний 60⁰. Ширина коми – 2 , довжийа – 3 , для лінзи й дзеркал:

(F=1), (5.3)

де — кут нахилу головного променя пучка до оптичної вісі. В лінзових системах вістря коми напрямлене до головної оптичної вісі, а в дзеркальних, як правило, навпаки від неї.

Аберація коми відсутня для головного променя, тобто променя, який проходить через центр вхідної зіниці.

Оскільки кома пропорційна квадрату відносного отвору, то діафрагмуючи об’єктив у два рази, ми зменшуємо кому у чотири рази.

Виправлення коми досягається попереднім розрахунком радіусів кривини поверхонь оптичної системи або розрахунком положення вхідної зіниці. Для сферичних дзеркал кома виправлена, якщо вхідна зіниця розміщується у площині, що проходить через центр кривини дзеркала.

Оптична система, в якій виправлені кома та сферична аберація, називається апланатичною, а об'єктив — апланатом.