Студопедія
рос | укр

Головна сторінка Випадкова сторінка


КАТЕГОРІЇ:

АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія






Autobiographical elements


Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 447



Казахський дослідник Олжас Сулейменов подає

значення шумерського слова «МЕ» - «це»,

наголошуючи, що воно має і друге визначення –

«я». Таке тлумачення казахського дослідника є

хибним.

( Олжас Сулейменов «Мова письма – погляд в

доісторію – про походження писемности і мови

малого людства», К., 2006, с.215 )

Помиляється і башкирський історик-філолог

Галлямов С.А., який поєднує шумерське слово

«Ме» з курдським коренем «майин-ма», який

визначається поняттям «оставаться», «пребывать

неизменным».

Дослідник вказує:

«Шумеры считали Ме некими законами,

записанными на табличках, которые бог Ан

( Эйан, курд.) спустил с седьмого неба на землю.

Возможно, что проявление Ме у шумеров считали

Наме, что в курдском и вообще иранских языках

означает «письмо». Ме и Наме (me-name)

у шумеров означало судьбу, предписанную на неких

табличках. Известен шумерский миф о похищении

(медных) таблиц Ме (залога постоянства) богиней

кутийско-курдского происхождения Иннаной,

у верховного божества Энки ( Эйан-йэке )

с использованием хмельного напитка»

( С. Галлямов «Древние арии и вечный Курдистан»,

Москва, «Вече», 2007, с.154. )

Ми вважаємо, що Біблія, як книга історії

єврейського народу, є сумою релігійних і історичних

знань багатьох інших народів, і в першу чергу –

хатто - шумерів.

По великому рахунку, Біблія – це найдревніший

плагіат єврейських рабінів чужих знань,

чужої історії, чужої культури, чужої ментальності,

що був зроблений з метою возвеличення виключно

єврейського народу, при спробі написання історії

свого народу.

“ Історія всесвітнього потопу “, “ Історія створення

світу “, “ Книга приповістей Соломонових “,

“ Десять Божих Заповідей “, – це все є

історичним та культурним здобутком цілої групи

давніх народів- хаттів(венедів), шумерів(антів),

лувійців, палайців, хеттів, касків, хуритів...

Прототипом єврейського царя Соломона був

хатто-шумерський цар, правитель Криту – Менас

( «Знання наші», « Мудрець наш» ), імя якого було

зіпсоване часом, і якого науковці зараз знають,

як царя Мінаса.

Таким чином, приходимо до розуміння, що

« мінойська культура», «мінойська цивілізація» і є

культурою та цивілізацією хатто-шумерів, тобто,

культурою та цивілізацією - «атлантів».

Про те, що Біблія, писалась єврейськими рабінами

на основі суми знань цілої групи давніх народів-

сусідів євреїв – в першу чергу хаттів та шумерів,

також, - лувійців, палайців, хеттів, хуритів,

аккадців, касків...

Це відзначають відомі бібліїсти М.Беленький,

Е.Ярославський ( К. Матвеев, А. Сазонов «Земля

Древнего Двуречья», М.,1986, с.44-45 ).

Наприклад, глиняні ( хатто-шумерські ) таблиці

МЕ “ ( таблиці знання ) згадуються у Біблії, як

Моєсейові таблиці, в яких були записані Божі

заповіді для єврейського народу. Вважаємо, що

саме в цих хатто-шумерських таблицях “ МЕ “ були

записані 10 Божих заповідей, які є першими, і

головними, законами первісного суспільства.

Біблійне ім”я - “ Каін “ має свій відповідник у

курдській мові – “ ха [ й ] ин “ ( «предатель,

изменник» ) // “Курдско-русский словарь”

Ч.Х.Бакаєва, М.,1957, с385 ).

Ассіро – вавілонській богиня “ Іштар “ має свій

відповідник в уйгурській мові – “ хуштар

( «любовница» ), що цілком відповідає

міфологічному образу цієї богині.

( “ Русско-уйгурский словарь “ под. редакцией

Т.Р. Рахимова, М., 1956, с.557).

Ім”я одного з братів Атланта – “ Гадир“, також

знаходитьсвій відповідник в уйгурській мові –

кадир“ ( « могучий, способный » )

// “ Уйгурко-русский словарь “, составил

Э.Н. Наджип, М.,1968, с.578 ).

У словнику зазначається, що чоловіче власне ім”я

Кадир “ є у сучасному користуванні уйгурів.

В турецькій мові «gaddar» ( жестокий,

беспощадный, лютый ).

( «Карманный турецко-русский словарь»

О.Ю.Мансурова, М.,2005, с.86 )

У шумерському міфі про Гільгамеша згадується

“охоронець кедрового лісу “Хумбаба”, ім”я якого

знаходить близький відповідник у болгарській мові

«Хубав» (красивый, хороший), «хубавец»

(красавец), «хубавица» (красавица), «хубаво»

(красиво, хорошо).

Шумерські згадки про Всесвітній Потоп,


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Early years | Influence and legacy
1 | <== 2 ==> | 3 |
Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.197 сек.) російська версія | українська версія

Генерация страницы за: 0.197 сек.
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7