Творчі завдання

Дата добавления: 2014-10-22; просмотров: 1320

1. Перед мавпою дослідник ховав фрукти за непрозору пере-
городку, а потім непомітно підміняв їх капустою. Тварина по-
чинала шукати побачене. Проте, знайшовши капусту, вона не
припиняла пошуків доти, доки дослідник не давав їй фрукти.
Такі ж результати дали експерименти з лисицями та собаками.

Про що свідчать ці результати? На якій стадії розвитку пси-хіки перебувають ці тварини?

2. Поза кліткою, в якій сидить шимпанзе, на відстані, яка
не дозволяє дотягнутися кінцівкою, кладуть принаду (банан,
апельсин). У клітці лежить палка. Спочатку тварина намагаєть-
ся схопити фрукти безпосередньо лапою. Ці спроби не прино-
сять успіху. Активність шимпанзе на деякий час начебто зга-
сає. Тварина відволікається від принади і вже не намагається
більше дістати її. Потім знову вдається до таких спроб, але те-

пер уже бере палку, простягає її до плоду, торкається, тягне палку назад, знову простягає її і знову тягне назад. Як наслі-док плід усе більше наближається до мавпи, зрештою, вона отри-мує його. Задачу розв’язано.

Як пояснити таку поведінку тварини? Про яку стадію роз-витку психіки вона свідчить ?

3. Спостереження за термітами (загін суспільних комах) під
час побудови ними гнізда (термітника) дало змогу виділити три
фази їхньої спільної діяльності. На першій фазі спостерігаєть-
ся безладна й неузгоджена активність, та й то лише окремих
комах. На другій фазі до будівництва залучаються майже всі
терміти: одні з них переносять глиняні кульки і розкладають їх
будь-де, інші починають рити галерею. Проте кожен з них діє
сам по собі, і тоді буває так, що один терміт хапає й відносить
кульку, щойно принесену іншим. Третя фаза характеризується
вже узгодженою поведінкою і починається тоді, коли в деяких
місцях будівництва накопичуються кульки. Тепер уже всі кома-
хи займаються викладанням стовпів — підмурівка термітника,
причому кульки вони складають не в центрі стовпа, а трохи
ближче до краю. Так починається спорудження арки.

У чому причина узгодженості поведінки термітів? Як пояс-нюється перехід від однієї фази поведінки до іншої?

4. Песці, на шляху яких клали принаду, особливим при­
строєм з’єднану з націленою на них рушницею, хапали її і від­
разу ж гинули. Проте згодом тварини “помудрішали” — вони
почали проривати у снігу хід і брати принаду знизу, не потрап­
ляючи під кулю. А олені замість того, щоб бігти від шуму, що
його зчиняють загоничі, в бік мисливців, з часом змінювали
напрямок руху і бігли на шум, прориваючись таким чином че-
рез лінію загоничів і рятуючись.

Про що свідчить така поведінка? На якій стадії розвитку психіки перебувають ці тварини?

5. Індіанське плем’я гуїчолів ототожнює оленя і пір’я птаха,
оленя і пшеницю. Пшениця, стверджують гуїчоли, колись була
оленем. Здійснюючи ритуал, вони кладуть оленя на пшеницю
і поводяться з ним так, начебто він є снопом. Коли вони випи­
вають бульйон, зварений з оленячого м’яса, то розраховують,
що врожай пшениці буде добрим. За цієї ж причини вони їдять
оленину перед тим, як зорати поле.

Як це явище характеризує первісну свідомість? Як його можна пояснити?

6. Коли жінка з племені маорі (Нова Зеландія) дізналася, що
з’їла фрукти — предмети табу, то вигукнула, що дух вождя,
який наклав табу, обов’язково вб’є її. Через кілька годин вона
справді померла. Очевидно, порушення табу призвело до нерво-
вого шоку, що став причиною смерті.

Які особливості первісної свідомості проявилися таким чи­ном? Що могло бути причиною їх появи?

7. Етнографи описали статеві “виробничі” табу у деяких дав-
ніх народів, сутність яких полягала у забороні статевих кон-
тактів у період підготовки до полювання і самого полювання.
Наприклад, індіанці нутка (північно-західне узбережжя Пів-
нічної Америки) вважали, що у невдачі при полюванні на китів
винний той, хто порушив це табу, й суворо карали його. Подібні
табу були й у давніх римлян, німців, угорців, естонців, ук­
раїнців, росіян.

Через які причини могли виникнути такі табу? Яку роль вони відігравали у житті первісної спільноти?

8. У минулому населення Маркізьких островів (Полінезія)
дуже боялося чаклунів. Чаклун збирав волосся, нігті або що-
небудь, що належало людині, якій він хотів заподіяти шкоду,
загортав це в зелений листок і ховав у мішок, зав’язаний
складним вузлом. Із дотриманням певної послідовності дій цей
мішок закопували. Після цього людина вмирала від виснажли­
вої хвороби. Щоб врятувати життя, потрібно було знайти захо-
ване, адже магічний засіб при цьому втрачав свою силу. До
подібних дій вдаються і австралійські чаклуни. Один абориген
пояснив їх так: “Коли наш знахар бере щось належне людині і
підсмажує це із заклинаннями, вогонь вбирає в себе запах цієї
людини, і це добиває бідолаху”.

Про яке явище йдеться? Як це характеризує первісну сві­домість?

9. У давніх євреїв слово “нефеш” (дихання) вживалося із та-
кими значеннями: “життя”, “душа”, “розум тварини”, а слова
“руах”, “нешама” — для позначення переходів від “дихання”
до “духу”. Цим значенням відповідають арабські слова “рух”
і “нефе”. Те саме стосується санскритських слів “атман” і “пра-
на”, грецьких “псюхе” і “пневма”, латинських “анімус”, “ані-

ма”, “спірітус”. Аналогічно слов’янське “дух” пов’язує поняття “дихання”, “душа”. У діалекті циган також зустрічається сло-во “дух” зі значенням “дихання душі, життя”. Першим значен­ням німецького “гейст” і англійського “гост” також, напевно, було “дихання”.

Що дає аналіз цих слів для розуміння особливостей первіс-ної свідомості?

10. У мові жителів островів Самоа, що в Тихому океані, є слово “мусу”. Закоханий юнак прагне поводити себе з коханою так, щоб вона стала “мусу”. Проте на будь-яке запитання про причини своєї поведінки самоанець відповідає: “Хто його знає”. Характеризуючи людину, він повідомить її вік, статус, родинні зв’язки, якісь вади, чим вона займається, але нічого не скаже про її особливості. Та й у самоанській мові немає граматичних форм для утворення порівняльного ступеня, які б давали змогу порівнювати людей між собою. Одна з негативних оцінок само-анця: “ Хоче бути вищим за всіх”.

Про що свідчить це явище? Як воно характеризує процеси розвитку свідомості?

Тестові завдання

1. Яку функціональну роль виконують танці бджіл?

а) форма відпочинку;

б) передача інформації про місцезнаходження та кількість

їжі;

в) шлюбний ритуал;

г) умови для створення меду;

д) підвищення температури у вулику.

2. Якою є морфофункціональна організація нервової систе-
ми вищих хребетних тварин?

а) головна ганглія та нервові стовбці;

б) нервовий стовбур, скупчення нейронів у черепі та по-
близу життєво важливих органів;

в) центральна та периферична нервова система;

г) спинний та головний мозок;

д) тільки периферична система.

3. Які способи орієнтації не використовуються птахами під
час перельоту?

а) візуальний за наземними орієнтирами;

б) за сонцем;

в) за розташуванням зірок;

г) за магнітним полем Землі;

д) за радіацією.

4. Яка ознака не свідчить про пластичність поведінки вищих хребетних тварин?

а) створення постійних сімейних пар;

б) зміна території розмноження;

в) зміна статевого партнера;

г) виведення повторного потомства після загибелі першого;

д) зміна території гнізда у разі загрози для дитинчати.

Завдання та запитання

1. Дайте характеристику стадії, на якій залишається психі-ка більшості ссавців.

2. Який вищий ступінь розвитку психіки тварин?

3. Назвіть ссавців, дії яких позначені інтелектом. Доведіть свою позицію.

4. У чому полягають відмітні ознаки інтелектуальних дій людини на відміну від інтелектуальних дій тварин?

5. Розкажіть про основну передумову розвитку свідомості людини.

6. Найважливіші особливості психічної діяльності людини.

7. Дайте характеристику елементам свідомості тварин.

8. Назвіть загальне та відмітне у психічній діяльності тва-рин і людей та дайте їм характеристику.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Бондаренко Л. И. Основньїе зтапьі человеческого созна-ния. — К., 1979.