Розділ 3. Географія і структура лісового покриву

 

За тисячолітній період освоєння земель Придністров’я, людина активно змінювала природу. Ліси виконували функцію захисту, були кладовою продуктів харчування, а з часом їх почали випалювати, а пізніше вирубувати, що було зумовлено розвитком землеробства.

У пізньому середньовіччі (ХV – XVII ст.) деревина та продукти деревообробних промислів - “лісові товари” стали предметом зовнішньої торгівлі [24], так розпочався період масового вирубування лісів на українських землях.

Із зменшенням та занепадом лісової промисловості в лісових околицях у першій половині ХVIII ст. постають перші мануфактури, які почали використовувати дерево на опал.

На початку ХІХ ст. нова хвиля наступу на ліси пов’язана з будівництвом сукнарень, ливарень, скляних гут, а впровадження нової – цукрової галузі у сільському господарстві, катастрофічно зменшила лісистість українських земель.

У ІІ-й половині ХІХ ст. наступає новий етап у використанні лісу, а саме - розуміння його природоохоронної ролі. Так у лісостепу основним завданням лісівництва стає збереження й створення найпродуктивніших форм лісу в їх природних типах. Вивчення природних типів лісу в їх статиці й динаміці та використання лісової типології до завдань і техніки лісовирощення стає другою характерною рисою українського лісівництва. Поширення на значних площах ярів, балок зумовило розвиток меліоративного лісівництва, що працювало у напрямку відновлення різних категорій захисних лісів. Даний напрямок лісівництва випрацював свою методику, почавши систематично розвиватись в 1890-х роках - (закріплення ярів і пісків). Отже, меліоративне лісівництво – це третя специфічна риса українського лісівництва [7].

Мабуть, першою вірогідною картою, де правильно нанесена територія району дослідження та показані лісові масиви, болота і стави – є карта Гійома Левассера де Боплана (1660 р.).

Лісистість Хмельницької області складає 12,3% від загальної площі. Цей показник перевищує 10-відсотковий рубіж, але є меньшим за показник середньої лісистості по Україні (15,6%) і оцінюється як недостатній [30]. На території Кам’янець-Подільського Придністров’я ліси поширені нерівномірно, окремими масивами (кварталами) і займають 11,0% від загальної площі району дослідження, яка складає майже 340000 га. Отже, лісистість території оцінюється, як недостатня [30].

За походженням лісові насадження поділяють на природні, які займать меньше половини вкритої лісом площі, та штучні. Створення лісових культур на зрубах і заліснення не придатних для господарства земель веде до зростання лісів штучного походження та зменшення питомої ваги природних лісостанів.

За площею та запасами деревини на даній території переважають листяні породи дерев (дуб звичайний, граб звичайний, клен гостролистий, береза повисла, ясен звичайний). Але спостерігається тенденція до збільшення насаджень хвойних порід і це зумовлено тим, що хвойні породи відзначаються більш швидким ростом і вищою продуктивністю, ніж листяні. Так здійснюється заміна малопродуктивних грабових лісів хвойними насадженнями, а у лісові культури впроваджуються модрина, бархат амурський, горіх. До складу лісових культур домішуються і цінні місцеві породи дерев такі, як берека, явір, липа. Це сприяє збагаченню видового складу та збільшенню грунтозахисних властивостей лісів, підвищенню їх біологічної стійкості [18].

Найбільшу площу займають насадження дуба, але запаси деревини – невеликі, що зумовлено незначними площами стиглих та достигаючих деревостанів. Адже дуб інтенсивно вирубували. Знамениті у минулому дубові “корабельні ліси” та вікові дубово-ясенево-грабові діброви – майже відсутні. Дуб має цінні лісівничі властивості: довговічність, вітростійкість, посухостійкість, дає цінну деревину. Це найкраща грунтозахисна та водорегулююча порода, яка поширена на Придністров’ї.

 

3.1. Поділ лісів на групи та категорії захисності

За екологічним і господарським значенням ліси України поділяються на дві групи[10].

До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції і залежно від основного призначення серед них виділяються:

- водоохоронні смуги (смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер,

водойм та інших водних об’єктів);

- захисні ліси (протиерозійні, захисні смуги вздовж залізниць, автомобільних доріг міжнародного, державного та обласного значення, особливо цінні лісові масиви та інші ліси, які мають важливе значення для захисту навколишнього середовища, а також полезахисні лісові смуги, захисні лісові насадження на смугах відводу залізниць і автомобільних доріг);

- санітарно-гігієнічні та оздоровчі ліси (ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій);

- ліси на територіях заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне значення).

Другу групу складають ліси, що поряд з екологічними мають

експлуатаційне значення, і для збереження захисних функцій, безперервності невиснажливості використання яких встановлюється режим обмеженого користування.

У Кам’янець-Подільському держлісгоспі до першої групи віднесено 17685

га лісових насаджень, що становить 69,5% від загальної площі лісового господарства (табл. 5) [21].

Таблиця 5

Групи і категорії захисності лісів і їх динаміка

Гупи і категоріїї захисності лісів	Площа, га
Станом на 1991р.	Станом на 2001р	Зміни
га	%	га	%	+, - га	+,- %
Ліси І групи
1. Національні природні парки (зона регульованої рекреації)			15401,0	60,6	+15401,0	+ 100,0
2. Ліси протиерозійні			130,0	0,5	+130,0	+ 100,0
З. Захисні смуги лісів вздовж залізниць	65,0	0,3	65,0	0,3
4.Захисні смуги лісів вздовжавтомобільних доріг державного значення	978,0	3,9	249,0	1,0	- 729,0	- 74,5
5. Лісогосподарська частина лісів зелених зон	1740,0	7,1			- 1740,0	- 100,0
6. Інші ліси, які мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища	7906,0	31,9	1812,0	7,1	- 6094,0	- 77,1
7. Смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер,водоймищ та інших водних об’єктів	180,0	0,7	28,0	0,1	- 152,0	- 84,4
РазомпоІ групілісів	10869,0	43,9	17685,0	69,5	+6816,0	+ 62,7
Ліси ІІ групи
Експлуатаційні ліси	13908,0	56,1	7749,0	30,5	-6159,0	-44,3
Усього по держлісгоспу	24777,0	100,0	25434,0	100,0	+657,0	+2,7

 

Онову лісів І групи лісового господарства складають ліси на території Подільського національного природного парку “Товтри” (рис.4). Заказники місцевого значення виділені також і в лісах другої групи. Водоохоронні ліси в держлісгоспі представлені смугами вздовж річок загальною площею 28 га (0,1% від загальної площі держлісгоспу). Лісокористування в них носить відновлювальний і лісостаноформуючий характер. Користування деревиною в лісах І групи допускається тільки з умовою збереження і підвищення їх захисних функцій. Це досягається своєчасним проведенням у перестійних лісостанах лісовідновлювальних, реконструктивних і санітарних рубок, а також рубок догляду, заходів сприяння природному поновленню цільових порід та інших робіт. Усі ці заходи сприяють підвищенню функціональної й естетичної цінності лісів першої групи та їх якості і продуктивності [30].

Ліси ІІ групи – займають площу 7749,0 га (30,5%, від загальної площі лісового господарства) і відносяться до категорії експлуатаційних лісів.

Ліси ІІ групи – це водоохоронні експлуатаційні ліси. Лісокористування в них обмежено показником річного приросту деревини і не перевищує розміру річної розрахункової лісосіки. Головне завдання лісівництва в лісах другої групи – підвищення їх продуктивності, своєчасне оновлення перестійних дерево станів і відновлення цільових деревних порід [30].

Зміни площі груп і категорій захисності лісів зумовлені змінами у площі

держлісгоспу внаслідок приєднання Староушицького лісництва, створення національного природного парку; виділення протиерозійних лісів; змінами площі лісництв за ревізійний період.

Існуючий поділ площі на групи лісів і категорії захисності відповідає господарському значенню, природним і економічним умовам району розташування держлісгоспу.

 

3.3. Структура лісового покриву в межах району дослідження

Лісовий покрив в межах Кам’янець-Подільського держлісгоспу становить його лісовий фонд. Згідно Лісового Кодексу України (глава 1, ст. 4,5) усі ліси на території України становлять її (державний) лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки не вкриті лісовою рослинністю, але надані у користування лісовому господарству [12]. Землі лісового фонду поділяють на лісові і нелісові.

У лісових виділяють землі:

Таблиця 6

Поділ загальної площі лісового фонду камянець-Подільського держлісгоспу

за категоріями земель та їх динаміка за 10-ти річний період

Категорії земель	За даними     1991р.	За даними     2001 р.	Зміни за річний   10-ти період
Га	%	Га	%	+, - Га	+, - %
1. Площа земель лісового фонду постійного користування	24017,7	100,0	25434,0	100,0	+1416,3	+ 5,9
2. Лісові землі В тому числі:	22564,7	91,0	24243,8	95,3	+1679,1	+ 7,4
2.1. Вкриті лісовою рослинністю землі- разом   В тому числі лісові культури   2.2. Незімкнуті лісові культури	20672,8   12725,5   837,6	83,5   61,4   3,4	22792,4   14505,8   609,0	89,6   63,6   2,4	+2119,6   +1780,3   + 228,5	+ 10,3   + 14,0   + 27,3
2.3. Лісові розсадники, плантації	229,6	0,9	216,7	0,9	- 12,9	- 5,6
2.4. Не вкриті лісовою рослинністю землі – разом В тому числі:	492,1	2,0	259,6	1,0	- 232,5	- 47,2
Зруби	127,2	0,5	122,2	0,5	- 5,0	- 3,9
Галявини, пустирі	364,9	1,5	137,4	0,5	- 227,5	- 62,3
2.5. Лісові шляхи, просіки, протипожежні розриви	332,6	1,3	366,0	1,4	+ 33,4	+ 10,0
3. Нелісові землі В тому числі:	1453,0	5,9	1190,2	4,7	- 262,8	- 18,1
Рілля	187,1	0,8	192,9	0,8	+ 5,8	+ 3,1
Сіножаті	155,3	0,6	182,0	0,7	+ 26,7	+ 17,2
Пасовища	5,1	-	60,1	0,2	+ 55,0	+1078,4
Багаторічні насадження	39,2	0,2	10,5	-	- 28,7	- 73,2
Води	55,3	0,2	62,3	0,2	+ 7,0	+ 12,7
Болота	8,3	-	18,2	0,1	+ 9,9	+ 119,3
Садиби, споруди	81,9	0,3	216,5	0,9	+ 134,6	+ 164,3
Траси	-	-	72,8	0,3	+ 72,8	+ 100,0
Інші нелісові землі	920,8	3,7	374,9	1,5	- 540,9	- 59,3
4. Крім того землі, надані в тимчасове довгострокове користування	759,3	3,1			- 759,3	100,0

 

 

- вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;

- не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісненню.

Нелісові поділяють на землі:

- зайняті спорудами, пов’язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, підземними комунікаціями тощо;

- зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища) наданими для лісового господарства;

- зайняті болотами та водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду.

Основні показники стану та динаміки лісового фонду Кам’янець-Подільського держлісгоспу наведені в таблиці 6.

Поділ площі лісового фонду за категоріями земель розкриває стан і

практичне використання лісових земель на території даного лісового господарства. Можемо зробити висновок, що їх використання є достатньо ефективним. Так спостерігається зменшення земель не вкритих лісовою

рослинністю (з 2% до 1%) за рахунок заліснення пустирів, а зруби використовують для природного поновлення лісів основною лісоутворюючою породою дубом та другорядними лісоутворюючими породами – грабом, ясеном.