Практичнк заняття 15

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 2276

Практичні навички з фізіології нервової і гуморальної регуляції вісцеральних функцій організму

1.Актуальність теми:

Тема практичного заняття є узагальнюючою, бо забезпечує формування алгоритмів, які дозволяють студенту виявити основні закономірності у регуляції вісцеральних функцій організму, а саме роль ендокринних залоз у формування процесів психічного, фізичного і статевого розвитку та протягом всього життя , у підтриманні параметрів гомеостазу та нейро - гуморальні механізми регуляції пристосувальних реакцій організму при зміні зовнішнього чи внутрішнього середовища, в тому числі - специфічній та неспецифічній адаптації організму. Зазначені механізми регуляції вісцеральних функцій є основою для професійної підготовки кожного лікаря.

2.Навчальні цілі:

Ø Пояснювати механізми впливу автономної нервової системи на вісцеральні функції організму

Ø Аналізувати зміни вісцеральних функцій при активації симпатичної або парасимпатичної нервової системи

Ø Інтерпретувати механізми зміни вісцеральних функцій після блокади передачі інформації в гангліонарних і нейроорганних синапсах автономної нервової системи

Ø Аналізувати регульовані параметри й робити висновки про механізми регуляції функцій ендокринних залоз

Ø Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму його систем та органів при зміні концентрації гормонів в організмі.

Ø Аналізувати вікові особливості функцій організму, що пов’язані з діяльністю ендокринних залоз.

Ø Аналізувати регульовані параметри й робити висновки про стан механізмів регуляції процесів лінійного росту тіла, фізичного, психічного й статевого розвитку за участю гормонів.

Ø Аналізувати регульовані параметри, і робити висновки про стан механізмів регуляції сталості внутрішнього середовища за участю гормонів.

Ø Пояснювати механізми регуляції неспецифічної адаптації організму за участю гормонів

3. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

3.2.Теоретичні питання

1) Роль автономної нервової системи в регуляції вісцеральних функцій

2) Гуморальна регуляція вісцеральних функцій, механізми дії гормонів на клітини мішені

3) Роль ендокринних залоз в регуляції вісцеральних функцій:

- фізичного, психічного і статевого розвитку організму

- параметрів гомеостазі

- адаптації організму до зміни внутрішнього чи зовнішнього середовища( неспецифічної адаптації)

3.3. Малювати схема та пояснювати будову і механізми:

1. рефлекторних дуг автономних рефлексів, що забезпечують регуляцію вісцеральних функцій;

2. дії різних гормонів на клітини-мішені;

3. контури регуляції секреції гормонів,

4. контури регуляції параметрів гомеостазу.

5.Зміст теми

Нервова і гуморальна регуляція вісцеральних функцій здійснюється за участю лімбічної системи або “вісцерального мозку”.

Лімбічна система є одним з вищим інтегративних центрів, що забезпечує разом з гіпоталамусом регулювання вісцеральних функцій, які є невід’ємною складовою поведінкових реакцій, їх вегетативним компонентом, що супроводжує емоційне збудження і забезпечує пристосувальні реакції організму, в тому числі при дії стресових факторів.

Лімбічна система - це частина головного мозку, що становить край кіркової речовини навколо воріт півкулі великого мозку, і пов’язаних з нею глибоких структур – мигдалеподібного тіла, морського коника (гіпокампа) і перегородкових ядер. Лімбічна кора є філогенетично найстарішою частиною великого мозку.

До складу лімбічної системи входять: структури лімбічної кори - морський коник – гіпокамп (амонів ріг, зубчаста закрутка і основа гпокампу), парагіпокампова закрутка, поясна закрутка і філогенетично старі структури нюхового мозку (нюхові цибулини, нюхові горбики і кора над мигдалиною), а також сюди можна віднести орбітофронтальну, острівкові і частково скроневу кору. До підкоркових структур лімбічної системи належать мигдалини, септальні ядра, переднє таламічне ядро, а також передоптична зона і мамілярні тіла гіпоталамусу.

Одна з особливостей лімбічної системи – нечисленність її зв’язків з новою корою, хоча вони є, бо нова кора корегує емоційне збудження, але воно не може виникати або зникати завдяки силі волі і є пролонгованим.

Подразнення окремих ділянок лімбічної системи спричиняє реакції вісцеральних систем, зокрема, зміни кров’яного тиску і частоти дихання.Лімбічна система - це єдина за функціями структура, що забезпечує вісцеральний компонент поведінкових реакцій які супроводжуються емоційним збудженням.

Лімбічна система через гіпоталамус забезпечує регуляцію вісцеральних функцій за участю автономної нервової системи, а через гіпоталамо-гіпофізарну систему регулює функції ендокринних залоз, в тому числі, реакції неспецифічної адаптації організму до дії стресових факторів.

5.Матеріали для самоконтролю

5.1. Дайте відповіді на запитання:

1. Які пристосувальні реакції організму при дії стресових факторів забезпечує симпато-адреналова система?
2. Які гормони приймають участь у неспецифічній адаптації організму до дії стресових факторів?
3. Яка роль вісцеральних систем організму при дії стресових факторів?
4. Які відділи ЦНС забезпечують координацію між соматичними і вісцеральними функціями організму?
5. Яку роль відіграє циркуляція збудження в структурах лімбічної системи?

5.2.Виберіть правильну відповідь:

1.У гострому досліді на кролі перерізали на шиї симпатичні нерви, що іннервують судини вуха, призвело до їх розширення завдяки:

1. активації парасимпатичних нервів
2. відсутності дії симпатичних нервів
3. активації мета симпатичної системи
4. блокади мускарінових холінорецепторів
5. активації нікотинових холінорецепторів

2.Жінка віком 25 років протягом 6 місяців приймала оральні контрацептиви (містять статеві гормоні), щоб запобігти вагітності. Зазначити, секреція яких гормонів гіпофізу стала пригніченою:

1. соматотропіну
2. соматомедіну
3. тиреотропіну
4. гонадотропіну
5. вазопресину

3.Жителям гірських районів рекомендовано вживати йодовану сіль, щоб запобігти виникненню гіпофункції:

1. гіпофізу
2. щитоподібної залози
3. паращитоподібних залоз
4. кори наднирників
5. мозкової речовини наднирників

4.При аналізі сечі виявили збільшення концентрації фосфатів і зменшення концентрації іонів кальцію. Зазначене можете свідчити про виділення в кров гормонів

1. інсуліну
2. глюкагону
3. альдостерону
4. кортизолу
5. паратирину

5.У жінки 60 років збільшились розміри кистей, стоп, язика, губ, надбрівних дуг. Це може бути наслідком збільшення секреції гормонів:

1. тестостерону
2. соматотропіну
3. тироксину
4. кортизолу
5. адреналіну

6.”Ведмежа хвороба” (випорожнення кишок) виникає під час дії стресових факторів завдяки активації моторики кишок:

1. парасимпатичними нервами
2. симпатичними нервами
3. адреналіном
4. альдостероном
5. глюкагоном

7.Збільшення частоти і сили скорочення серця при гіперфункції щитоподібної залози є наслідком збільшення в кардіоміоцитах :

1. мускарінових холінорецепторів
2. нікотинових холінорецепторів
3. альфа-адренорецепторів
4. бета₁-адренорецепторів
5. бета₂-адренорецепторів

8.У дівчинки 15 років виявили недостатній розвиток грудних залоз, матки, сухість піхви, що може бути наслідком зниження продукції гормонів:

1. соматотропіну
2. гонадотропіну
3. тестостерону
4. соматомедінів
5. тироксину

9.Пігмеї мають нормальний психічний і фізичний розвиток, але маленький ріст, що є наслідком нестачі:

1. соматотропіну
2. інсуліну
3. інсулиноподібного фактору росту
4. трийодтироніну
5. паратиріну

10.Шляхом нейросекреції потрапляють до гіпофізу один з гормонів:

1. меланостатин
2. соматостатин
3. вазопресин
4. ендорфін
5. тиреоліберин

Протокол практичного заняття №15. “____”_____200___