Порівняльні характеристики основних протоколів ЛКМ

Мережевий клієнт дає змогу сполучатися з серверами відповідних мереж. Допускається встановлення клієнтів Banyan, FTP Software, Sunsoft та ін. Клієнти мереж Microsoft та Novell не потребують додаткового програмного забезпечення.

Мережева служба – це сукупність засобів, які надають доступ до конкретного типу ресурсу комп’ютера через мережу. Наприклад, в ОС Windows 98 вбудовані окремі служби доступу до файлів та принтерів для мереж Microsoft та Novell. Встановлення мережевої служби не є обов’язковим. Якщо вона не встановлення, то доступ до ресурсів на комп’ютері через мережу не буде можливим.

Реєстрація користувача у системі може бути проведена по одному з варіантів.

1. Клієнт для мереж Microsoft (встановлюється За замовчуванням).

2. Клієнт для мереж Novell.

3. Звичайний вхід (у даному випадку не діє механізм захисту щодо користувачів).

При використанні перших двох варіантів, при вході в мережу проводиться процедура аутентифікації користувача на відповідному сервері. Якщо ім’я користувача та пароль співпадають з зареєстрованим на сервері, то дозволяється доступ до ресурсів мережі, якщо ж ні – то користувач не має доступу до мережі. Останній варіант використовується при побудові однорангової мережі.

При роботі з ресурсами у мережах Windows широкого поширення набула так звана UNC (Universal Naming Convention)-нотація: \\ім’я комп'ютера\ресурс. Зокрема, вона дає змогу уникнути обмежень щодо кількості мережних ресурсів.

Наприклад, якщо на комп’ютері є три логічні диски (С:, D:, E:), то для призначення ресурсу мережевого диску можна скористатися набором букв F: – Z:.

При роботі з мережевими принтерами використовується так зване “перехоплення”. Тобто, локальному порту (LPT або USB), призначається один або кілька мережевих принтерів. При друкуванні проводиться вибір принтера і ОС своїми засобами пересилає дані на друк.