Витрати пов'язані з розглядом справ у суді.

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 637

Сушіння пиломатеріалів в лісосушильних камерах СПЛК – 2М передбачається в пароповітряної середовищі із застосуванням нормальних або форсованих режимів при температурі агента сушіння до 108 ° С. Технічні рішення , закладені в проекті камери, і приємним режими забезпечують висушування пиломатеріалів по I і II категоріями якості сушіння.

Типовим проектом передбачається будівництво і розміщення лісосушильних камер СПЛК – 2М усередині опалювального виробничого приміщення або як окремо стоїть споруда .

Стаціонарна лісосушильна камера являє собою будівельну коробку , виконану з цегли і залізобетону. По довжині вона розділена металевою перегородкою на дві частини: сушильне простір і вентиляторное приміщення . У сушильному просторі розміщені висушуваний пиломатеріал , теплове обладнання , направляючі екрани та оборотні блоки. Обсяг сушильного простору розрахований на два штабеля , які завантажуються і вивантажуються по рейкових шляхах , розташованим паралельно. У вентиляторному приміщенні розміщені вентиляторна установка , пристрій для установки датчиків , припливно -витяжні , зволожувальні , парові і конденсатні труби. Для забезпечення доступу в вентиляторное приміщення в металевій перегородці встановлено дві дверцята.

Для створення потужної циркуляції агента сушіння по висушувати пиломатеріалу в торцевій частині камери по її осі на подовжених поперечних валах встановлені два осьових реверсивних вентилятора ЦАГІ серії У- 12 № 12,5 . Вони розташовані один над одним , заповнюючи внутрішній габаритний розмір по висоті. Для приводу вентиляторів використані тришвидкісні електродвигуни . За допомогою яких можна змінювати обсяг циркулюючого агента сушіння на різних етапах . Вдало вибрані розташування і конструкція приводу вентиляторів дозволяють встановлювати лісосушильні камери в єдиному блоці без розривів між ними.

Конструкція вентиляторів , що дає можливість змінювати поперемінно напрям повітряного потоку , і їх компоновка всередині камери гарантують рівномірний розподіл агента сушіння по ширині і висоті штабелів .

Рівномірний розподіл агента сушіння по довжині штабелів забезпечується за рахунок циркуляційних каналів змінного перерізу і направляючих екранів , встановлених на початку цих каналів. Змінний перетин циркуляційних каналів утворено поздовжніми цегляними стінами певної конфігурації .

Для забезпечення в камері необхідних температурно- вологісних параметрів агента сушіння в сушильному просторі встановлюється калорифер з зволожувальні системою . Він складається з трьох рядів чавунних двометрових ребристих труб , встановлених вертикально. Два ряди труб розташовані уздовж поздовжніх стін сушильної камери , а третій - у проміжку між штабелями .

Подача пари в калорифер і повернення конденсату здійснюються через роздаточну парову гребінку і конденсатні систему , встановлені на торцевій стіні і на підлозі з боку коридору керування. Зволожувальна система складається з двох пар перфоруються труб , розміщених вертикально на вводах в головні нагнітальні канали. Пар в зволожувальні труби подається через роздаточну парову гребінку .

Для мінімальної витоку агента сушіння через торці сушильних штабелів і під штабелями використані стаціонарні металеві та бетонні екрани , а висота основних циркуляційних каналів перед штабелями прийнята на позначці 300 мм. Для повної ліквідації витоку агента сушіння через зазор , що утворюється між стельовим перекриттям і верхом штабелів у період їх усадки , встановлені поворотні шторки з пристроєм для їх управління . Перед завантаженням і вивантаженням штабелів шторка піднімається до стельового перекриття за допомогою троса і блокової системи . Після установки штабелів ручка троса , знімається з фіксаторний штирька , а шторка лягає наверх штабелів і під дією власної ваги перекриває перетин по всій довжині камери між стельовим перекриттям і верхом штабелів . Для герметизації дверних прорізів застосовані металеві автоклавні одностулкові двері і відкидні ділянки рейок.

У типовій лісосушильної камері передбачено автоматичне регулювання параметрів сушильного агента ( температури і психрометричні різниці ) за допомогою багатоканальної регулюючої установки А306 -14. Багатоканальна установка A3 06-14 забезпечує автоматичне регулювання чотирьох лісосушильних камер. Автоматичне управління вентиляторами відбувається зі спеціального щита за допомогою приладу КЕП -12.

Типова лісосушильна камера СПЛК – 2М відповідає сучасним вимогам до лісосушильної техніці і володіє наступними перевагами :

- хорошою аеродинамічній схемою, яка забезпечує рівномірний розподіл агента сушіння за обсягом штабелів ;

- можливістю максимально використовувати продуктивність вентиляційної установки і запобігати пересушування дощок торцевій частині штабелів шляхом установки напрямних екранів по їх периметру ;

- можливістю змінювати обсяг циркулюючого агента сушіння і встановлювати оптимальні швидкості повітря по висушувати пиломатеріалу від 1,5 до 3 м / с;

- можливістю вписуватися у відповідні сітки будівельних колон без розривів між камерами ;

- теплоізольованими і герметизованими огороджувальними конструкціями ;

- найменшими експлуатаційними витратами на електроенергію завдяки застосуванню багатошвидкісних електродвигунів і екранізації штабелів

1.2Опис технологічного процесу.

Основою в камерах з рейковим завантаженням служать спеціальні рейкові вагонетки зібрані з треків.

Трек – це двоколісний візок установлений на одній рейсі. Колеса мають реборди які закріплені двома швелерами, що утворюють раму. Трек має довжину 1,8м, (нормальний) або 1,4м, (укорочений).Два парних треки зв’язують поперечними брусками утворюючи основу штабеля.

В камерах безперервної дії з поперечним штабелюванням (переміщують штабель в поперечному напрямку), стос переміщують по роликових шинах, які в кількості 4 .5 штук по ширині закріплюють у підлозі вздовж всієї камери і виводять через завантажувальні і розвантажувальні двері на завантажувальну і розвантажувальну площадки сушильного блоку. Основою штабеля (стосу), в цьому випадку служать відрізки металевих балок, що мають спеціальний профіль або відрізки швелерів які укладають на шини коритом вниз.

У штабель вкладають пиломатеріали однієї породи і товщини, без шпацій. Горизонтальні ряди пиломатеріалів розділяються рейками-прокладками. Розміри прокладок товщина-25мм, ширина-40мм, довжина-1,5м.

Контроль параметрів сушіння проводиться в автоматичному режимі.

Початкове прогрівання деревини у камері відбувається в три етапи:

- Спочатку прогрівається матеріал і камери до 63ºС,різниця температур складає 4ºС, відносна вологість-82%. При цьому працюють парові калорифери і вентилятори; припливно витяжні канали закриті.

- Після досягнення вказаних параметрів проводять тепловологообробку з такими параметрами: температура - 71ºС, різниця температур - 4ºС, і відносна вологість – 82%

Орієнтована швидкість прогрівання на другому етапі повинна становити: влітку не менше – 1см/год, взимку не менше – 0,5см/год.

Закінчується прогрівання деревини і починається процес сушіння.

Процес сушіння яке триває при температурі - 67ºС, різниця температур - 7ºС, відносна вологість – 71% і сушиться до рівновісної вологості – 30%.

Третя стадія сушіння відбувається за параметрів температура - 83ºС, відносна вологість - 24ºС, відносна вологість - 32% і сушиться до досягнення експлуатаційної вологості 10%.

Після завершення сушіння пиломатеріалів виключають калорифери, вимикають вентилятори. При відкривають двері сушильної камери для зрівноваження вологості пиломатеріалів із навколишнім середовищем. Витримується 0,5 години після чого відкривають двері. Пиломатеріали розвантажують в склад або на сорт майданчик.

2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК

Технологічний розрахунок проводять з метою визначення продуктивності одної камери і кількості камер для сушіння річного об’єму поломатеріалів. Послідовність технологічного розрахунку слідуюча:

1. Визначення тривалості сушіння пиломатеріалів.

2. Перерахунок річного об’єму фактичного пиломатеріалу в об’єм умовного матеріалу.

3. Підрахунок габаритноо об’єму всіх штабелів в камері.

4. Визачення річної продуктивності камери в умовному матеріалі.

5. Виначення необхідної кількості камер.

2.1. Визначення тривалості сушіння і режимів сушіння.

Загальну кількість сушіння / в годинах / включаючи початковий прогрів і вологотеплообробку визначають по формулі:

τcуш.ф=τ_вих * А_р * А _ц * А_в * А_к * А_д, _{год./діб}

де: τ_вих – вихідна /початкова/ тривалість сушіння пиломатеріалів;

А_р - коефіцієнт жорсткості режиму сушіння;

А_ц - коефіцієнт, котрий враховує характер і інтенсивність циркуляції повітря в камері;

А_к - коефіцієнт, котрий враховує категорії якості сушіння;

А_в - коефіцієнт, котрий враховує початкову вологість деревини;

А_д - коефіцієнт, котрий враховує довжину пиломатеріалу;

τпоч.1=109 год, Ар=1,7, Ац=0,97, Ак=1,15, Ав=1, Ад=1

τcуш.1= 109 * 1,7 * 1 * 1 * 1,15 * 0,97 = 206,7 / 24 = 8,6 д іб

τпоч.2=73 год, Ар=1,0, Ац=0,72, Ак=1,15, Ав=1,25, Ад=0,96

τcуш.2= 73*1 * 1,25 * 0,96 * 1,15 * 0,72 = 59,01 / 24 = 2,4 доби

Липа

сосна

Всі дані по розрахунку тривалості сушіння зводимо у таблицю 1.Таблиця 1. Розрахунок тривалості сушки пиломатеріалів

2.2 Підрахунок габаритного об’єму всіх штабелів

Кількість матеріалу, завантаженого в камеру, визначають по формулі:

Е = Г * βф = l * b * h * m * β_ф, м³

^{де: :} l, b, h – відповідно габаритна довжина, ширина і висота штабеля;

m – число штабелів у камері (2 шт.).

Габаритні розміри і число штабелів в камері беруть за паспортними даними.

βф – коефіцієнт об’ємного заповнення (0,399).

Розміри штабеля – 6,5 × 1,8 × 2,6.

Е = 6,5 * 1,8 * 2,6 * 2 * 0,399 = 24,27 м³

^{Число оборотів камери в рік}

^{n = 335 /} τc + τзав. об / рік

де: 335 – час роботи сушильної камери в рік,

τc – тривалість сушіння фактичного матеріалу, діб;

τзав – тривалість загрузки і вигрузки матеріалу, діб; (0,1 доби)

n1 = 335 / 8,6 + 0,1*2,4 = 39 об / рік

n2 = 335 / 2,4 + 0,1*2,4 = 140 об / рік

2.4 Продуктивність лісосушильних камер в умовному матеріалі

Для обліку і порівняння фактичної продуктивності камер з плановою, а також для планування при складанні виробничих програм в лісосушильній техніці встановлена стала учбова одиниця – кубічний метр умовного матеріалу.

За умовний матеріал прийняті хвойні обрізні дошки товщиню 40 мм, шириною 150 мм, довжиною більше 1 м, II категорії якості, висушені від початкової вологості 60% до кінцевої 12%.

Продуктивність камер в умовному матеріалі визначають по формулі:

Пумов = Г * βум. * 335 / τум. + τзав., м³ ум./рік

де: βум. – коефіцієнт об’ємного заповнення штабеля умовного матеріалу;

τум – тривалість сушіння умовного матеріалу;

τзав. – час на завантаження і розвантаження камер, діб;

Г = 6,5*1,8*2,6*2*0,399 = 24,27 м³

τум. = 39 * 1,05 * 1,0 * 1,14 * 0,92 * 0,59 = 25,3 / 24 = 1,06=1 діб

Пумов = 24,27 * 0,438 * (335 /1,06 + 0,1*2,4) = 3352,5 м³ ум./рік

Перерахунок річного об’єму фактичного пиломатеріалу в об’єм умовного пиломатеріалу.

Об’єм висушеного або підлягаючого сушінню пиломатеріалу заданої специфікації перераховується в об’єм умовного матеріалу по формулі:

У = Кп * Ф * τоб.ф / βф, м³ / ум.

Кп = 0,0585

У1 = 0,0585 * 1100 * ( 8,6 / 0,399) = 1386,7 м³ / ум.

У2 = 0,0585 * 960 * ( 2,4 / 0,399) = 337,5 м³ / ум.

Дані перерахунку об’єму фактичного матеріалу в умовний зводимо в таблицю 2.

Таблиця 2.Перерахунок об’єму фактичного пиломатеріалу в об’єм умовного матеріалу.

Загальний об’єм висушуваного умовного матеріалу визначаємо як суму:

∑У = Уі1+Уі2 +…+Уіn, м³ / ум.

∑У = 1386,7 + 337,5 = 1724,2 м³/ ум.

2.5. Визначення необхідної кількості камер

Пкам. = ∑У / Пум. шт.

де: ∑У – загальний об’єм умовного матеріалу, м³/ ум.

Пум. – продуктивність одної камери в умовному матеріалі.

Пкам. = 1724,2 / 815,6 = 2 шт

Приймаємо 2 камер.

3.ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК

Тепловий розрахунок лісосушильних камер проводиться з метою визначення витрат тепла на сушіння матеріалу, виробу і розрахунку теплового обладнання (калориферів, конденсатовідвідників).

Вибір розрахункового матеріалу.

За розрахунковий матеріал приймається найбільш швидковисихаючий із заданої специфікації. По ньому ведуться всі необхідні розрахунки.

3.1. Розрахунок кількості випаровуючої вологості

Кількість випаровуючої вологості з 1 м³ матеріалу визначаємо по формулі:

М 1 м³ = ρум * W_п – W _к /100 кг/м³

де: ρ_ум – умовна густина розрахункового матеріалу (540), кг/м³

Wп, Wк – початкова та кінцева вологість пиломатеріалів,%

М 1 м³ = 540 * (60 -40 / 100) = 108 кг/м³

Кількість випаровуючої вологості за час одного обера камери:

М_об.кам= М1м³ * Е, кг/об.

де: Е – кількість матеріалу яка завантажуєьбся в камеру, м³ і розраховується за формулою:

Е = Ґ * β_ф = м³

де:l, b, h, – відповідно довжина, ширина та висота штабеля в метрах (6,5×1,8×2,6),

m – кількість штабелів у камері в шт.

β_об.у – коефіцієнт обє’много заповнення штабелю

Е= 24,27

М_об.кам=108 * 24.27= 2621,16 кг/об.

Середня кількість випаровуючої вологи за секунду розраховуємо за формулою:

М _{с=Моб.кам}/(3600 * τ_суш * К) кг/сек.

де: τ_суш. – тривалість висушування розрахункового матеріалу в год;

К – коефіцієнт, що враховує час випаровування вологості з деревини

М _с=2621,16 / (3600 * 2,4 * 1) = 0,3 сек.

Розрахункова кількість випаровуючої вологості розраховуємо за формулою:

Мр = Мс * Х, кг/с

де: Х – коефіцієнт нерівномірності висушування деревини;

Х = 1,3 при W _к < 12%

Мр = 0,3 * 1,3 = 0,39 кг/с

3.2. Розрахунок об’єму циркулюючого агунту сушіння.

Визначення об’му циркулюючого агенту сушіння деревини розраховуємо за формулою:

V = V_шт * _.F_ж.п.шт, м³/сек.

де: V_шт – швидкість циркуляції агента сушіння через штабель м/сек. Приймається в залежності від інтенсивності циркуляції повітря і типу камери (для камери СПЛК – 2М приймається 2,5 м/с ).

F_ж.п.шт – живий перетин штабеля – це вільна площа, перпендикулярна напрямку руху агента сушіння, м², розраховуємо за формулою:

F_ж.п.шт= m * l * h * (1 - β_вис), м²

де: m – кількість штабелів у площині, перпендикулярній руху циркулюючого агента сушіння (m=2).

l,h – довжина та висота штабеля, ( м 6,5; 1,8).

β_в – коефіцієнт заповнення штабеля по висоті, розраховують за формулою:

β_вис=Т/(Т+25)

де: Т – товщина розрахункового матеріалу, мм.

25_. – товщина прокладок, мм.

β_вис=32/(32+25) = 0,56

F_ж.п.шт=2* 6.5*1.8* (1 - 0,56) = 10,29 м²

V=2,5 * 10,29 = 25,72 м³/сек.

Вибір режиму і визначення параметрів агента сушіння.

Режим сушіння вибирається в залежності від породи, товщини, розрахун-кового матеріалу, типу камери, і вимог до якості висушеної деревини. Режим сушіння низькотемпературного процесу – М, Н, Ф (вибирається з табличних даних).

Таблиця 3.Режим сушіння для розрахункового матеріалу

Параметри повітря на виході із штабеля в камерах періодичної дії визначаються графоаналітичним способом. Для цього нобхідно побудувати теоретичний процес випоровування вологості з деревини. ( рис.1.)

Рис.1. Схема побудови теоретичного процесу сушіння на Id – діаграмі

Параметриагента сушіння визначаємо за Іd діаграмою, користуючись параметрами t_сух. та φ, що відповідають другому ступеню вибраного режиму сушіння для сосна товщиною 32 мм, в камері СПЛК -2М. Всі дані зводимо у таблицю 4.

Таблиця 4.Параметри агента сушіння на вході у штабель.

3.3. Розрахунок витрат тепла

Витрати тепла на сушіння пиломатеріалів складаються з витрат тепла на прогрів матеріалу, випаровування з нього вологості і тепловитрат через огородження камери.

3.3.1 Розхід тепла на прогрів 1 м³ деревини

qпр 1 м³ = qпр 1 кг * ρр, кДж/ м³

де: qпр 1 кг – витрати тепла на прогрів 1 кг вологої деревини, кДж/кг;

ρр – густина деревини розрахункового матеріалу при заданій початковій вологості, кг/ м³ ;

ρр = 400 кг/м³

Витрати тепла на прогрів 1 кг вологої деревини:

qпр 1 кг = qл + qз, кДж/кг

де: qл – витрати в літніх умовах;

qз – витрати тепла в зимових умовах.

qл = 61 + 57 = 118°С

qз = -50 °С

qпр 1 кг = 157 + (-50) = 107°С

qпр 1 м³ = 107 * 540 = 57780 кДж/ м³

Питомі витрати тепла на початковий прогрів деревини:

qпр.зим. = gпр 1 м³ / М 1 м³ , кДж/кг

qпр.зим. = 57780 / 221,4= 261 кДж/кг

Витрати тепла на прогрів деревини для зимових умов:

Qпр.зим. = gпр 1 м³ × Е / 3600 × τпр. , квт

де: Е – ємкість камери, м³ ;

τпр. – тривалість початкового прогріву деревини, год. Приймається в середньому із розрахунку 1,5 год а кожний сантиметр товщини матеріалу.

Qпр.зим. = 57780* 21,5 / (3600 * 1,5*2,2) = 104,6 кДж/кг

3.3.2. Питомі витрати тепла на випаровування 1 кг вологи:

qвип. = (1000 * I2 – I0) / (d2 – d0 – Cв * tм) кДж/кг

де: tм - температура, приймається рівною першій ступені режиму;

I2, d2 – тепло і вологовміст відпрацьованого повітря;

I0, d0 – приймається d0 = 10-12 г/кг , I0 = 46 кДж/кг

Cв – питома теплоємкість води 4,19 кДж/кг.град.

qвип. = 1000 *(308 – 46 / 101 – 11) – 4,19 * 61 = 2655,5 кДж/кг

Витрати тепла в камері на випаровування вологості:

Qвип. = qвип. * Мр, квт.

де: Мр – розрахункова кількість вологості, що випаровується, кг/с.

Qвип. = 2655,5 * 0,57 = 1513,6 кВт.

3.3.3 Витрати тепла через огородження камери

Qог. зим. = Е * К ( tкам. – tрозр.зим.) * С * 10^-3 , кВт

де: Е – площа поверхні огородження, м² ;

К – коефіцієнт теплопередачі кожного виду огородження (1,3),

tкам – температура повітря в камері,

tкам = (t1 + t2) / 2 °С = 57 + 61/ 2 = 59°С

Якщо огородження розташоване всередині приміщення сушильного цеху, то tрозр.зим приймається 20 °С.

С – коефіцієнт збільшення тепловитрат. Приймається рівним 1,5 – при м’яких режимах висушування матеріалу, 1,2 – при нормальних і форсуючих режимах.

Таблиця 5.Витрати тепла через огородження камери

Q1 = 31.32 * 1,23 *77 * 1,2 * 10^-3 = 3,6 кВт

Q2 = 19,14 * 1,23 *37 * 1,2 * 10^-3 = 1,1 кВт

Q3 = 7,55* 1,23 *77 * 1,2 * 10^-3 = 0.8 кВт

Q4 = 71,28 * 1,23 * 77 * 1,2 * 10^-3 = 8,1 кВт

Q5 = 36 * 1,23 * 57 * 1,5 * 10^-3 = 3 кВт

Q6 = 11,59 * 1,23 * 77 * 1,2 * 10^-3 = 1.3 кВт
Питомі витрати тепла через огородження:

qогор.зим. = ∑Qогор.зим. / Мр, кДж/кг

qогор.зим. = 17,9 / 0,57= 31,4 кДж/кг

Сумарні питомі витрати тепла визначають по формулі:

qзим. = (qпр.зим. + qогор.зим. + qвип. ) * С1, кДж/кг

де:С1 – коєфіцієнт, що враховує додаткові витрати тепла, приймається 1,1-1,2

qзим. = (261 + 31,4 + 2655,5)*1,2 = 3537,5 кДж/кг

Теплова потужність калориферів розраховується по максимальних витратах тепла в період сушіння в зимових умовах:

Qк = (Qвип + ∑Qогор.зим.) * С2, кВт

де: Qогор.зим. – тепловитрти через огородження камери в зимових умовах, кВт

Qвип – витрати тепла на випаровування вологи, кВт;

С2 – коефіцієнт нарахованих витрат тепла, приймається 1,2 – 1,3.

Qк = (1513,6 + 17,9) * 1,2 = 1837,8 кВт

3.4. Розрахунок поверхні нагріву колориферів

Fк = (Qк * C3 * 10³ ) / (Кк * ( tп – tк)) , м²

де: Кк – коефіцієнт теплопередачі калорифера,

tп – температура пари в калорифері , яка знаходиться по прямій залежності від тиску;

C3 – коефіцієнт запасу приймається рівним:

- для чугунних ребристих труб = 1,1;

- для пластинчастих калориферів = 1,2;

tк - температура в камері, приймається рівною температурі агента сушіння на вході і виході із штабеля.

Fк = ( 1837,8* 1,1 * 10³) / (13,2 (157 – 59) = 1563 м²

Коефіцієнт теплопередачі знаходиться по приведеній швидкості:

V = Vк * ρ / 1,3 м/с

де: Vк – швидкість циркуляції агенту сушіння через калорифер, м/с;

ρ – густина циркуляції агента сушіння, кг/ м³ ;

1,3 – густина повітря при t = 0 °С і тиску 760 мм.рт.ст.

V = 0,74 * 0,97/ 1,3 = 0,94 м/с

Швидкість циркуляції агенту сушіння через калорифер:

Vк = V / Fж.пер.к. , м/с

де: Fж.пер.к. – площа живого перетину канала, м² ;

V – об’єм циркулюючого агенту сушіння, м/с;

Vк = 32,5 /43,7 = 0,74 м²

Площа живого перетину канала знаходиться по формулі:

Fж.пер.к. = Fкан. – Fкал., м²

де: Fкан. – площа канала, м² ;

Fкал – площа калорифера, м² ;

Fж.пер.к. = 44 – 0,651 = 43,7 м²

Fкан. = L * a, м²

де: L – довжина камери, м ;

a – ширина канала,(0,4) м;

Fкан. = 11 * 4 = 44 м²

Fкал . = f * n, м²

де: f – площа проекції одної труби ,рівна 1-0,093; 1,5-0,139; 2-0,185;

n – кількість труб в одній нитці (7) шт.

Fкал = 0,093 * 7 = 0,651 м²

3.5. Розрахунок кількості калориферів

Кількість калориферів визначаємо за формулою:

Пкал. = Fк. / fпр. , шт;

де: Fк. – поверхня нагріву всіх калориферів, м²

fпр. – поверхня нагріву однієї труби, приймається 4 м²

Пкал. = 1563/ 13,2 = 118,4 шт

3.6. Визначення витрат пари

Максимальні витрати пари в період сушіння визначають за формулою:

Дзим.суш. = 3600 * Qкал.зим. * С3 / І,кг/год

де: Qкал.зим – теплова потужність калорифера, квт;

С3 – коефіцієнт, що враховує витрату тепла (1,25);

І –теплота пароутворення пари, КДЖ/кг (2120);

Дзим.суш. = 3600 * 1837,8* 1,25 / 2120 = 3901 кг/год

Дзим.пр. = 3600 * (Qпр.зим. + ∑ Qог.зим) * С3 / І, кг/год

де: Qпр.зим – розхід тепла на прогрів деревин, квт;

Qог.зим – тепловитрати через огородження, квт;

Дзим.пр. = 3600 * (104,6 + 17,9) * 1,25 / 2120 = 208 кг/год

Максимальні витрати пар сушильним цехом визначаються за формулою:

Дкам.зим. = Дзим.пр. * nпр. + Дзим.суш. * nсуш. , кг/год

де: nпр – кількість камер, в яких одночасно проводиться прогрів деревини, приймається 1,3...1,6 від загальної кількості камер, але не менше однієї;

nсуш – кількість камер, в яких проводиться сушіння, шт ( 4 );

Дкам.зим. = 208 *1,6 + 3901 * 1 = 4109 кг/год

Витрати пари на 1 м³ розрахункового матеріалу визначають зо формулою:

Дсуш. 1м³ = qсуш. * М 1 м³ / Іп , кг/ м³

Дсуш. 1м³ =2655,5/2120=1,25кг/ м³

де: Іп – ентальпія випаровування, (2120) кДж/кг;

Середньорічні витрати пари для сушіння заданої кількості фактичного матеріалу:

Дріч = Дсуш 1 м³ * ∑Ф * С / 1000, кг/ м³

де: С – коефіцієнт, що враховує витрати пари ( 1,6 )

Дріч = 1,25 * 2100 * 1,6 / 1000 = 4,2 кг/ м