Конверсійні операції на валютному ринку. Ринок операцій спот.

Семінарське заняття № 7

Мета заняття. Систематизувати та оцінити знання студентів щодо операцій на валютному ринку, основних угод, які на ньому укладаються, механізмів різних міжнародних розрахункових операцій, навчити студентів ефективно оперувати набутими знаннями і вміло використовувати їх у фінансовій сфері. Продовжувати формування у студентів економічного мислення і комунікативних здібностей. Навчити студентів ефективно оперувати набутими знаннями і вміло використовувати їх у майбутній професійній діяльності.

ПЛАН

1. Конверсійні операції на валютному ринку. Ринок операцій спот.

2. Ринок операцій, пов'язаних з валютними форвардами та ф'ючерсами.

3. Особливості обігу валютних опціонів та свопів.

4. Роль міжнародних розрахунків. їх основні форми:

- інкасо;

- акредитив;

- банківський переказ та авансові платежі;

- розрахунки за відкритими рахунками.

5. Валютний дилінг у банках. Валютна політика Національного банку України.

Рекомендована література: 8, 18, 27, 43, 44, 47, 50, 52, 69, 71, 72.

 

Конверсійні операції на валютному ринку. Ринок операцій спот.

 

Валютний ринок у широкому розумінні — це сфера економічних відносин, які проявляються в здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та розміщення тимчасово вільних валютних коштів, а також операцій з інвестування валютного капіталу.

Валютний ринок – це система економічних і правових відносин між споживачами, продавцями валюти та державою з приводу купівлі-продажу іноземних валют, банківських металів, платіжних документів та цінних паперів в іноземних валютах, а також здійснення кредитно-депозитних та інших операцій з валютою.

До валютного ринку як системи входить підсистема валютного механізму і валютних відносин. Під першою розуміють правові норми та інститути, що репрезентують ці норми на національному та міжнародному рівнях. До другої належать щоденні зв’язки, в які вступають фізичні та юридичні особи з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та інших грошових операцій, що спрямовані на придбання або продаж іноземної валюти.

Валютні операції надають можливість суб’єктам міжнародних розрахунків купити саме ті іноземні валюти, які потрібні їм у даний момент, по-перше, для здійснення платежів, по-друге, для того, щоб зберегти від знецінення свої валютні резерви, якщо курс валют, з яких складаються ці резерви, починає падати або існує загроза цього. Валютні операції є також засобом одержання прибутків, особливо для банків та брокерських контор. Стрижнем валютних операцій є валютний курс, рівень якого постійно коливається під впливом попиту й пропозиції учасників цих операцій на валютному ринку. Зовнішньоекономічні операції у більшості випадків пов’язані з конверсією валюти, яка є обміном однієї валюти на іншу за діючим валютним курсом.

Конверсійні операції — це угоди агентів валютного ринку з купівлі-продажу обумовлених сум готівкової та безготівкової валюти однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату.

Конверсійні операції:

· Поточні торговельні (оплата за експорт-імпорт товарів, робіт, послуг)

· Поточні неторговельні (виплата стипендій, заробітних плат в іноземній валюті)

· Валютні операції, пов’язані з рухом капіталу (кредити, позики, інвестиції, факторинг, лізинг)

· Валютно-обмінні операції з іноземною валютою і дорожніми чеками (купівля готівкової іноземної валюти, продаж іноземної валюти фізичним особам, купівля-продаж дорожніх чеків за іноземну валюту).

 

Рис. 1. Класифікація конверсійних валютних операцій

 

Основними видами поточних операцій є поточні (касові) операції в готівковій і безготівковій формах. Готівкові операції здійснюються обмінними пунктами банків (банкнотний ринок), а безготівкові – банками, валютними біржами, іншими учасниками валютного ринку (форексний ринок).

До поточних безготівкових операцій належать операції з короткими термінами валютування (в межах 3 робочих днів). Операції “тод” (today) – поставка валюти здійснюється з сьогодні на сьогодні. Операції “том” (tomorrow) – поставка валюти здійснюється з сьогодні до наступного робочого дня. Робочий банківський день з 9.00, 10.00 до 12.00. Операції “спот” – поставка валюти здійснюється з сьогодні до другого робочого дня. Такі операції здійснюються переважно для обслуговування зовнішньоторговельних розрахунків, а також з метою одержання додаткового прибутку у разі коливань валютного курсу.

Банки при котируванні встановлюють два курси: курс покупця (bid) – курс, за яким банк купує валюту; курс продавця (offer) – курс, за яким банк продає валюту. Для покриття витрат з обслуговування операцій та отримання прибутку між цими курсами існує різниця, яка називається маржею (margin) або спредом (spread). При здійсненні поточних операцій на валютному ринку використовуються такі курси.

Крос-курс — це співвідношення між двома валютами, яке встановлюється з їх курсу щодо курсу третьої валюти. Часто виникають ситуації, коли невигідно або неможливо здійснювати пряму купівлю певної іноземної валюти. Тоді використовують крос-курс. Спот-курс — ціна одиниці іноземної валюти однієї країни, виражена в одиницях валюти іншої країни і встановлена на момент укладання угоди за умови обміну валютами банками-кореспондентами на другий робочий день із моменту укладання угоди.

Строкові конверсійні операції (строкові контракти) – передбачають виконання певних дій протягом визначеного періоду часу або у визначений момент у майбутньому, тобто передбачають купівлю-продаж певного активу у визначений момент часу у майбутньому за наперед обумовленою ціною (форвардною ціною). Строкові контракти визначаються своїми специфікаціями – юридичними документами, в яких обумовлюються обсяг базового активу в одному контракті (цінні папери, товарні ресурси, іноземна валюта, фондові індекси, процентні ставки, дорогоцінні метали тощо), термін виконання, валюта розрахунку, спосіб виконання (поставка активу чи розрахунки грошовими коштами) і т. ін.

Одні строкові угоди є обов’язковими до виконання, інші дають право виконати або не виконати угоду. Одні орієнтовані на поставку активу, покладеного в основу угоди, інші – практично ніколи не закінчуються реальною поставкою активу. Одні укладаються виключно на біржі, інші можуть бути як біржовими, так і позабіржовими. Причому біржові строкові контракти передбачають дострокове і одностороннє припинення зобов’язань через укладання угоди, протилежної за напрямом операції відповідному строковому контракту.

Ринок строкових угод є одним із механізмів страхування (хеджування) від ризиків цінових змін на реальному ринку. Так, продавець певного виду активу страхується за допомогою строкового контракту від можливого падіння ціни на дану продукцію в момент, коли йому потрібно буде її продати – коротке хеджування, а покупець продукції – від можливого зростання цін на момент купівлі даного активу на ринку – довге хеджування. Таким чином, хеджуванням (укладанням строкових контрактів) валютних, процентних, цінових та інших фінансових ризиків займаються власники активів (хеджери), а фінансові посередники (спекулянти) займаються купівлею-продажем таких контрактів з метою отримання прибутку від різниці у цінах. Ціни на похідні фінансові інструменти встановлюються залежно від цін активів, які є в їх основі.

Операції спот – найпоширеніші та становлять до 90 % обсягу валютних угод, 60 % від загального обсягу операцій на міжбанківському ринку. У міжнародній практиці прийнято, що поточні конверсійні операції здійснюються на умовах спот, тому міжнародний ринок поточних конверсійних операцій називається спот-ринком.

Основна мета здійснення операцій спот – це забезпечення потреб клієнтів банків у іноземній валюті, конверсія іноземних валют, а також купівля-продаж валюти з метою отримання прибутку. Банки можуть використовувати операції спот для підтримки мінімально необхідних робочих залишків у іноземних банках на рахунках ностро (кореспондентський рахунок), для зменшення залишків коштів у одній валюті і покриття потреб в іншій. У такий спосіб банки регулюють свої валютні позиції і не допускають утворення непокритих залишків на рахунках.

Валютна позиція – це співвідношення активів і позабалансових вимог та балансових і позабалансових зобов’язань банку у певній валюті. Відкрита валютна позиція – сума активів і позабалансових вимог відрізняється від суми балансових і позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті. Відкрита довга валютна позиція – сума активів і позабалансових вимог у певній валюті перевищує суму балансових і позабалансових зобов’язань у цій валюті; банк може зазнати втрат у разі підвищення курсу національної валюти відносно іноземної. Відкрита коротка валютна позиція – сума балансових і позабалансових зобов’язань у певній валюті перевищує суму активів і позабалансових вимог у цій валюті; банк може зазнати втрат у випадку підвищення курсу іноземної валюти відносно національної. Закрита валютна позиція – сума активів та позабалансових вимог збігається із сумою балансових та позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті; банк не підпадає під валютний ризик.

Норматив загальної відкритої позиції – співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції до капіталу банку – не більше 35 %. Норматив довгої відкритої валютної позиції в усіх іноземних валютах – співвідношення довгої відкритої валютної позиції в усіх іноземних валютах у гривневому еквіваленті до капіталу банку – не більше 30 %. Норматив короткої відкритої валютної позиції в усіх іноземних валютах – співвідношення короткої відкритої валютної позиції в усіх іноземних валютах у гривневому еквіваленті до капіталу банку – не більше 5 %.

Спот (англ. spot – наявний, що підлягає негайній оплаті) є угодою купівлі-продажу валюти за курсом, зафіксованим в угоді, відповідно до якої обмін валют між банками-контрагентами проводиться, як правило, протягом 2-х робочих днів, не враховуючи дня укладення угоди. Тобто якщо угода була укладена у вівторок, то датою валютування є четвер.

Спот-курс (курс спот) – ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни і встановлена на момент укладання такої угоди. За основу можуть прийматись курси провідних валютних бірж, однак найчастіше на практиці спот-курс встановлюється маркет-мейкерами, які постійно здійснюють котирування і укладають угоди на купівлю-продаж іноземних валют.

Угоди спот можуть укладатися по телефону чи факсу, або безпосередньо на валютній біржі, а розрахунки здійснюються за допомогою банківських переказів або електронною поштою. Фактично в основі угод спот лежать кореспондентські відносини між банками. Умови розрахунків спот досить зручні для контрагентів угоди: протягом поточного і наступного дня зручно обробити необхідну документацію, оформити платіжні та інші документи для виконання умов угоди. Той, хто прострочив платіж, платить прогресивно зростаючий штраф-відсоток. Швидкість одержання валюти в таких операціях дала підстави називати ці угоди «готівковими».

Крос-операції застосовуються при поєднанні валютного обміну з купівлею-продажем цінних паперів. Цікавим є досвід триступеневої схеми, що практикувалась нашими маклерами: долар – ваучер – гривня – долар. Угода давала спекулятивний ефект в умовах відносно низького валютного котирування приватизаційного сертифікату порівняно з його гривневим курсом.