ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ

Діяльність тарнспорта при ринкових відносинах повинна розвиватись по слідуючим напрямам:

- поглиблене вивчення попиту з використанням транспортних балансів регіонів;

- підвищення якості і надійності обслуговування клієнтів;

- удосконалення усього комплекса вантажно-розвантажувальних та складських робіт;

- надання інформаційних, експедиційних послуг;

- підвищення рівня договірних відносин;

- розвиток сервісних послуг;

- створення підприємств, котрі б входили в склад різних асоціацій, акціонерних товариств, орендних фірм та інше.

- створення посередницьких фірм по постачанню рухомого складу, матеріально-технічному забезпеченню, маркетингу, рекламі;

- поширити використання контейнерів.

Дуже важливим на залізничному транспорті є розвиток системи без вантажних перевезень в контейнерах, пакетах. Необхідно створювати шрікти автомати зованого управління перевезенням, скорочення перевантажувальних операцій.

В останні роки рухомий склад залізничного транспорту знаходиться в критичному стані, тому інвестиції в першу чергу треба вкадати на підвищення потужності електровозів і тепловозів, що дозволить збільшити середню вагу потягів і прискорити їх рух на маршрутах. Також необхідне оновлення вагонного парку за рахунок виробництв вагонів підвищеної вантажопід”ємності.

Автомобільний парк повинен удосконалюватись за рахунок придбання спеціалізованих вантажних автомобілів, а також автомобілів вантадопід”ємністю більш 7 тонн, а також малотоннажних (1,5 – 2 т.). Майбутнє в автоперевезеннях належить також поширеному використанні прицепів, які дають змогу збільшити обсяги перевезень на 65-70% і при однієї кількості автомобілів.

Основним завданням транспортної логістики, як і логістики промислових підприємств, є збільшення прибутку транспортних організацій. Цього можливо досягти за рахунок кординації транспортного обслуговування споживачів за їх замовленнями, в яких містяться умови поставок. Все це дає змогу отримати конкурентні переваги на ринку і зменшити витрати.

Виконання перевізних процесів пов”язане з транспортним технологічним процесом, який незважаючи на те, що більшість економістів відносять транспорт до галузі виробництва, яка діє у сфері оберту товарів, має свою специфіку.

В технологічному аспекті управління транспортними процесами є лише частка загального управління всієї господарської діяльності. Крім того в економічному аспекті господарча ніша транспортних послуг може належити і окремому власнику виробничих транспортних потужностей і входити до складу власності і виробника готової продукції, котрий звертається до незалежного виробника транспортних послуг.

В останні роки, як наказали дослідження значно покращилось транспортне обслуговування клієнтів. Здійснилось це не стільки за рахунок покращення роботи транспортних органів, скільки за рахунок використання логістики, яка дає змогу скоординувати дії закупівлі, виробництва, збуту і транспортування.

Як господарському процесу, системі управління і науці, тобто всім аспектам логістики транспорту характерні три признаки.

В сфері товаооберту логістика включає і розглядає різні стадії і операції транспортування як єдине ціле. Составляючі його частини пов”язані один з одним або взаємозв”язані, взаємозалежні і потребують системного підходу при управлінні і вивченні.

Витрати по цім стадіям і операціям здійснюються і враховуються як взаємозв”язані, взаємозалежні. Тому вони розраховуються в сукупності, аналізуються помножно і потребують скоординованого підхода в системі управління. Комплексний підхід в системі логістики транспорту здійснюється в ім”я ритмічного, своєчасного і якісного забезпечення споживачів товарами і замовників послугами зі скороченнями витратами як у споживаів, замовників, так і у взаємодіючих з ними інших суб”єктів ринків товарів і послуг.

Логістику транспорту відрізняють притаманні їй елементи, які мають ключове значення даної сфери логістики.

Основними елементами є транспортні зв”язки з постачальниками і споживачами, вантажі, які перевозяться. Процес транспортування починається зі складів готової продукції, завершується надходженням вантажів на склада споживачів або посередників.

Для логістики транспорту характерні і такі елементи, як склади, запаси продукції, котрі зв”язують її з іншими логістичними системами. В якості вантажів, як невід”ємного елемента транспортної логістики, стають товари, які передаються транспорту для перевезень, з момента прийома їх до перевезення і до момента видачі отримувачу.

Об”єми перевезень, напрями та номенклатура транспортуємих вантажів, розглядаються транспортною логістикою, визначаються суб”єкти товарного ринка, котрі відносяться до управляємої (а також управляющий) підсистемі логістики транспортування. Для логістики транспортування важливе значення мають різновиди перевезень, які залежать від видів використовуємих транспортних засобів (залізничного, автомобільного, водного, повітряного, трудопровідного), змішаних перевезень декількома видати транспорту.

Головними традиційними завданнями, котрі вирішує транспортна логістична система є координація транспортного обслуговування споживачів по їх замовленням, як це вже було вказано вище. Це потребує використання комплексного підходу при вирішенні питання пов”язаного з виконанням всіх умов доставки з мінімізацією транспортних витрат.

Вирішення цього комплексного завдання можливе завдяки логістики.Перехід економіки на умови ринкових відносин суттєво змінює зміст планування оперативного управління контроля і обліку, статистики о транспортних потокових процесах. Суть зміни у переході від господарства государственно-монополізованой власності на засоби і результати роботи транспортної системи до множени форм власності на них.

В останні роки, при всіх труднощах використання елементів логістики транспорта постійно розширюється, наприклад, завдяки введенню в дію локальної мережи ВМ, обробляючої інформації про переміщення вантажів в транспортних потоках процесів, введення нових методів бухгалтерського обліку матеріальних коштів, які проходять разом з вантажопотоками через транспортні підприємства.

Логістичні пинципи задіяні також при розробці підвищення якості оптимізованих рішень при переході на часні форми господарювання, що скорочує рівень некомпетентності робітників, а також при створенні інформаційних потоків, які опосредують транспортні матеріальні потоки і процеси їх функціювання.

Однак, втілення логістики в транспортні процеси все більше стримується політикою ринкових реформ. На прикладі транспортної політики це означає, що ринкове мислення і практика використання логістики транспортними підприємствами ще недостатньо, чим це необхідне. Точна відповідність кола параметрів вантажних одиниць, замовляємих споживачами, стримується в той час, як точне досягнення цих параметрів іноді називають цілями логістики транспорта, і доля істини в цьому ствердженні є, як наслідок результату виявляється нижче очікуваного, також по відносній протяжності транспортних маршрутів (в місцевому і прямому сполученні залізничним транспортом, в внутрішньому і прямому сполученні водним транспортом, в малому та великому каботажі морським транспортом, місцевому, при місцевому і в міждународному перевезенні автомобільним транспортом). По признакам, притаманним окремо залізничному і річковому транспорту (перевезення по вагонними, дрібними, малотоннажними маршрутними відправленнями на залізничному транспорті, вантажною і великою швидкістю по річковому транспорті). Вплив різновидів транспортних перевезень на логістику можна побачити на рисунку 50.

 

 

 

Рис.50 Схема впливу на транспортну логістику різновидів перевезень

 

Важливе значення також мають організаційноекономічні особливості перевезень.

Так одним з найбільш прогресивних видів перевезень на залізничному транспорті це перевезення з використанням контейнерів і пакетів, а на автомобільному організація перевезень з використанням транспортних терміналів. Одним з завдань транспортної логістики є уникання нераціональних перевезень (короткопробіжних на залізничному транспорті, невиправданих дальніх, зустрічних, порожніх напрямів перевезень, а також повторних перевезень, коли вантаж повторно водиться, розвантажується і завантажується на складських підприємствах посередницьких організацій). Витрати на ці перевезення відображаються для транспортних організацій – в їх загальних розходах на перевезення вантажів, для відправників та отримувачів в вартості перевезень по тарифам.

Для логістичного процесу вони відображаються в удільних сукупних поточних і ідиночасних витратах з момента виробництва продукції до її споживання. Тому в деяких випадках нераціональні повторні перевезення можуть бути цілеспрямованими з точки зору споживача або виробника – з урахуванням комплексних витрат, а не тільки вартості перевезень. В першому випадку досягається економія завдяки відносному зменшенню розміру партії постачаємої продукції і як наслідок прискоренню оберненості її виробничих запасів на матеріальних складах. В другому випадку забезпечується можливість скорочення підсортировочних операцій і часу походження продукції на товарному складі.

Транспортна логістика тісно пов’язана зі складською, виробничою, заготівельною, розподільчою та посередницькою логістикою. Ці взаємозв’язки пояснюються декількома причинами.

Так система управління матеріальними потоками внутрі підприємства має достатньо великий вплив на методи організації постачань і перевезень. Наявність товарних запасів забезпечує безперервність процесу транспортування. Важливе значення для оптимізації транспортної логістики має координування процесів закупівлі, виробництва розподілу і розробка єдиного виробничо-транспортно-складського технологічного процесу, тобто сутність інтеграції управління переміщенням продукції визначається як розвиток комплексного логістичного управління транспортування. Організаційні і економічні методи і форми комплексного управління транспортуванням включають необхідність координації і сполучення пов”язаних функцій планування поставок і перевезень продукції, раціональний розподіл логістичних функцій проміж структурними підрозділами транспортних організацій, розвиток методів управління, забезпечуючих економію витрат на транспортування, удосконалення і втілення системи економічного стимулювання робітників логістичного процесу в поліпшенні його кінцевих результатів.

Концепція розвитку комплексного логістичного управління транспортуванням зводиться до слідуючого:

Фактичне переміщення товарів в процесі оберту, котре здійснюється шляхом їх транспортуванням, забезпечується системой комерційно-посередницьких організацій і комерційних служб підприємств. Вони приймають участь в управлінні перевезеннями, виконуя функції визначення потреб в перевезеннях їх напрямах, обсягах і структурі. Повинні координувати і приймати участь в організації процесів переміщення продукції крізь місця її складування, визначая послідовність транспортування. Важливим фактором розвитку логістичних функцій сфери товарооберту є підвищення ролі взаємодії закупівельно-торгівельної діяльності і транспорта.

Комерційна діяльність і транспорт взаємопов’язані і впливають одна на одну.

Комерційні структури по закупівлі і продажу продукції виробничо-технічного призначення впливають на переїздний процес тому, що вона складає найбільшу частину в обсязі вантажних перевезень різними видами транспорту. До цієї продукції слід віднести: вугілля, нафту, метали, лісопродукцію та інше. Найбільша частина вантажних перевезень в сфері товарооберту виконується в сполученні з комерційними службами, забезпечуючими виробничі потреби. Вони визначають не тільки обсяги, напрями і чергові вантажопотоки але і створюють необхідні умови для раціонального використання логістики, яка дає змогу оптимізувати транспортування продукції і удосконалення складських операцій.

В свою чергу транспорт впливає на множину характеристик і показників комерційної діяльності.

Регулярність вантажних перевезень впливає на своєчасність поставок продукції. І разом з тим порушення ритма в роботі транспортних організацій збільшує розміри запасів продукції, додаткові складські і транспортні витрати, невиконання постачань, простого виробничого обладнання. В зв’язку з цим потрібна організація узгодженої роботи транспорту і комерційних служб, яка б створювала умови своєчасних і рівномірних перевезень. Зниження собівартості і перевезень створює визначальні умови для відносного зменшення транспортних тарифів, враховуючих в складі витрату, і як слідства скорочення рівня останніх. Тому комерційно-посередницькі і інші комерційні служби, забезпечуючи зниження витрат оберту повинні бути зацікавленні в скороченні витрат і транспортних організацій. Під впливом змінюючихся запаси продукції. В залежності від розміру міщення транспортних засобів формуються обсяги єдиночасних постачальників при скороченні їх зменшується, призбереженні швидкості доставки, час товарооберту за рахунок скорочення періода надходження продукції у формі товарного запасу. Вантажообігова діяльність транспортних засобів, надійність постачань ступінь регулярності і перевезень сприяє на розмір виробничих запасів продукції, накопичуюючими споживачами. Розвиток контейнерізації перевезень сприяє їх виконанню без додаткової підкомплектовки і затримання продукції на складі це свідчить про необхідність розвитку логістичних функцій по формуванню оптимальних партій постачання.

Впливає на рівень запасів продукції транспорту оказує і вплив на структуру складського господарства, його розміщення і товарну спеціалізацію. З участю транспортних підприємств і урахуванням технічного стану транспортних засобів і умов їх експлуатування, отримують розвиток механізації і автоматизації складських робіт. Організація складських операцій по навантаженню і розвантаженню продукції може ефективно виконуватись лише на основі тісної координації складських і транспортних робіт, які попереджують і завершують перевезення продукції..

Функціювання на транспорті перевалочних складських баз загального використання всіх суб’єктів складування (складів виробників, споживачів продукції, складських підприємств посередницьких організацій транспортних баз).

Таким чином багатобічний вплив транспорта закупівельно-торгівельної діяльності обумовлює розвиток комерційних функцій з урахуванням транспортного фактора і в той же час в свою чергу комерційні служби впливають на роботу транспорту. Все це свідчить, що оптимізація цих процесів напряму залежить від всього комплекса логістичних функцій.