Кліматичні умови в районі відкритого видобутку корисних копалин.

Практична робота № 1.

Атмосфера і мікроклімат кар’єрів».

План практичної роботи.

1. Кліматичні умови в районі відкритого видобутку корисних копалин.

2. Склад атмосфери кар’єрів і вимоги, що висуваються до неї.

3. Основні елементи мікроклімату кар’єрів.

4. Джерела забруднення атмосфери кар’єрів.

5. Розрахункова частина практичної роботи з урахуванням теоретичного матеріалу.

 

Кліматичні умови в районі відкритого видобутку корисних копалин.

Кар’єри, що розробляють корисні копалини, розміщені в різних районах, клімат яких різний. Виділяють три кліматичні пояси: арктичний, помірний і субтропічний.

Арктичний пояс розповсюджений в самих північних районах вздовж Північного Льодовитого океану. На його формування великий вплив мають арктичні повітряні маси. Він характеризується морозною тривалою зимою і холодним коротким літом. В окремих районах тривалий час тримається температура повітря нижче ніж (- 50°С).

Помірний пояс і помірно-континентальний пояс розповсюджений на більшості території України. На його формування в основному впливають континентальні і морські повітряні маси помірних широт. На західні райони впливають теплі і вологі повітряні маси, що надходять з Атлантичного океану, а також циклонів. Зі сходу узбережжя Тихого океану в літні місяці дують морські вітри, що приносять численні опади. Зимні місяці характеризуються вітрами, що дують з материку, в ясною, сухою, малосніжною холодною зимою.

Видалення України від океанів, континентальної Євразії і переважно рівнинний характер її території визначають клімат країни як помірно-континентальний, і такий, що поступово змінюється з западу на схід. Лише вузька прибережна смуга Південного берегу Криму характеризується субтропічним (середземноморського типу) кліматом. По мірі зростання континентальності літо стає більш жаркішим, а зима більш холодною, і зменшується кількість осадів.

Території України, незважаючи на переважно помірно-континентальний клімат, властиві доволі значні відмінності в вологості клімату, температурному режимі, тривалості вегетаційного періоду та інше.

Регулярне чергування впливу західного (вологого атлантичного) і східного (сухого континентального) повітря в умовах переважно рівнинної території України викликає часту зміну циклонічної діяльності антициклонічною і навпаки. Влітку це впливає зміну теплих повітряних мас більш вологими і помірно теплими атлантичними, а взимку - теплих атлантичних мас холодними, що надходять з Півночі і Сибіру. В окремі роки спостерігаються значні відхилення більшості багаторічних середніх параметрів кліматичних характеристик.

В межах України вирізняються чотири агрокліматичних зони, які поступово переходять одна в іншу. В північно-західній частині розміщена тепла зона з достатньою вологістю. На південний схід від неї простягаєься тепла зона з середньою зволоженістю. Далі в південно-східному напряму знаходиться дуже тепла зона засухи, а вся південна частина країни розміщена в помірно спекотній зоні засухи.

Температурний режим відіграє значну роль в формуванні клімату, що характеризується істотними коливаннями. Температури повітря самого холодного місяцю (січня) на значній частині України (окрім південних областей, Південного берегу Криму і крупних міст Криму) негативні (в середньому 0°С - мінус 7°С), а з самого теплого (липня) - складають +18 … +23°С. Середня тривалість без морозного періоду коливається від 260 – 280 днів в південній частині Криму, до 190 днів на північному сході країни. Сезонний температурний режим істотно змінюється за регіонами країни. Періоди, коли середня температура перевищує +20°С, на півдні тривають більше більше чотирьох місяців, на заході і півночі приблизно трьох. Морозний період з середньою температурою повітря нижче 0°С переважно коливається від 1-2 місяців на півдні і близько 4 місяців на північному сході країни.

Організм людини пристосований до середніх, помірних температур, тому на його самопочуття впливають як високі, так і низькі температури.

Для оцінки впливу низької температури і вітру приймається показник, який називається жорсткістю погоди. Виходячи з того, що збільшення швидкості вітру на 0,5 м/с за фізіологічним сприйняттям еквівалентне зниженню температури повітря на 1°С жорсткість погоди (бали) взимку можна визначити за наступною формулою:

Ж = t +2 v, (1.1)

де t – абсолютна температура повітря, °С; v – швидкість вітру, м/с.

Так, наприклад, погодні умови за температурою повітря −10°С і швидкості вітру 10 м/с складає 30 балів, що еквівалентно погодним умовам за відсутності вітру з температурою −30°С.

За жорсткістю погоди територія СНД поділена на окремі райони: 1 – менше 10 балів; 2- 10 - 20 балів, 3 – 20-40 балів, 4 – більше 40 балів.