Структура капітальних вкладень

 

Ефективність використання капітальних вкладень у значній мірі залежить від їхньої структури. Розрізняють наступні види структур капітальних вкладень:

· технологічну,

· відтворювальну,

· галузеву,

· територіальну.

Під технологічною структурою капітальних вкладень розуміють склад витрат на спорудження об'єкта і їхні частки у загальній кошторисній вартості.

Технологічна структура капітальних вкладень істотно впливає на ефективність їхнього використання. Удосконалювання цієї структури полягає в підвищенні частки вартості машин і устаткування в кошторисній вартості до оптимального рівня. По суті, технологічна структура формує співвідношення між активною і пасивною частиною основних виробничих фондів майбутнього підприємства. Збільшення частки машин і устаткування, тобто активної частини основних виробничих фондів майбутнього підприємства, сприяє збільшенню виробничої потужності підприємства, а отже, капітальні вкладення на одиницю продукції знижуються. Економічна ефективність досягається і за рахунок підвищення рівня механізації праці і робіт.

Під відтворювальною структурою капітальних вкладень мається на увазі їхній розподіл і співвідношення у загальній кошторисній вартості по формах відтворення основних виробничих фондів. Розраховується, яка частка капітальних вкладень у загальному розмірі направляється на: нове будівництво, реконструкцію і технічне переозброєння діючого виробництва, розширення діючого виробництва, модернізацію.

Удосконалення відтворювальної структури полягає у підвищенні частки капітальних вкладень, що направляються на реконструкцію і технічне переозброєння діючого виробництва. Теорія і практика свідчить про те, що реконструкція і технічне переозброєння виробництва набагато вигідніше, ніж нове будівництво з багатьох причин: по-перше, скорочується термін введення в дію додаткових виробничих потужностей; по-друге, значною мірою зменшуються питомі капітальні вкладення.

Під галузевою структурою капітальних вкладень розуміють їх розподіл та співвідношення по галузях промисловості і державу в цілому.

Її удосконалення полягає в забезпеченні пропорційності та у більш швидкому розвитку тих галузей, що забезпечують прискорення науково-технічного прогресу.

Найбільшу частку усіх інвестицій в основний капітал за 2002 р. спрямовано у розвиток промислових підприємств (44,7%), з них на підприємствах обробної промисловості освоєно більше половини загального обсягу вкладень. Майже п’яту частину усіх інвестицій було освоєно підприємствами транспорту, пошти та зв’язку..

Під територіальною структурою капітальних вкладень розуміється їхній розподіл і співвідношення у загальній сукупності, по окремим економічним районам, областям, регіонам. Зміст удосконалення – отримати максимум економічного і соціального ефекту.

 

Планування інвестицій, джерела їхнього фінансування

 

Планування інвестицій на підприємстві - це дуже важливий і складний процес. Складність цього процесу полягає в тому, що необхідно враховувати різні чинники, у тому числі і непередбачувані, а також ступінь ризику вкладення інвестицій. Важливість цього процесу для підприємства полягає в тому, що, плануючи інвестиції, воно закладає основи своєї роботи в майбутньому.

У загальному виді план інвестиції на підприємстві складається з двох розділів:

· плану портфельних інвестицій (план придбання і реалізації підприємством акцій, облігацій та інших цінних паперів);

· плану реальних інвестицій, капітальних вкладень (план інвестицій на виробничий і невиробничий розвиток підприємства).

Плануванню інвестицій на підприємстві повинний передувати глибокий аналіз економічного обґрунтування вкладення інвестицій.

Інвестувати засоби має сенс:

· якщо підприємство одержить велику вигоду, ніж від збереження грошей у банку;

· якщо рентабельність інвестицій перевищує темпи інфляції;

· у найбільш рентабельні, з обліком дисконтування проекти;

· якщо забезпечується найбільша економічна вигода з найменшим ступенем ризику.

Якщо на основі аналізу приходять до висновку, що необхідно вкласти вільні кошти в розвиток підприємства, то в цьому випадку розробляється план капітального будівництва.

Планування капітальних вкладень на підприємстві включає два етапи.

1. Розрахунок необхідного об'єму виробничих інвестицій на розрахунковий період.

2. Визначення джерел фінансування капіталу.

Визначення необхідного об'єму капіталовкладень залежить від економічної ситуації на ринку, що може бути наступною:

· ринковий попит на продукцію підприємства задовольняється цілком і це не вимагає росту об'єму виробництва на даному підприємстві. У цьому випадку повинно здійснюватися тільки просте відтворення основних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань. Необхідний розмір капіталу визначається на основі даних про потребу в новому обладнанні, цін на нього з урахуванням монтажу;

· попит на продукцію підприємства зростає, тому доцільно нарощувати об’єм виробництва продукції з метою збільшення прибутку. У цьому випадку необхідно розширене відтворення основних фондів і приріст виробничої потужності шляхом реконструкції, технічного переозброєння, розширення виробництва по заздалегідь розробленому проекту. Такий проект складається з розділів: узагальнені техніко-економічні показники, окремі заходи щодо технічного, технологічного й організаційного розвитку, потреба в устаткуванні. Для визначення необхідного об'єму капіталовкладень у цій ситуації користуються методом прямого рахунку за даними кошторису технічного переозброєння, реконструкції або розширення виробництва.

· попит на продукцію підприємства різко падає. Підприємство повинно модернізувати виробництво або організувати виробництво нової продукції. У цій ситуації необхідно здійснити корінну перебудову техніко-технологічної бази виробництва. Розрахунок необхідного об'єму капіталовкладень здійснюють аналогічно, як і в попередній ситуації, при цьому враховують розміри капітальних витрат на маркетингові дослідження, диверсифікацію виробництва.

Способи і порядок фінансування мають дуже важливе значення, насамперед для підвищення ефективності капітальних вкладень.

Розрізняють два способи, фінансування капітальних вкладень: централізований і децентралізований. При централізованому способі джерелом фінансування капітальних вкладень є державний бюджет. При децентралізованому - це в основному джерела підприємств і індивідуальних забудовників.

На підприємстві основними джерелами фінансування є:

· прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства;

· амортизаційні відрахування;

· кошти, отримані від випуску і продажі акцій;

· кредити комерційних банків;

· кошти іноземних інвесторів;

· джерела вищестоящих організацій.

Першочерговими джерелами фінансування капітальних вкладень на підприємстві є прибуток, що направляється підприємством на накопичення, і амортизаційні відрахування.