Стейк з сьомги

Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 877

Вид (раунд) соревнований______________________________________________________

Фамилия И.О. участников действий, по поводу которых подается протест

__________________________________________________________________

Описание ситуации_________________________________________________

Какие пункты Правил нарушены______________________________________

«___» ________ 20__г. __________________

подпись 25

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

державно-правових дисциплін

Д.П. Калаянов

«___» __________ 2015 р.

Методичні рекомендації

для самостійної роботи

Напрям підготовки6.030401 «Правознавство»

Факультетюридичний

2015 рік

Методичні рекомендації для самостійної роботи з дисципліни «Історія держави і права України» для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство».

«___» ________ 201__ року - __ с.

Розробник:Македон В.В., старший викладач кафедри державно-правових дисциплін.

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри державно-правових дисциплін

Протокол від «___» _________ 2015 року № __

Тема 1. Вступ до курсу «Історія держави і права України».

Методичні рекомендації

Тема має вступний загальний характер. Студенту необхідно визначити місце історико-правових дисциплін серед загальнотеоретичних юридичних дисциплін. Значні труднощі викликає методологія досліджень. Особливу увагу слід звернути на методи властиві юридичним наукам. Історіографічний блок є новим для сприйняття, тому його вивчення слід починати з елементарного історичного екскурсу: від перших, власне описово-історичних праць, до формування у середині XIX ст. історичної школи права та огляду сучасних історико-правових шкіл (в цьому аспекті слід зробити власний огляд підручників з «Історії держави та права України»). Основоположником історико-правової науки в Україні була Київська історична школа права, тому вивчення її діяльності (поглядів та праць представників цієї школи) дасть змогу зорієнтуватися і в предметі курсу, і в періодизації.

Питання для самостійного контролю

1. Як співвідносяться Історія держави та права та Теорія держави та права?

2. Який критерій лежить в основі формаційного підходу до періодизації історії держави та права України?

3. В якому навчальному закладі сформувалася Київська історична школа права?

4. Назвіть прізвище вченого, який увів у науковий обіг правову пам’ятку „Права, по которым судится Малороссийский народ” .

5. Визначте коло наукових інтересів академіка М. Слабченка.

Завдання для самопідготовки:

- письмово підготувати біографічні довідки про видатних істориків права:М. Іванішева, М. Владимирського-Буданова, О. Кістяківського, Ф. Леонтовича, Д. Багалія, М. Василенка, М. Слабченка, Я. Падоха, А. Яковліва, С. Борисенка, С. Юшкова;

- підготувати доповіді на теми:

1. Київська історична школа права.

2. Історія юридичної освіти на українських землях у кінці XIX – на початку XX ст.

Тема 2. Найдавніші державні утворення на території України.

Методичні рекомендації

Приступаючи до вивчення теми, слід мати на увазі брак базових документальних джерел як історичних, так і правових, які б належним чином забезпечили ознайомлення зі змістом навчального модуля. Існуючі підручники з історії держави та права України не дають повної картини перебігу державотворчих процесів у Північному Причорномор’ї періоду еллінської колонізації. Правова система також обійдена увагою. З огляду на це варто самостійно опрацювати підручники з історії держави та права зарубіжних країн у тій частині, де йдеться про античну Грецію і розвиваються такі питання як: складання і функціонування полісної системи господарських і суспільних відносин у материковій Греції; розвиток окремих галузей права, зокрема інститутів цивільного, кримінального та процесуального права.

Закономірним етапом розвитку відособлених античних держав-полісів стало об’єднання частин з них в єдину, значно централізовану державу - Боспорське царство. Слід усвідомити, що реальна загроза поглинання войовничими племенами, спонукала низку грецьких міст Північного Причорномор’я піти на втрату незалежного, республіканського, часто демократичного статусу, підпорядкувавши себе владі боспорського царя. Під протекторатом монарха, який тривалий час не втручався в автономні права полісів, вони продовжили своє існування впродовж ще кількох століть. Відтак наголошуємо, що при самостійному опрацюванні матеріалу теми, саме ці наріжні положення не повинні залишитися поза увагою студентів.

Питання для самостійного контролю

1. З яких причин кіммерійці не мали власної держави?

2. На яких територіях сучасної України розселялися царські скіфи, скіфи-

землероби, скіфи-орачі?

3.Які публічні органи державної влади Великої Скіфії обмежували владу царя?

4.Виділіть і охарактеризуйте провідні верстви скіфського суспільства.

5.Перелічіть джерела права Скіфського царства.

7.Розтлумачте поняття «полісна модель» організації суспільного життя.

8.Назвіть органи законодавчої та виконавчої влади в грецьких містах- полісах.

9.Назвіть джерела рабства.

Завдання для самопідготовки:

- визначити особливості права кочових племен;

- охарактеризувати державу готів.

- підготувати доповіді на теми:

1. Боспорське царство, його суспільно-політичний лад і право.

2. Система органів влади одного (на вибір студента) з грецьких міст-полісів Північного Причорномор’я.

Тема 3. Суспільно-політичний лад і право Давньоруської держави

Методичні рекомендації

Давньоруська держава, що виникла на базі східнослов'янських племен - пращурів українців, в ранньому середньовіччі розпочала відлік українського державотворення. Але формування відносно єдиної Києво-Руської держави було складним і тривалим процесом. Власне це і є предметом обговорення першого питання плану семінару. Слід наголосити на тому, що внутрішній зміст процесу державотворення визначали розвиток продуктивних сил і виробничих відносин. Підкреслити, що вихідним пунктом розвитку руської державності стали племінні союзи східного слов'янства. Охарактеризувати інститути публічного управління союзів племен - князь, рада старшин, віче, вої, дружина, які були зародками державної влади, а також сутність етапів політичної консолідації східнослов'янських племен до утворення відносно єдиної держави.

Розглядаючи питання про державний лад Київської Русі зверніть увагу на функції князя, боярської ради, роль віча у політичній структурі Києво-руського суспільства, часу появи снему як органу влади. Особливу увагу приділіть вивченню суспільного ладу: докладно розгляньте категорії феодалів і феодально-залежного населення, поясніть обумовленість суспільних відносин Київської Русі феодальними майновими відносинами. Відповідаючи на останнє питання, наголосіть на тому, що особливістю судово-адміністративного устрою Київської Русі був поділ його на два відомства: світське і церковне. Дайте характеристику судової системи.

Питання для самостійного контролю

1. Які існують дискусійні погляди на тип державного устрою Руської держави?

2. Яких князів називали «світлими»?

3. Перелічіть правові пам'ятки місцевого походження і запозичені з інших
правових систем. Які галузі права вони врегульовували?

4. Який зміст вкладався законодавцем в поняття «лице», що значить «злодій лицований»?

5. Які види покарань характерні для періоду, що вивчається?

6. Розкрийте порядок процедури досудового слідства в давньоруський період.

7. Назвіть особливості суспільного ладу та державного устрою Галицько-Волинської держави.

Завдання для самопідготовки:

- назвіть причини занепаду Давньоруської держави.

- визначте скільки було редакцій Руської правди, назвіть їх складові.

- дайте визначення поняттям: звичаєве право, верв, звід, послухи, видоки, посадник, ябетник, вира.

- підготувати доповіді на теми:

1. Значення прийняття християнства для державно-правового розвитку Русі.

2. Еволюція органів центральної та місцевої влади Руської держави.

3. Формування території та виникнення міст Галицько-Волинської держави у ІХ –ХІІІ ст.

Тема 4. Суспільно-політичний лад і право на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

Методичні рекомендації

Зі зникненням Галицько-волинської держави як самостійного політичного організму процес українського державотворення не припиняється. Україна вступає в етап обмеженого суверенітету (т.зв. латентна державність), політичної залежності від держав-сусідів. Це передовсім – Польща і Литва.

При висвітленні даної теми треба розповісти про особливості литовського проникнення в Україну і утворення Руської за своїм характером держави. Слід звернути особливу увагу на розвиток взаємовідносин між Литвою і Польщею. Це мало вирішальний вплив на суспільний лад і державно-правове становище Русі-України в складі Великого князівства Литовського. Студенту слід чітко визначити етапи становлення шляхетських органів влади в Речі Посполитій. Пригадати з курсу «Історія України» причини та наслідки унійних домовленостей 1569 р.

Розглядаючи правову систему на українських землях часу Великого князівства Литовського треба пам’ятати, що в основі її розвитку лежало давньоруське право. «Руська Правда» і давнє українське звичаєве право були джерелами законодавчої діяльності литовських князів. Особливу увагу слід приділити текстуальному аналізу Статутів Великого князівства Литовського 1529, 1566, 1588 рр., а також огляду судової системи та судочинства на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської.

Питання для самостійного контролю

1. Експансіоністська політика яких держав призвела до остаточної втрати Україною-Руссю своєї державності?

2. Назвіть категорії привілейованих станів населення українських земель Великого князівства Литовського.

3. Які суди створені після судово-адміністративної реформи 1564 – 1566 рр.?

4. Охарактеризуйте основні джерела права Речі Посполитої.

5. Визначте наскільки у даний період збереглися норми давньоруського права. Відповідь підтвердити прикладами.

6. У чому суть Люблінської унії 1569 року?

7. Що пов’язує пам’ятку права Речі Посполитої під назвою «Генріхові артикули» й твір О. Дюма «Королева Марго»?

Завдання для самопідготовки:

- схематично скласти мапу українських земель XVI ст., де вказати, які території до складу яких держав належали.

- дати визначення поняттям: станово-представницька монархія, магдебурзьке право, возний, лавники, підкоморій, воєводство, волочна реформа;

- визначити, які наслідки для українських земель мала судово-адміністративна реформа 1564 – 1566 рр.

- підготувати доповіді на теми:

1. «Генріхові артикули» 1572 р. Повноваження короля, посольської зборні, сенату.

2. Копний суд: склад, організація, повноваження та порядок розгляду справ.

3. Структура та основні норми статутів Великого князівства Литовського.

4. Суспільно-політичне становище українських земель у складі Угорського королівства, Османської імперії та її васалів.

Тема 5. Українська козацька держава періоду національно-визвольних змагань українського народу (1648 – 1657 рр.)

Методичні рекомендації

У національно-політичному житті українського народу наприкінці XV ст. видатним феноменом стала поява і утвердження нової військово-політичної сили – козацтва. З самого початку, виступаючи оборонцем південих українських поселень від безперервних нападів турків і татар, козацтво набувало рис нового суспільного явища. А невдовзі перетворилося на особливий лицарський стан, що виступив творцем нової форми української державності, тобто взяв під захист державні та національно-культурні права українського народу.

Висвітлюючи причини виникнення українського козацтва, важливо простежити цей процес у часі і показати соціальну базу формування козацтва. Слід підкреслити, що починаючи з середини XVI ст. осередком українського козацтва стала Запорозька Січ. Вона була не лише військовим, але й особливим державно-політичним утворенням – Козацькою республікою. Варто також наголосити, що демократизм і ефективність управління, особливості структури і поділу влади, своєрідність правового укладу вигідно вирізняли Запорозьку Січ з-поміж інших державно-політичних утворень тогочасної Європи, були яскравим проявом державотворчого духу українського народу, свідчили про живучість української політично-правової традиції.

Відповідаючи на друге питання охарактеризуйте структуру управління і функції посадових осіб реєстрового козацтва та його державно-правовий статус у Речі Посполитій.

Питання для самостійного контролю

1. Чим були викликані козацькі повстання кінця XVI – початку XVII ст.?

2. Який період називають часом «золотого спокою» у Речі Посполитій?

3. Які особисті причини спонукали Б.Хмельницького до від’їзду на Січ у 1648 р.?

4. Пригадайте «художні твори» (романи, фільми та ін.), які описують даний історичний період. Проведіть паралелі між художнім вимислом і історичними фактами.

Завдання для самопідготовки:

- визначити умови «Ординації» 1638 р.;

- скласти схему злочинів та покарань у Запорозькій Січі;

- підготувати доповіді на теми:

1. Переяславська угода – інкорпорація чи протекторат?

2. Монархічні та олігархічні тенденції в управлінні гетьманською державою.

Тема 6. Суспільно-політичний лад і право Української гетьманської держави у другій половині ХVII – ХVIII ст.

Методичні рекомендації

Характеризуючи політичний лад нової держави слід мати на увазі, що він не був юридично оформлений і тому остаточний розподіл прав і обов’язків нових органів залежав значною мірою від політики гетьмана. І хоч форма правління в основному наближалась до республіканської, починаючи від Б. Хмельницького, існувала ідея відтворення Руського князівства (одна з назв української козацької держави), яка навіть була закріплена Гадяцькими угодами з Польщею гетьманом І. Виговським, що так і залишилось нездійсненним. Особливу увагу слід звернути на питання юридичного оформлення приєднання України до Росії. . Слід замислитись над тим, що таке московський протекторат, у чому він полягав, які перспективи для української державності він мав створити.

Опрацьовуючи питання 2-го семінарського заняття теми доцільно розібратись, яких саме атрибутів української державності торкнулась політика обмежень, яку започаткував московський царат в другій половині XVII ст. Особливу увагу слід приділити процедурі обрання гетьмана та обмеження його повноважень. Аналізуючи проблему остаточного скасування української держави в XVІІІ ст., необхідно підкреслити, що Петро І лише продовжив політику своїх попередників, а інцидент із Мазепою – це не причина, а лише привід. Необхідно показати, як в умовах становлення російського абсолютизму, на протязі XVІІІ ст., царат знищив залишки української автономії, перетворив Україну в складову частину Російської імперії.

Питання для самостійного контролю

1. Чим посада кошового отамана відрізнялася від посади гетьмана? І чи збереглася вона у XVII ст.?

2. Чи була в козацькій державі станова нерівність?

3. Чим зумовлена назва «Руїна» для періоду української історії?

4. Визначте основні риси цивільного права Гетьманщини?

5. Назвати органи російської влади для управління Україною-Гетьманщиною.

6. В чому суть реформ К. Розумовського?

Завдання для самопідготовки:

- скласти схему: Гетьманські статті

- підготувати доповіді на теми:

1. Гадяцька угода: мрії про нову Річ Посполиту – «колиску трьох народів» .

2. Конституція П. Орлика

3. «Права, за якими судиться малоросійський народ» - видатна пам’ятка українського права.

4. Реформи гетьмана К. Розумовського.

Тема 7. Західноукраїнські землі у складі Австрії та Австро-Угорщини

Методичні рекомендації

Мета семінару – у контексті соціально-політичного становища українського населення простежити процес організації та зміни в австрійській системі влади, управління і права на західноукраїнських землях від часу їх включення до складу Австрійської імперії (1772 – 1774) аж до розпаду останньої (1918). Питання плану семінару слід висвітлювати з позиції соціально-політичних інтересів західних українців. У ході заняття варто охарактеризувати реформи т. зв. «освіченого абсолютизму» та показати їхній вплив на соціально-економічне та культурне становище українців. У такий же спосіб – з’ясування реального місця українців у механізмі державного управління – необхідно розглядати адміністративно-політичний устрій на західноукраїнських землях до утворення дуалістичної держави і після прийняття Австрійської конституції (1867). Важливо звернути увагу на виборчу систему до австрійського парламенту та місцевих сеймів. У останньому питанні слід назвати пам’ятки австрійського права, що діяло на західноукраїнських землях і дати стислу характеристику його основних інститутів.

Питання для самостійного контролю

1. Поясність значення термінів: «Транслейтанія» та «Цислейтанія».

2. Коли Закарпаття опинилося під владою Угорщини?

3. Хто такі русини?

4. Визначте національний характер права, що було чинним на західноукраїнських землях під австрійською владою.

Завдання для самопідготовки:

- скласти порівняльну таблицю кримінальних кодексів Австро-Угорщини;

- розкрити причини «трудової еміграції» українців у др. пол. ХІХ ст.

- підготувати доповіді на теми:

1. Державницькі ідеї в програмах провідних західноукраїнських партій другої половини ХІХ ст.

2. Кодифікація права в Австро-Угорщині.

Тема 8. Суспільно-політичний лад і право українських земель у складі Російської імперії в ХІХ – на початку ХХ ст.

Методичні рекомендації

Відповідаючи на перше питання плану слід підкреслити, що після остаточної ліквідації у 1783 р. полково-сотенного устрою як головної ознаки автономії. Лівобережна Україна була насильно включена у російську політичну систему (слід дати характеристику політичного ладу Російської імперії). На території Лівобережжя, Слобожанщини, Українського Півдня було поширено російський територіально-адміністративний устрій у вигляді намісництв, згодом – губерній і повітів. Починаючи з XVII ст. прямо пропорційно розширенню кордонів Росії, її державний лад набирав характеру абсолютної монархії, не обмеженої жодними представницькими органами. Що стосується відповіді на друге питання плану, варто зауважити, що у Російській імперії, так як і в Австрійській, середина XIX ст. ознаменувалася ліквідацією кріпосного права. Після вивчення теми студент має прийти до висновку про системний характер реформ, які послідували після цього. Він повинен знати правову базу перетворень, засвоїти специфіку їх проведення на Україні.

Підводячи підсумки, рекомендуємо зробити особливий наголос на реформі судової системи України як такої, що мала яскраво виражені риси буржуазного судоустрою та судочинства. Торкаючись установ загальної юстиції окремо слід ознайомитися з новим для України інститутом присяжних засідателів.

Питання для самостійного контролю

1. Чим був зумовлений поділ Речі Посполитої?

2. Покажіть на карті як розподілили між собою території українських земель учасники поділу Речі Посполитої?

3. Які зміни в державно-правовому ладі центру та провінцій, свідомості тощо відбулися в Росії після війни з Наполеоном.

4. Як змінилося правове становище селян після реформи 1861 р.?

5. Порівняйте соціально-політичне становище українських селян в передреформений період, що перебували у складі Росії та Австрії.

Завдання для самопідготовки:

- дати визначення поняттям: тимчасовозобов’язаний, сенат, мировий суддя, кадети, «фабричне законодавство».

- підготувати доповіді на теми:

1. Декабристський рух в Україні. Питання держави і права у програмних документах декабристів.

2. Суд присяжних засідателів: організаційні засади діяльності та компетенція.

3. Політичний портрет П. Столипіна.

4. Формування та засади діяльності органів поліції в Російській імперії.

5. Революція 1905 року.

Тема 9. Відродження української державності та розвиток права у 1917 – 1920 рр.

Методичні рекомендації

Знайомство з матеріалами модуля необхідно розпочинати із з’ясування ролі українських національних партій в Українській Центральній Раді. Саме вони стали осередком консолідації українських політичних сил з громадськими, кооперативними товариствами та організаціями. З їхнього середовища постали лідери Української революції: М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра.

При вивченні модуля необхідно уважно ознайомитися з основними положеннями усіх чотирьох Універсалів Центральної Ради. Спираючись на зміст документів, студент простежить за еволюцією поглядів чільних діячів УЦР на процеси державотворення. Шлях, започаткований ними, знайшов своє втілення у появі національних органів державної влади та основного закону УНР – її Конституції. Вивчення основних положень Конституції стане запорукою розуміння студентом мети революційних перетворень. З особливою увагою необхідно поставитися до конституційних норм, що забезпечували демократичний характер розвитку держави.

Справжні наміри гетьмана П.Скоропадського найкраще пізнаються через ознайомлення зі змістом двох його конституційних актів від 29 квітня 1918 року. Саме в них студент знайде обриси майбутньої держави, її політичного устрою, суспільного ладу, базованого на засадах приватної власності на засоби виробництва, у тому числі й на землю.

Питання для самостійного контролю

1. Які кроки здійснила Українська Центральна Рада в напрямку легалізації себе як репрезентанта широких верств українського народу?

2. Який зміст вкладали провідники УЦР в такі поняття як “автономія”, “федерація”, “національно-персональна автономія національних меншин”?

3. Які причини зовнішнього та внутрішнього характеру спонукали УНР до укладення IV Універсалу?

4. Розкрийте основні положення Конституції УНР від 29квітня 1918 р. Як законодавчо захищалися права і свободи людини?

5. В якому нормативному акті визначався статус президента УНР, оскільки часто М. Грушевського називають першим президентом?

Завдання для самопідготовки:

- визначте, як складалися відносини між урядом більшовиків та українською владою;

- випишіть основні положення Варшавського та Ризького договорів.

- підготувати доповіді на теми:

1. Зовнішня політика УНР. Брест-Литовський мирний договір.

2. Політико-правові погляди П. Скоропадського на процеси творення Української держави.

3. Причини поразки визвольних змагань 1917 - 1920 рр.

Тема 10. Суспільно-політичний лад і право Західноукраїнської Народної Республіки (1918 – 1923 рр.)

Методичні рекомендації

Перенесення об’єкта вивчення на західноукраїнські землі має супроводжуватися усвідомленням обставин, які тут склалися на момент розпаду Австро-Угорської імперії. Відтак, проголошення незалежності ЗУНР необхідно розуміти як закономірне історико-правове явище. Воно стоїть в одному ряду з Актом злуки Західноукраїнської республіки з Наддніпрянською Україною.

Розглядаючи систему органів державної влади, зверніть увагу на те, як враховувався українською владою багатонаціональний характер регіону.

Питання для самостійного контролю

1. Чому (на відміну від Української Народної Республіки) на західноукраїнських землях процес формування усіх ланок державного механізму проходив значно швидше і сприятливіше?

2. Які держави висловлювали свої претензії на західноукраїнські землі?

3. Який статус мали західноукраїнські землі у складі УНР після Акту злуки?

4. Кому був вигідний (невигідний) Варшавський договір?

5. Держави Антанти кого підтримували у «змаганнях» за західноукраїнські земля?

Завдання для самопідготовки:

- визначте, яким зовнішнім, а можливо і внутрішнім, ворогам повинна була протистояти молода західноукраїнська держава;

- підготувати доповідь на тему: Поліцейська система ЗУНР.

Тема 11. Утвердження радянського типу державності та соціалістичного права в Україні (1917 – 1939 рр.)

Методичні рекомендації

Вивчення даної теми слід розпочинати із з'ясування терміну "радянська держава". Студент має запам'ятати, що радянським називають спосіб організації політичної влади, який здійснюється через представницькі органи — Ради народних депутатів. В Україні вона насаджувалася за допомогою залякування, та відвертого терору. З перших днів існування, попри декларації, радянська форма державності істотно обмежувала суверенне право України на її територію, самостійне функціонування державного апарату, видання загальнообов'язкових правових актів тощо. Фактично, від постання держави у 1917 до її розпаду у 1991 року Україна функціонувала як частина радянського державно-політичного мегакомплексу.

При вивченні джерел радянського права, варто загострити увагу на особливостях розуміння більшовиками революційної правосвідомості, а також їхнього ставлення до правових джерел попередніх історичних епох, насамперед Російської імперії.

Конституційний процес необхідно розглядати через аналіз основних положень кожної із чотирьох ухвалених в радянській Україні конституцій. Саме такий порівняльний підхід дасть змогу з'ясувати причини частих змін основного закону, їх повній змістовій та структурній аналогії як з конституціями Російської Федерації, так і Радянського Союзу.

Питання для самостійного контролю

1. Хто був позбавлений виборчих прав за Конституціє УСРР 1919 р.?

2. Визначте зміст і значення Декларації про утворення СРСР.

3. Правове становище УРСР у складі Союзу за Конституцією СРСР 1924 р.

4. Перелічіть центральні та місцеві органи влади УРСР за Конституцією 1929 р.

5. В чому суть принципу безпосередньої демократії, закріпленого Конституцією 1937 р.?

6. Назвіть нині суверенну державу, яка у 1920-1930-х роках на правах ав­тономії входила до складу УРСР.

Завдання для самопідготовки:

- підготувати короткі доповіді-довідки про діяльність в роки громадянської війни отаманів Махна, Зеленого та Григор’єва.

- зобразіть у вигляді схеми систему правоохоронних органів УРСР;

- підготувати доповіді на теми:

1. Створення та діяльність надзвичайної комісії (ВуЧК) по боротьбі з “контрреволюцією” в Україні.

2. Відновлення інквізиційних засобів судочинства в УРСР 20 – 30-х рр. Позасудові каральні органи в радянській Україні.

Тема 12. Входження західноукраїнських земель та Південної Бессарабії до складу УРСР.

Методичні рекомендації

В даній темі в окремому блоці розглядаються суспільно-політичні процеси на Західній та Закарпатській Україні напередодні та в умовах ІІ Світової війни. Слід уяснити, що створення державницьких організацій на кшталт Української військової організації чи ОУН не носили винятково антиросійське чи антипольське спрямування. Своєю програмною метою вони вважали визволення всіх українських етнічних територій від країн, які їх окупували.

Слід охарактеризувати процес поширення державних структур і юридичного оформлення приєднання краю до Союзу. Слід мати на увазі, що під прикриттям спочатку тимчасових народних органів влади, а потім місцевих рад депутатів трудящих у західноукраїнських землях встановився підкріплений військовою присутністю режим політичної тиранії. Основою цього режиму стали репресивно-каральні структури, які утверджуючи радянську владу та примусово впроваджуючи радянські нормативні акти, депортовували і розстрілювали сотні тисяч мешканців західноукраїнських земель.

Питання для самостійного контролю

1. Які зовнішньополітичні чинники сприяли проголошенню Карпатської України? Наскільки вдало їх використовували керівники новоствореної держави?

2. Які органи влади були запровадження на ново приєднаних до УРСР землях?

3. В чому суть «українського питання»?

4. Чи існувала перспектива створення незалежної «західноукраїнської держави» у перші роки ІІ Світової війни?

Завдання для самопідготовки:

-визначити, яка з держав, у складі якої перебували українські землі у міжвоєнний період, найбільш повно забезпечувала реалізацію прав українців, що проживали на її території. Відповідь обґрунтувати.

- підготувати доповіді на теми:

1. Пацифікація – сумна сторінка польсько-українських стосунків.

2. Оунівці – терористи чи патріоти?

Тема 13. Зміни в державному ладі та праві України в роки Другої світової війни

Методичні рекомендації

При вивченні теми слід звернути увагу на німецько-фашистський терористичний режим на тимчасово окупованій території. Діяльність ОУН - УПА: визначити неоднозначність оцінок. Визначити сутність національно-визвольної ідеї та способи реалізації її в націоналістичному русі.

Окремим блоком слід розглянути зміни в організації органів влади СРСР та законодавстві під час війни. Зважаючи на актуальність проблеми, варто подумати над дискусійним питанням про можливість політичного і юридичного визнання вояків ОУН та УПА воюючою стороною у Другій світовій війні.

Питання для самостійного контролю

1. На які окупаційні зони поділялася територія України?

2. Яким чином здійснювалася перебудова державного механізму України у роки Другої світової війни?

3. Які території відійшли до складу радянської України напередодні Дру­гої світової війни та після її закінчення?

4. Які зміни були внесені до трудового та цивільного законодавства СРСР у роки Другої світової війни?

Завдання для самопідготовки:

- дати визначення термінам: рейсхкомісаріат, дивізія «Галичина», депортація;

- підготувати доповіді на теми:

1. Створення та діяльність УПА.

2. Діяльність радянських правоохоронних органів у воєнних умовах.

Тема 14. Радянська державність та право України в

Рр.

Методичні рекомендації

При вивченні теми слід звернути увагу на суспільно-політичне становище України в роки «застою». Загальна криза суспільства. Аграрна політика в 60-ті роки. Спроба економічної реформи в промисловості. Особливе значення в аспекті організації влади заслуговує питання посилення централізованої командно-адміністративної системи управління і обмеження суверенітету республіки. Наростання застійних явищ в соціально-економічному розвитку України. Загострення продовольчої, екологічної, житлової та ін. проблем. Суперечливий характер розвитку економіки. Слід відзначити декларативний характер Конституції УРСР 1978 р.

Під час підготовки до другого питання слід підкреслити перший етап післявоєнних змін у законодавстві, визначити причини та характер другої хвилі кодифікації.

Питання для самостійного контролю

1. В чому проявилась лібералізація суспільного життя в Україні у 60-х роках ХХ ст.?

2. У чому полягала суть Конституції УРСР 1978 року. Назвіть її основні положення?

3. Перелічіть вищі та місцеві органи державної влади за Конституцією
1978 року.

Завдання для самопідготовки:

- виписати у зошит основні політико-адміністративні реформи в Україні у 50 – 60-х роках, подати їх основний зміст;

- підготувати доповіді на теми:

1. Україна – член-засновник ООН.

2. Рух «шістдесятників» в Україні.

Тема 15. Розпад СРСР та відродження незалежної України

Методичні рекомендації

Ознайомлення зі змістом теми слід розпочинати із реконст­рукції загальної політичного полотна, на якому розгорталися події, пов'язані з проголошенням незалежності України. Необхідно згадати про конвульсивні спроби колишнього керівництва Радянського Союзу, зокрема її Президента М. Горбачова, зберегти СРСР, щоправда у вигляді оновленого Союзу Суверенних республік.

На цьому тлі варто проаналізувати перші законодавчі кроки, здійснені Вер­ховною Радою УРСР на шляху до державного суверенітету. Слід глибоко і всебічно ознайомитися з основними положен­нями Декларації про державний суверенітет Української РСР, яка започатку­вала українську незалежність, проголошену актом від 24 серпня 1991 року. Входження до Співдружності Незалежних Держав та особливий статус України у цьому утворені мусять спонукати студента до роздумів про доціль­ність існування об'єднання у даному політичному форматі.

До знайомства з конституційним процесом в Україні у 90-х роках XX ст. варто приступати після вивчення основних положень Конституції 1996 року у курсі теорії держави та права.

Питання для самостійного контролю

1. Вкажіть основні причини розгортання національно-визвольного руху в кінці1980-х років.

2. Які основні причини розпаду СРСР?

3. Розкрийте зміст:

а) Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 p.;

б) Акту про незалежність 24 серпня 1991 року.

4. Яка мета створення СНД?

5. Охарактеризуйте зміст конституційного договору від 8 червня 1995 р.

6. Назвіть структуру Конституції України від 28 червня 1996 року.

7. Як відображений принцип розподілу влад у діючій Конституції України?

Завдання для самопідготовки:

- визначте, які зміни були внесені до Конституції УРСР 1978 р. в перші роки незалежності.

- назвіть причини розпаду СРСР.

- підготувати доповіді на теми:

1. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. – правове оформлення державної незалежності України.

2. Конституційний договір: основні положення.

Критерії оцінювання самостійної роботи

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Оцінка А/ “відмінно”– виставляється, якщо студент має глибокі і системні знання, вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні знання з конкретними ситуаціями; засвідчив уміння критично оцінювати варіантні підходи щодо сутності норм та уявлень; оволодів навиками аналізувати, моделювати та адекватно оцінювати ситуацію; обізнаний з науковими працями вітчизняних та зарубіжних спеціалістів в даній області; матеріал викладає логічно, послідовно, переконливо.

Оцінка В, С / “добре” – виставляється, якщо студент виявив достатньо повні знання курсу; дає правильні, хоча і не завжди повні визначення явищ дійсності; оволодів навичками співвідносити теоретичні знання з конкретними ситуаціями; висловлює своє ставлення до варіантних теорій щодо сутності явищ; засвоїв основи аналітичного методу; допускає незначні неточності в розкритті окремих теоретичних положень.

Оцінка D, Е / “задовільно” – студент взагалі засвоїв програмний матеріал курсу в передбаченому обсязі з деякими неточностями у визначенні основних явищ та процесів; намагається висловити своє ставлення до проблемних питань, хоча і не завжди адекватно; вміє аналізувати набуті теоретичні знання і співвідносити їх з конкретними ситуаціями; виклад матеріалу непослідовний, неточний, з наявними помилками.

Оцінка FX, F/ “незадовільно” – студент виявив слабкі (відсутність) знання теоретичного програмного матеріалу; не зміг дати визначення основних провідних категорій та явищ; відсутні навички адекватної оцінки норм і теорій; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний, з грубими помилками.

Оцінка А, В, С, D, Е / “зараховано” виставляється, якщо студент виявив достатньо повні знання курсу; вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні знання з конкретними ситуаціями, засвідчив уміння критично оцінювати варіативні підходи щодо сутності поставлених питань, дає правильні, хоча і не завжди повні відповіді на поставлені запитання; висловлює своє ставлення до варіантних теорій щодо сутності явищ; допускає незначні неточності в розкритті окремих теоретичних положень; матеріал викладає не завжди логічно, послідовно і переконливо.

Оцінка FX, F/ “не зараховано” виставляється, якщо студент виявив слабкі (відсутність) знання теоретичного програмного матеріалу; не зміг дати визначення основних провідних категорій та явищ; відсутні навички адекватної оцінки норм і теорій; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний, неточний, стислий; повна відсутність переконливості в викладенні матеріалу.

Рекомендована література

Базова

Нормативні джерела і збірники документів

1. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 38. – Ст. 502.

2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.

3. Документы об освободительной войне украинского народа 1648 – 1654 гг. – К.: Наукова Думка, 1965. – 807 с.

4. Древнерусские княжеские уставы ХІ – ХV ст. / Под ред. Я.Н. Щапова. – М.: Наука, 1976. – 240 с.

5. Законодательные акты Великого княжества Литовского XV – XVI вв. Сб. материалов / [Под ред. И.И. Яковкина]. – Ленинград: Соцекгиз, 1936. – 155 с.

6. Збірник законів Української РСР і указів Президії Верховної Ради Української РСР, 1938 – 1973: в 2 т. / [За ред. Я.Я. Колотуха, Ф.Г. Бурчак]. – К.: Політвидав України, 1974. – Т.1. – 1974. – 740 с.; Т.2. – 1974 – 734 с.

7. Конституція України: прийнята на V сесії ВР України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

8. Литовская метрика. Книга 561. Ревізії українських замків 1545 р. / За ред. В. Кравченка. – К.: НТШ, 2005. – 599 с.

9. Михайленко П.П. Історія міліції України у документах і матеріалах: у 3 т. / П.П. Михайленко, Я.Ю. Кондратьєв. – Т. 1: (1917 – 1925). – 1997. – 499 с.; Т. 2: (1926 – 1945). – 1999. – 407 с.; Т. 3: (1946 – 1990). – К.: Генеза, 2000. – 614 с.

10. Мірчук П. Українська повстанська армія. 1942 – 1952. Документи і матеріали / П. Мірчук. – Львів: Українське видавництво, 1991. – 456 с.

11. О всемилостивейшем даровании крепостным людям прав состояния свободных сельских обывателей и об устройстве их быта: Манифест 19 февраля 1861 года // Изв. вузов. Правоведение. – 2011. – № 1. – С. 6-10.

12. Повість минулих літ. Літопис / [наук. керівник видання Д.С. Лихачов]. – К.: Веселка, 1989. – 222 с.

13. Постанова Верховної Ради Української РСР Про проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 38. – Ст. 502.

14. Права, за якими судиться малоросійський народ / [упоряд. К.А. Віслобоков; відп. ред. та авт. передм. Ю.С. Шемшученко]. – К.: Інститут держави та права ім. Корецького, 1997. – 547 с.

15. Про голодомор 1932-1933 рр. в Україні: Закон України від 28.11.2007 р. - № 376-V // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 50. – Ст. 504.

16. Российское законодательство Х – ХХ веков (тексты и комментарии): в 9 т. / [Под ред. О.И. Чистякова]. – М.: Юридическая литература, 1984 – 1994.

17. Русская Правда. Примечания. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://hist.msu.ru./ER/Etext/RP/prp.htm

18. Статути Великого князівства Литовського: у 3 т. / [За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова]. – Одеса: Юридична література, 2002 – 2004.

19. Текст та рукопис конституції Пилипа Орлика: фото сторінок. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/articles/history/1710cnst.htm

20. Титов Ю.П. Хрестоматия по истории государства и права России. – М.: Проспект, 2007. – 464 с.

21. Українська Центральна Рада: Документи і матеріали в 2 т. / [Ред. кол.: В.А. Смолій, В.Ф. Верстюк, Ю.М. Гамрецький та ін.; Ін-т історії України НАН України]. – Т.1. 4 березня – 9 грудня 1917 р. – К.: Наукова думка, 1996. – 590 с.; Т.2. 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К.: Наукова думка, 1997. – 424 с.

22. Універсали Б. Хмельницького. (1648 – 1657) / [Упоряд.: І. Крип’якевич, І. Бутич]– К.: Вид. дім «Альтернативи», 1998. – 383 с.

23. Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657 – 1687) / [упоряд. І. Бутич та ін.]. – Київ – Львів.: НТШ, 2004. – 1088 с.

Підручники і навчальні посібники

1. Багацький В. В. Історія України: підруч. / В. В. Багацький, Л. І. Кормич. – [3-тє вид., переробл. і доповн.]. – К.: Алерта, 2010. – 388 с.

2. Брайчевський М. Конспект історії України / М. Брайчевський. – К.: Наукова думка, 1993. – 208 с.

3. Бойко І.Й. Держава і право Гетьманщини: навч. посібник / І.Й. Бойко. – Л.: Світ, 2000. – 118 с.

4. Бойко О.Д. Історія України: навч. посібник / О.Д. Бойко. – К.:Академвидав, 2004. – 656 с.

5. Грицак Я.Й. Нарис історії України. Формування модерної української нації. ХІХ – ХХ ст.: навч. посібник / Я.Й. Грицак. – К.: Генеза, 2000. – 356 с.

6. Заруба В.М. Історія держави і права України: навч. посібник / В.М. Заруба. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 224 с.

7. Захарченко П.П. Історія держави і права України: підручник / П.П. Захарченко. – К.: Атика, 2004. – 368 с.

8. Іванов В.М. Історія держави і права України: навч. посібник / В.М. Іванов. – К.: Атика, 2007. – 728 с.

9. Історія держави і права України: підручник: у 2 т. / [За ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка]. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. – Т.1. – 2003. – 656 с.; Т.2. – 2003. – 580 с.

10. Історія державності України: експериментальний підручник / [За заг. ред. О.М. Бандурки, О.Н. Ярмиша]. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2004. – 608 с.

11. Кульчицький В.С. Історія держави і права України: підручник / В.С. Кульчицький, Б.Й. Тищик. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 624 с.

12. Лащенко Р.М. Лекції з історії українського права / Р.М. Лащенко. – К.: Україна, 1998. – 254 с.

13. Музыченко П. История государства и права Украины: учебник / П.П. Музыченко. – К.: Вид-во «Знання», КОО, 2008. – 588 с.

14. Музыченко П. История государства и права Украины в вопросах и ответах. Ч. 1 / П.П. Музыченко, Н.И. Долматова. – Харьков: «Одиссей», 2009. – 288 с.

15. Музыченко П. История государства и права Украины в вопросах и ответах. Ч. 2 / П.П. Музыченко, М.В. Крумаленко. – Харьков: «Одиссей», 2009. – 368 с.

16. Середа А.М. Історія держави і права України: навч. посібник. / А.М. Середа. – Запоріжжя: ФОП Зеленкевич Л.П.; Суми: Університетська книга, 2010. – 332 с.

17. Терлюк І.Я. Історія держави і права України: навч. посібник / І.Я. Терлюк. – К.: Атіка, 2011. – 944 с.

18. Трофанчук Г.І. Історія держави та права України: навч. посібник / Г.І. Трофанчук. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 384 с.

19. Хрестоматія з історії держави і права України / за ред. В. Д. Гончаренка. – К., 2003. – 800 с.

20. Шевчук В. Д. Історія української державності: курс лекцій / В. Д. Шевчук, М. Г. Тараненко. – К.: Либідь, 2004.

Допоміжна

1. Аврех А. П.А. Столыпин и судьбы реформ в России [Електронний ресурс] / А. Аврех. – М.: Политиздат, 1991. – 286 с. – Режим доступу: http://scepsis.ru/library/id_1349.html

2. Аксютин В.В. Хрущевская оттепель и общественное настроение в СССР в 1953 – 1964 гг. / В.В. Аксютин. – Москва, 2004. – 488 с.

3. Александров О. Вибори і діяльність Київської міської думи у 1870-х роках (за матеріалами оглядів Олександра Кониського) / О. Александров // Юрид. Україна. – 2010. – № 6. – С. 12-16.

4. Антологія української юридичної думки: в 10 т. / [За заг. ред. Ю.С. Шемшученко]; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Т. 1–10. – К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2002 – 2005.

5. Антонович В. Б. Коротка історія Козаччини / В. Б. Антонович. – К.: Україна, 2004. Журавель М. В. Основні риси та принципи судового процесу в Гетьманщині другої половини XVII століття / М. В. Журавель // Бюл. М-ва юстиції України. – 2012. – № 1. – С. 33-40.

6. Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі / О. Апанович. – К.: Генеза, 1993. – 156 с.

7. Апанович О. Українсько-російський договір 1654 року. Міфи і реальність / О. Апанович. – К.: Варта, 1994. – 96 с.

8. Аппатов С.Й. Українсько-румунські відносини: історія та сучасність / С.Й. Аппатов, І.М. Макан // Український історичний журнал. – 1999. – № 5. – С. 45–56.

9. Агбунов М.В. Путешествие в загадочную Скифию / М.В. Агбунов. – М.: Наука, 1989. – 192 с.

10. Атоян О.Н. Брест-Литовский мирный договор как катализатор крестьянского сопротивления / О.Н. Атоян // Вісник Луганського державного ун-ту . – 2009. – № 2 . – С. 5 – 14.

11. Багалій Д. Магдебурзьке право в Лівобережній Україні під польським володінням / Д. Багалій // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV –XVIII ст. – Львів, 1904.

12. Бандурка О. М. Переяславська Рада і Слобожанщина / О. М. Бандурка, В. А. Греченко; відп. ред. О. М. Бандурка // Вісн. Харків. нац. ун-ту внутр. справ. – Х., 2011. – Вип. 1 (52). – С. 44-49.

13. Баран В.Д. Місце Західної Волині у процесах гото-слов’янських відносин // Полісся: мова, культура, історія / В.Д. Баран. – К., 1996.– С. 110–120.

14. Баран В. Україна у 1950 – 1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи / В. Баран. – Львів: Світ, 1996. – 448 с.

15. Бах М. Війна втрачених надій: український самостійницький рух у 1935 – 1945 рр. / М. Бах, А. Залевський // Український історичний журнал. – 1992.– № 6. – С. 42–47.

16. Биркович О.І. Судова система Української держави (Гетьманщини) 1648 – 1657 рр.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / О.І. Биркович; Національна академія внутрішніх справ України. – К. – 2004. – 19 с.

17. Білас І. Г. Міжнародний історико-правовий аналіз Переяславського договору 1654 року / І. Г. Білас // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2009. – Вип. 86. – Ч. 1. – С. 129-144.

18. Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917 – 1953: суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: у 2-х кн. / І. Білас. – К.: Либідь, 1994. – Кн.1. – 432 с.; Кн. 2. – 688 с.

19. Бірбрауер Ф. Готи в І – VІІ ст.: територія розселення та мандрівні шляхи за археологічними джерелами / Ф. Бірбауер // Археологія. – 1995. – № 2. – С. 34–40.

20. Білецький Л. Т. Руська правда й історія її тексту / Л. Т. Білецький // Антологія укр. юрид. думки. – [у 10 т.]. – К., 2002. – Т.2: Історія держави і права України: Руська Правда. – 350 с.

21. Биюшкина Н. И. Изменения в правовом регулировании процедуры судебного рассмотрения дел о государственных преступлениях в России в 80-90-годы XIX в. / Н. И. Биюшкина //Государство и право. – 2011. – № 8. – С. 86-95.

22. Беланюк М. В. Історико-правові аспекти інформаційного протиборства в умовах воєнного стану (1941-1942 рр.) / М. В. Беланюк // Інформація і право: наук. журн. – 2011. – № 3. – С. 134-141.

23. Бедрій М.М. Копні суди в державно-правовій системі Гетьманщини (1648 – 1783 рр.) / М.М. Бедрій // Часопис Київського ун-ту. – 2009. – № 3. – С. 45–51.

24. Бедрій М.М. Основні ознаки українських копних судів (XIV – XVIII ст.) / М.М. Бедрій // Часопис Київського ун-ту. – 2009. – № 1. – С. 30 – 35.

25. Берге И.В. Историческое недоразумение?: «Холодная война», 1917 – 1990.: Пер. с гол. / И.В. Берге. – М.: Междунар. отношения, 1996. – 304 с.

26. Блаватский В.Д. Пантикапей. Очерки истории столицы Боспора / В.Д. Блаватский. – М., 1964. – 232 с.

27. Блануца А. В. Привілеї на магдебурзьке право містам Великого князівства Литовського та регламентація в них питань торгівлі (друга половина XV – перша третина XVI ст.) / А. В. Блануца // Історія торгівлі, податків та мита; за ред. О. О. Дячко. – Д.: Акад. митної служби України, 2007. – С. 72-78.

28. Бойко І. Джерела права Галицько-Волинської держави (1199-1349 рр.) / І. Бойко // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. юрид. – 2006. – Вип. 42. – С. 59-65.

29. Бойко І. Й. Органи влади і право в Галичині у складі Польського Королівства (1349-1569 рр.): моногр. / І. Й. Бойко. – Л.: ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. – 628 с.

30. Бойко І. Й. Особливості вервних судів Галицько- Волинської держави (1199-1349 рр.) / І. Й. Бойко, М. М. Бедрій // Часопис Київ. ун-ту права. – 2008. – № 1. – С. 32-35.

31. Бойко М.П. Кирило-Мефодіївське товариство: філософські та культурологічні ідеї національної самосвідомості та державотворення / М.П. Бойко; Дніпродзержинський держ. технічний ун-т. – Дніпродзержинськ: Вид. від. ДДТУ, 2006. – 452 с.

32. Бойко І.Й. Копні суди в селах українського (руського) права Галичини у ХIV –ХVIII ст. / І.Й. Бойко // Науковий вісник Львівського державного ун-ту внутрішніх справ. Сер. юридична. – 2009. – № 1. – С. 33–43.

33. Бойко І.Й. Органи влади і право в Галичині у складі Польського Королівства (1349– 1569 рр.): монографія / І.Й. Бойко. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 628 с.

34. Бойко І. Правовий статус вервних судів у Київській Русі (ІХ – ХІІ ст.) /І. Бойко // Вісник Львівського ун-ту. Сер. Юридична . – 2009. – № 49. – С. 26–33.

35. Бойко О. Формування території української незалежної держави в часи Української революції (1917 – 1921 рр.) / О. Бойко; НАН України; Інститут історії України. – К., 2007. – 64 с.

36. Бондаренко Д.Я. Взаимоотношения Временного правительства и Украинской Центральной Рады / Д.Я. Бондаренко. – Одесса: НДРВВ ОЮІ НУВС, 2004. – 189 с.

37. Бондаренко Д.Я., Крестовська Н.М. Взаємовідносини Тимчасового уряду та Української Центральної Ради: правові аспекти / Д.Я. Бондаренко, Н.М. Крестовська // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1999. – № 4. – С. 23–29.

38. Бондарук Т.І. Західноруське право: дослідники і дослідження / Т.І. Бондарук; [Відп. ред. І.Б. Усенко]. – К.: Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького. НАН України, 2000. – 160 с.

39. Бондаренко-Зелінська Н.Л. До питання про виникнення та розвиток інституту апеляції в Україні / Н.Л. Бондаренко-Зелінська // Університетські наук. записки; Хмельниц. ун-т управління та права. – 2007. – № 1. – С. 117-130.

40. Ботушанський В. Історичний центр Буковинського краю / В. Ботушанський // Пам’ять століть. – 2010. – № 3. – С. 52-62.

41. Бровар О. Особливості розвитку правової системи України в умовах тоталітарного режиму в 20-30 рр. ХХ століття / О. Бровар // Правничий часопис Донец. ун-ту. – 2008. – № 2 (20). – 2008. – С. 94-100.

42. Брюховецький М. Економічна політика уряду Української держави гетьмана Павла Скоропадського / М. Брюховецький // Економічний часопис - ХХІ. – 2004. – № 2. – С. 38-41.

43. Будзиновський В. Гадяцькі постулати і гетьман І. Виговський / В. Будзиновський. – Львів: Народова, 1907. – 38 с.

44. Бутирін Є.О. Місцевий адміністративно-судовий апарат в українських губерніях наприкінці ХІХ – ХХ ст. / Є.О. Бутирін // Вісник Луганського державного ун-ту. – 2009. – № 3. – С. 23–28.

45. Васюта І.К. Національно-визвольний рух в Західній Україні (1918 – 1939 рр.) / І.К. Васюта // Український історичний журнал. – 2001. – № 5, 6. – С. 67 – 71.

46. Винниченко І.І. Україна 1920 – 1980-х: депортації, заслання, вислання / І.І. Винниченко. – К.: Видавництво «Рада», 1994. – 126 с.

47. Вінцковський Т.С. Політичні діячі України: 1917 – 2004 / Т.С. Вінцковський. – Харків: Видавнича група «Основа», 2005. – 112 с.

48. Вітман К.М. До питання щодо формування державності Київської Русі у ІХ – перш. пол. ХІV ст. / К.М. Вітман // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць – Одеса, 1999. – Вип. 6, ч.1. – С. 27 – 32.

49. Вовк Ю. Вищий судовий орган та Київський апеляційний суд в добу Директорії / Ю. Вовк // Право України. – 1999. – №11. – С. 128–130.

50. Вовк О. Й. Формування системи литовсько-руського права другої половини XV – початку XVI ст. / О. Й. Вовк // Бюл. М-ва юстиції України. – 2008. – № 9. – С. 115-126.

51. Волков С.В., Емельянов Ю.В. До и после секретных протоколов. / С.В. Волков, Ю.В. Емельянов. – М.: Воениздат, 1990. – 221 с.

52. Волошко О.О. Проблеми вибору форми держави трудовим селянством України навесні 1918 р. / О.О. Волошко // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 3. – С. 38–46.

53. Воронов А.А. Боспор Киммерийский / А.А. Воронов, М.Б. Михайлова. – М., 1983. – 184 с.

54. Гавриленко О.А. Право античних держав Північного Причорномор’я / О.А. Гавриленко. – Харків, 2004. – 111 с.

55. Гавриленко О.А. Античні держави Північного Причорномор’я: біля витоків вітчизняного права (кінець VII ст. до н.е. – перша половина VI ст. н.е.). Монографія / О.А. Гавриленко. – Харків: Парус, 2006. – 352 с.

56. Гавриленко О.А. Судові органи античних полісів Північного Причорномор’я / О.А. Гавриленко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2006. – № 32. – С. 157–162.

57. Гаврилова Н. Ю. Формирование законодательной базы торгового предпринимательства при переходе к НЭПУ (1921- 1922 гг.) / Н. Ю. Гаврилова // История государства и права. – 2012. – № 1. – С. 2-4.

58. Гайдукевич В.Ф. Боспорское царство / В.Ф. Гайдукевич. – М.: АН СССР, 1949. – 622 с.

59. Гайдукевич В.Ф. История античных государств Северного Причерноморья / В.Ф. Гайдукевич. – М.: АН СССР, 1955. – 234 с.

60. Глущенко С. Становлення касації в Україні під владою двох імперій (XVIII-XIX століття) / С. Глущенко // Юрид. Україна. – 2009. – № 11/12. – С. 156-160.

61. Гончаренко В. Декларація про державний суверенітет України (1990 р.) та її роль в історії творення незалежної Української держави / В. Гончаренко // Вісн. акад. прав. наук України. – 2010. – № 2 (61). – Х.: Право, 2010. – С. 85-95.

62. Гончаренко В. Д. Історико-правові аспекти місцевого самоврядування в Україні / В. Д. Гончаренко // Пробл. реформування місцевого самоврядування України в контексті наближення до європейських стандартів: матеріали міжнар. наук.- практ. конф., м. Харків, 28 жовт. 2009 р. – Х.: НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування АПрН України, 2009. – С. 88-89.

63. Гончаренко В. Д. Правовой статус Президиума Верховного Совета УССР по Конституции Украинской ССР 1978 года / В. Д. Гончаренко // Ежегодник украинского права. – 2012. – № 4. – Х.: Право, 2012. – С. 11-22.

64. Гончаренко В. Д. Право України в період десталінізації (друга половина 1950-х – перша половина 1960-х рр.) / В. Д. Гончаренко // Правова система України: історія, стан та перспективи. – [у 5 т.]. – Т. 1.: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України. – Х.: Право, 2008. – С. 472-480.

65. Гончаренко В. Д. Право України в період уповільнення темпів суспільного розвитку і застою (середина 1960-х – середина 1980 рр.) / В. Д. Гончаренко // Правова система України: історія, стан та перспективи. – [у 5 т.]. – Т. 1.: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України. – Х.: Право, 2008. – С. 480-498.

66. Гончаренко В. Д. Право України під час її перебування у складі Російської імперії / В. Д. Гончаренко // Правова система України: історія, стан та перспективи. – [у 5 т.]. – Х., 2008. – Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України. – С. 304-372.

67. Гончаренко В. Д. Право України в період нової економічної політики (1921-1929 рр.): [підрозд. 2.6.2] / В. Д. Гончаренко // Правова система України: історія, стан та перспективи. – [у 5 т.]. – Т. 1.: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України. – Х., 2008. – С. 417-442.

68. Гончаренко В. Органи земського самоврядування в Україні у другій половині XIX – на початку XX ст. / В. Д. Гончаренко // Держ. буд-во та місц. самоврядування. – Вип. 6. – Х.: Право, 2003. – С. 139-152.

69. Гончаренко В. Організація та діяльність Верховної Ради УРСР за Конституцією Української РСР 1937 р. / В. Гончаренко // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2007. – № 4 (51). – Х.: Право, 2007. – С. 101-114.

70. Гончаренко В. Д. Правовий статус Президії Верховної Ради УРСР за Конституцією УРСР 1937 р. / В. Д. Гончаренко // Пробл. законності. – Вип. 100. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2009. – С. 42-52.

71. Гончаренко В. Д. Укрепление командно-административной системы управления и ее негативное влияние на общественно-политическую жизнь Украины (середина 60-х – начало 80-х гг.) / В. Д. Гончаренко // Пробл. законности. – Вып. 30. –Х.: Нац. юрид. акад. Украины им. Ярослава Мудрого, 1995. – С. 68-74.

72. Горобець В.М. Проблема легітимації еліти козацької України в зовнішньополітичній діяльності Гетьманату: стосунки з Росією та Річчю Посполитою (1654 – 1665 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук: спец. 07.00.02 / В.М. Горобець; НАН України; Інститут історії України. – К., 2002. – 34 с.

73. Горончаровский В.А. Боспор и Рим в правление Митридата VI. Античное государство. Политические отношения и государственные формы в античном мире / В.А. Горончаровский // Сборник научных статей / [Под ред. проф. Э.Д. Фролова]. – Санкт-Петербург, 2002. – С. 197–207.

74. Горская Н. И. Правовое положение российского земства второй половины XIX в. / Н. И. Горская // История государства и права. – 2009. – № 6. – С. 23-25.

75. Гошуляк І. Українська Центральна Рада: 16 березня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. (до 90-річчя від часу заснування) / І. Гошуляк // Світогляд. – 2007. – № 4. – С. 3-5

76. Гошко Т.Д. Нариси з історії магдебурзького права в Україні (XVI – початок XVII ст.) / Т.Д. Гошко. – Львів: Афіша, 2002. – 253 с.

77. Греченко В. Україна в добу раннього тоталітаризму (20-ті роки ХХ ст.) / В. Греченко, О. Ярмиш. – Х.: Видавництво Університету внутрішніх справ, 2000. – 229 с.

78. Грищук В. Договори київських князів з Візантійськими імператорами в Х ст.: проблеми кримінально-правового регулювання / В. Грищук // Вісник Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка. – Львів, 2000. – Серія юридична. – Випуск № 35. – С. 69–72.

79. Грін О.О. Нормативні акти про судову систему Закарпатської України (1944 – 1945рр.) / О.О. Грін // Держава і право . – 2008 . – № 41 . – С.159–165.

80. Грозовський І. Козацьке право / І. Грозовський // Право України. – 1997. – № 6. – С.76–80.

81. Грошевий Ю. М. Судове слідство за Статутом кримінального судочинства 1864 р. / Ю. М. Грошевий // Вибрані праці. – Х., 2011. – С. 265-270.

82. Грушевський М. С. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. С. Грушевський // Антологія україн. юрид. думки. – [у 10 т.]. – Т. 4. Конституційне (державне) право. – К.: Юрид. кн., 2003. – С. 381-401.

83. Грушевський М. Історія України-Руси [Електронний ресурс] / М. Грушевський. – К., 1994. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/hrushrus/iur.htm

84. Гунчак Т. Україна: Перша половина XX ст. Нариси політичної історії. / Т. Гунчак. – К.: Либідь, 1993. – 287 с.

85. Гураль П. Волосна територіальна громада – організаційно-правова основа самоврядування в Україні (історико- правовий аспект) / П. Гураль // Влада в Україні: шляхи до ефективності. – К.: Ін Юре, 2010. – С. 553-576.

86. Гурбик А. Копні суди на українських землях у XIV – XVI ст. / А. Гурбик // Український історичний журнал. – 1990. – № 10. – С. 110–116.

87. Гуржій О. Право української козацької держави / О. Гуржій. – К.: Дніпро, 2002. – 56 с.

88. Дашкевич Я. Полково-сотенний лад XVII – XVIII ст. на Україні – штучна «біла пляма» / Я. Дашкевич // Пам’ятки України. – 1990. – № 1. – С. 6 – 8.; №2. – С.11 – 13; №3. – С. 18–20.

89. Дашкевич Я. Українські землі в часах галицько-волинської державності (кінець X – середина XIV ст.) / Я. Дашкевич // Пам’ять століть. – 2002. – № 4. – С. 3-2.

90. Дзейко Ж. О. Законодавча техніка на землях України імперського періоду (кінець XVIII – початок XX ст.) / Ж. О. Дзейко // Бюл. М-ва юстиції України. – 2007. – № 12. – С. 5-15.

91. Дмитришин Ю. Л. Хелмінське право як джерело “Зібрання малоросійських прав 1807 р.” / Ю. Л. Дмитришин // Держ. буд. та місц. самоврядування: зб. наук. пр.; Нац. акад. правов. наук України, Науково-дослідний ін-т держ. буд. та місц. самоврядування. – Х.: Право, 2011. – Вип. 21. – С. 200-208.

92. Дністрянський С. Конституція Західно-Української Народної Республіки (Проект, 1920). – У кн.: Стецюк П. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст. – Львів, 1999. – С. 183–184.

93. Другий Універсал Української Центральної Ради // Україна: антологія пам’яток державотворення X – XX ст. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.]. – К.: Вид. Соломії Павличко “Основи”, 2008. – [у 10 т.]. – Т. 7: Відродження української державності. – С. 267-268.

94. Дубровина А.Б. Государственный строй Киевской Руси / А.Б. Дубровина // Советское государство и право. – 1982. – № 6. – С. 64–75.

95. Дунаева Н. В. “Свободные сельские обыватели” Российской империи и отмена крепостного права / Н. В. Дунаева // Изв. вузов. Правоведение. – 2007. – № 5. – С. 153-170.

96. Журавель М.В. Порядок обрання гетьмана на Україні у ХVII – ХVIII ст. / М.В. Журавель // Державо і право. – 2009. – № 43. – С. 168–173.

97. Заруба В. М. Козацька старшина гетьманської України: огляд джерел літератури / В. М. Заруба // Право і суспільство. – 2011. – № 1. – С. 30-35.

98. Закони про тимчасов