ЗАСОБИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ЗАСВОЄННЯ СИНТАКСИСУ

У статті розглянуто психологічні і методичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів під час вивчення синтаксису. Висвітлено основні прийоми, які забезпечують розумову і пізнавальну активність школярів.

Ключові слова: активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів, методи, прийоми, засоби навчання, синтаксис.

Psychological and methodical bases of intensification of educational and cognitive pupil’s activity during the learning of syntax were scrutinized in the article. Main methods, providing pupil’s mental and cognitive activity, was presented.

Key words: intensification of educational and cognitive pupil’s activity, methods, ways, means of teaching, syntax.

 

У сучасній науковій літературі поняття активізації навчально-пізнавальної діяльності розглядається у двох значеннях: як активність учня і як активність самого навчального процесу. Відповідно до першого підходу, активізація навчально-пізнавальної діяльності – це така організація сприймання навчального матеріалу учнями, за якої засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв’язків між явищами, порівняння нової інформації з відомою за допомогою конкретизації, узагальнення, оцінки навчального матеріалу з різних поглядів. З іншого боку, активізацію розумової і пізнавальної діяльності розглядають як діяльність, спрямовану на стимулювання процесу усвідомлення учнями їхніх загальних інтересів і потреб, визначення необхідних засобів та активних дій для досягнення поставлених цілей [4, с. 1].

Значний внесок у дослідження проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів зробили О. Біляєв, Т. Долбенко, О. Заболотний, С. Мірошник, С. Рубіншнейн, Г. Щукіна та інші.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності передбачає врахування таких чинників: психологічного, педагогічного і методичного. Навчання в сучасних українських школах відбувається за діяльнісним підходом, в основі якого активна позиція учня в навчально-пізнавальному процесі, тобто суб’єкт-суб’єктні відношення між педагогом та учнем. Щоб забезпечити активну позицію учня, учитель повинен знати особливості психіки дитини, зокрема таких процесів, як: увага, сприймання, інтерес, пам’ять. Важливою передумовою виникнення інтересу до навчання є позитивна мотивація цього процесу, а також активна позиція педагога, який повинен забезпечити повний контакт з учнями, створити атмосферу доброзичливості, надати уроку емоційного забарвлення.

Особливе значення в шкільному курсі української мови має вивчення синтаксису. Знання із синтаксису дають можливість організувати мовний матеріал, перетворити мову у гнучкий засіб спілкування, закладають основу знань про мову, її структуру та закономірності функціонування. Знання із синтаксису є основою для засвоєння пунктуації, культури мовлення, формування мовної і мовленнєвої культури школяра. Тому „вивчення синтаксису повинно здійснюватися на семантичній основі, з урахуванням єдності значення і форми, функцій мовних одиниць у реченні, взаємодії різних засобів мови у мовленнєвій практиці її носіїв” [5, с. 236].

Метою нашого дослідження є аналіз методів навчання синтаксису, які активізують навчально-пізнавальну діяльність учнів.

Найважливішим засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів є використання найефективніших для конкретного уроку методів і прийомів навчання, „завдяки яким увага учнів спрямовується не тільки на досягнення кінцевого результату, а й безпосередньо на саму пізнавальну діяльність, на оволодіння прийомами самостійної розумової праці” [7, с. 44].

О. Біляєв одним із засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності вважає „вивчення мовного матеріалу укрупненими частинами з використанням узагальнюючих таблиць і схем, що містять головні теоретичні відомості і факти мови, об’єднувані узагальненою темою уроку” [1, с. 67]. На думку дослідника, такий прийом дає можливість педагогу раціонально розділити час на уроках на вивчення теоретичного матеріалу і на виконання практичних вправ.

Ефективним засобом засвоєння теоретичного матеріалу із синтаксису є проведення уроку-диспуту. Цінність такого уроку полягає в тому, що учні ретельно готуються до відповідей на заздалегідь підготовані вчителем питання, обговорюють їх на уроці і в процесі цього доходять правильних висновків. Кожен учень має можливість відстояти і обґрунтувати свою позицію.

Формуванню навчально-пізнавальної активності сприяє використання можливостей навчального матеріалу: раціональне структурування його, виділення у ньому актуальних проблем, ключових ідей. Завдання педагога полягає у тому, щоб переконати учнів у важливості знань із синтаксису, їхньої ролі у формуванні мовної і мовленнєвої культури людини.

Одним із засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення синтаксису є прийом створення ситуації успіху. Відомо, що успішне виконання попереднього завдання підвищує інтерес до виконання наступного. Із психологічного погляду успіх у такій ситуації є передумовою інтересу, а також мотивом посилення інтересу. Прийом створення ситуації успіху передбачає виконання посильного цікавого завдання, яке принесе учневі задоволення, але не надто легкого і не надто важкого. Застосовуючи прийом створення ситуації успіху, потрібно враховувати реальний рівень знань, умінь і можливостей учнів, їхні індивідуальні особливості. Важливе значення має налаштування учнів на позитивний результат. Прикладом завдання, у якому реалізується прийом створення ситуації успіху, може бути розв’язання кросворду, виконання різного роду творчих завдань і т. ін.

Умовою збереження і посилення інтересу до виконання завдань є правильне їх планування. Завдання потрібно подавати учням за принципом підвищення складності. Матеріал буде цікавим тоді, коли він буде мати новизну, практичну цінність.

Особливе значення у процесі активізації розумової і пізнавальної діяльності учнів має використання ситуативних завдань, які сприяють кращому запам’ятовуванню вивченого, виробленню навичок самоосвіти, демонструють практичне значення вивченого матеріалу за допомогою моделювання ситуації. Під час навчання синтаксису можна використовувати такі види ситуативних завдань: вибрати із запропонованих відповідей правильний варіант; відповісти на питання щодо певної ситуації; сформулювати проблемні запитання щодо заданої ситуації; проаналізувати дії в умовах конкретної ситуації та інші [9, с. 43]. Такі завдання розвивають у школярів логічне мислення, навички чітко і лаконічно висловлюватися, користуватися різними синтаксичними конструкціями у різних комунікативних ситуаціях.

Важливим активізуючим прийомом під час вивчення синтаксису є проблемні ситуації, в основі яких лежить суперечність між тим, що учні вже знають, і між тим, що вони повинні знати. Створенню активної мисленнєвої пошукової діяльності сприяє виконання дослідницьких завдань випереджувального характеру. Це можуть бути домашні завдання, які пропонує вчитель для виконання перед вивченням теми або розділу. Такі завдання допомагають учням самостійно розв’язати проблемні питання.

Особливе значення на уроках вивчення синтаксису має розв’язання лінгвістичних задач, які формують в учнів навички аналізувати, систематизувати, класифікувати, зіставляти відомі їм мовні факти. О. Заболотний подає такий приклад лінгвістичної задачі: „У шкільному підручнику сказано, що між частинами складносурядного речення можуть бути єднальні, протиставні та розділові відношення, які оформлюються за допомогою відповідних сполучників. А які синтаксичні відношення наявні між частинами такого складносурядного речення На самому низу блищав ставочок, а кругом його і понад греблею росли кучеряві верби (І. Нечуй-Левицький)” [2, с. 44].

Засобом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів Л. Коваль визначає прийом використання „пасток”. Суть цього прийому полягає в тому, що учням подається тестове завдання, у якому немає правильної відповіді, або подається текст із великою кількістю помилок і пропонується знайти певну їх кількість, меншу, ніж у тексті. Це дає змогу розвивати в учнів увагу, спостережливість, критичне мислення, дослідницькі навички.

Отже, активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках засвоєння синтаксису передбачає врахування психологічного і методичного чинників. Подача навчального матеріалу укрупненими частинами, емоційна забарвленість уроків, новизна і практична цінність навчального матеріалу викликають в учнів інтерес до навчання. Активізуючими прийомами під час вивчення синтаксису є створення ситуації успіху, розв’язання лінгвістичних задач та ситуативних завдань, використання проблемних ситуацій та інші. Ці прийоми сприяють кращому запам’ятовуванню навчального матеріалу, розвивають мовленнєві навички, дослідницькі вміння, логічне мислення учнів, навички самоосвіти.