Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Influence and legacyДата добавления: 2015-08-17; просмотров: 492
Рабіни зробили так, що складається враження, що вся історія людства – це історія виключно єврейського народу. А де були інші народи?. Куди подівалась їхня релігія, історія, культура, знання, мова ?. Безліч народів заселяють нашу планету, то , що Бог любив ( любить ! ) їх менше ? Бог піклувався ( піклується ! ) про них менше ?. . . Написавши історію всього людства, на основі тогочасних знань багатьох інших народів, єврейські рабіни на центральне, головне місце, поставили єврейський народ. Месією всього людства є нібито «єврей» – Ісус, за теорією, тих самих, євреїв! А, як було насправді ? Знає тільки порох віків ! Ця політична ( єврейська ) концепція древньої історії і складає, у наш час, головну ідею християнства. Саме це протиріччя, закладене єврейськими рабінами у політичній концепції історії свого народу, і підтримане самим єврейським народом, приховувало, і приховує у собі зараз, причину минулих гонінь та страждань євреїв, так і майбутніх трагічних потрясінь для цього народу. Про це яскраво свідчить історія єврейського народу протягом останніх трьох тисячоліть…
боршпу (боршп) борщ- українська національна страва. страва,яку подавали у Привертає увагу фіксація літери “у”, яка чаші. с.216.************ відповідає родовому відмінку ( чого? ) - борщ - у. Порівняйте литовське – “ barscai”. Рідкий випадок, коли російські мовознавці наголошують, що в російській мові це слово є запозиченням з української ( О. А. Шаповалова «Этимологический словарь русского языка», Ростов- на - Дону, «Феникс», 2008, с.25 ) Таким чином, це слово, яке знаходимо в давніх малоазійських клинописних текстах, підтверджує не лише те, що наші пращури перебували на теренах Малої Азії, але й те, що вони в ті давні часи готували «борщ» - страву, яку, навіть через тисячоліття, всі народи світу визнають суто українською національною стравою !
гурутел- напій,який подавали у горілка. Нагадаємо, що помешкання, де келиху .с.216.************ виробляють горілку, називають у народі “Гуральня”.
tapisana – келих с.170. ******** “ Тобі шана ! ” – звернення до гостя, під час якого, подавали чашу .Тотожнє зверненню “ Шануймося ! “. Слово подається, як хеттське, насправді воно – хаттське (венедське). В хеттській мові це слово є запозиченням.
Kurca( курча ) с.170. ******** курча( молода курка ( півень ). - «руно», «овчина» Слово подається, помилково, як хеттське, насправді воно - хаттське. Американський дослідник А.Лео Оппенхейм вказує: «Что касается домашней птицы, то тут остаётся много неясного; от шумерского до персидского периода часто упоминаются гуси и утки, а также какой-то вид куропатки ( возможно, франколин ), птица kurku, и др.» ( А. Оппенхейм «Древняя Месопотамия», М., 1990, с.36 ). Ми хочемо привернути увагу дослідників до сучасного українського слова «курка» та російського «курица». В давнину наші пращури на цього свійського птаха казали «кур». Науковці, що прочитували назву цього птаха з клинописних текстів, називали його «земляним птахом». Це цілком відповідає етимологічному визначенню, адже основа «кур», у тюркському слові курган означає «земля». Загалом – «висока [велика ] земля». Птах називався «кур» ( земляним ), адже він не є літаючим птахом ! У формі множини отримуємо - «кури», а долучаючи шумерський вказівний займенник «це», виходить - «курице». Цей займенник, враховуючи, жіночий рід птахи ( самиця ), встановлює кінцеву форму шумерської транскрипції цього слова – «куриця». У лувійській мові, яка запозичила це слово з шумерської мови, шумерський вказівний займенник «ця» видозмінюється на «ца» ( курица ).
Piiuh, piiuwa – «заклинать» півень, півати, співати ( «півати» [ співати ], С.150-151********** таким чином, «півень» («той, що «піває» [співає]»)
Eya –священне дерево, яке Іва – назва дерева. Згадаємо народну традицію висаджувалось біля пошуків води, скарбів, пустот, тощо з будинку жерця. с.174.******** допомогою лози цього дерева. З допомогою лози івиворожили.
We– ти ( займенник ) с.168.******** Ви - звернення до батьків, старших людей. Науковці зазначають, що « в сирийско- малоазиатско-северомесопотамской области, где клинопись применялась после рубежа 3- 2-го тыс. до н.э. для записи нескольких различных языков ( хаттского, хурритского, др..-анатолийских ), один и тот же клинописный знак, читавшийся первоначально wa, мог использоваться для обозначения разных слогов с тем же начальным согласным w-и разными гласными ( a,I, u, e ), знаки которых могли подписываться под этим обозначением согласного…» («Лингвистический энциклопедический словарь» М.,1990, с.29 ).
hu –розмовляти с.169. ******** Гукати,гунявити, гуркотіти, гутарити.
Pata– нога, с.104***********п’ята( п’ятка )
Le– м”ясо ( барана, вівці ?) ле -гені ?. В уйгурській мові “ хелеген “ – с. 169.******** печінка. ( Э.Р. Тенишев, Б.Х. Тодаева « Язык жёлтых уйгуров » - М., 1966, с.52 ). Нагадаємо, що хатти, шумери, хетти часто гадали саме на печінці. Такі глиняні, ритуальні, “муляжі” печінки відомі археологам та історикам.
zwa – готувати ( їжу ) с.169.******** звар – напій з варених фруктів, тотожнє шумерському слову – “ у - звар ”. Зварити, варити – процес приготування їжі. Литовське – “ uzvirti ” ( закипіти ); болгарське – “ вьзваря ” (закип’ятити ), “ вьзварявам “ ( кип’ятити ).
|