Тема 1.2.1. Классическая схема ЭВМ.

Основними джерелами формування фінансових ресурсів підпри­ємств є власні та залучені кошти.

До власних і прирівняних засобів відносять усі види прибутку (або національний доход, валовий прибуток), амортизація, виручка від реалізації вибулого майна, і стійкі пасиви, мобілізовані внутрішні ресурси в будівництві.

Засоби, що мобілізуються на фінансовому ринку - продаж власних акцій, інших цінних паперів, кредитні інвестиції.

Кошти, що надходять у порядку перерозподілу: страхові відшкодування, надходження від концернів, галузевих структур, пайові внески, субсидії, відсотки.

Перехід на ринкові умови господарювання, запровадження ко­мерційних засад у діяльність підприємств, приватизація державних підприємств потребують нових підходів до формування фінансових ресурсів. Так, нині важливе місце в джерелах фінансових ресурсів належить пайовим та іншим внескам фізичних та юридичних осіб, членів трудового колективу. Водночас значно скорочуються обсяги фінансових ресурсів, які надходять від галузевих структур, бюджет­них субсидій від органів державної влади. Збільшується значення прибутку, амортизаційних відрахувань та позичкових засобів у фо­рмуванні фінансових ресурсів підприємств. Усе це змушує підпри­ємства виявляти ініціативу та винахідливість, нести повну матері­альну відповідальність.

 

 

В умовах ринкової економіки фінансисти дедалі частіше використовують поняття "капітал". А з прийняттям Національ­них П(С)БО цей термін застосовується й вітчизняними бухгалте­рами-практиками та економістами. Термін "капітал" с реальним об'єктом, на який можна постійно впливати з мстою отримання нових доходів фірми та виконання нею своїх зобов'язань. Тобто, капітал - це об'єктивний фактор виробництва, частина фінансо­вих ресурсів, які використовуються підприємством у своїй діяль­ності. Тобто, капітал є перетвореною формою фінансових ре­сурсів. І тому ми не можемо ототожнювати поняття "фінансові ресурси" і "капітал".

Принципова різниця між капіталом і фінансовими ресур­сами полягає в тому, що на будь-який момент часу фінансові ре­сурси більші або дорівнюють капіталу підприємства. При цьому, якщо "фінансові ресурси" дорівнюють "капіталу", то це означає, що у підприємства немає ніяких фінансових зобов'язань.

 

Таблиця 1.1.

Баланс надходжень коштів підприємства

 

(оперативний фінансовий план) на 200_ рік

 

 

Місяць

Надходження

Витрати

Чисті грошові надходження (1-2)

Залишок на початок місяця

Залишок на кінець місяця

Резерв

Надлишок або дефіцит (5+6)

План

Факт

План

Факт

План

Факт

План

Факт

План

Факт

План

Факт

План

Факт

Січень

Лютий

Березень

Усього за квартал

...

Усього за рік

Таблиця 1.2.

Платіжний календар за ________ місяць

Стаття	План	Факт	Відхил
НАДХОДЖЕННЯ
Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг від основної діяльності
Виручка від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, непотрібних і зайвих залишків сировини і матеріалів
Штрафи, пені та інші надходження від застосування економічних санкцій
Надходження від реалізації цінних паперів і валюти
Дивіденди, відсотки, прибутки від цінних паперів та депозитів
Надходження від погашення дебіторської заборгованості покупців
Кредити отримані
Аванси, отримані від покупців, замовників
Надходження орендної плати
Отримана безповоротна фінансова допомога
Цільові надходження
Кошти, що надходять для формування статутного капіталу
Інші надходження
УСЬОГО НАДХОДЖЕНЬ
ВИТРАТИ
Платежі, пов’язані із задоволенням негайних потреб
Заробітна плата і прирівняні до неї платежі
Платежі в бюджет усього, у т.ч. - акцизний збір - податок на додану вартість - податок на прибуток - податок на землю - податок із власників транспортних засобів - інші податки і збори
Внески в Пенсійний фонд
Внески на соціальне страхування
Інші відрахування в позабюджетні фонди
Оплата за товарно-матеріальні цінності
Оплата рахунків за послуги підрядчиків, що виконують капітальні роботи
Погашення кредиторської заборгованості
Погашення термінових позичок банку
Погашення прострочених позичок банку
Погашення довгострокових позичок банку
Сплата відсотків за кредит
Авансові платежі
Орендна плата
Платежі за векселями
Виплата дивідендів
Інші витрати
УСЬГО ВИТРАТ
Перевищення надходжень над витратами
Перевищення витрат над надходженнями
Залишок коштів на початок року
Залишок коштів на кінець року

 

Тема 1.2.1. Классическая схема ЭВМ.

 

Изложенные принципы программного управления (фон Неймана) реализовывались в аппаратном обеспечении, структура которого постепенно оформилась а приведенную ниже схему, ставшую к настоящему времени классической и включающую:

- блок для выполнения логических и арифметических операций (АЛУ);

- блок для хранения информации (память) или ОЗУ;

- устройства для ввода и вывода данных.

Для обеспечения согласованной работы вышеперечисленных устройств преобразования информации требуется устройство управления (УУ).

 

 

 

Рисунок 2.1.

 

 

На этой схеме линиями разной толщины отмечены потоки:

информации

управляющих сигналов

Используемые в изложении аббревиатуры означают следующее:

УУ – устройство управления,

Увв – устройства ввода,

Увыв – устройства вывода

АЛУ – арифметико-логическое устройство,

ЗУ – запоминающее устройство, память ЭВМ,

ПК –персональный компьютер.

Кратко функционирование устройств ЭВМ можно описать так.

УУ инициирует работу Увв, давая ему команду на выполнение ввода в ЗУ, аналогично инициируется работа Увыв.

УУ указывает, из какой ячейки памяти ЗУ необходимо передавать информацию в АЛУ, какую операцию над этой информацией должно выполнять АЛУ, в какую ячейку памяти должен быть занесен результат операции.

Современные ЭВМ имеют отличия, обусловленные развитием ВТ.

Основные отличия:

- ЗУ представляется несколькими уровнями: Внутреннее или оперативное ЗУ (ОЗУ) и внешнее или ВЗУ. Внутреннее ЗУ содержит информацию, обрабатываемую в определенный промежуток времени, включающий и текущий момент. Внешние ЗУ служит хранилищем всей информации для конкретного пользователя. В современной ЭВМ внешние ЗУ насчитывают несколько уровней.

- АЛУ и УУ объединены в одно устройство, называемое центральным процессором (ЦП);

- в современных ЭВМ и ПК имеется довольно большой арсенал Увв и Увыв.

Структурно современные. ЭВМ и ПК состоит из 2-х частей: центральной и периферийной. К центральной части относят процессор и ОЗУ.

ЦП называют устройство, непосредственно осуществляющее процесс обработки данных и программное управление этим процессом. В его состав входят АЛУ, УУ, и собственная память процессора. В современных ПК, ЦП реализован в виде большой интегральной схемы и называется микропроцессором.

ЦП взаимодействует с ОЗУ или просто оперативной памятью (ОП). ОП предназначена для приема, хранения и выдачи информации (чисел, символов, команд, констант) – всей информации для выполнения вычислений по программе.

Кроме ОП во всех ПК имеется внутренняя постоянная память для хранения постоянных данных и программ. ОП - дорогая часть аппаратуры. Объем ее ограничен, поэтому большие массивы или таблицы информации хранятся в ВЗУ. К ним относят: накопители на магнитных дисках (НМД), накопители на магнитных лентах (НМЛ), накопители на оптических и магнитооптических дисках.

В современных ПК реализована виртуальная память, которая позволяет пользователю работать с расширенным пространством памяти компьютера. Виртуальная память представляет совокупность ОП и ВЗУ, а также комплекса программно-аппаратных средств, обеспечивающих динамическую переадресацию данных, в результате чего пользователь не заботится о своевременной передаче информации из ВЗУ в ОП. Функции по требуемому перемещению берет на себя вычислительная система.

ВЗУ, Увв и Увыв образуют периферийную часть ПК. Состав устройств может сильно отличаться в разных экземплярах, поэтому говорят о конфигурации ПК.

Производительность и эффективность использования ПК определяется не только процессором и ОП, но в большой степени и техническими данными периферийных устройств, а также способом их совместной работы с центральной частью ПК. Связь между центральной и периферийной частями осуществляется с помощью сопряжений, которые называются интерфейсами.

Интерфейс – совокупность стандартизованных аппаратных и программных средств, обеспечивающих обмен информации между устройствами. В основе построения интерфейсов лежит унификация и стандартизация (использование единых способов кодирования данных, форматов данных, использование единых разъемов и т.п.). Наличие интерфейсов позволяет унифицировать передачу данных между устройствами независимо от их особенностей. Особенности учитывают контроллеры – устройства управления периферийных устройств.

В настоящее время в ПК используется структура с одним общим интерфейсом, называемым системной шиной. При такой структуре все устройства ПК обмениваются информацией и управляющими сигналами через системную шину. Физически она представляет собой систему функционально объединенных проводов, по которым передается 3 потока данных:

- непосредственно информация (данные);

- управляющие сигналы;

- адреса.

На рисунке 2.2 приведена схема обмена информацией между устройствами в ЭВМ с общей шиной.

Количество проводов в системной шине, предназначенных для передачи информации называется разрядностью шины.

Поскольку шина является общей, использоваться она может в каждый определенный момент времени только одним каким-либо устройством. Для этих целей предусмотрена система приоритетных прерываний, которая отдает шину для использования устройству с наибольшим приоритетом.

 

 

 

ЦП – процессор, ОП –память, ПП –постоянная память, К – контроллер, ПУ- периф. Устр-во

Рисунок 2.2.