Зовнішня та внутрішня будова на прикладі річкового рака.

Мета. Вивчення особливостей будови вищих раків, походження кінцівок і придатків сегментів.

Матеріал та обладнання. Фіксовані тварини, пінцети, препарувальні голки, ножиці, ванночки, лупи, таблиці будови річкового рака, таблиці будови поліхет.

Об’єкт дослідження. Річковий рак – Astacus sp.

Хід роботи. Зовнішню морфологію вивчають, починаючи з переднього кінця тіла. Тіло вкрите товстою хітинізованою кутикулою, його передній відділ зі спинної сторони вкритий карапаксом. Спереду карапакс утворює клиноподібний виріст – рострум, по боках якого містяться фасеткові очі. На карапаксі помітні борозни: поперечна, вигнута дугою потилична, яка розмежовує головні та грудні сегменти; 2 поздовжні, які ідуть від неї назад – зяброво-серцеві – обмежовують ділянку серця. Між зяброво-серцевими борознами карапакс зростається з стінкою тіла, поза ними - ні, і в цих ділянках між карапаксом та тілом тварини є порожнини, в яких містяться зябра (їх розглядають, відхиливши карапакс пінцетом). Черевце (абдомен) – з 6 вільних сегментів та тельсона у вигляді пластинки. З спинної сторони можна побачити деякі придатки (антенули, антени, 5 пар ходильних ніг).

Вивчення морфології продовжують з черевного боку. Знаходять межу між протоцефалоном та гнатотораксом. Відсунувши максилоподи, які лежать зпереду від ходильних ніг, знаходять ротовий отвір і вводять у нього кінчик пінцету, розсуваючи масивні мандибули.

Біля основи кожної антени є випинання, на якому відкривається протока антенальної залози.

На вентральній стороні черевця зазначають елементи статевого диморфізму: абдомен самки ширше, ніж у самця і не вужчий за її карапакс. Перша пара черевних ніжок самки редукована, інші 4 пари – однакові за будовою, двогілясті. У самця 1 та 2 пари черевних ніжок видозмінені у трубчастий копулятивний апарат, 3-5 пари - типової будови. Статеві органи самця відкриваються на основному членику останньої пари ходильних ніг, а в самки – на основному членику 3-ї пари черевних ніжок (знайти ці органи, користуючись препаровальною голкою). На останньому членику черевця містяться уроподи, які разом з тельсоном утворюють плавець. На тельсоні знаходять анальний отвір у вигляді поздовжньої щілини.

Придатками акрона є антенули – відносно короткі, складаються з 3 основних члеників та 2-х коротких членистих ниток з густими дрібними волосками (функції дотику, нюху та рівноваги). Антени – довгі вусики, екзоподит яких має вигляд трикутної лусочки, а ендоподит – у вигляді почленованої нитки (функція дотику).

Мандибули – дуже тверді зазубрені пластинки з маленьким тричлениковим щупиком (подрібнення їжі).

Максили І та 2 - ніжні листкуваті лопатеподібні утвори. Їх протоподити виконують функцію жування. Ендо- та екзоподит другої пари злилися, утворивши човник, якою рак вигрібає воду з зябрової порожнини, створюючи струм води.

Максилоподи 1-ші, 2-і та 3-ті – найбільш розчленовані двогіллясті кінцівки, 2-3 пари несуть зябра і беруть участь в диханні, але головна функція цих кінцівок – утримання їжі і піднесення її до рота. Крім того, рух 1-2 пар ногощелеп викликає струм води через зяброву порожнину. Ендоподити 3-ї пари є пристосуванням для очищення антенул та очей від стороннніх часток.

5 пар ходильних кінцівок – одногіллясті. Три перші пари клешньоносні (більш розвинені клешні першої пари). Дві останні пари – кігтиконосні. 2 – 4 пари ходильних ніг використовуються для пересування по субстрату. Основи всіх ходильних ніг несуть зябра пірчастої будови (функція дихання).

Черевні ніжки – невеликі, двогіллясті, вкриті волосками; у самок використовуються для виношування яєць.

Уроподи – кінцівки останнього сегмента черевця; двогіллясті, кожна гілка розширена в пластинку і по краю несе численні волоски (функція плавання).

В задній частині гнатоторакса розітнутої тварини лежить невеликий жовтуватий прозорий п’ятикутний мішечок – серце, від якого відходять кровоносні судини: назад – верхня черевна артерія, вперед – одна очна артерія та дві антенальні.

Під серцем міститься статева залоза (у самок і самців).

Спереду від статевої залози видно парну печінку, яка складається з сліпо замкнених трубочок (забарвлена частіше в зеленкуватий колір). Перед нею – великий шлунок, до його спинної стінки прикріплюються шлункові м’язи.

Нервову систему вивчають за допомогою таблиць, частково за допомогою препарату.

Завдання Виконати малюнок кінцівок самця рака, вказати, яким органам поліхет вони гомологічні. Виконати малюнок внутрішньої будови рака, вказати органи.

 

Питання для теоретичної підготовки

1.Головні відділи тіла вищих ракоподібних.

2. Головний відділ та його сегментарний склад.

3. Склад грудного та черевного відділу тіла.

4. Придатки головного сегмента.

5. Кінцівки грудного відділу.

6. Кінцівки черевного відділу.

7. Покрови тіла вищих раків.

8. Травна система річкового рака.

9. Дихальна система, кровоносна система річкового рака.

10. Нервова система, органи чуття річкового рака.

11. Видільна система, статева система річкового рака.

 

Лабораторна робота № 29