Цілі навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах.

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 670

Засоби комунікацій використовуються в середній школі з початку вивчення інформатики як навчального предмета. Уже в перших навчальних комп’ютерних комплексах, що поставлялися в школи, були передбачені засоби підтримки локальних мереж. При переході на IBM-сумісну техніку, коли закупки здійснювалися хаотично і одиничними екземплярами, замість використання локальних мереж обмін даних між комп’ютерами здійснювали за допомогою дискет. На сьогодні всі навчальні комп’ютерні комплекси поставляються МОН у навчальні заклади із засобами для розгортання локальної і підключення до глобальної мереж.

Шкільні локальні мережі використовуються для:

- обміну даними (файлами) між комп’ютерами;

- віддаленого управління пристроями введення-виведення;

- управління процесом навчання від його мотивації, подання нової інформації до контролю навчальних досягнень учнів з використанням клієнт-серверних технологій;

- створення єдиних освітніх ресурсів школи;

- захисту навчальних ресурсів від ненавмисного або умисного пошкодження чи знищення, несанкціонованого доступу до службових матеріалів;

- віддаленого адміністрування комп’ютерів на робочих місцях учнів;

- створення системи консультування учнів між собою та учнів і учителів.

Питання налагодження і використання засобів локальних комп’ютерних мереж у операційних мережах добре описані в посібнику, підготовленому запорізькими вчителями [40].

В ході підготовки до навчальних занять, навіть до тих, на яких не будуть використовуватися інформаційно-комунікаційні технології, більше 80 % вчителів початкових класів з тих, хто має комп’ютер вдома, використовують глобальну мережу. Дослідники вважають, що сервіси глобальної мережі, навчальні засоби, розміщені в Інтернеті, в недалекому майбутньому замінять звичайні комп’ютерні технології, засновані на використанні персональних відокремлених комп’ютерів і навіть локальних мереж. С.Пейперт зазначає, що змінюється зміст шкільної освіти, але ще більші і швидші зміни відбуваються в освітніх технологіях [61]. Збільшується обсяг знань і зростає ефективність методів навчання. Використовуючи комп'ютер, підєднаний до Інтернету, учні отримують більш повний і швидкий доступ до джерел історичного і природничонаукового знання.

Змінюється і сам Інтернет. Глобальна мережа, за виразом Є.Д. Патаракіна [59], перестає бути тільки засобом для доступу до ресурсів, Інтернет сам стає ресурсом, що дозволяє вирішувати нові педагогічні задачі. Всесвітня комп’ютерна мережа, розміщені в ній документи і програмне забезпечення (соціальні сервіси), зв’язують між собою не тільки комп’ютери, але і людей.

Як уже зазначалося, глобальна мережа Інтернет може використовуватися не тільки для спілкування і пошуку потрібних відомостей, але і для забезпечення дистанційної освіти. Ю.А. Первін, пропонує варіант організації дистанційного навчання для молодших школярів [64]. Він вважає, що навчальний процес у дистанційній формі – такий же складний процес, як і в очній формі, але організований на основі інформаційних і комунікаційних технологій. Спираючись на досвід роботи навчального центру – Роботландського мережного університету, який створений для забезпечення додаткової інформаційної освіти школярів, у тому числі молодших, Ю.А. Первін стверджує, що дистанційне навчання не є прерогативою лише вищих навчальних закладів.

Ось приклади тем, що вивчаються в Роботладському університеті з учнями 3-4 класів у курсі "Інформатика для початківців";

- множини об’єктів, операції з множинами об’єктів;

- лінійні алгоритми; задачі на переправи; алгоритми з розгалуженням; задачі на зважування; виконавці;

- елементи текстового редагування тощо.

Навчання організовується на основі методу проектів і за допомогою програмного комплексу "Роботландія". Навчання в дистанційному центрі розраховано на колективні форми навчальної діяльності і передбачає створення спільного, загального і корисного продукту.

В україномовному секторі Інтернету кількість ресурсів для учнів і вчителів початкової школи значно менша, ніж у російськомовному, але є кілька цікавих проектів. Наприклад, сайт "Весела Абетка" севастопольських авторів (рис. 23) [107] . На ньому розміщено велика добірка різноманітних абеток, казок, загадок, приказок, скоромовок, лічилок, літературних творів, частина з яких озвучена і доступна у вигляді аудіофайлів. Також є кілька онлайнових ігор навчального призначення, наприклад, гра "Розумійко" (рис. 24).

Оригінальним дизайном відрізняється сайт львівських авторів "Левко" [114]. Він пропонує добірки українських, російських казок та казок народів світу, озвучені казки для тих, хто ще не вміє читати, комікси, сценарії свят, онлайнові розвиваючі ігри, розмальовки, зразки виробів з різних матеріалів, поради батькам тощо (рис.25).

На сайті "Мама-тато" [108] містяться поради батькам першокласників, статті з формування поведінки дітей у громадському транспорті, з розвитку логічного і творчого мислення, розвитку мовлення дітей, поради з обговорення казок з дітьми, також розміщені поради і завдання з навчання дітей малювання та виготовлення за допомогою різних технік творчих робіт тощо. Цей сайт орієнтований у основному на допомогу батькам, але окремі розділи можуть бути використані і дітьми.

Дитячий літературний сайт Ігоря Січовика [110] знайомить з його веселими дитячими творами, пригодницькою повістю "Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні" Цікавий він своїми збірками абеток, а також онлайнових вправ і ігор: "допиши віршика", "заміни букву", "день народження слова", "хто кричить "кукуріку!"", "чарівні слова", "чи буває таке?", "ігри з буквами та словами", "кольорова корова", "математичні ігри", "веселий задачник" тощо. Тут же є добірки скоромовок, лічилок, дражнилок, каламбурів, загадок, колисанок, веселих оповідок, казочок тощо.

Сайт "Анголятко" [112] (рис. 26), крім вже звичних добірок віршів, пісень містить розділ "Шукаю друзів", за допомогою якого молодші школярі, з різних регіонів України з допомогою вчителів або батьків можуть знайти собі нових друзів, поспілкуватися з використанням електронної пошти чи інших засобів обміну повідомленнями в Інтернеті.