Виробництва

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1299

Найважливішим елементом економічної системи єгосподарський механізм.Сутність даної категорії можна охарактеризувати з декількох сторін. З одного боку, механізм господарювання представляє сукупність організаційно-економічних форм, за допомогою яких держава здійснює функції управління та регулювання економіки. Водночас він відбиває взаємозв’язок між різними організаційно-економічними формами, присутніми в економічній системі, та їх взаємодію, тобто являє собою систему. З іншого боку, господарський механізм можна охарактеризувати на різних рівнях економічного життя суспільства. Водночас механізм господарювання забезпечує узгодженість економічних інтересів різних господарюючих одиниць. Таким чином, незважаючи на те, з якої точки зору розглядати категорію господарський механізм, головним залишається його мета – через функціонування останнього забезпечується економічне регулювання суспільного виробництва.

Господарський механізм — це сукупність організаційних структур і конкретних форм господарювання, методів управління та пра­вових норм, за допомогою яких суспільство (держава) дотримується об’єктивних ви­мог економічних законів з урахуванням конкретної ситуації в народному господарстві.

Сутність господарського механізму проявляється через його функції:

ü реалізація відносин пануючого типу власності;

ü взаємодія продуктивних сил та виробничих відносин в економічному житті суспільства;

ü узгодження та забезпечення руху економічних інтересів;

ü розв’язання суперечностей між різними економічними суб’єктами.

Механізм господарювання включає такі структурно-функціональні підсистеми: планування, стимулювання, організація, регулювання. У той же час, кожна з них виступає у сукупності інших форм, які виконують свої функції і створюють відповідні підсистеми механізму господарювання. Планування включає прогнозування, довгострокове, середньострокове і поточне планування, дирек­тивне та індикативне планування. Підсистема стимулювання містить економічні важелі та стимули економічної діяльності, прискорення науково-технічного прогресу, кредитно-фінансову систему. Підсистема організації включає форми організації й управління виробництвом з відповідною регламентацією прав та обов’язків економічних суб’єктів.

Державне регулювання економіки включає наступні елементи:

1. Державне програмування економіки, основними формами якого є розробка та реалізація національних програм і цільових комплекс­них програм.

2. Фіскальна політика - політика доходів і витрат держави, відображених у державному бюджеті. Основною частиною бюджетних надходжень є податкові. Держава, регулюючи об’єкт, базу, ставки оподаткування, формує необхідний рівень доходів, які в результаті перерозподілу направляються на фінансування державних витрат.

3. Грошово-кредитна політика, метою якої є досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зай­нятістю та відсутністю інфляції.

4. Інвестиції у виробничу і соціальну інфраструктуру, державні замовлення (закупівлі).

5. Регулювання грошової маси, що відбувається через центральний банк країни (в Україні – Національний банк України), головною функцією якого є регулювання грошової маси, забезпечення її відповідності масі товарів і підтримка купівельної спроможності паперових грошей.

6. Регулювання цін – встановлення верхньої межу цін (тарифів) на продукцію (послуги) природних монополій, забезпечуючи їм нормальний (середній) прибуток і захищаючи кінцевих споживачів.

7. Державне регулювання інтеграційних процесів.