Доходи бюджету Ленінського району м. Дніпропетровська 2001-2008 рр.

Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 604

Частина I
***
Довго-довго кров степами.
Кров степами.
І річками, і полями
Все тече собі у даль.
Вдача, воля та кайдани.
За руками
Все біжить ця клята сталь.

Почалось усе з поразки.
Трохи треба відступить.
У минулому ця казка
Сивиною майорить.

Зустрічались гарні діви
Під суцвіттями. В саду.
Дні вишневі. Гарні співи
Сіють мальву молоду.

Дивний край – берези, колос,
То весна, то заметіль.
Розливається чийсь голос,
Спить всіма забутий біль.

Білі коси, аж по п’яти
Падають до босих ніг.
Погляд змусить помирати -
Синій лід очей застиг.

Вона вся – немов царівна,
Гордовита її стать.
Як промовить, то аж скрикне,
Краще вже не розмовлять.

І прекрасна, і велична
Панна ця була. Та щось
На прокляті віки-вічні
Буть одній їй довелось.

Плакать вже вона не вміла,
Тільки камінь у душі.
Вся суха. Мов грім умілий
Її серце розтрощив.

Друга діва – наче літо,
Сміхом верне до життя.
Її руки – свіже жито,
На сорочечці шиття.

Вся барвиста і рум’яна,
Очі чорні, як та ніч,
Їхній погляд – полум’яний,
І м’які овали пліч.

Чорноброва. Коси темні,
Покриває їх вінок.
У руках тримає гребінь
З бразалійних волошок.

Вона любить свою мову
І тумани в далині.
Видають вуста медові
Чарівні її пісні.

І жили вони у мирі -
Чорне й біле, сонце й лід.
Не усе спокійне – щире -
Посварились норовливі,
І роздвоївся їх рід.

Провели свої кордони
І цуралися навік
Більш не спільної корони,
Що була колись у них.

Розселилися народи,
Поділились і пісні,
Стало менше в світі вроди,
Стали більш похмурі дні.

Частина II
***
Ні пошани, ні братерства
Не було в сусідів тих.
В першій діві серце черстве,
В другій – бал глухонімих.

Перша діва не любила
Солов’їні співи так,
Що позбавитись хотіла
Від країни « неудах».

Та, насправді ж, їй кортіло
Для себе приберегти
Український люд сміливий
І пшеничні їх сорти.

Не хотіла чути мови,
Їй огидно це було.
Все вона, як вихор ловить
Під своє важке крило.

Наставали скрутні миті -
І не раз дівчина та
Лікувала рани биті
У сестриччиних житах.

Допомоги все просила,
І обіцянки дала,
Тільки їх та й не здійснила -
Гордовитою була.

***
Тож один народ стежками
Йшов стражденними немов.
Ну а другий – лиш словами
Цю стражденність поборов.

А слова – вода, як знаєм,
З хитрістю прийде біда.
Знову діва – горда панна
У жита чужі сіда.

Бо спіткали її війни,
А самій їх не здолать,
Тож у славній Україні
Допомоги треба ждать.

Простягла сестра їй руку,
Панна руку прийняла.
А коли настала мука
У вкраїнських тих онуків -
І сльози не пролила.

І на турків вже ходили,
І з поляками дрались,
Тільки щось не стали вільні,
Бо дівчина голосила:
« Україно, покорись!»

***
Вже були й часи такії,
Коли нас, як гору плать,
Стали чужоземні змії
Дарувать і продавать.

З того боку – руські землі,
З іншого – поляки йдуть,
Де малій, напівтюремній
Україні нашій буть?

Воювали ж, було діло,
З козаками пліч-о-пліч,
І подяка – це сміливо
Запорозьку знищить Січ?

***
До Союзу ввійшли далі,
« Пионер всегда готов!»
« Хай живе наш батько Сталін!
А Хмельницький – це ще хто?»

Покалічили державу,
Поросійщення пішло,
Знов вишневу, зеленаву
Панна вкрала під крило.

Частина III
***
Постріл. Смерть. Лиха година,
Сльози. Поле. Маків цвіт.
Помирає знов людина
Не воєнних – юних літ.

Перекрив роки юнацькі
Грім від стомлених рушниць.
Брат чи син, дідусь чи батько
Помирає горілиць.

Пригортає сива мати
Сивих-сивих дитинчат.
« - Помирати? – Помирати!» -
Чує хлопчик від солдат.

І дівчата свій серпанок
Кинуть. З хлопцями спішать,
А для чого? Щоб на ранок
Вже бабусями вмирать?

Де ж візьметься Україна?
Хати скраю всі стоять.
Де та нація єдина,
Що ми зможем прославлять?

Сагайдачний та Хмельницький,
Дорошенко, славний Бут,
Наливайко і Косинський
Задля чого сталь ту рвуть?

***
Вже часи нові настали,
А історія – свята.
Вже сестра у нас забрала
Наші ж ріднії жита.

Де вона колись ховалась,
Куди мчалась стрімголов -
Все вона уже сховала
Під своїм важким крилом.

***
Можеш ти усе на світі
Захищать, людино.
Та чому не можеш
Рідну Батьківщину?

За тобою завше
Будуть мандрувати
Діалект не наший
І чужі солдати.

А коли поляжеш
Не на нашім полі -
Не побачиш більше
Верби і тополі.

Бо боротись треба ,
Поки не засох
Кожен кілометр,
Мак і колосок.

***
Довго-довго кров степами.
Кров степами.
І річками, і полями
Все тече собі у даль.
Вдача, воля та кайдани.
За руками
Все біжить ця клята сталь.

Може й висохне, хто знає -
Надважка і довга путь.
Та поки ми не зважаєм -
Нас загарбають, уб’ють.

Не хилися, Україно,
Досить гірко сльози лить,
Бо історія не гине,
Ти жива і будеш жить.

Ось така ця дивна казка,
Та чи є у ній кінець?
Час покаже й без «будь ласка»,
Хто живий, а хто є мрець.

Архетипы в психотерапии

А.В. Безруких, О.М. Пилявина,

1. Архетипы коллективного бессознательного.
В этом разделе даются определения и рассматривается психологическое, функциональное содержание архетипических образов коллективного бессознательного.
2. Архетипы основных элементов структуры личности.
Здесь рассматриваются архетипы структуры личности и их взаимодействие.
3. Архетипические символы индивидуации в процессе терапии.
В данном разделе изложены практические рекомендации при работе с архетипическими символами в процессе индивидуации, даны разграничения этапов индивидуации.
4. Процесс психотерапии.
Аналитическая и синтетическая стадия процесса психотерапии. В нем представлен материал процесса терапии от анализа (с признанием и толкованием) до синтеза (с обучением и трансформацией).
5. Архетипы в постюнгианской аналитической психологии.
Здесь рассмотрены архетипы Раненого Целителя, расщепление архетипов, архетипическая полярность, трансферные качества символов архетипического образа (высокие и падшие символы).
6. Некоторые аспекты архетипических символов.
Здесь рассмотрены аспекты мотива Героя.
7. "Очарованный странник" (клинические случаи).
В этом разделе отражены кризисные стадии духовного развития личности, вступившей на путь индивидуации. Подробно даны иллюстрации на клинических случаях.
Личностный миф в юнгианском подходе. В нем изложен теоретический материал о личностном мифе и представлен клинический случай с последующим анализом личностного мифа в юнгианской терапии.

А.В. Безруких, О.М. Пилявина. "Архетипы в психотерапии"

Я искал, но не мог найти Тебя
Я громко звал Тебя, стоя на минарете
Я звонил в храмовый колокол с восходом
и заходом Солнца
Я купался в водах Ганга, но все напрасно
Я вернулся из Каабы разочарованным
Я искал тебя на земле.
Я искал тебя на небесах, мой Возлюбленный
И, наконец, я нашел тебя, спрятанного,
подобно жемчужине,
В раковине моего Сердца.
Сергей Москалев

ПРЕДИСЛОВИЕ

При написании данного пособия мы старались следовать юнгианскому подходу к теории. Для Юнга это имело связь с терапией души.
Архетипическая психология более точно описывает юнгианский подход к основам психического.
ПОНИМАНИЕ - это самое действенное слово из юнговских понятий; с самого начала Юнг стремился не сравнивать, измерять, объяснять, спасать личность, но прежде всего понять ее. Его мифом был мифЗНАЧЕНИЯ.
В нашей работе мы стремились использовать слово "понимать" как в терапии, так и в практике.
В настоящее время во всем мире насчитывается более 1000 юнгианских аналитиков, и их число постоянно увеличивается. Во всех крупных западных странах есть центры соответствующей подготовки. В последние годы резко выросло число издаваемых книг по аналитической психологии и в России, пополняя отечественный профессиональный багаж в психотерапии и консультировании. Юнгианские книги пользуются большим спросом, и во многих местах юнгианские аналитики и психотерапевты сосуществуют мирно с психоаналитиками, принося взаимную поддержку.
В таких профессиях как психоаналитик, психотерапевт, консультант идеи Юнга используются в сочетании тонкого и универсального подхода с утилитарным и повседневным, что делает юнгианскую психологию особенно ценной как для теоретиков, так и для практиков. Тем не менее, та аналитическая психология, которая описывается в учебниках для студентов, и аналитическая психология, которая постоянно эффективно и профессионально практикуется клинически, значительно разнятся друг от друга.
Задумывая данное пособие, мы пребывали под воздействием пожеланий наших студентов, проходящих курсы. Их желания сводились к следующему: создать курс, который бы интегрировал в себе теорию и практику юнгианского и постюнгианского направлений в психологии. Многие из слушателей просили дать рекомендации относительно того, какой постюнгианский материал они могли бы изучать.
При написании данной работы мы постарались учесть эти пожелания.
Итак данное пособие состоит из следующих разделов:
1. Архетипы коллективного бессознательного.
В этом разделе даются определения и рассматривается психологическое, функциональное содержание архетипических образов коллективного бессознательного.
2. Архетипы основных элементов структуры личности.
Здесь рассматриваются архетипы структуры личности и их взаимодействие.
3. Архетипические символы индивидуации в процессе терапии.
В данном разделе изложены практические рекомендации при работе с архетипическими символами в процессе индивидуации, даны разграничения этапов индивидуации.
4. Процесс психотерапии.
Аналитическая и синтетическая стадия процесса психотерапии. В нем представлен материал процесса терапии от анализа (с признанием и толкованием) до синтеза (с обучением и трансформацией).
5. Архетипы в постюнгианской аналитической психологии.
Здесь рассмотрены архетипы Раненого Целителя, расщепление архетипов, архетипическая полярность, трансферные качества символов архетипического образа (высокие и падшие символы).
6. Некоторые аспекты архетипических символов.
Здесь рассмотрены аспекты мотива Героя.
7. "Очарованный странник" (клинические случаи).
В этом разделе отражены кризисные стадии духовного развития личности, вступившей на путь индивидуации. Подробно даны иллюстрации на клинических случаях.
Личностный миф в юнгианском подходе. В нем изложен теоретический материал о личностном мифе и представлен клинический случай с последующим анализом личностного мифа в юнгианской терапии.
Выражение благодарности:
Нам хотелось бы выразить благодарность следующим людям:
Нашим пациентам за позволение использовать материалы сессий.
Слушателям кафедры психологии ИПКРО за их вопросы и предложения.
Коллегам и друзьям, которые читали отдельные главы и высказывали свои предложения, помогая формировать концепцию в целом.
Вигдорчик М.В. за то, что она внесла в рукопись ряд ценных предложений, делясь своим знанием и временем.
Соболевой Е.А. за научное руководство и содействие в написании этой книги в личном и бессознательном плане, за обсуждение ее содержания и многое другое.
Калине Н.Ф. за то, что он своими работами помог нам написать первые раз-делы.