Influence and legacy

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 442

Рабіни зробили так, що складається враження, що

вся історія людства – це історія виключно

єврейського народу. А де були інші народи?.

Куди подівалась їхня релігія, історія, культура,

знання, мова ?.

Безліч народів заселяють нашу планету, то ,

що Бог любив ( любить ! ) їх менше ?

Бог піклувався ( піклується ! ) про них менше ?. . .

Написавши історію всього людства, на основі

тогочасних знань багатьох інших народів,

єврейські рабіни на центральне, головне місце,

поставили єврейський народ. Месією всього

людства є нібито «єврей» – Ісус, за теорією, тих

самих, євреїв!

А, як було насправді ? Знає тільки порох віків !

Ця політична ( єврейська ) концепція древньої

історії і складає, у наш час, головну ідею

християнства.

Саме це протиріччя, закладене єврейськими

рабінами у політичній концепції історії свого

народу, і підтримане самим єврейським народом,

приховувало, і приховує у собі зараз, причину

минулих гонінь та страждань євреїв, так

і майбутніх трагічних потрясінь для цього народу.

Про це яскраво свідчить історія єврейського

народу протягом останніх трьох тисячоліть…

боршпу (боршп) борщ- українська національна страва.

страва,яку подавали у Привертає увагу фіксація літери “у”, яка

чаші. с.216.************ відповідає родовому відмінку ( чого? ) -

борщ - у. Порівняйте литовське – “ barscai”.

Рідкий випадок, коли російські мовознавці

наголошують, що в російській мові це слово є

запозиченням з української ( О. А. Шаповалова

«Этимологический словарь русского языка»,

Ростов- на - Дону, «Феникс», 2008, с.25 )

Таким чином, це слово, яке знаходимо в давніх

малоазійських клинописних текстах, підтверджує

не лише те, що наші пращури перебували на

теренах Малої Азії, але й те, що вони в ті давні

часи готували «борщ» - страву, яку, навіть

через тисячоліття, всі народи світу визнають

суто українською національною стравою !

гурутел- напій,який подавали у горілка. Нагадаємо, що помешкання, де

келиху .с.216.************ виробляють горілку, називають у народі

“Гуральня”.

tapisana – келих с.170. ******** “ Тобі шана ! ” – звернення до гостя, під час

якого, подавали чашу .Тотожнє зверненню

“ Шануймося ! “. Слово подається, як хеттське,

насправді воно – хаттське (венедське).

В хеттській мові це слово є запозиченням.

Kurca( курча ) с.170. ******** курча( молода курка ( півень ).

- «руно», «овчина» Слово подається, помилково, як хеттське,

насправді воно - хаттське.

Американський дослідник А.Лео Оппенхейм

вказує: «Что касается домашней птицы, то тут

остаётся много неясного; от шумерского до

персидского периода часто упоминаются гуси и

утки, а также какой-то вид куропатки

( возможно, франколин ), птица kurku, и др.»

( А. Оппенхейм «Древняя Месопотамия», М.,

1990, с.36 ). Ми хочемо привернути увагу

дослідників до сучасного українського слова

«курка» та російського «курица».

В давнину наші пращури на цього свійського

птаха казали «кур». Науковці, що прочитували

назву цього птаха з клинописних текстів,

називали його «земляним птахом».

Це цілком відповідає етимологічному

визначенню, адже основа «кур», у тюркському

слові курган означає «земля». Загалом –

«висока [велика ] земля». Птах називався

«кур» ( земляним ), адже він не є літаючим

птахом !

У формі множини отримуємо - «кури»,

а долучаючи шумерський вказівний займенник

«це», виходить - «курице». Цей займенник,

враховуючи, жіночий рід птахи ( самиця ),

встановлює кінцеву форму шумерської

транскрипції цього слова – «куриця».

У лувійській мові, яка запозичила це слово з

шумерської мови, шумерський вказівний

займенник «ця» видозмінюється на «ца»

( курица ).

Piiuh, piiuwa – «заклинать» півень, півати, співати ( «півати» [ співати ],

С.150-151********** таким чином, «півень» («той, що «піває» [співає]»)

Eya –священне дерево, яке Іва – назва дерева. Згадаємо народну традицію

висаджувалось біля пошуків води, скарбів, пустот, тощо з

будинку жерця. с.174.******** допомогою лози цього дерева.

З допомогою лози івиворожили.

We– ти ( займенник ) с.168.******** Ви - звернення до батьків, старших людей.

Науковці зазначають, що « в сирийско-

малоазиатско-северомесопотамской области,

где клинопись применялась после рубежа 3-

2-го тыс. до н.э. для записи нескольких

различных языков ( хаттского, хурритского,

др..-анатолийских ), один и тот же клинописный

знак, читавшийся первоначально wa, мог

использоваться для обозначения разных

слогов с тем же начальным согласным w-и

разными гласными ( a,I, u, e ), знаки которых

могли подписываться под этим обозначением

согласного…»

(«Лингвистический энциклопедический

словарь» М.,1990, с.29 ).

hu –розмовляти с.169. ******** Гукати,гунявити, гуркотіти, гутарити.

Pata– нога, с.104***********п’ята( п’ятка )

Le– м”ясо ( барана, вівці ?) ле -гені ?. В уйгурській мові “ хелеген “ –

с. 169.******** печінка. ( Э.Р. Тенишев, Б.Х. Тодаева « Язык

жёлтых уйгуров » - М., 1966, с.52 ).

Нагадаємо, що хатти, шумери, хетти часто

гадали саме на печінці. Такі глиняні,

ритуальні, “муляжі” печінки відомі

археологам та історикам.

zwa – готувати ( їжу ) с.169.******** звар – напій з варених фруктів,

тотожнє шумерському слову – “ у - звар ”.

Зварити, варити – процес приготування їжі.

Литовське – “ uzvirti ” ( закипіти ); болгарське –

“ вьзваря ” (закип’ятити ), “ вьзварявам “

( кип’ятити ).