Особливості державного регулювання тютюнової галузі в Україні

Через специфічність кінцевого продукту тютюнової галузі вона підлягає значному впливу державного регулювання, спрямованого на зменшення споживання цигарок. Так, новий Закон України «Про заходи попередження та зменшення споживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення» передбачає заборону з 1 липня 2006 р. паління в місцях загального користування. Для тих, хто не палить, власники ресторанів, кафе та барів зобов'язані відвести мінімум 50% площі. Штрафні санкції за недотримання закону передбачаються у розмірі від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів. Подібні заборони вже діють у Грузії, Туркменії, Естонії, Росії, Норвегії, Ірландії, Швеції. У деяких штатах США заборонено палити навіть на вулиці. Законом також введені інші штрафні санкції. Наприклад, порушення нових вимог до маркування виробникам обійдеться в суму від 2 тис. до 50 тис. грн., для оптових торгівців - від 500 грн. до 20 тис. грн., а роздрібних реалізаторів - від 50 до 20 тис. грн.

Окрім цього, передбачено зниження рівня вмісту смол та нікотину в

тютюнових виробах. Так, з 1 січня 2009 р. показники смол не можуть перевищувати 12 мг, а нікотину - 1, 2 мг. Законом скасовується право називати цигарки «легкими», «ультралегкими», «м'якими» та інше.

З 2007 р. також виробники тютюнової продукції виділяють на пачках цигарок до 30% площі для попереджень Міністерства охорони здоров'я про шкідливість паління.

Також Держава намагається активно обмежувати пропаганду тютюнопаління. Так, новими поправками до Закону України «Про рекламу», передбачається заборона зовнішньої реклами тютюнових виробів і алкогольних напоїв. З 1 січня 2007 р. заборонена реклама тютюнових і алкогольних продуктів з бігбордів та дорожних щитів. За підрахунками моніторингової компанії «Український медіа монітор», реклама алкоголю та цигарок займає 21% площ (14% - тютюнові вироби, 7% - алкогольні).

Заборона реклами тютюнових виробів вже діє в більшості європейських країн, а також Грузії і Росії. Так, з 2001 р. у Польщі й Угорщині заборонена реклама тютюнових виробів у пресі та на рекламних щитах. У Грузії також з 2007 р. накладене табу на рекламу тютюну та алкоголю в засобах масової інформації та на зовнішніх носіях. З 2005 р. в країнах ЄС реклама тютюну заборонена на радіо та телебаченні, в Інтернеті та друкованих виданнях. Виробники цигарок не можуть виступати спонсорами спортивних змагань. У Росії з 2007 р. набув чинності закон, який зобов'язує прибрати рекламу тютюнових виробів з зовнішніх носіїв, радіо, телебачення, перших та останніх сторінок газет і журналів, усіх видів транспорту.

З іншого боку, введення обмеження на рекламу в Україні має свої недоліки, оскільки реалізація тютюнових виробів в Україні є важливим джерелом наповнення бюджету. Щорічні податкові відрахування тютюнової сфери зростають, незважаючи на скорочення темпів збільшення споживання. Так, у І півріччі 2006 р. виробництво цигарок в Україні скоротилося на 3, 6% порівняно з аналогічним періодом 2005 р. – до 54, 92 млрд. од. При цьому, надходження акцизного збору від цигарок за січень-червень 2006 р. склали 901 млн. грн., тоді як у першому півріччі 2005 р. -757, 2 млн. грн.

Держава також запровадила ліцензію на імпорт тютюнових виробів (Закон " Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим... і тютюновими виробами" від 19.12.95 р. №481/95-ВР) вартістю 170 тис. грн.

По-друге, введена марка акцизного збору (Закон " Про акцизний збір" №329/95-ВР), а потім замінена на марку нового зразка (Постанова КМУ від 24.10.96 р. №1284). У результаті імпортери й оптовики були змушені (під загрозою конфіскації продукції) власним коштом, вручну наклеїти, а потім переклеїти " нововведення" на всі свої складські запаси, що сягали десятків тисяч коробів по 500 пачок сигарет у кожному.

По-третє, без будь-якого попередження Постановою КМУ за №1408 від 18.10.96 р. ввели мінімальні імпортні ціни (автоматично збільшились податки на імпорт), а згодом і мінімальні оптові та роздрібні.