Діалектики ціннісних орієнтацій студентської молоді в умовах трансформації суспільних відносин

Ціннісна система, що існувала впродовж багатьох десятиліть, зруйнувалась. Суперечливо та повільно формується нова. Особливістю цього процесу є те, що проходить він поза чітко визначеними рамками ціннісних орієнтирів. Їх відсутність визначає «розмитість» моральних принципів. Соціотехнологічний підхід до ціннісного світу дає можливість цілісно розглядати проблему ціннісного світу молоді, об’єднати «загальне» й «особливе», теорію і практику. Духовне відродження народу України вимагає окремої уваги до світу цінностей молоді як майбутнього країни, гаранта суспільного прогресу.

Цінності студентської молоді формує інформація, яка їй дається всією соціальною кон’юнктурою, баченням дорослими вітчизняного чи зарубіжного життя. Бо в самої молоді немає свого великого життєвого досвіду. Вона може оцінювати ті чи інші явища, виходячи зі знань, отриманих у навчальних закладах, із засобів масової інформації, з оцінок батьків, прочитаної літератури, хоч, звичайно, певну роль відіграє осмислення власного пережитого. Але воно у переважній більшості не має вирішального значення при домінуючому впливі на молодих людей тих соціально-культурних ідеалів, які склалися у світі дорослих. У кожного покоління молодих ці ідеали були різними, виходячи з конкретного контексту часу. Вони вбирали різний історико-культурний досвід залежно від можливостей пізнання, які відкривали панівні суспільні сили. Життєві цінності – це значною мірою поняття діалектичне. Вони є результатом інтелектуально-душевного осягнення різноманітності життя. Тому життєвий вибір, орієнтир у духовно-моральній, предметній і соціальній дійсності для кожного покоління молодих сприймався залежно від цільності душевного розвитку – у почуттєво-уявному або ж чисто інтелектуально-раціоналістичному вимірі. Було і поєднання цих типів бачення світу. Необхідність рішучого повороту до реальних практичних завдань будівництва правової держави, вирішення цілого комплексу політичних, соціально-еконо-
мічних проблем, що виникають у зв’язку з цим, передбачає переосмислення всіх суспільних та індивідуально-особистих цінностей, формування на цій основі нової системи духовно-світоглядних орієнтацій підростаючого покоління [1, 86-91]

Отже, вибір цінностей не є процесом хаотичним, спонтанним. Цей вибір обумовлюється певними зовнішніми чинниками, факторами, які є причиною вибору молодою людиною тої чи/іншої цінності, яка є важливою та актуальною в даний момент епохи.

Дослідження діалектики ціннісних орієнтацій студентської молоді в оновленні суспільства, аналіз реального змісту ціннісних орієнтацій дозволили виявити ряд типологічних характеристик ціннісного світу молодих людей, істотних тенденцій їх змін. Структура свідомості студентської молоді характеризується посиленням у ній ваги індивідуальних, загальнолюдських цінностей. На перші місця серед значущих цінностей виходять сім’я, любов, особистий успіх, матеріальна забезпеченість, здоров’я.

Наростання індивідуалізму в молодіжному середовищі можна розглядати не лише як закономірний підсумок усього попереднього розвитку суспільства, але й як факт зняття пануючої раніше форми сурогату колективності, але, однак, не такого, що відкидає колективність взагалі. Крім того, для більшої частини студентів ідеї рівності, справедливості, поєднання особистих та суспільних інтересів тощо, залишається незмінною цінністю, а їх значення не зменшується. Індивідуалізм і колективність у свідомості сучасної студентської молоді виявляються, таким чином, не стільки двома діаметрально протилежними крайнощами, що взаємно виключають одне одну, скільки необхідними взаємодоповнюючими умовами розкриття та реалізації їх особистісної індивідуальності.

Тут колективність, що витікає зі свободи особистого вибору, особистих переконань і поглядів, які не приписуються ким-небудь або чим-небудь, а зберігають в собі індивідуалізм як форму прояву індивідуальності, відображає прогресивну гуманістичну спрямованість ціннісних орієнтацій. У той же час процес індивідуалізації як антитеза колективізму, що пригнічує, котрий розвинувся на ґрунті погіршення соціального становища молоді, може призвести до поляризації, протиставлення інтересів особистості й суспільства, конфлікту індивідуального та соціального.

Зміна суспільного устрою в Україні створило принципово нову, важко прогнозовану ситуацію в сфері виховання та соціалізації молоді. Зруйнувалися попередні ідеали й принципи, виявилися сумнівними пов’язані з ними орієнтації. Хворобливо, суперечливо та дуже повільно формується нова ціннісна система суспільства, яке відмовилося від попереднього ідеологічного монізму. Особливістю цього процесу є те, що, він відбувається поза чітко визначеними рамками соціальних і ціннісних орієнтирів, за умов відсутності реалістичної концепції реформування суспільства, невизначеності моделі майбутнього.

Ситуація соціальної та світоглядної невизначеності в суспільстві викликає у багатьох людей почуття невпевненості, тривоги, розгубленості, катастрофічності, неосмисленності життя. У такій складній соціокультурній ситуації відбувається еволюція соціальних цінностей сучасної української молоді.

Студентська молодь в цьому плані є найбільш прийнятним об’єктом дослідження. В якому ж стані перебувають цінності студентської молоді? Які цінності сьогодні зазнають руйнації, а які залишаються? Яка ієрархія системи цінностей? Які якості та способи важливі сьогодні для досягнення успіху в житті? Які характерні риси сучасної молодої людини?

Результати опитувань свідчать, що найбільшою популярністю серед студентської молоді користуються цінності сімейного життя (середній показник складає 61,5%), далі йдуть цінності особистості – 52.4%, абсолютно вічні –50,5% і лише на останньому місці – національні – 28,4%.

Особливо важливими частіше за все називають злагоду між членами сім’ї – 81,1%, далі – турбота про дітей – 79%, турбота про батьків і старших, членів сім’ї – 78,8%, вірність, довіра – 61,5%, здоровий образ життя, зайняття спортом – 48,4%, гостинність – 41,7%, працьовитість – 37,9%. Це говорить про еволюцію сімейних відносин на сучасному етапі. Серед цінностей особистого життя найбільш важливими є: цілеспрямованість – 65,3%, самостійність – 63%, воля – 58,1%, оптимізм – 56,4. Зовсім неістотні – розвиток естетичних смаків і здатностей – 3,6%, самокритичність – 2,4%.

Серед абсолютно вічних цінностей особливо важливими для більшості студентів є кохання – 74,5%, свобода – 55,3%, справедливість – 52,4%, доброта – 52,1%, великодушність і милосердя в числі цінностей назвали лише відповідно –24,9% та 34,7%.

Щодо національних цінностей установлено, що за невисокої їх актуальності для студентів менш важливими є: державна незалежність, почуття національної гідності, патріотизм, готовність до захисту Вітчизни.

В ієрархії цінностей сімейне й особисте життя перебувають на набагато вищому рівні (у два рази), ніж національні цінності. Майже кожен п’ятий респондент вважає не зовсім істотними почуття національної гордості, патріотизму, державної незалежності України. Як відомо, у сучасних західних країнах цей показник займає поважне місце та складає основу духовності.

Отже, сьогодні в Україні молодь перебувають в пошуках орієнтирів для себе. Для багатьох національні цінності – поняття далеке. Природно, що кожну людину не зробиш патріотом. Через історію та культуру, через усвідомлення себе частиною українського народу, через сприйняття його турбот і подій лежить цей шлях.

Основне місце серед захоплень студентської молоді мають риси, які не відповідають уявленням про високі моральні цінності. Гроші, зв’язки з необхідними людьми, уміння пристосовуватися – ці риси породила епоха накопичення капіталу. Молодій людині важко розібратися в багатьох питаннях, котрі ставить перед нею нинішній день. Оманливі ідеали, що прищеплені їй масовою культурою Заходу та Сходу дали свої паростки на довірливій молодій свідомості.

Бажання мати гарну сім’ю ввійшло в перелік найбільш важливих цілей життя, цю відповідь включили кожні три респонденти з чотирьох. Приблизно кожен другий вказав кохання, дружбу, добрий матеріальний стан, здоров’я.

У більшості студентів майже повністю відсутній інтерес до особистої участі в діяльності політичних і суспільних організацій. Досить низькою серед студентської молоді є популярність молодіжних організацій.

Про характер цінностей студентської молоді можуть свідчити і дані про ті форми дозвілля, яким віддають перевагу респонденти. Найбільш популярними серед них є спілкування з друзями, далі йде читання художньої літератури, переглядання розважальних та інформаційних передач, відвідування естрадних концертів та дискотек.

У свідомості молодої людини за останні роки відбулися значні та неоднозначні зміни. І перш за все значно посилилася орієнтація особистості на цінності особистого життя. З одного боку, це відповідає вимогам сучасного суспільства стосовно створення умов для розвитку самореалізації особистості, з другого – замкнутість на індивідуальних життєвих інтересах, коли порушується гармонія різних рівнів піраміди цінностей, є небезпечною для українського суспільства в період формування її державності. Джерела суперечностей особистості не в ній самій, а в соціальному середовищі, у соціальній базі, суперечностях самого суспільства.

Нові ринкові умови формують і нову систему цінностей. Останнім часом дуже широко почало використовуватися таке поняття як успіх. Настанова на успіх у житті сучасного студентства помітно зросла. 60-70% студентів ставлять ці цінності в групу найбільш важливих для себе уподобань.

Істотних змін зазнало саме поняття успіх. У словнику Ожегова ми знаходимо, що успіх – це удача в досягненні чого-небудь, суспільне визнання, однак час коректує, уточняє минулі уявлення. На даний момент, на думку більшості студентів, успіх – це досягнення, перш за все, матеріального достатку за допомогою кар’єри, отримання високого соціального статусу. Змінилася і думка студентів про способи досягнення успіху. Якщо ще на початку 90-х років головним був щасливий випадок, везіння, збіг обставин, то в останній час саме освіта, на думку студентів, стає все більш значущим фактором досягнення успіху.

Те, що вчора здавалося аморальним, нині виглядає досить моральним; те, що вчора було прикладом для наслідування, нині піддається критиці. Про процес розмивання традиційної ціннісної свідомості студентів можна судити, наприклад, по їх ставленню до таких понять як індивідуалізм та колективізм. Перший привабливий більше як для двох третин опитаних, другий – лише для однієї третини. Відповідно емоційно негативно оцінюється індивідуалізм лише 11% респондентів, а колективізм – 44%, тобто в 4 рази більше.

На пряме питання: «Як Ви ставитеся до науки та релігії?», більшість студентів (63,6%) вибрали відповідь: наука – істинна у своїй сфері, релігія у своїй. Даному питанню віддано більше голосів, ніж альтернативному питанню «Віддаю перевагу науці, хоча розумію, що вона не всесильна» (16,5%). Лише 3,4% відповіли, що в усьому орієнтуються на науку. Ці дані однозначно свідчать про те, що наука у свідомості суспільства помітно втрачає роль незаперечного судді з питань світогляду, хоча й релігія не могла замінити її в цьому плані. Таке ставлення підтвердилося відповідями на питання: «Як, на вашу думку, мають будуватися відносини між релігією та наукою?», 62,8% опитаних відповіли, що наука й релігія не суперечать одна одній, 16% респондентів не мають з цього приводу своєї думки. Усього лише 5,8% відповіли, що наука має витіснити релігію. Питання про відношення науки та релігії дублювалося питанням: «Чи вважаєте Ви себе віруючою людиною?» Відповіді розподілилися таким чином: 49,5% заявили, що вважають себе віруючими, 17,8% – невіруючими, 32,7% – не дали певної відповіді. Наступне питання мало вияснити, якою є релігійність тих, хто вважає себе віруючими. Воно було сформульоване так: «Якщо Ви вважаєте себе віруючим, то в якій формі проявляється Ваша віра?» 57% відповіли, що вірять у Бога й систематично відвідують церкву, 69,8% обрали відповідь «моя віра залишається внутрішньою справою та стороннім не видна», 36% опитаних вважають себе віруючими тому, що мають стійкий інтерес до релігії та церкви, а 5% взагалі не змогли визначити, у чому полягає їх віра. Як бачимо, більшість тих, хто назвав себе віруючими, розуміють під вірою дещо інше, ніж це передбачається церквою. В основному їх релігійність виступає як сумніви в усемогутності науки та світогляду, що базується на ній. Цікаво в цьому плані прослідкувати ставлення студентів до практики екстрасенсів і людей, здатних передбачати майбутнє, до моди на гороскопи, залежно від місця проживання, а також від ставлення до релігії. Як з’ясувалося, приблизно 46% всіх опитаних вважають, що самі ці факти мали місце в дійсності, але вони можуть і мають у майбутньому отримати наукове пояснення. 19,5% вважають усе це шарлатанством, яке несумісне з наукою, і 26,2% пов’язують ці явища з існуванням потойбічних сил.

Загальна картина світогляду доповнюється відповіддю на питання про світ та людину. На питання: «Яким Вам представляється світ?», 29,8% відповіли, що у світі панують природні закони. 23,1%, що все відбувається з Божої волі, 23,1% не мають загальної думки про це, 66,1% вважають, що людина може багато, але не все – ці речі їй непідвладні. 23,1% думають, що все, що робить людина, вона робить з божественної волі, лише 16,5% усе ж вірять у всесильність людини, в її можливості.

Емпіричний матеріал розкриває мозаїчність і нестабільність ціннісних орієнтацій студентства, відкритість їх світогляду. Вже сьогодні можна напевно говорити про корінну відмінність ринкової й антиринкової людини, яка у підсумку відображає дві моделі в суспільній свідомості – авторитарну та демократичну. Тут маються на увазі орієнтації молоді на патерналізм і на самостійність. Вихід України з кризи бачиться студентами на шляху переходу до ринкових реформ. Молодь України все більше думає по-ринковому. Ступінь ринкового мислення складає біля 52%. У студентському середовищі зароджуються нові стереотипи позитивного ставлення до бізнесу, підприємницької діяльності, на противагу все ще пануючій сталості емоційно-негативної її оцінки, характерної для всієї української ментальності. Кожного п’ятого студента сьогодні життя влаштовує повністю, 70% – тією або іншою мірою, і лише 12% не влаштовує зовсім. У переважної більшості студентів в оцінках та очікуваннях, що пов’язані з ринковою економікою, домінують світлі оптимістичні тони. Однак, для 1/3 студентів суспільство уявляється по суті невизначеним. Студенти більше, ніж інші вікові соціально-демографічні групи, адаптувалися до ринку не лише психологічно, але й реально: 80% респондентів мають додаткові заробітки, які тією або іншою мірою їх задовольняють. Однак це не означає, що в економічній сфері у молоді немає ніяких проблем. Один з основних мотивів їх додаткових заробітків – вижити та прогодуватися. Підвищені вимоги до кваліфікації та освіти, зниження попиту на багато професій на ринку праці, особливо у сфері торгівлі та фінансів, уже починає впливати на становище значної частини молоді. Можливість залишитися безробітним після навчання турбує кожного другого студента.

Серйозні зміни мікросоціуму молоді відбулися в зв’язку з упровадженням ринкових відносин у сфері культури. Як наслідок, зникла система дитячих та юнацьких бібліотек, підліткових клубів, кінотеатрів для юнацтва, система масової фізкультури й спорту, молодіжного туризму, молодіжних газет та журналів. Скоротилася сфера професійної та любительської творчості, прикладного мистецтва, тобто значна частина молодих талантів виявилася позбавленою умов для творчості, самореалізації, розвитку. Практично єдиним каналом, який забезпечує широкий доступ молоді до художніх цінностей вітчизняної та зарубіжної культури, стало телебачення. Внутрішній світ особистості молодої людини в сучасній ситуації зазнає значних змін. З одного боку, відбувається процес усвідомлення власної індивідуальності, її значущості, здобуття нових ступенів духовної свободи, пов’язаної з громадянськими правами, політичними та філософськими переконаннями, правом на віросповідання, на вибір напряму наукової й художньої творчості, форм самовизначення та самоутвердження. З другого боку, спостерігається деградація, розпад особистості, яка проявляється в криміналізації свідомості, масовому залученні молоді до алкоголю, наркотиків, збільшення кількості психічних відхилень тощо. Усе це є сукупним компонентом портрету сучасної студентської молоді.

З’явилася невеличка частина молодих людей, які відійшли від першого потрясіння соціальної невизначеності. Вони знайшли духовну опору в гуманізмі, центром світогляду якого є людина. Їхні ціннісні уподобання одночасно спрямовані на два ряди цінностей – самоздійснення та добровільне служіння надособистісним цінностям (Батьківщина, народ), що дає підстави сподіватися на позитивність їх діяльності. У той же час дослідження показують певну індиферентність більшої частини молодого покоління до цінностей активної перетворюючої діяльності та її схильність до діяльності споживацької з переважною орієнтацією на цінність матеріальної забезпеченості. В ієрархії цінностей знижується статус духовності, яка акумулює вищі людські цінності, падає значущість для молодих людей саморозвитку, трудової, освітньої, суспільної діяльності, згасає інтерес до духовно-естетичної сфери. Відбувається маргіналізація та ірраціоналізація духовного світу студентської молоді. Виявлені тенденції значною мірою зумовлені тим, що суспільство в своєму деструктивному стані витісняє молодь з різних сфер соціального реформування (економічної, політичної, соціальної), позбавляючи її можливості активної участі у суспільному процесі, у той час, як проведений аналіз свідчить, що ціннісні орієнтації молоді, які відповідають вимогам суспільного розвитку, можуть сформуватися лише в тому випадку, якщо молодь буде включена в активну предметну перетворюючу діяльність. Споживацька роль без активної участі у виробництві та перетворенні не може виступати достатньою основою соціалізації молодого покоління.

Специфіка молоді в ставленні до ціннісних орієнтацій визначається такими факторами: більша, ніж в інших категорій населення, зацікавленість у змінах (для неї характерний віковий революціонізм); настанова на майбутнє, віра у власні сили та можливості (своєрідний егоцентричний оптимізм); поєднання юнацького максималізму з готовністю до моральних компромісів для досягнення своїх цілей.

Сучасна реальність трансформується в нові настанови та ціннісні орієнтації перш за все серед молодого покоління. Понад третина студентської молоді вважає, що люди самі мають нести відповідальність за те, щоб себе забезпечити, а не покладати надії на державу, 60% підтримує конкуренцію і вбачає у ній стимул до розвитку, близько 43% підтримує надання більшої свободи підприємствам з боку держави і 35% визнає необхідність збільшення частки приватної власності в бізнесі та виробництві. Важливим є пріоритет розвитку особистості у свідомості студентства як запорука покращення майбутнього життя. Молодому поколінню притаманні пріоритетна орієнтація на самостійне вирішення власних нагальних проблем та максималістська життєва позиція.

Таким чином, аналіз вибору ціннісного світу студентської молоді свідчить, що сучасне молоде покоління віддає безперечну перевагу саме цінностям мікрорівня перед сферами суспільного, національного, а також макрорівня, що стосується спільної долі людства. Переважна орієнтація на локальне середовище пояснюється тим, що саме на цьому рівні найбільш яскраво й безпосередньо проявляються ті аспекти людського буття, що пов’язані з реалізацією потреб у гармонізації життєвого світу, налагодженні стосунків з іншими, створенні збалансованого й комфортного власного життя. У суспільному ж житті виявляється тенденція прагнення до успіху, здобуття авторитету, позиції лідерства, значною мірою егоцентричні орієнтації. Прагматичні орієнтації у свідомості української молоді більшою мірою пов’язані з можливостями досягти успіху, зробити кар’єру, отримати гарну освіту. Слід підкреслити, що створення щасливої сім’ї для молодих людей є найвищою цінністю й відіграє роль тієї ніші, що уможливлює збереження гармонійності життєвого світу.

Сучасна українська студентська молодь віддає перевагу активній життєвій позиції. Переважна більшість (три чверті) молодих людей відзначили, що у своєму житті найбільшою мірою вони покладаються на особисті знання, здібності й сили, оскільки схильні вважати, що долю людини визначає головним чином вона сама, а не зовнішні обставини. Це засвідчує достатню зрілість вітчизняної молоді у сенсі самостійного покладання на особисті здібності й сили, готовність до активного будування свого життя та щастя. Вивчення ціннісних орієнтацій молоді доводить, що на сьогодні майже 60% студентів України віддають перевагу свободі особистості перед принципом соціальної рівності, який підтримують лише чверть молодих людей. Найбільш важливим для сучасного молодого суспільства, крім економічних реформ, є, на думку студентства, можливість народу впливати на прийняття урядом важливих рішень і рух до гуманного суспільства, в якому цінується людська особистість.

Емпіричні дослідження дозволили виявити наявність таких тенденцій: ціннісна структура молоді характеризується різким посиленням у ній ваги індивідуальних цінностей, ця тенденція має стійкий характер; значущість тих цінностей, які раніше високо оцінювалися, а саме: бути корисним людям, приносити користь суспільству, займатися активною політичною діяльністю, а також цінностей, які складають перш за все цілі людського життя (реалізація творчого потенціалу, цікава робота) понизили своє значення та набули другорядного характеру; реалізація ціннісних орієнтацій студентської молоді сфокусована через такий дуже вузький соціальний інститут як сім’я, всі інші інститути набувають другорядного значення; підвищилася значущість таких конкретних і пов’язаних із особистим життям цінностей як здоров’я, кохання, матеріальний достаток; студентська молодь стала більш високо цінувати свободу та незалежність як можливість вибору життєвого шляху та життєвих стилів, морально виправданих форм соціального життя, які сприяють саморозвитку особистості в контексті нових глобальних взаємозалежностей, що знаходить вираз у поступовому переході до нової системи цінностей: ціннісні орієнтації молодого покоління значно відрізняються від ціннісних систем інших соціально-демографічних груп. Це зумовлено тим, що молодіжна студентська свідомість за своєю природою більш мобільна, легше піддається зовнішньому впливові [2, 87-114].

Таким чином, вибір тих чи інших цінностей студентською молоддю зумовлений цілим рядом зовнішніх факторів, які впливають на індивідуальне світосприйняття особистості, на її пріоритети, інтереси та погляди. Загалом їх можна поділити на позитивні та негативні. Зараз у нашому суспільстві домінують саме негативні чинники ціннісного вибору студентської молоді: це і постійні кризові стани в суспільстві, політичні потрясіння, і відсутність центральної надихаючої ідеології, раціоналізація мислення та відхід від культури, її цінностей, і також бажання здобути саме матеріальні статки, навіть за рахунок духовних ідеалів. До позитивних відносимо: збільшення спектру прав і свобод для індивідуального вибору та самореалізації, усвідомлення значення праці як інструменту власного забезпечення та ін. Саме ця сукупність факторів визначає вибір цінностей і їх подальшу еволюцію, яка відбувається в загальносвітовому руслі з характерними національним особливостями.

 

Список використаних літературних джерел:

 

1. Морозова Л.П. Аспекти формування ціннісного світу сучасної молоді / Л.П. Морозова // Наукові записки. Національний університет «Києво-Могилянська академія». – Том 22, ч. 1: Гуманітарні науки / [ред. кол.: В.С. Брюховецький, М.Т. Брик, Н.Г. Антонюк... та ін.; упоряд. М.Т. Брик,.Г. Антонюк]. – К.: КМ Академія, 2003. – C. 86-91.

2. Підлісний М.М. Цінності та буття особистості / М.М. Підліс-
ний, В.І. Шубін. – Д.: ДДФА, 2005. – 128 с.