Роберт Сальваторе

Рік	Зміна ВВП, % *	Політичний ризик**	Політичний ризик (оцінений)
	–14.2		52.00815
	–22.9		–0.89507
	–12.2		59.00599
	–10		64.474
	–3.2		66.60757
	–1.7		64.07402
	–0.4		60.99995
			33.9748

* Статистичні дані взяті зі звітів Business Central Europe, September, 2001.

** Дані взяті з розрахунку політичного ризику для країн методом BERI.

Як бачимо, в 1994 році сталося різке падіння ВВП, що погіршує результати наших розрахунків. Тому для виведення залежності політичного ризику від зміни ВВП абстрагуймося від інформації за цей рік, згладжуючи дані.

Після проведеного вище аналізу можна визначити оцінку залежності (взаємозв’язку) ступеня політичного ризику від двох чинників (зміни ВВП та зовнішньої заборгованості), яка матиме вигляд:

. (4.82)

У нашому випадку коефіцієнт детермінації становить R ² =
= 0,937932, а оцінний коефіцієнт детермінації =0,917243. Виконаний F -тест та коефіцієнт розбіжності за Г. Тейлом v (v = 0,30 для даної залежності) підтверджують, що модель є адекватною.

Знаючи оцінку залежності зміни обсягу валового внутрішнього продукту від ступеня політичного ризику та умову платоспроможності (фіксуючи решту інших показників), можна побудувати графік залежності ступеня політичного ризику від зміни ВВП і зовнішнього боргу (рис. 4.7).

Рис. 4.7. Оцінка залежності ступеня політичного ризику
від зміни обсягу ВВП та зовнішнього боргу

Оцінка залежності ступеня політичного ризику від зміни обсягів ВВП та зовнішнього боргу подана поверхнею (заштрихована частина). З рис. 4.7 видно, що під час зростання зовнішнього боргу B відбувається зростання ступеня політичного ризику R_p. Водночас
зі зростанням ВВП (D Y) ступінь політичного ризику знижується.
Визначивши цю залежність, можна прогнозувати гранично допустиму величину зовнішнього боргу за бажаного (прогнозованого) рівня ВВП і заданого ступеня політичного ризику. Для цього оцінювання та аналізу доречно використовувати як один із варіантів модель (4.82) та відповідну, зображену на рис. 4.7, поверхню, котра є оцінкою обсягу зовнішнього боргу за певного, визначеного (прогнозованого) значення оцінки ступеня політичного ризику та прогнозованого обсягу зміни ВВП. Рівень зовнішньої заборгованості, що його держава матиме за бажаного ступеня політичного ризику та прогнозованої зміни ВВП, знаходиться на заштрихованій поверхні (рис. 4.7). Зазначимо, що для підвищення рейтингу на міжнародній арені держава прагне знизити ступінь свого політичного ризику. З рисунка випливає, що за великих значень D Y (що означає економічне зростання) країна може допустити і великий зовнішній борг за відносно малого ступеня політичного ризику (у світовій практиці це справджується для США). За від’ємного D Y та низького рівня зовнішньої заборгованості ступінь політичного ризику є досить високим (згідно з нашою моделлю — від 50 і вище).

Зі зростанням зовнішніх кредитів (позичок) (для D Y < 0) політичний ризик різко підвищується.

З урахуванням (4.82) можна побудувати ізокванти ризику за R_p = const = C), перетворивши відповідним чином (4.82):

. (4.83)

Або після певних перетворень

. (4.84)

Припустимо, що С набуває значень 50, 55, 60, 65 тощо. Тоді карта ізоквант (4.84) має вигляд:

Слід зауважити, що необхідно брати:

З урахуванням вищенаведених міркувань можна побудувати карту ізоквант ризику (рис. 4.8).

Рис. 4.8. Карта ізоквант ризику

Карта ізоквант ризику дозволяє прогнозувати зміну зовнішнього боргу з урахуванням бажаного ступеня політичного ризику та прогнозованої зміни ВВП.

Таким чином, запропонована модель дає можливість визначити інтервал зміни рівня зовнішньої заборгованості, який не веде державу до боргової кризи.

Отже, прогнозуючи рівень соціального становища, стабільності політичного курсу, ступінь конфліктності між гілками влади, індекс інфляції тощо, тобто ступінь політичного ризику, а також прогнозуючи обсяг приросту ВВП, можна прогнозувати і раціональний рівень зовнішньої заборгованості, який відповідає значенням прогнозованих чинників і який може собі дозволити уряд. Більший обсяг зовнішніх боргів призведе до зростання ступеня політичного ризику (щодо прогнозованого, бажаного), зниження рейтингу держави на міжнародній арені та до пов’язаної з цим низки негативних явищ (наприклад зниження інвестиційної привабливості).

1. Поясніть, що спільного мають та чим відрізняються наведені
в даному розділі економіко-математичні моделі.

2. Охарактеризуйте основні гіпотези та припущення, покладені
в основу побудови моделі рекламної кампанії.

3. Цілі та припущення, які становлять підґрунтя кількісного аналізу проблеми взаємозаліку боргів підприємств.

4. Висвітліть концептуальні положення (гіпотези), покладені в ос­нову моделі оцінювання ринкової вартості підприємств.

5. Сутність методологічних та методичних аспектів, покладених
в основу моделі вибору інвестиційного проекту з множини альтернативних варіантів.

6. Поясніть сутність концептуальних засад, на які спирається проблематика прогнозування обсягів податкових надходжень
з урахуванням ризику.

1. Альтернативні підходи у моделюванні оцінювання ринкової вартості підприємств. Наведіть приклади.

2. Поясніть сутність та математичний апарат урахування фактора часу в фінансових операціях.

3. Поясніть сутність методології та методики аналізу і врахування ризику фінансових операцій. Наведіть приклади.

4. Методи коригування норми дисконту з урахуванням ризику. Їх сутність.

5. Поясніть, як обчислюються майбутні грошові потоки у вигляді серії сплат довільної величини, що генеруються початковими інвестиціями. Наведіть приклади.

6. Основні принципи та кроки імітаційного моделювання інвестиційних ризиків. Наведіть приклади.

7. Назвіть основні методи аналізу інвестиційних проектів. Поясніть, у чому полягає сутність методу чистої теперішньої вартості та що покладено в основу математичної моделі цього методу.

8. Основні аспекти врахування взаємозв’язків між політичним ризиком, валовим внутрішнім продуктом та зовнішнім боргом країни. Назвіть основ­ні підходи щодо моделювання та опрацювання цих залежностей.

9. Сутність моделі вибору інвестиційного проекту з множини альтер­нативних варіантів. Розв’язання прикладних задач, побудова алгорит-
му та створення комп’ютерної програми, що реалізує багатокрокову процедуру послідовного відсіювання альтернативних варіантів проекту та вибір одного з них. Розв’язання конкретних прикладів. Аналіз отриманих результатів.

[1] Смоляк С. А. Учет риска при установлении нормы дисконта // Экономика и математические методы. — 1992. — Т. 28. — Вып. 5—6. — С. 794.

[2] Вітлінський В. В., Скрипник А. В., Терещенко Л. О. Концепція ризику в прогнозуванні податкових надходжень // Вчені записки КНЕУ. — Вип. 3. — 2001. — С. 289—298.

[3] Основы экономической безопасности (Государство, регион, предприятие, личность) / Под ред. Е. А. Олейникова. — М.: ЗАО «Бизнес-школа “Интел-Синтез”», 1997. — С. 78.

[4] Маханець Л. Л. Зовнішній борг і політичний ризик // Фінанси України. — 2000. —№ 2. — С. 64—69.

[5] Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка: Європейський контекст / Пер. з англ. — К.: Основи, 1998. — С. 614.

Роберт Сальваторе